270
Приватний інтерес: «Нафтогаз» залучає уряд США до фінансування українських газових запасів
— Енергетика
НАК «Нафтогаз України» домовився із американською урядовою корпорацією OPIC про участь у фінансуванні закачування газу в підземні сховища у сезоні 2017-2018 рр. Водночас, низька ефективність діяльності OPIC на енергетичному ринку України закладає сумнів у тому, що схема використання кредитних коштів компаній США принесе вигоду «Нафтогазу».
Новий газовий посередник
Корпорація приватних закордонних інвестицій США (Overseas Private Investment Corporation, OPIC) підтримала проект, який передбачає фінансування банком Goldman Sachs під гарантії OPIC закачування природного газу в українські підземні сховища в літній період. Вартість закупки газу становитиме максимально $500 млн. Але гарантії OPIC будуть поширюватися лише на суму $400 млн.
У «Нафтогазі» очікують, що до кінця 2016 р. будуть узгоджені умови фінансування закачування газу в ПСГ під гарантії OPIC.
Механізм співпраці OPIC і «Нафтогазу» полягає у тому, що американська компанія створить в Україні спеціальну структуру (SPV – special purpose vehicle), яка буде закуповувати газ у міжопалювальний сезон, закачувати його в ПСГ і взимку продавати газ «Нафтогазу».
Якщо сказати прямо, то мова йде про посередника, який отримає кредит від банку США, закупить дешевий газ українського видобутку та пізніше зможе його продати по «ринковій» ціні. За наявною інформацією різниця між закупівельною ціною та продажем газу може складати до 3000 грн ($120). Якщо орієнтуватися на суму у $500 млн, то обсяг газу буде складати приблизно 2 млрд. куб. м (при вартості газу $240 за 1000 куб. м). За таких умов заробіток «посередника» (SPV) може скласти до половини виділеної суми – це більше $200 млн.
Постає логічне запитання, чому «Нафтогаз» самостійно не може оформити кредит (компанія заявляє про прибутковість у І півріччі 2016 р.) або навіть залучити традиційне фінансування в «Ощадбанку», що складніше, але реально. Водночас, пропозиція OPIC та Goldman Sachs легалізує газове посередництво.
У 2015 році «Нафтогаз» вже опинявся в центрі скандалу навколо закупівель газу в ЄС, які здійснювала американська компанія Trailstone, а точніше її німецька «дочірня» компанія Trailstone GmbH. І попри запевнення, що це відома компанія, виявилося, що її власниками є невідомі широкому загалу офшорні компанії. Не виключено, що схожі «американські» компанії по типу Trailstone GmbH можуть брати участь і в газових операціях за участю «Нафтогазу» і OPIC.
«Будуть міжнародні інвестиційні банки, які будуть фінансувати американські компанії, які будуть купувати і продавати природний газ», – заявив комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
Абсолютно за такою схемою, наприклад, працювала відома Rosukrenergo AG, а пізніше – Ostchem AG Дмитра Фірташа, яка не мала власного фінансового ресурсу та часто позичала гроші у російського «Газпромбанку».
OPIC як інструмент політичних гарантій
Навіть існуюча схожа схема залучення кредиту ЄБРР для закупівлі газу в європейських трейдерів прозоріша, оскільки кошти розподіляє ЄБРР серед європейських трейдерів. А фінустанова IFC (Світовий банк) виділяє $200 млн для купівлі газу напряму компанії Engie (GDF-Suez).
Проте, Юрій Вітренко вперто вважає, що для компанії робота з SPV буде вигіднішою, ніж самостійна закупівля газу влітку і закачування його в ПСГ: «Різниця між літньою і зимовою ціною у SPV відображатиме виключно вартість міжнародного фінансування. Це привабливіше тих ставок, під які «Нафтогаз» може залучати кошти у вітчизняних банків для самостійної закупівлі газу».
Власне, ініціатива OPIC увійти на ринок газу та фактично брати участь у закупівлях з’явилася ще у 2014 році. Але лише на початку 2016-го «Нафтогаз» спільно з Goldman Sachs, OPIC і IFC розпочали переговорний процес щодо фінансування закачування газу. Мова йшла про зберігання до 5 млрд куб. м природного газу у Більче-Волицько-Угерському, Угерському, Опарському, Дашавському і Богородчанському підземних сховищах газу.
Проте, з боку США були і залишаються обґрунтовані сумніви у дієвості закону про ринок природного газу в Україні, а тому процес узгодження умов та вибір партнерів затягнувся.
Також викликає сумнів реальність суми гарантій, яку може надати OPIC. Адже сама організація OPIC за весь час роботи з Україною надала гарантій і прямих інвестицій лише на $600 млн. У випадку з «Нафтогазом» сума має скласти $500 млн – практично майже увесь проектний бюджет OPIC протягом 1993-2015 років.
Зрештою, інтереси OPIC – це фінансування інвестицій, страхування від політичних ризиків та участь в інвестиційних фондах. У випадку «Нафтогазу» мова йде про страхування від політичних ризиків. OPIC надає страхування на суму до $250 млн на кожен проект для захисту проти державного та суверенного ризику, експропріації; необоротності валют, політичного насильства, війни, тероризму. Фактично OPIC є державним органом, який може повернути, компенсувати, лобіювати інтереси приватних компаній в іноземних державах.
І початок роботи OPIC із «Нафтогазом» означає, що Україну і далі розглядають ризикованою державою у політичному вимірі.
І початок роботи OPIC із «Нафтогазом» означає, що Україну і далі розглядають ризикованою державою у політичному вимірі.
«Остаточно всі деталі будуть зафіксовані документально, сподіваємося, до кінця року. Американські компанії інвестують гроші в торгівлю газом в Україні, а OPIC страхує їхні політичні ризики – ось в чому сенс угоди», – Юрій Вітренко визнає, що «політика» є основною причиною співпраці.
Також варто врахувати, що OPIC приділяє більше реального часу та коштів аграрному сектору, ніж енергетиці. Окрім «Нафтогазу» із нею має намір працювати «Енергоатом», який з 2015 року планує з допомогою OPIC залучити Bank of America Merrill Lynch для кредитування на суму $250 млн на спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. У серпні 2016 року «Енергоатом» лише розпочав переговорну процедуру з банком щодо розробки попередніх умов фінансування і співпраці з OPIC.
Проте, якщо OPIC протягом 23 років свої діяльності не залучила в Україну більше $600 млн у спокійніші політично та економічно періоди, то очікувати, що це буде зроблено зараз – занадто оптимістично.
Дивний газовий ланцюжок
У випадку співпраці «Нафтогазу» та OPIC присутні також взаємопов’язані фактори між компаніями, що наштовхує на думку про можливість існування особистих домовленостей. Так, показовим є те, що традиційний партнер OPIC банк Goldman Sachs є власником компанії Dragon Capital. OPIC нещодавно надала фінансування на суму $25 млн Dragon Capital New Ukraine Fund, який створений Dragon Capital спільно з Soros Fund Management, що діє в інтересах відомого міжнародного бізнесмена Джорджа Сороса.
Водночас у 2014 році Dragon Capital створила «Українську газову біржу» для торгівлі газом. Керівництво компанії є також вихідцями із Dragon Capital. Перші біржові торги відбулися у жовтні 2014 року.
Юрій Вітренко у 2014 році визнавав причетність керівництва державної компанії до проектів приватної компанії: «Стосовно торгівлі газом, то, наскільки нам відомо, у нас уже створений перший майданчик, який здійснює торги газом на умовах гарантованого виконання біржових угод. Це проект інвестгрупи Dragon Capital, в реалізації якого ми допомагали, як могли. Таємних стосунків там немає. Ми зробили так, щоб була інтеграція, наприклад, з «Укртрансгазом», і щоб люди, які торгують газом, розуміли: цей газ буде обов’язково поставлений, будуть оформлені необхідні акти і зроблена оплата».
Отож, банк Goldman Sachs, який планує профінансувати закупівлю газу в рамках угоди з OPIC, є водночас співвласником Dragon Capital. І можливо навіть частина газу в рамках співпраці «Нафтогазу» та OPIC буде купуватися на біржі, що належить Dragon Capital. Газовий ланцюжок і зв’язок між структурами і компаніями OPIC – “Нафтогаз” – Goldman Sachs – Dragon Capital – «Українська газова біржа» наразі викликає більше запитань, аніж відповідей.
Юрій Корольчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
