Як в Україні фінансують освіту: розвиток чи зміст


Як в Україні фінансують освіту: розвиток чи зміст

За останні п’ять років з державного бюджету України на освіту виділялися гроші в основному на підтримку її існування. Номінально сума на освіту зростає, але якщо говорити про якісну зміну, вона скорочується за рахунок зростання витрат на зарплату і комунальні послуги. Чи достатньо фінансується освіта в Україні.

Потрібно провести реформу

Експерт освітньої групи Реанімаційного пакету реформ Світлана Олексюк зазначає, що у сфері середньої освіти почалися проблеми з фінансуванням, коли в школах почали збирати з батьків гроші. При цьому через низькооплачувану роботу вчителя талановиті випускники-педагоги не повертаються в школи.

“Зараз у більшому виграші київські школи, які цього року почали масово ремонтувати й оновлювати матеріальну базу. Це сталося вперше за багато років. Але в районах ситуація плачевна. Потрібно розуміти, що зараз освіту складно уявити без комп’ютеризації. Тому, на жаль, школи по Україні в нерівних умовах. Таку ситуацію важко уявити у Фінляндії, де сільська школа має такі ж умови, як школи у столиці. В Україні все почалося з малого: коли перестали школи привозити крейду, почали збирати з батьків гроші. Все це призвело до матеріального і як наслідок – якісного занепаду освіти. Великою проблемою є те, що низькооплачувана праця вчителя втратила престижність. Випускники-педагоги не повертаються в школу, а ті, що йдуть давати дітям знання, вражають непрофесійністю. В освіті треба провести інвентаризацію кадрів, реформувати, як і поліцію: влаштувати тестування та конкурс на посаду вчителя, звичайно, це необхідно проводити разом з підвищенням престижності роботи вчителя”, – зазначає Світлана Олексюк.

Бюджет йде на комуналку і зарплати

Експерти зазначають, що в системі освіти існує кадрова проблема: в середній освіті їх брак, а у вищій – надлишок. У той час як кількість студентів за останні десять років значно скоротилася, кількість викладачів у вузах зменшилася незначно. Звідси і витрати в основному на поточні витрати – комуналку і заробітні плати. Це не може не впливати на якість освіти.

“Ми “з’їли” свої капітальні витрати ще з початку 2000-х років. Тоді Україна виділяла на них близько 18%: на закупівлю обладнання, на капітальні ремонти. З того часу ця частка значно зменшилась. Зараз майже весь бюджет іде на оплату праці, комунальні послуги та стипендії. Це впливає на процеси забезпечення якості освіти, особливо в інженерних та природничих науках. Величезний перекіс у бік поточних витрат викликаний не стільки кількістю студентів на бюджет, скільки непідйомною кількістю викладачів. За останні 10 років кількість студентів скоротилася більш ніж на 40%, в той же час кількість викладачів впала лише на 17%. Чомусь прийнято говорити про скорочення кількості вузів, то насправді мова повинна йти про звільнення найгірших викладачів та адміністраторів. На жаль, ми відмовляємося зробити перший крок до вирішення проблем – називати речі своїми іменами. Швидше за все, в таких умовах запустити нормальні механізми забезпечення якості вищої освіти не можна”, – відзначає експерт у сфері освіти, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

За словами експерта групи Реанімаційного паркету реформ “Наука. Технології. Інновації” і молекулярного біолога Наталії Шульги, залишковий принцип фінансування науки призвів до інтелектуальних втрат в країні.

Інтелектуальні втрати

Якщо говорити про науку, згідно з нинішнім законодавством на неї повинно виділятися 1,7% ВВП. Але за 25 років достатньої суми жодного разу не виділяли. З 2017 року вчені сподіваються на поступове поліпшення ситуації, оскільки новий закон про наукову і науково-технічну діяльність передбачає збільшення фінансування до 3 % – рівня європейських країн до 2025 року.

“У всьому світі наука відноситься до видатків розвитку. У нас вона розглядається як витрати бюджету. Оскільки наука і освіта в нашій країні не в пріоритеті, галузь фінансується за залишковим принципом. Ця практика за 25 років призвела до великих втрат. Втрат інтелектуальних – понад 200 тис. людей залишили країну. Якщо дивитися фінансування у гривнях – воно не показує глибину катастрофи в системі. Ті суми, які виділяються – мікроскопічні й дозволяють розвивати декілька лабораторій. Ми підготували два проривні законопроекти, які дають інструментарій для модернізації чинної системи. Але цей процес вимагає аудиту вищої освіти та академій – чи потрібні нам стільки університетів, інститутів та академій”, – зазначає Наталія Шульга.

Якщо врахувати інфляцію за останні кілька років – фінансування науки і освіти скоротилося катастрофічно. У 2013 році Міністерству освіти і науки виділили 24,3 млрд грн або 3,04 млрд дол., а на 2016 рік – 26 3,041 млрд грн, що на сьогодні становить 1 млрд доларів, тобто реально фінансування скоротилося в три рази.

Віталій Андроник

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua