1216
Ставки зроблено. Коли буде легалізований гральний бізнес в Україні
— Казна та Політика
Міністр фінансів України Олександр Данилюк виступив за легалізацію грального бізнесу і готовий підтримати законопроект, що дозволяє азартні ігри. “Ми працюємо над законопроектом, ми його внесемо і готові будемо обговорювати”, – заявив Данілюк.
Парад законопроектів
За останні кілька років у Верховній Раді було зареєстровано близько двох десятків законопроектів, спрямованих на легалізацію грального бізнесу. Однак більшість з них або відкликані, або є “мертвими” – вони не отримали ні експертної оцінки, ні схвалення парламентських комітетів, тому надій на те, що за них проголосують депутати, поки немає.
Втім, подробиць міністерського законопроекту поки теж немає. Данилюк каже, що не може бути ідеальної моделі закону, а її пошуки лише затягують справу. “Потрібно виводити бізнес з тіні. Мені здається, розмови про ідеальну модель лише затягують процес. Проблема в тому, що через конфлікти інтересів в Раді жодна модель поки не отримує 226 голосів”, – сказав він в коментарі Фокусу.
“Найсвіжіший” законопроект з’явився в травні. Подав його Кабінет міністрів на чолі з Володимиром Гройсманом. У ньому говориться, що, незважаючи на заборону, в Україні діють підпільні казино та інші гральні заклади. Пов’язують це з відсутністю правового регулювання. Варто зазначити, що законопроект до азартних ігор відносить і лотерею. Досі такою вона не вважається.
“Найсвіжіший” законопроект з’явився в травні. Подав його Кабінет міністрів на чолі з Володимиром Гройсманом. У ньому говориться, що, незважаючи на заборону, в Україні діють підпільні казино та інші гральні заклади. Пов’язують це з відсутністю правового регулювання. Варто зазначити, що законопроект до азартних ігор відносить і лотерею. Досі такою вона не вважається.
“Зараз для України дуже важливо створити ефективну систему державного регулювання діяльності у сфері азартних ігор для боротьби з існуючою нелегальною системою грального бізнесу і створити умови для додаткових надходжень до державного бюджету”, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Гральний бізнес опинився під забороною в травні 2009 року, після пожежі в залі ігрових автоматів в Дніпропетровську. Верховна Рада незабаром після цього прийняла закон, який встановив повну заборону на ведення грального бізнесу та участь в азартних іграх. До цього в Україні функціонувало понад 10 тис. гральних закладів.
Незважаючи на заборону, в Україні діють підпільні казино та інші гральні заклади. Пов’язують це з відсутністю правового регулювання
Один з тих, чий бізнес постраждав від заборони, киянин Олег (на його прохання прізвище не називаємо) – колишній власник залу ігрових автоматів в столиці. Після заборони грального бізнесу він закрив свою точку і зайнявся іншою справою. Олег називає рішення про заборону популістським і вважає, що його прийняли, виходячи з політичних домовленостей, а не заради реальної допомоги людям.
“У нас були тільки повнолітні клієнти, які розуміли, куди і навіщо йшли. Вони могли як виграти, так і програти. Нерозумно вказувати людям, як їм правильно витрачати свої гроші”, – говорить він. За словами Олега, перспективи прийняття закону про легалізацію грального бізнесу існують, але повертатися в нього він не збирається.
“У наших умовах це небезпечний бізнес. У нас часто змінюється влада, і невідомо, хто через 5-10 років буде керувати державою. Раптом зараз дозволять займатися бізнесом, а через кілька років знову заборонять. Я до такого не готовий”, – розповідає бізнесмен .
Що зараз?
В кінці вересня в Харкові пройшов економічний форум, під час якого обговорили питання легалізації грального бізнесу. Там народний депутат Ірина Луценко заявила, що підсумкова версія законопроекту з’явиться ближче до зими. Над ним зараз працюють в Міністерстві фінансів, і він повинен “задовольнити всіх”.
Також там виступив глава МВС Арсен Аваков, який заявив, що, за його інформацією, нелегальні казино мають дохід близько 1,5 млрд. грн, які йдуть повз бюджет.
Концепції моделей функціонування гральних закладів можуть бути різними, вважає економіст Борис Кушнірук.
“Можна обмежити місця, де будуть знаходитися гральні заклади. Можна зробити дорогу ліцензію, щоб масове поширення було невигідне. Можна створити спеціальні зони (в туристичних центрах), де будуть знаходитися такі заклади. Це південні і західні регіони, а також Київ”, – говорить економіст. За його підрахунками, держава витрачає приблизно 500 млн грн на співробітників правоохоронних органів, які щодня борються з гральним бізнесом.
Чи є перспективи легалізації?
Ще під час презентації державного бюджету на 2014 рік пропонувалося легалізувати гральний бізнес. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що держава тільки виграє від цього. За його словами, завдяки цьому рішенню державний бюджет поповниться на 1,2 млрд грн. Цю ж ініціативу підтримала і міністр фінансів (2014-2016 рр) Наталія Яресько, заявивши, що, за попередніми оцінками, дохід в бюджет від грального бізнесу може скласти до 5 млрд грн на рік.
Легалізація грального бізнесу можлива лише в тому випадку, якщо цим реально займеться Кабінет міністрів
За легалізацію виступав і екс-міністр економічного розвитку Айварас Абромавічус.
У парламенті з цього питання немає єдиної думки і впевненості, що бізнес знову буде легалізований. Приміром, фракція Батьківщини (лідер якої була ініціатором заборони 2009 року) категорично проти. І навіть більше того – депутати фракції хочуть заборонити і лотереї. “Азартні ігри потрібно максимально обмежити. В тому числі лотереї”, – говорить народний депутат Ігор Луценко.
Торік лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко заявила, що “залежність людей від грального бізнесу – це психічна хвороба, яка дістає з їхніх кишень останні гроші”.
Народний депутат від БПП Сергій Хлань підтримує легалізацію, але впевнений, що перспективи прийняття закону химерні. За його словами, в парламенті сидять власники “Національних лотерей” і група депутатів, яка зараз розвиває одну з комп’ютерних мереж з азартною складовою. “Для них вигідно працювати в умовах заборони і монополії”, – говорить депутат. – Гральний бізнес повинен бути легалізований, а не обертатися в тіньовому секторі. Заборона – це чергова спроба повернути час назад”.
У вересні 2016 року відбувся загальнонаціональний гральний конгрес. Під час заходу голова Київської спілки підприємств грального бізнесу Юрій Кожема заявив, що потрібно відірвати цей бізнес від політики. “Гральний бізнес не повинен бути фішкою перед кожними виборами”, – говорить він.
За його словами, легалізація грального бізнесу можлива лише в тому випадку, якщо цим реально займеться Кабінет міністрів. На заяви міністра фінансів Юрій Кожема дивиться з оптимізмом і сподівається, що зусилля відомства Данилюка допоможуть вивести бізнес з тіні.
Олексій Симончук
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
