Пенсійна криза: чи можуть українці залишитися без пенсій і як врятувати ситуацію


Пенсійна криза: чи можуть українці залишитися без пенсій і як врятувати ситуацію

Експерти кажуть, що єдиного “рецепту” для подолання кризи у пенсійній системі немає, проте для того, щоб вирішити проблему, державі необхідно визначитися зі стратегією

В Україні дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) сягнув рекордної позначки в 145 мільярдів гривень.

Зараз в країні діє солідарна система – працюючі українці платять податок в ПФ (ЄСВ), а потім ці гроші перерозподіляються між чинними пенсіонерами. В результаті того, що багато роботодавців приховують реальний рівень зарплат і платять внески тільки з мінімалки, грошей в Пенсфонді катастрофічно не вистачає. Крім того, на початку року відсоткову ставку ЄСВ знизили з 36 до 22% від зарплати.

Уже кілька років в Україні обговорюють можливість введення другого рівня системи – накопичувального. Додатково кілька відсотків від зарплати можуть акумулюватися на індивідуальному рахунку, скористатися якими можна буде після виходу на пенсію. Однак і це, як упевнені експерти, кардинально ситуацію не змінить. Уже зараз левова частина державного бюджету йде на пенсії, і ситуація, пояснюють економісти, буде погіршуватися і далі.

Якщо говорити про пенсійну систему, потрібно враховувати не середню тривалість життя, а тривалість життя після 60 років, розповідає на лекторії “Ключові аспекти пенсійної реформи” директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Елла Лібанова. Багато українців до пенсії просто не доживають Так, ймовірність в українського чоловіка померти у віці від 20 до 60 років – 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків.

У середньому чоловіки живуть на пенсії (після 60 років) 14,8 років, а жінки – 19,9 років. У зв’язку з цим, впевнена вчена, підвищувати пенсійний вік чоловікам не можна. “Якщо у нас пенсійний вік 60 років, то наші чоловіки мають шанси прожити на пенсії майже 15 років. Якщо ми пенсійний вік піднімемо (чоловікам, – прикл.ред.) до 65 років, їм залишиться прожити всього 12 років. Це дуже мало, якщо вважати, що 40 років вони десь працюють і сплачують внески, це просто жорстоко. У жінок ситуація краща, у них були всі демографічні підстави підвищувати пенсійний вік до 60 років”, – впевнена Елла Лібанова.

У 1959-му українців, старших за 60 років, було всього 11%, в 2001-му – 21%, а в 2036-му, за оцінками інституту демографічних досліджень, буде 28%. Пенсіонерів стає більше, а молодих людей – менше. Такими темпами вже в 2032-му українців віком від 20 до 60 років буде менше, ніж українців, старших за 60 років.

“Солідарна пенсійна система побудована на тому, що працюючі люди платять внески до Пенсійного фонду або бюджету, і з цих внесків фінансуються пенсії. Є певний договір поколінь. Ясна річ: що більше працюючих і що менше пенсіонерів – то краще. Якщо подивитися на кількість і віковий склад населення, ми бачимо, що дуже сильно зросте питома вага тих, хто старший за 60 років”, – розповідає демограф.

До 2030-го року платників ЄСВ буде менше, ніж пенсіонерів. Це непідйомне навантаження, впевнена експерт. “Навантаження, коли пенсіонерів буде більше, ніж платників внесків до Пенсійного фонду, витримати неможливо”, – відзначає Елла Лібанова.

При цьому демографічна ситуація в Україні, вважає головний демограф країни, “абсолютно нормальна”. Щоб покоління дітей повністю замінило покоління батьків, 100 жінок повинні народжувати 230 дітей. Жодна з країн Європи цей показник не досягла. В Україні на 100 сімейних пар припадає всього 150 дітей, в 2001-му цей показник був ще гірший – 108 дітей на 100 сімей. 2000-ий був високосним роком, менше пар узаконили свої стосунки, і в результаті на наступний рік народилося менше дітей.

“У процесі знищення нашої пенсійної реформи важливіша не демографічна складова, а економічна активність”, – розповідає Елла Лібанова. Велика частина роботодавців частину зарплати виплачують у конвертах, а декларують мінімальний дохід (на даний момент 1450 гривень). З офіційного доходу і платять внески до Пенсійного фонду. Крім того, частина українців взагалі не оформляється на роботі. “У цьому контексті заява прем’єра про двократне підвищення мінімальної заробітної плати грає на користь пенсійної системи”, – додає Елла Лібанова.

Як змінити ситуацію:

Скоротити смертність у віці від 20 до 60 років. “Іншого варіанту у нас немає. Особливо небезпечний відрізок життя від 40 до 60 років. Це просто національна катастрофа, при цьому ситуація абсолютно не змінюється з 1985-го”, – розповідає головний демограф країни. Чоловіки помирають рано не тільки через шкідливі умови праці, а більше через недбале ставлення до свого здоров’я. “Чоловіки повинні, перепрошую, менше вживати алкоголь, менше курити, раціональніше харчуватися. І повірте мені: здорове харчування – це не дороге харчування”, – впевнена Елла Лібанова.

Створювати робочі місця і детінізувати економіку. При цьому робота повинна бути високооплачуваною, а ЄСВ повинен платитися з усієї суми зарплати.

“Певні надії були в 2003-му, коли замінили прогресивну шкалу оподаткування пропорційною, тоді ці надії не виправдалися. В цьому році надії були на то, що дасть результат зниження процентної ставки Єдиного соціального внеску практично в два рази, але це теж не реалізувалося”, – розповідає експерт.

Скільки Україна витрачає на пенсії

Дохідна частина бюджету України в цьому році – 595 мільярдів гривень. ¼ від цієї суми (145 мільярдів гривень) витратять на пенсії. Ще 112 мільярдів ПФ отримає за рахунок ЄСВ. “Частина ВВП йде на виплату пенсій, на дотацію. Ці гроші повинні були бути направлені на розвиток освіти, на дороги, на медицину, на інфраструктуру. А ми змушені з бюджету забирати останні гроші, яких там і так мало, для того, щоб просто наших пенсіонерів утримувати на тому злиденному рівні, який сьогодні є”, – пояснює міністр соцполітики Андрій Рева.

Україна, як зазначає економіст Павло Кухта, вже кілька років займає перше місце серед всіх країн світу, витративши на пенсії майже 16% свого ВВП в 2014 році. При цьому понад 70% пенсіонерів отримують, з урахуванням надбавок і доплат, менше середнього рівня звичайної пенсії за віком (1535 гривень станом на січень 2015-го).

“Держава витрачає багато, багато ресурсів забирає, але її здатність керувати цими ресурсами невелика. Зазвичай країни, які витрачають багато, мають розвинену й ефективну державу. Країни зі слабкою державою зазвичай витрачають менше. Це призводить до високого податкового навантаження. Багато витрачаємо – багато забираємо через податки”, – пояснює Павло Кухта.

Економіст нагадує: на початку 2000-х Україна витрачала на пенсії 8% ВВП, пенсійний фонд був бездефіцитний “У 2004-му році було прийнято рішення запровадити мінімальну пенсію всім громадянам пенсійного віку, навіть якщо вони не добрали собі страхового стажу. Тоді з’явився дефіцит. Потім ніхто особливо нічого з цим не робив. У 2009-му році була криза, економіка впала, а пенсійні обов’язки нікуди не поділися. І ми вийшли на те, що 18% ВВП витрачали на пенсії”, – розповідає Кухта.

Наприклад, в Грузії цей показник – 3,9% ВВП, а в Туреччині – 5% ВВП. Щоб вирішити цю проблему, уряд прийняв рішення з 1 січня цього року відсоткову ставку ЄСВ знизити з 37 до 22%. Одним з лобістів цього рішення був Павло Кухта.

“Це рішення з точки зору конкурентоспроможності бізнесу, в принципі, себе виправдало. Але до чого це призвело? Відносно невеликий дефіцит Пенсійного фонду зріс. Система, при якій ми за рахунок ЄСВ фінансували пенсії, зникла. Тепер говорити, що Пенсійний фонд сам себе фінансує, ми не можемо”, – пояснює експерт.

Заступник директора компанії “Пенсійно-актуарний консультант” Олександр Ткач упевнений, що зростаючий дефіцит ПФ – серйозна проблема для України “Ми вже зайшли за граничну цифру. Пенсійні витрати не повинні перевищувати 10% ВВП. Якщо перевищують 10%, вважається, що це серйозна проблема. У нас витрати на пенсійний фонд перевищують 17%. Загроза давно настала. Хворий вже при смерті”, – пояснює Олександр Ткач.

Старший експерт Світового банку Олексій Случинський впевнений, що такий інструмент, як солідарна пенсійна система в Україні, “поламаний”. Більш того, на думку аналітика, навіть накопичувальна система кардинально на ситуацію не вплине.

В Україні необхідно підвищувати пенсійний вік і мінімальний страховий стаж для отримання трудової пенсії, однак і це не допоможе позбавитися “дірки” в бюджеті ПФ, заявив експерт на лекторії “Ключові аспекти пенсійної реформи”. Нагадаємо, на даний момент жінці для отримання пенсії необхідно 30 років стажу, чоловікові – 35 років. Для отримання соціальної пенсії достатньо 15 років стажу.

Страхововой стаж українців скорочується. Якщо в 90-х середній стаж пенсіонерів досягав 34 років, зараз – всього 30 років. Ще одна проблема чинної пенсійної системи, зазначає старший експерт Світового банку, сверхправа окремих пенсіонерів (ветеранів, чорнобильців тощо). При цьому, як зазначає експерт, уже через 15 років таких категорій просто не залишиться. На даний момент до 30% витрат ПФ – подібні сверхправа і “дотяжки” до мінімальної пенсії тим, хто не набрав необхідний робочий стаж.

Як підрахували у Світовому банку, коли ставка ЄСВ досягала в середньому 36% від зарплати, держава могла забезпечити українцям рівень заміщення (відсоток від зарплати) 40%. Зараз же, коли ставка ЄСВ знизилася, реальний рівень заміщення, який може забезпечити ПФ, – приблизно 20%. Решта припадає покривати за рахунок державного бюджету. Підняття пенсійного віку може незначно виправити ситуацію, проте проблему це не вирішить. “Піднімати пенсійний вік – мертвому припарки”, – говорить Олексій Случинський.

Є альтернатива – перейти до програмного фінансування, яке ляже на плечі бюджету держави. “Якщо є надбавки – окрема програма, яка фінансується державою… Для мене пріоритет – піти від дефіциту ПФ. Підняття пенсійного віку, збільшення страхового стажу – це все потрібно і це повинно робитися. Але потрібно навести лад так, щоб люди розуміли, скільки вони будуть отримувати через 10-20 років. Вони це зрозуміють тоді, коли буде порядок”, – упевнений експерт.

У той же час генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова впевнена, що в Україні необхідно вводити накопичувальний рівень пенсійної системи

“Для того, щоб забезпечити коефіцієнт заміщення 60% в солідарній системі, навантаження на фонд заробітної плати повинно бути 36%, і 12-15% при комбінації солідарної та накопичувальної системи… Економічно в три рази дешевша накопичувальна система. Теза – ми міняємо одну систему на іншу – неправильна. Потрібно вводити дві системи, які б доповнювали одна одну”, – розповідає Галина Третьякова.

Відзначимо, якщо в Україні запрацює накопичувальна система, крім ЄСВ, доведеться платити ще один податок. Ці кошти будуть акумулюватися на персональному рахунку. “Наша позиція щодо реформування пенсійної системи в Україні зараз є принциповою, а введення накопичувальної системи пенсійних виплат – це наш пріоритет”, – зазначив кілька місяців тому віце-прем’єр Павло Розенко. Відповідний законопроект вже знаходиться в Раді.

Сучасних пенсіонерів реформа не торкнеться, проте всім українцям віком до 35 років доведеться в 2017-му додатково платити 2%, а у 2022-му – 7% Українці старше 35, але молодші 55 років, можуть добровільно приєднатися до накопичувальної системи і виплачувати внески.

“З 1 січня 2017 року вводиться другий рівень системи пенсійного забезпечення. Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування будуть особи, яким на зазначену дату виповниться не більше 35 років”, – йдеться в законопроекті. Також законопроектом звільнять солідарну систему від невластивих для неї виплат (дострокових пенсій, пільгових пенсій тощо). На ці цілі кошти будуть виділятися з державного бюджету.

“Якщо нічого не робити – це найгірший варіант. Є розуміння, що потрібно щось реформувати і щось міняти”, – розповідає провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. При цьому, за словами експерта, кожен крок спричиняє певні наслідки.

Нагадаємо, на даний момент мінімальна пенсія – лише 1170 гривень. Стільки отримують, за інформацією Пенсійного фонду, понад 100 тисяч осіб. Фактично вони перебувають за межею бідності. Всього в Україні понад 12 мільйонів пенсіонерів. В результаті різкої інфляції в 2015-му, саме українці на “заслуженому відпочинку” болючіше за всіх відчули на собі удар економічної кризи.

Олександр Литвин

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування