Україна в "схемі". Кому вигідна система субсидій


Україна в "схемі". Кому вигідна система субсидій

Схема тіньового надприбутку така. За нормативом субсидіант без лічильника споживає вісім кубометрів газу, фактично — шість. Компанія поставляє шість, а держава з нею розраховується за вісім. Ця схема поширена при постачанні населення і газом, і теплом, і електрикою.

Україна до опалювального сезону готова. Про це на селекторній нараді з керівниками обладміністрацій заявили віце-прем’єр з питань регіонального розвитку Геннадій Зубко і міністр енергетики Ігор Насалик.

Все по-старому: Зубко відзвітував про підготовку до нового сезону житлових будинків, а Насалик зосередився на наявних у країні запасах енергоносіїв.

Втім, зі стартом опалювального сезону якраз не все так гладко. Черговий виток проблем обіцяє схема субсидування населення.

Система субсидій далека від досконалості і призводить до вимивання мільярдів гривень з бюджету. Причина в тому, що заявлені до субсидування суми, які розраховані за прописаними у законодавстві нормативами, набагато перевищують реальні обсяги спожитого газу.

Ця різниця породжує можливості для махінацій, в результаті яких держава має платити за непоставлені обсяги газу.

Передбачалося, що цю проблему вдасться вирішити за рахунок зниження норм споживання комунальних послуг, які служать основою для розрахунку розміру субсидії. Але наявні в розпорядженні ЕП аналітичні записки Мінфіну говорять про те, що краще не буде, ціна питання для бюджету — десятки мільярдів гривень.

Сила лобі і нормативні танці

Спрощена система комунальних субсидій вводилася для того, щоб не допустити соціальних вибухів у суспільстві через підвищення тарифів. Те, що “спрощення” до добра не доведе, спочатку розуміли, але зробити правила більш жорсткими не ризикнули.

За словами першого заступника міністра фінансів в 2014-2015 роках Ігоря Уманського, основний недолік системи субсидій — відсутність прив’язки розміру субсидій до реально спожитих ресурсів і послуг. Пізніше уряд спробував змінити систему субсидій, але спроби ці особливим успіхом не увінчалися.

У квітні 2015 року Кабмін удвічі знизив нормативи споживання газу для населення без лічильників.

Норматив споживання для сімей, які використовують газову плиту при наявності центрального гарячого водопостачання (ГВП) без лічильників, знизили з 6 куб м на місяць до 3 куб.м, з плитою і без ГВП та газового водонагрівача — з 9 куб м до 4,5 куб м, а з плитою та водонагрівачем — з 18 куб м до 9 куб м.

Через дев’ять місяців Вищий адміністративний суд скасував постанову Кабміну за позовом двох громадян та Асоціації газового ринку як третьої сторони.

В результаті повернулися підвищені нормативи, але ненадовго. У квітні 2016 року Кабмін знову знизив норму споживання газу для розрахунку розміру субсидій, на цей раз — з 7 куб м до 5,5 куб м в опалювальний період.

Такий крок мав дозволити вирішити проблему і заощадити бюджетні кошти, але ситуація не покращилася. Про це свідчить аналіз Мінфіну, який опинився в розпорядженні ЕП.

Проблема вимивання коштів бюджету була під час минулого опалювального сезону і повториться в майбутньому. Розмір розриву — 11,1-11,5 млрд грн, йдеться в документах.

Більше того, Мінфін підтверджує: кострубата система субсидій замість того, щоб стимулювати населення до економії, заохочує українців ще більше споживати газу, щоб “спалити” необхідний норматив.

Так, за оцінками експертів Мінфіну, сім’ї, які оформили субсидії, споживали газу на 10-30% більше порівняно з тими, хто субсидію не отримав.

Звірки підтвердили проблему

Спочатку в 2016 році на субсидії було передбачено 35 млрд грн. Після підвищення ціни на газ навесні Кабмін виділив ще 5,3 млрд грн.

Як випливає з аналітичної записки Мінфіну, до 25 серпня з держбюджету профінансовано 25,4 млрд грн або 96,2% до плану за вісім місяців.

До субсидування заявлено більше, ніж фактично спожито. Всього субсидій та пільг на комунальні послуги заявлено до фінансування на 49,1 млрд грн, з яких на оплату за газ (розрахунок за нормативами) — 38 млрд грн. При цьому за даними “Нафтогазу” все населення спожило газу на 28,9 млрд грн.

За законом, після опалювального сезону різниця повинна повертатися в бюджет після проведених звірок.

“Зараз в областях проходять звірки. За все нараховане понад спожитий обсяг держава платити не буде. Це чисті махінації. Ми кошти платників податків на махінації направляти не маємо наміру”, — заявив у коментарі ЕП міністр фінансів Олександр Данилюк.

Він підтвердив, що звірки виявили дірки на 11 млрд грн. І це лише попередні підсумки, за словами міністра.

Тенденції нового сезону

Різниця між фактичними і реальними обсягами споживання призводить до дисбалансів у системі державних фінансів та вимивання коштів з бюджету. Ця проблема перейде в новий рік, вважає Уманський.

“Всі розуміють, що створена проблема для бюджету, але вирішувати її ніхто не хоче. Реальний розрив зараз становить 15 млрд грн”, — зазначає він.

Пасивність уряду пояснити нескладно. Система субсидій виконує не тільки роль “заспокійливої пігулки” для населення, але і відкриває масу можливостей для тіньових схем у сфері газопостачання.

“Кілька структур отримали мільярди додаткового ресурсу з бюджету за енергоносії, які не були поставлені! Це дозволяє використовувати цей “дармовий ресурс” як додаткову ліквідність і “домальовувати” обсяги “спожитих” енергоносіїв”, — каже Уманський.

За його словами, сил Мінфіну не вистачає для боротьби з газовим лобі.

Цифра 11 млрд грн, зазначає генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, дає розуміння того, яку кількість газу було вкрадено під час минулого опалювального сезону.

Про тіньовий ринок завжди знали, різницю між фактичним і нарахованим обсягами споживання зазвичай приховували, а зараз озвучили, каже експерт.

“Норматив 4 куб м максимально наближений до розрахунками Світового банку, які показують реальну картину споживання. Однак з подачі зацікавлених учасників ринку це зниження було скасовано в суді”, — зазначає Харченко.

На його думку, квітневий перегляд нормативів став компромісом між газовим лобі і державою.

Під тягарем проблем

У 2017 році на субсидії планується виділити 50,7 млрд грн. Така цифра закладена в проекті держбюджету.

“Головний інструмент запобігання розрахунку грошима платників податків за непоставлені послуги — звірки з регіонами”, — наполягає Данилюк.

Заковика в тому, що одного цього механізму недостатньо. У форматі неофіційного спілкування в Мінфіні прогнозують перенесення всього букета проблем, які породжує система субсидій, на наступний рік.

Знижений у квітні норматив не врятує, оскільки зростає число субсидіантів.

Логіка розрахунків така, зазначає в розмові з ЕП представник міністерства: “норматив 7 куб м при споживанні в середньому по Україні 3,8-4,2 куб м і 5,5 млн сімей. Зараз норматив зменшений до 5,5 куб м, але вже при очікуваних 7-9 млн субсидіантів. На яку економію ми розраховуємо?”

Більше того, в міністерстві сумніваються, що система звірок буде успішною.

Проблема в тому, каже співрозмовник ЕП з міністерства, що там, де є лічильники, провести звірку та оформити повернення коштів можливо. Однак там, де лічильників немає, нарахування йде за нормативом, і порахувати різницю між фактичними і нарахованими обсягами споживання нереально.

Зараз план такий: за підсумками звірок повернути 11 млрд грн, але на початку нового сезону бюджету знову доведеться “влити” в систему десятки мільярдів гривень.

“Таким чином ми без відсотків кредитуємо постачальників послуг і у всіх випадках, де немає лічильника, генеруємо надприбуток на приватних компаніях”, — зазначає співрозмовник видання.

Схема тіньового надприбутку така. Наприклад, в квартирі немає лічильника. За нормативом субсидіант споживає 8 куб м газу, фактично — шість. Компанія поставляє шість, а держава з нею розраховується за вісім. Ця схема поширена при постачанні населення і газом, і теплом, і електроенергією.

Зі звірками є ще одна складність: фіксація переплат по регіонах відбувається нерівномірно. Десь вони є, а десь, наприклад, в Києві, місцева влада вимагає від Кабміну на субсидії додатково 1,1 млрд грн, тому що запланованих в бюджеті 1,35 млрд грн не вистачає.

Тобто впевненості в тому, що вдасться повернути цю суму, немає.

У пошуках рішення

Уряд поки що не готовий змінювати систему субсидій. Час від часу обговорення проблеми активізується, але цим все і закінчується. За даними джерел “ЕП”, Мінфін прораховує варіант зниження нормативу до 4-4,5 куб.м на кв м. Шанси на те, що Кабмін підтримає цю ідею, невеликі.

“У 2016 році Мінсоцполітики повертає до держбюджету понад 11 млрд грн зайво нарахованих субсидій”, — підтвердив міністр соціальної політики Андрій Рева. Проте він проти зменшення нормативів.

“Ми переглянули нормативи у квітні. Зараз входимо в опалювальний сезон. На яких підставах переглядати їх зараз? Нормативи потрібно переглядати по закінченні опалювального сезону”, — пояснив міністр.

Втім, на думку експертів, одного перегляду тарифів буде недостатньо. Так, Уманський вважає, що проблему вирішить повернення “старої” системи субсидій.

“Ця система передбачала інший підхід до базових речей: визначення тих, хто може отримати субсидію, та принципів розрахунку її розміру. Колишню систему розробляли зі Світовим банком, який виділив на неї гроші. Ми ж зробили вибір на користь найбільш проблемного варіанту”, — нарікає Уманський.

На його думку, правильний підхід такий: 15-20% платить сім’я, решту покриває субсидія, але не більше обсягів реального споживання і не більше нормативу. Норматив повинен бути верхньою стелею розміру субсидії.

Харченко вважає, що для вирішення цієї проблеми необхідний комплекс заходів.

По-перше, НКРЕКП повинна стимулювати тотальне встановлення лічильників.

По-друге, в короткостроковій перспективі уряд міг би ще раз спробувати привести норматив до реальних обсягів споживання.

По-третє, потрібно вдосконалювати систему: уточнювати методологію розрахунку розміру субсидій, змінювати правила їх надання.

“В якості стимулу для населення на декілька років можна ввести часткову монетизацію. Якщо людина встановила лічильник, то різницю між нарахованими та реальним споживанням можна видавати їй грошима”, — зазначає Харченко. Такий підхід, переконаний він, поліпшить систему з метрологією в рази.

Галина Калачова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua