ФГВФО шукає покупців з грошима

Фонд гарантування вкладів фізосіб визнав, що «живих» активів у банках, що ліквідуються, дуже мало: у кращому випадку він отримає 20% від вартості майна та активів банків. Для активізації продажів Фонд готовий виставляти на торги кредити цілими портфелями і знижувати ціни. Потенційні покупці скептично оцінюють «товар», що продається.

Глобальна ревізія

ФГВФО намагається активізувати продаж майна та активів банків-банкрутів. Для цього він запустив пілотний проект нової системи торгів «ProZorro.Продажі» і проаналізував лоти, що готуються до аукціонів. З активів під управлінням Фонду балансовою вартістю 448 млрд грн кредити займають 79%, решта – основні засоби. Оціночна вартість активів при формуванні ліквідаційної маси виявилася у 4,5 рази нижчою – 99 млрд грн.

Основний фактор знецінення активів ліквідованих банків – девальвація гривні, оскільки 46% всіх кредитів номінована в доларах США і євро. Серед інших факторів – інсайдерські кредити (90 млрд грн), кредити в зоні АТО і Криму (50 млрд грн), курсова різниця (40 млрд грн), кредити під заставу «сміттєвих» цінних паперів (38 млрд грн). Помітним фактором стала ліквідація позичальників (40 млрд грн). Наприклад, 90% боржників у «Тавриці» пішли в банкрутство, 81% – у банку «Надра», 56% – «Форумі», 30% – Дельті, 23% – в банку «Фінанси та Кредит».

Найбільша частина портфеля – кредити великому корпоративному бізнесу (180 млрд грн). «За нашими оцінками, це близько 600 груп позичальників. Середня сума кредиту – 300 млн грн», – говорить начальник відділу по роботі зі спеціальними корпоративними активами Тарас Єлейко.

Портфель кредитів МСБ набагато менший – 67 млрд грн у 30 тис. груп клієнтів. Середня сума позики – 2,2 млн грн ($89 тис.). Споживчі кредити становлять 107 млрд грн. До них відносяться 1,8 млн споживчих, карткових, іпотечних і автокредитів (середня сума – 60 тис. грн). Більше 3 тис. об’єктів нерухомості та банківського майна оцінені в 93 млрд грн.

Суперечливі очікування

Найкращі очікування щодо ціни продажу Фонд має по майну банків, оскільки його оціночна вартість найближча до балансової. Правда, у портфелі багато малоцінного майна (меблі, монети), тому розраховувати на отримання всієї суми не доводиться.

У Фонді планують продавати індивідуально кредити на суму понад 3 млн грн, а дрібні споживчі кредити будуть об’єднані в лоти, які могли б викупити факторингові компанії. Сподівається також Фонд і на те, що МСБ погасить свої борги. «У позичальників менше можливостей у судах і вони більше переймаються своєю репутацією», – говорить директор департаменту консолідованого продажу та управління активами ФГВФО Юлія Берещенко.

Великі позичальники активно чинять опір в судах і навіть виграють їх. «Потенційні інвестори відразу просять повідомляти нас, на якій стадії перебуває судова справа по конкретному активу. Чим довше триває суд і чим вища інстанція, тим менший інтерес до такого активу», – говорить Юлія Берещенко.

У ФГВФО визнають, що 89% кредитів – непрацюючі. «Наше завдання – зробити так, щоб позичальник погасив кредит. У нас вже були випадки, коли після оголошення про продаж прав вимог за кредитом позичальник приходив і погашав частину боргу. Якщо він погашає більше 50% портфелю, ми проводимо переоцінку активу на продаж. А нещодавно був випадок, коли після продажу портфеля на аукціоні позичальник запропонував погасити більше, ніж ми отримали на торгах. В результаті ми змушені були анулювати результати аукціону», – розповіла Юлія Берещенко.

Нездійснені надії

Фонд обіцяв цього року продати активів на 7,5 млрд грн, але за дев’ять місяців вдалося реалізувати активів всього на 2,3 млрд грн при вартості виставлених на торги лотів в 45,5 млрд грн. З урахуванням погашення кредитів та надходжень від оренди активів сума збільшується до 5 млрд грн. «Майже 80% активів Фонду ще жодного разу не торгувалися. В умовах низького попиту термін уцінки активу в ході торгів становить шість місяців. Це вимагає проведення восьми аукціонів на пониження», – пояснює Юлія Берещенко.

Головна проблема низького попиту на активи – відсутність платоспроможних покупців, але питання виникають і до оцінки лотів. «Критеріїв оцінки прав вимог немає, тому кожен актив, який виставляється на продаж, оцінюється індивідуально. Найчастіше покупцями виступають самі ж позичальники», – розповідає директор компанії «ВіАйПі Департамент» Сергій Хмара. ФГВФО не дочекався допомоги від ФДМ, тому вони будуть самі готувати критерії.

Очікування Фонду щодо надходжень від продажу активів учасники ринку вважають завищеними. «Я вважаю, що можна продавати і за 10%, лише б оживити економіку і змусити ці активи працювати», – говорить радник голови правління Артем-банку Сергій Щербина. Вартість продажу майна можна було б підняти до 50% від балансової вартості. «Але треба враховувати, що банки завищували вартість основних засобів, щоб не завищувати капітал. А обладнання на ринку швидко застаріває, і така кількість банкоматів нікому не потрібна», – зазначає Сергій Щербина.

Незрозуміло, що буде з активами, які не знайдуть покупця. «Є банки, які роками ліквідуються, і ми не можемо завершити цей процес, тому що на балансі залишається частина активів. Зараз законом передбачено створення спецустанови, на баланс якої можна передавати такі активи. Але це буде банальне перекладання з однієї кишені в іншу. Наші юристи вивчають, що потрібно зробити, щоб отримати можливість списувати ці активи. Якщо буде знайдено варіант, будемо ініціювати зміну законодавства. Поки думаємо над тим, щоб «пакувати» нереалізовані активи в лоти і виставляти їх на продаж, щоб отримати хоч щось», – розповіла представник ФГВФО.

Вікторія Руденко