1632
Будь пильним: про що свідчать результати фінмоніторингу українських банків
— Фондовий ринок
У розпорядженні журналістів опинилися ексклюзивні дані Національного банку України про порушення в сфері фінансового моніторингу та боротьби з фінансуванням тероризму.
Це інформація про підозрілі транзакції, зупинені українськими банками відповідно до закону «Про cанкції», американськими і європейськими списками осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю. Результати пильності банківської системи викликають посмішку. Ми публікуємо надані НБУ дані, дозволяючи читачеві самому зробити висновки про те, що відбувається.
Приводом для пошуку інформації про активність українських банків у боротьбі з фінансуванням тероризму став список НБУ з іноземних банків, співпраця з якими може бути небезпечною для українських фінустанов. Пояснюючи причини ризиковості операцій з цими банками, НБУ заявив, що «виявив фінансові операції, проведені клієнтами банків України через рахунки в іноземних банках, які свідчать про підвищений ризик використання цих іноземних банків з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».
У список потрапили чотири «балтійських» і чотири «альпійських» банки.
«З ініціативи США і Міжнародного банку розрахунків, розташованого в Швейцарії, в світі гостро постало питання боротьби за чистоту фінансів. Перш за все, витоки цього явища пов’язані з поширенням у світі тероризму, джерелом фінансування якого можуть бути різноманітні схемні операції, гроші нелегального походження», ─ описує передісторію глава Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.
За його словами, НБУ, який контролював проходження цих розрахунків, керуючись міжнародною практикою KYC (know your client ─ знай свого клієнта), перекладає основні ризики з контролю за чистотою операцій на комерційні банки. Ризик, який раніше розглядав регулятор, тепер лежить на комерційному банку, і сума штрафу може бути істотною.
Крім проблем легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, для України в останні роки вкрай актуалізувалася проблема фінансування тероризму. Банки регулярно отримують списки, за якими звіряють своїх клієнтів. Перш за все, це переліки осіб, до яких застосовані спеціальні економічні та інші санкції, затверджені Радою національної безпеки і оборони України і введені в дію Указом президента. Ці переліки введено в дію 16 вересня 2016 року.
Далі банки проводять перевірки за переліком осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, затверджені наказом Держфінмоніторингу від 7 жовтня 2010 року №183. Останній список було оновлено напередодні виходу матеріалу ─ 3 листопада нинішнього року.
У 2014 році, коли на Донбасі почалася АТО, банківська система відрапортувала про одну (!) подібну операцію на суму в 200 гривень. У 2015 році була виявлена також одна фінансова операція на суму в 15 000 гривень, а в поточному році поки що тест на ставлення до тероризму не пройшли дві транзакції на суму в 200 гривень.
Раніше ж, наприклад, представники Товариства всесвітніх міжбанківських каналів зв’язку SWIFT уточнювали у банкірів, чи дійсно український список фінмоніторингу розсилають їм офіційні наглядові органи України. Це було викликано тим, що в документі значилися в основному злочинці, внесені в міжнародні переліки, ─ наприклад, терористи і злочинці з Конго, Пакистану, Ірану тощо. Уродженці ж Донецької та Луганської областей поповнили український список санкцій персон порівняно недавно.
Крім того, банки мають можливість використовувати для перевірки своїх клієнтів та їх контрагентів санкційні списки американського агентства The Office of Foreign Assets Control (OFAC) і держав ЄС.
Журналісти дізналися у Національного банку України, скільки транзакцій і на яку загальну суму було зупинено з початку 2014 року українськими банками відповідно до вищенаведених вимог і списків.
Так, згідно з офіційними даними Нацбанку, до 31 жовтня 2016-го вітчизняні фінустанови передали в НБУ інформацію про спроби проведення фінансових операцій особами та представниками осіб, проти яких введено заходи в порядку закону «Про санкції», на загальні суми в 3052,43 грн, 82 730,6 євро і 239 223 рублі. Масштаби фінансового співчуття вигнанцям вражають.
Всього фінансових операцій, щодо яких є причини підозрювати, ніби вони пов’язані, відносяться або призначені для фінансування тероризму чи фінансування і поширення зброї масового знищення, було виявлено поки що тільки чотири. У 2014 році, коли на Донбасі почалася АТО, банківська система відрапортувала про одну (!) подібну операцію на суму в 200 гривень. У 2015 році було виявлено також одну фінансову операцію на суму в 15 000 гривень, а в поточному році поки що тест на ставлення до тероризму не пройшли дві транзакції на суму в 200 гривень. Ці дані викликають здивування, оскільки Служба безпеки України не раз виступала з гучними заявами про виявлення посередників, пов’язаних із фінансуванням тероризму з території країни.
Разом з тим, НБУ позбавив ліцензій на ведення діяльності кілька банків з формулюванням «за порушення законодавства про відмивання грошей». Тобто самі підозрілі транзакції в системі є. Результати ж роботи банківського фінмоніторингу свідчать про те, що або ці операції погано відслідковуються, або їх усвідомлено пропускають, або ж масштаби підтримки тероризму і справді є вкрай малими.
Подібні дані свідчать і про зловживання деяких великих банків, які арештовують рахунки вкладників під виглядом вимог фінмоніторингу в зв’язку з порушеннями наявних санкцій, що стало досить популярним інструментом неповернення грошей клієнтам і безвідсоткового їх утримування.
Ростислав Кравець, президент адвокатської компанії «Кравець і партнери»
Зі статистики Нацбанку також випливає, що фінансові операції, проведення яких було зупинено, в тому числі через те, що їх учасником є персона з переліку осіб, пов’язаних із веденням терористичної діяльності, або ж до якої застосовані міжнародні санкції, ─ нечасте явище для вітчизняної банківської системи. Так, у 2014 році НБУ відрапортували про дві подібні операції на суму в 3 000 гривень, в 2015-му ─ також дві операції на 17 000 гривень, а в 2016 році ─ сім операцій на суму в 17 000 гривень.
На думку експертів, надана Нацбанком інформація може говорити про дві речі: або в Україні практично відсутні порушення в сфері фінансового моніторингу, пов’язаного з прийняттям санкцій, або органи фінансового контролю працюють неефективно, що малоймовірно.
«Можна зробити висновок про відсутність в Україні як таких операцій, пов’язаних з фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Аналогічні висновки можна зробити і про відсутність на практиці в Україні платежів, що порушують санкційні обмеження ─ як пов’язані з агресією Російської федерації, так і з порушенням міжнародних заборон», ─ пояснює президент адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
«Подібні дані свідчать і про зловживання деяких великих банків, які арештовують рахунки вкладників під виглядом вимог фінмоніторингу в зв’язку з порушеннями наявних санкцій, що стало досить популярним інструментом неповернення грошей клієнтам і безвідсоткового їх утримування», ─ резюмує Ростислав Кравець.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
