Страхування навскладки


Ольга ДЕМЧЕНКО

Пули з перестрахування сільськогосподарських ризиків, створені страховиками влітку нинішнього року, з вересня почали повноцінну роботу. Уже сьогодні компанії готові запропонувати аграріям новий продукт по страхуванню озимої пшениці, а на весну вони готують для фермерів ще кілька програм.

Об’єктивні «гальма»

Донедавна, попри максимум зусиль, докладених страховиками, напрям сільгоспстрахування в Україні розвивався «зі скрипом». Так, за оцінками експертів, частка таких послуг у загальному обсязі платежів сьогодні навряд чи перевищує 2,5%. Хоча на такий вид страхування ліцензії отримали близько ста компаній, сільгоспстрахуванням займається навряд чи половина з них, а серйозно — трохи більше десяти. Але навіть у портфелях лідерів частка таких страховок рідко перевищує 1%.

З одного боку, компанії досі не можуть переконати аграріїв у необхідності страхування (грошей на яке у тих часто немає), з іншого — донедавна оператори ринку просто не мали можливості займатися цим напрямом на повну силу.

По-перше, фінансових можливостей окремо взятих страховиків для прийняття таких великих ризиків явно замало. А враховуючи, що перестраховувати такі ризики особливо складно, останні часто побоювалися підписувати великі угоди. По-друге, за словами заступника голови правління із страхування СК «Вексель-ФСА» Максима Межебицького, страховики досі не мали уніфікованого підходу ні до методології страхування таких ризиків, ні до їх андеррайтингу (оцінки ризиків), що серйозно ускладнювало розміщення сільгоспризиків навіть в Україні, не кажучи вже про «тверді» ринки.

Формальний ринок

Як свідчить практика, наразі аграрії вдаються до страхування лише коли йдеться про отримання банківського кредиту, і страхування застави є обов’язковою умовою його отримання. Як наслідок, 85% усіх укладених угод страхування сільськогосподарських ризиків сьогодні припадають саме на послуги, які часто не мають нічого спільного з реальним захистом і є тільки формальним виконанням Закону «Про заставу». Так, щоб знизити вартість кредиту, підприємства в кращому разі купують покриття зі скороченим переліком ризиків, у гіршому — від ризиків, імовірність настання яких взагалі мізерна.

Часто «економний» клієнт навіть не читає, що написано в угоді, й згадує про неї лише тоді, коли настає страховий випадок. Однак за такої ситуації його шанси на отримання відшкодування такі ж мінімальні, як і настання ризиків, прописаних в угоді. А банки дивляться на таку ситуацію «крізь пальці», зі свого боку не бажаючи втрачати клієнтів і відлякувати їх високими цінами. «На сьогодні реально страхуються лише підприємства, створені за участі іноземного капіталу, або компанії, де присутній західний менеджмент. Українські ж сільгоспвиробники до страхування ставляться вельми скептично», — розповів «Контрактам» заступник голови правління АСК «Остра-Київ» Олександр Мацак.

Порятунок у створенні страхових пулів

Виходом із ситуації, коли «страхувальники не хочуть, а страховики не можуть» стала організація страхових пулів. Так, улітку цього року було створено два об’єднання, до першого з яких увійшли чотири страхові компанії («Вексель-ФСА», «Остра-Київ», «Кредо-Класик», Укрсоцстрах), до другого — 16.

По-перше, це збільшило фінансові можливості компаній з прийняття ризиків на власне утримання. По-друге, відкрило їм доступ до твердих перестрахувальних ринків: за умовами угод у перестрахування буде віддано близько 60% ризиків, прийнятих компаніями, інші 40% розподілятимуться між учасниками пулів. Завдяки цим двом чинникам місткість ринку сільгоспстрахування суттєво збільшилася.

Провідним перестрахувальником в обох пулах виступила компанія GE Frankona Re, а клопоти щодо оцінки ризиків, супроводу та регулювання збитків узяла на себе асистуюча компанія «АгроРизик Україна», яка також працюватиме з обома пулами. «Об’єднання страховиків у пул дає можливість мати великий і якісний страховий портфель, максимально розширивши покриття на всі регіони України», — вважає Олександр Мацак. Відмінність пулів обмежується лише кількістю учасників і лімітом відповідальності, який вони готові брати на себе. Так, четвірка, лідером якої стала СК «Вексель-ФСА», готова приймати на страхування ризики з лімітом відповідальності в $1 млн щодо кожного з них. Група компаній на чолі з УАСК «АСКА» вирішила обмежитися лімітом у $300 тис., вважаючи його реальнішим.

У результаті проведеної страховиками роботи аграрії зможуть отримати новий страховий продукт, який компанії запропонують уже цього сезону. Нова програма передбачає страхування озимих на період перезимування від усіх ризиків і включає захист виробників озимої пшениці на випадок необхідності пересіювання полів. Тарифи за такого страхування будуть цілком доступні для аграріїв і становитимуть 2—6% страхової суми.

Середньоринкові тарифи страхування ризиків у аграрному секторі (%)

Середній Мін. Макс.
Зернові культури 4,8 0,1 10
Технічні культури (цукровий буряк, соняшник) 4,5 1 9
Овочі 6,3 5 12
Багаторічні насадження 5,2 4,8 12,1
Техніка 1,4 0,5 2,5
Виробничі споруди 0,5 0,08 2,5
Поголів'я великої рогатої худоби 2,8 2,5 8,2
Поголів'я свиней 3,1 0,8 5

Дані досліджень Міжнародної фінансової корпорації

Коментарі фахівців
Максим МЕЖЕБИЦЬКИЙ,
заступник голови правління із страхування СК «Вексель-ФСА»:

— За різними оцінками, нині страхуванням охоплено близько 5% сільгоспвиробників в Україні, але, думаю, навіть ця цифра перебільшена. Якщо оцінювати ступінь цього охоплення обсягом залучених страховими компаніями премій, то навряд чи ця цифра перевищує 10 млн грн. Натомість, за деякими оцінками, збитки від загибелі озимих цього року становили від 750 млн грн до 2 млрд грн. Україна — аграрна країна й цей ринок тут має розвиватися, а розвиток неможливий без страхування. Досвід усіх країн з розвиненим сільським господарством засвідчує це. Тому сільгоспстрахування має добрі, далеко не короткострокові перспективи.

Ганна БУТКО,
віце-президент із зовнішньоекономічної діяльності та перестрахування
УАСК «АСКА»:

— Нині відчутне серйозне збільшення попиту на страхування сільськогосподарських ризиків. Цей рік, коли велика частина врожаю озимих загинула під крижаною кіркою, довів аграріям необхідність страхування. На сьогодні пули пропонують лише один продукт, пов’язаний з перезимуванням озимини, оскільки перестраховики вже погодилися брати в перестрахування ці ризики. Але ми вже ведемо переговори й щодо деяких інших програм сільгоспстрахування, які, ймовірно, можуть незабаром з’явитися на ринку.

Олександр МАЦАК,
заступник голови правління АСК «Остра-Київ»:

— Компанії вже можуть запропонувати аграріям універсальний продукт, який враховуватиме специфіку й кліматичні умови різних регіонів України. Виходячи з нашого досвіду, можна стверджувати, що саме в такому покритті й зацікавлені наші потенційні клієнти. Воно дасть змогу сільгоспвиробникам «вижити» після таких серйозних катастроф, як, наприклад, минула зима, повернути кредити й зберегти частину коштів на відновлення та подальше виробництво сільгосппродукції. Важливо, що цей продукт враховуватиме і фінансові можливості наших страхувальників.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Все, що ми знаємо про:Остра-Київ АСКА
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua