1032
Електроенергія в Україні ще більше подорожчає
— Енергетика
Неоднозначні заяви українських чиновників щодо стабільності нинішнього опалювального сезону можна порівняти хіба що з прогнозами погоди на майбутню зиму. Журналісти розпитали про адекватність тарифів на світло і тепло, а також запаси газу і вугілля, у експерта, який має досвід роботи в приватній енергокомпанії і пройшов конкурс з відбору нового керівника НЕК “Укренерго”.
Сергій Зуєв з 2010 року працював фінансовим директором двох електророзподільних бізнесів AES в Україні (Київобленерго і Рівнеобленерго). З 2015 року був першим керівником бізнесу AES в Казахстані.
Про роботу “Укренерго”
Скажіть, ви вже увійшли в курс справи в НЕК “Укренерго” і хто керує компанією зараз: старе чи нове начальство?
Київський окружний адміністративний суд заборонив Кабінету Міністрів погоджувати мою кандидатуру на посаду голови НЕК “Укренерго”. 26 жовтня має відбутися чергове засідання. Тому як мінімум до цієї дати я не можу приступити до керівництва компанією. Нею зараз керує тимчасово виконуючий обов’язки керівника Всеволод Ковальчук.
Тому я можу судити про роботу компанії тільки з відкритих джерел і деякої інформації від джерел усередині цієї структури. Зрозуміло, ніякого доступу до документів не маю.
Судячи з відкритої звітності, компанія непогано заробляє. Це заслуга менеджменту?
“Укренерго” сама не визначає вартість своїх послуг, тому весь прибуток за 2015-2016 роки сформований виключно за рахунок тарифу, який встановлюється НКРЕКП.
Але я б розділяв фінансовий прибуток як такий і досягнутий результат роботи компанії. Адже після покриття всіх виробничих витрат кошти, що залишилися в держкомпанії повинні направлятися на розвиток підприємства, в першу чергу — оновлення устаткування і будівництво нових ліній електропередачі.
Фінансовий план “Укренерго” на 2016 рік Кабмін затвердив тільки у вересні. Що можна встигнути зробити до кінця року? Цього не розуміють навіть іноземні кредитори.
Зрозуміло, що велика частина цього плану виконувалася до офіційного затвердження документа, який фактично фіксує понесені витрати. Зрозуміло, у всьому світі корпоративні плани складаються восени не на поточний, а вже на наступний рік. Не кажучи вже про те, що є планування на три-п’ять років вперед.
Але у мене особисто більше питань виникає з приводу того, що на рахунках компанії лежить приблизно 3,2 млрд грн, які мали б інвестуватися у розвиток. Покласти гроші на депозит — не найбільш ефективне рішення.
Про тарифи
Можна сподіватися, що чергове підвищення тарифів на світло в наступному році буде останнім?
Коли в 2014 році приймалося рішення про підвищення у п’ять етапів тарифів на світло для населення, ще не було формули розрахунку вартості вугілля, так званої “Роттердам +”. Тому майже всі розрахункові підвищення тарифу виявились нижчими від фактичної вартості виробництва електроенергії з більш дорогого вугілля.
Побічно про відсутність великого прогресу у приведенні тарифів на електроенергію для населення до економічно обґрунтованого рівня можна судити з обсягів субсидування промисловістю побутових споживачів. Раніше ця цифра коливалася в межах 30-40 млрд грн. По мірі поетапного підвищення тарифів на світло для населення ця сума мала б зменшуватися. Однак у жовтні 2016 року ця сума досягла рекордних 50 млрд грн.
Тому ризикну припустити, що заплановане на березень 2017 року п’яте підвищення тарифу не стане останнім.
Наскільки істотним повинно бути позапланове підвищення розцінок?
У розрахунку економічно обґрунтованого рівня тарифу на електроенергію частка генерації становить 73%. Якщо врахувати, що на вугілля при виробленні енергії в тепловій генерації припадає також близько 70%, частка вартості вугілля в тарифі становить приблизно 50%. Тому підвищення вартості вугілля, наприклад, на 20% автоматично повинно збільшувати тариф на 10%.
Як швидко може відбутися таке підвищення?
Для перерахунку багато часу не треба. Тут в першу чергу буде спрацьовувати політичний фактор. Адже не варто забувати, що вартість вугілля безпосередньо впливає на вартість опалення.
Наскільки діючі тарифи на електроенергію покривають витрати на її виробництво і доставку для побутових і промислових споживачів?
Тариф для промспоживачів покриває все, в тому числі і перехресне субсидування населення, яке платить не більше 50% реальної вартості енергії.
Причому, якщо в 2015 році тариф для промислових підприємств в Україні був нижчим, ніж в Європі, приблизно на 20%, то вже в цьому році ми спостерігаємо зворотну ситуацію. Зараз вартість електроенергії в Україні вище, ніж у сусідніх Польщі чи Румунії.
Це позначається на конкурентоспроможності вітчизняної промисловості, так і на можливості експорту електроенергії. Ми зараз практично позбавлені можливості продавати свою дорогу енергію, за винятком певних годин.
При цьому надлишок генерації (за рахунок розвитку відновлюваної енергетики) в ЄС вже призвів до окремих випадків, коли, наприклад, у Німеччині чи Болгарії електроенергія мала від’ємну вартість у певні години.
Як можна знизити вартість нашої експортної електроенергії?
За рахунок ліквідації частини тарифу, яка враховує субсидування населення можна знизити вартість нашого експорту енергії приблизно на 20-30%.
Експорт для нас необхідний, бо виробництво більшої кількості енергії дозволяє знизити питомі витрати на виробництво одного кіловата. Це, в свою чергу, сприятиме зниженню тарифів на світло.
Скільки зараз коштує електроенергія в Україні та Європі?
У середньому українські розцінки коливаються в межах 4-5 євроцентів за кіловат-годину. При середньому показнику в сусідніх країнах 3,5-3,7 євроцента.
Про ситуацію в енергетиці
Яку частку в споживанні енергії займає промисловість і побутовий сектор?
На населення припадає приблизно 30%, і цей показник зростає. Промисловість споживає ще 50% енергії і цей показник падає. Решта припадає на сектор ЖКГ та сільське господарство.
Згідно зі статистикою, 62% побутових споживачів, які споживають до 150 кВт/год на місяць (на 136 грн) і тільки 35% спалюють до 300 кВт/год.
Щоб знизити вартість енергії для споживачів, треба розвивати більш дешеву генерацію.
Наскільки я розумію, мова йде про атомну енергетику?
Так, в тому числі. Україна за кількістю атомних блоків посідає п’яте місце в Європі. Але вони не завантажені так, як могли б. Хоча частка атомної генерації вже досягла 54% у загальному обсязі виробництва електроенергії. Для порівняння: в 90-і роки на АЕС припадала лише третина вироблення енергії.
Що заважає задіяти цей потенціал повністю?
Атомна енергетика не може маневрувати в періоди пікових навантажень і провалів споживання. Цю проблему можна було б вирішити будівництвом ліній електропередачі в Європу. Наприклад, від Хмельницької АЕС до польського Жешува ми могли б експортувати надлишок енергії.
Другий варіант — максимізувати споживання всередині країни за рахунок впровадження різних стимулюючих тарифів. Наприклад, в Європі все перуть вночі, а промпідприємства задіюють своє енергоємне обладнання в нічні зміни.
Інша справа, що до 2030 року багато атомні блоки вироблять свій ресурс і їх треба буде виводити з експлуатації. А будівництво нових потребуватиме колосальних інвестицій, і тоді атомна енергія з найдешевшої перетвориться на найдорожчу.
Скільки грошей треба інвестувати в розвиток української енергетики?
Судіть самі. З майже мільйона кілометрів мереж обленерго приблизно половина потребує негайної заміни. Щорічно замінювали не більше 1% таких мереж. Тобто на заміну усіх мереж треба сотня років. Тільки на заміну мереж обленерго знадобиться близько $17 млрд.
Сума інвестицій на заміну теплової генерації і атомних блоків — це також десятки мільярдів доларів. Наприклад, для заміни середньої ТЕЦ в обласному центрі (типу Рівного або Тернополя) треба витратити мінімум $1 млрд. А на заміну такої станції як Бурштинська ТЕС треба мінімум п’ять мільярдів.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
