505
Операція "реприватизація". "Укртелеком" - під прицілом
— Казна та Політика
“Укртелекомом” всерйоз зайнялися Генеральна прокуратура і Фонд держмайна. Чи поверне держава актив, скандально приватизований в часи Віктора Януковича?
Перевірка законності скандальної приватизації одного з найдорожчих державних активів — “Укртелекому” — відкладається на невизначений термін.
Кабінет міністрів 5 жовтня за ініціативи першого віце-прем’єра Степана Кубіва відклав створення робочої групи, яка повинна перевірити приватизацію телеком-оператора, приватизованого за часів президентства Віктора Януковича.
Раніше голова Фонду держмайна Ігор Білоус направив уряду проект постанови Кабміну про створення такої групи.
Міжвідомча робоча група мала перевірити не тільки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій телеком-оператора, але і розробити механізм повернення активів підприємства в держвласність.
Що буде далі з цією ініціативою, поки невідомо, але “Укртелекомом” всерйоз зайнялися Генеральна прокуратура і Фонд держмайна.
У вересні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко сказав, що “фактично “Укртелеком” дістався зловмисникам безкоштовно”.
Ця заява й ініціатива щодо створення міжвідомчої робочої групи — результат розслідування Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.
Спецкомісія 31 березня 2016 року на семи сторінках описала свою версію того, як відбувалася приватизація “Укртелекому”, і наскільки компанія виконала умови приватизації.
Щоб зрозуміти загальний дух висновків комісії, достатньо процитувати одне з рішень: “запропонувати генпрокурору … проаналізувати можливість арешту і конфіскації пакету акцій і активів “Укртелекому”.
Не минуло й півроку
За підсумками розслідування робоча група Спецкомісії ухвалила кілька рішень.
Перше — процес приватизації “Укртелекому” суперечив законам про приватизацію, тому пройшов протиправно, неконкурентно і має ознаки кримінального злочину.
Друге — генпрокурору взяти під контроль розслідування обставин приватизації. В рамках вже розпочатого або нового кримінального провадження проаналізувати можливість арешту і конфіскації акцій і активів “Укртелекому”.
Третє — Кабміну забезпечити передачу в держвласність виділеної телекоммережі спецпризначення (ТМСН). Підготувати позови щодо повернення 220 млн грн державних коштів, витрачених на створення ТМСН.
Четверте — Фонду держмайна спільно зі Службою безпеки України та Держслужбою спецзв’язку і захисту інформації вжити заходів щодо збереження активів “Укртелекому” та недопущення їх виведення з підприємства.
П’яте — Генпрокуратурі перевірити мотиви дій членів робочої групи ФДМ, які склали акт про перевірку приватизації телеком-оператора від січня 2016 року.
Парламентська спецкомісія пише, що в акті “члени робочої групи намагаються виправдати протиправні дії своїх колег — членів конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ “Укртелеком”.
Шосте — Кабміну провести службове розслідування угод Ощадбанку та Укрексімбанку щодо купівлі облігацій ТОВ “ЕСУ” як неринкових і які суперечать інтересам держави як єдиного акціонера цих банків.
Зокрема, Юрій Луценко 14 вересня 2016 року заявив, що компанія з Кіпру заплатила кілька сотень мільйонів гривень за купівлю “Укртелекому”. “Потім під заставу телекомунікаційної компанії був узятий кредит в одному з державних банків України. Пізніше, гроші вивели на цю ж кіпрську компанію”, — сказав генпрокурор.
Зараз або ніколи?
Міжвідомча робоча група за задумом ФДМ повинна була перевірити фактаж спецкомісії.
У разі його підтвердження група мала продумати механізм можливого повернення пакета акцій “Укртелекому” у державну власність та відновлення стабільної діяльності підприємства.
Коли тепер буде поставлений на голосування проект постанови про створення такої групи, невідомо. Кубів, ініціатор перенесення розгляду цього питання, нову дату розгляду питання не назвав.
Між тим 11 травня 2016 року закінчився термін виконання зафіксованих у договорі умов конкурсу інвестиційних зобов’язань. І зараз в “Укртелекомі” вже працює підсумкова комісія ФДМ, яка перевіряє виконання приватизаційних зобов’язань.
Це рутинна процедура для проданих державою підприємств, але у випадку з “Укртелекомом” висновок підсумкової комісії буде гратиме суттєву роль у доказовій базі ідеї перегляду приватизації. Після закінчення її роботи аргументувати створення другої комісії буде значно складніше.
Директор з корпоративних зв’язків “Укртелекому” Михайло Шуранов підтвердив ЕП, що в компанії працює комісія ФДМ.
“Згідно з чинним законодавством оцінка виконання приватизаційних зобов’язань є прерогативою фонду і здійснюється під його керівництвом. Ми зі свого боку надаємо всі необхідні матеріали для роботи комісії. Нас не повідомляли про створення яких-небудь альтернативних комісій чи робочих груп, і ми не бачимо підстав для цього”, — каже Шуранов.
Однак у ФДМ бачать підстави для створення ще однієї робочої групи. Радник глави ФДМ Мариля Босакевич каже, що зараз фонд перевіряє виконання “Укртелекомом” інвестиційних зобов’язань, а міжвідомча робоча група створюється для того, щоб вирішити, що робити з результатами цієї перевірки.
Згідно з проектом постанови міжвідомчу групу повинні ввійти в першу чергу керівники ФДМ, представник парламентської спецкомісії з питань приватизації, перший заступник голови Держспецзв’язку, представник РНБО, МВС, Мінекономрозвитку, Нацкомісії цінних паперів та фондового ринку, Держаудитслужби.
У другу чергу — представник ГПУ, СБУ, НКРЗІ, Ощадбанку, Укрексімбанку, профспілки працівників зв’язку.
“Представники різних органів виконавчої влади, що входять в цю групу, повинні будуть запропонувати механізми вирішення проблемних питань, пов’язаних з “Укртелекомом”, і варіанти можливого повернення акцій підприємства в держвласність”, — пояснює Босакевич.
ФДМ вже показала, як успішно може працювати міжвідомча робоча група. Така група працювала по Запорізькому алюмінієвому комбінату. В результаті через суд і ГПУ акції підприємства були повернуті державі в 2015 році.
Рівняння з багатьма невідомими
Експерт у сфері телекомунікаційного бізнесу і президент “СВ-консалтинг” Олег Стефанюк стверджує, що рішучість у питанні створення міжвідомчої групи по “Укртелекому” напрошувалася ще пару років тому.
“Держава на 26-му році свого існування не має не тільки спеціалізованої, захищеної телекомунікаційної інфраструктури, але можна з жалем говорити, що не має ніякої. Ні мобільної, ні фіксованої”, — зазначає Стефанюк.
За його словами, ініціатива виникла не сьогодні. Постанова уряду “Про передачу в держвласність виділеної ТМСН з’явилася ще у вересні 2014 року. На початку 2016 року все прискорилося, адже державі потрібні свої мережі: первинного міжміського і міжнародного зв’язку, передачі даних.
“Власнику “Укртелеком”, м’яко кажучи, не цікавий. Прогнози про його прибутковість на найближчі п’ять років негативні. Крім того, не потрібно забувати про непогашений кредит двом держбанкам”, — говорить аналітик.
В результаті, міркує він, виходить складне рівняння з великою кількістю невідомих.
“Якщо за результатами діяльності робочої групи уряд прийме постанову про повернення пакету акцій “Укртелекому”, виникне питання: це з боргами чи без? Що буде з іншими кредитами підприємства? Відповіді на ці питання, сподіваємося, скоро дасть Кабінет міністрів”, — підсумовує експерт.
Всеволод Некрасов
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
