Як українські біржі праці відсівають мисливців за допомогою


Як українські біржі праці відсівають мисливців за допомогою

В Україні зростає безробіття. За перше півріччя 2016- го його рівень за методологією Міжнародної організації праці (МОП) становив 9,4% проти 9,2% за той же період в 2015 року. За підсумками року показник може ще трохи вирости, а протягом найближчих 2-3 років навіть може досягти 10%.

Про це повідомила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.

За роботу не тримаються

Експерти відзначають, що динаміку ринку праці часто визначають структурні зміни в економіці. Однак таких змін поки немає, і все залежить від поточної кон’юнктури.

“У кризовий період працівники тримаються за своє робоче місце. А з початком нехай мінімального, але економічного підйому, вони легше кидають роботу в пошуках кращих варіантів”, – вважає Лілія Ткаченко.

За її словами, український ринок праці дуже гнучкий, але ця гнучкість зумовлена значною часткою тіньової зайнятості, особливо серед молоді.

“Приблизно третина молодих людей, які офіційно ніде не працюють або навчаються, зайняті в підсобних особистих господарствах, або працюють не за фахом і без оформлення. Тому вони легко кидають роботу і не розглядають її як основну”, – говорить Лілія Ткаченко.

За інформацією заввідділом соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України Вікторії Близнюк, тільки 4,8% працевлаштованих молодих людей у віці 15-24 років працюють за тимчасовими договорами. З цієї кількості менше 5% трудяться як стажисти.

“Це при тому, що підприємства зацікавлені брати на стажування студентів старших курсів, оскільки можуть розраховувати на податкові послаблення при організації першого робочого місця випускникам шкіл, ПТУ і ВНЗ”, – говорить Близнюк.

Хто потрібен і як вчать

Набір затребуваних професій за останні роки суттєво не змінився.

Як повідомив заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко, зараз практично неможливо влаштуватися на роботу за популярними серед випускників вузів професіями, таким як менеджер готельного та ресторанного господарства, юрист, економіст.

“Бізнесу просто не потрібна така кількість менеджерів, які не знають, як насправді працює готель або ресторан. Роботодавці не хочуть, щоб юрист, бухгалтер чи економіст навчався на власних помилках за рахунок підприємства”, – зауважив Сергій Кравченко.

Тому таким спецам пропонують перенавчатися. Держслужба зайнятості разом з Міносвіти розробляють проект стажування студентів на конкретних підприємствах протягом всього терміну навчання.

Ніяких проблем з працевлаштуванням немає у ІТ-фахівців, інженерів, біотехнологів і агрономів. Завжди затребувані і робочі спеціальності, такі як зварювальник, слюсар, токар, будівельник. У службі зайнятості кажуть, що водій бетономішалки в Києві може заробляти до 1 тис. грн на день (по 200 грн за рейс), а токар шостого розряду – до 25 тис. грн. Інша справа, що щоб отримати таку кваліфікацію, потрібно витратити 10 років.

“Хто хоче гарантовано працевлаштуватися в найближчі п’ять років, повинен вибирати професію медпрацівника, агронома, інженера або ІТ-фахівця. Це загальносвітова тенденція”, – заявив заступник голови Державної служби зайнятості.

У свою чергу Лілія Ткаченко додає, що протягом найближчих п’яти років ринок праці істотно не зміниться. Хіба що зросте попит на будівельників.

“Є необхідність в оновленні державної інфраструктури і виробництва. Будівництво стає більш індустріальним. Буде, наприклад, необхідність відновлення Донбасу”, – вважає Лілія Ткаченко.

При цьому вихід з кризи буде супроводжуватися зростанням сегментації в кваліфікації, умов та оплати праці навіть в межах однієї професії. Наприклад, один і той самий будівельник буде по-різному заробляти в стихійній бригаді з ремонту квартир і на великому промисловому будівництві.

Але, як зазначає Вікторія Близнюк, розвиток тієї чи іншої галузі можливий лише з приходом інвестицій. У міру зростання економіки почнуть розвиватися і різного роду сервіси.

Як будуть змушувати працювати

Поки більшість громадян ідуть до центрів зайнятості, щоб отримати допомогу, а не роботу. Незважаючи на те, що в середньому по регіонах ця сума становить 1187 грн. Це визнають і в самій держслужбі. Щоб змусити українців працювати, а не стояти за допомогою, Держслужба зайнятості змінює стратегію роботи.

“Ми зараз йдемо до роботодавця і працюємо під його вимоги. Наприклад, в Києві, завдяки проведенню ярмарку вакансій в метро, тобто там, де проходить більшість робочих, ми за п’ять днів знайшли 1300 осіб на 300 вакансій для самого столичного метрополітену”, – пояснив Сергій Кравченко.

Некваліфікованих працівників в 11 центрах профтехосвіти готові навчити професіям, за які будуть платити більше, ніж одну мінімальну зарплату. Наприклад, в Одесі можна за п’ять місяців стати перукарем, а в Рівному – освоїти професію коваля.

Хто не хоче шукати роботу, будуть змушені переучуватися або через систему безкоштовних онлайн курсів Prometheus, в тому числі вивчаючи англійську мову, або дуже часто ходити в службу зайнятості.

“Чим довше ви стоїте на обліку, тим частіше ви будете ходити до нас”, – каже Сергій Кравченко.

За його словами, це було зроблено для того, щоб заощадити бюджетні гроші, а також побороти нелегальну зайнятість. Адже не секрет, що деякі стоять на обліку як безробітні і працюють нелегально.

“Ми будемо досить часто призначати незручний час зустрічі, щоб той, хто працює вдень, був змушений вибирати – отримувати допомогу або нелегально працювати”, – пояснюють в Держслужбі зайнятості.

Також служба зайнятості тепер підлаштовується під потреби роботодавця, а не чекає поки з’явиться вакансія, куди можна прилаштувати, наприклад, безробітного фінансиста.

Наприклад, з фірмою Gregory Arber вже підписаний відповідний меморандум і закуповуються швейні машини для навчання 400 швачок, які потрібні підприємству.

“Крім того, для бійців АТО ще під час їхньої служби в центрі зайнятості готуватимуть план працевлаштування після демобілізації. Відповідні зміни до законодавства вже готуються”, – розповів Сергій Кравченко.

Костянтин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування