1518
Денис Шкіптан: Сам собі Пенсійний фонд, або як вибрати надійний НПФ
— Особисті фінанси
Проблема пенсійного забезпечення є однією з найгостріших і найскладніших для сучасної України. Дефіцит ПФ, який доводиться покривати з Державного бюджету, досягне в 2016 році 145 млрд гривень, у 2017 році він зросте ще на майже на 11 млрд гривень. Таким чином, п’ята частина Держбюджету йде в хронічно дефіцитний ПФ. При цьому середня пенсія складає близько 75 доларів… З урахуванням старіння нації і постійної відсутності політичної волі до здійснення реальної пенсійної реформи, єдиним виходом забезпечити себе гідною пенсією є Недержавне пенсійне страхування.
Недержавний пенсійний фонд (НПФ) – неприбуткова фінансова установа, яка здійснює накопичення та управління коштами населення з метою їх захисту від інфляційних процесів, отримання доходу та подальшої виплати таких коштів учасникам фонду.
НПФ почали працювати в Україні з 2004 року, однак у світі він є одним з найпопулярніших засобів здійснення заощаджень, на противагу банківським депозитам. Закон про недержавне пенсійне страхування приймався з метою швидкого запуску другого рівня пенсійної системи (який так і не стартував) і завдяки тому, що він писався без радянської основи під собою і не ніс корупційних вигод для чиновників, вийшов досить якісним і на рівні розвинених країн. Всього в Україні на сьогоднішній день понад 60 НПФ керують заощадженнями своїх клієнтів.
НПФ мають чимало переваг, серед яких:
1. Висока ступінь захищеності внаслідок постійного перехресного контролю за діяльністю НПФ з боку ради фонду, компанії з управління активами, адміністратора, зберігача і контролю з боку державних органів, а також установленого законодавством порядку управління залученими коштами, напрямками та межами їх інвестування тощо;
2. Розподіл отриманого інвестиційного доходу (не менше 85%, решта – на оплату послуг обслуговуючих компаній) між учасниками фонду;
3. Забезпечення права власності на пенсійні кошти: сплачені внески є власністю тієї людини, на користь якої вони робляться з моменту зарахування початкового внеску. Вони успадковуються, а якщо вкладник вирішив перевести свої накопичення, він може це зробити в будь-який час, без втрати частини власних;
4. Можливість самостійного встановлення пенсійного віку (у межах ± 10 років від загальновстановленого законом), розміру внесків і тривалості пенсійних виплат з фонду;
5. Можливість отримати свої кошти раніше встановленого пенсійного віку: у разі тяжкої хвороби, при виїзді за кордон на постійне місце проживання;
6. Податкові пільги для учасників і вкладників НПФ: пенсійні внески, зроблені на свою користь, не обкладаються податком на доходи фізичних осіб (шляхом віднесення пенсійних внесків до складу податкового кредиту) в межах суми податкової соціальної пільги;
7. Вкладники-роботодавці мають можливість віднести сплачені кошти на витрати, тим самим зменшивши прибуток і, відповідно, суму податку на прибуток. Вклади юридичної особи в НПФ не включаються до фонду оплати праці, тому на них не нараховується обов’язковий ЄСВ.
І головний плюс – можливість реально збільшити свою пенсію, а не сподіватися на державу. Наприклад, при перерахуванні в НПФ 200 грн в місяць протягом 30 років при очікуваній прибутковості фонду в 10% збільшить вашу пенсію на 2 тисячі гривень. При відрахуванні 500 грн – додаткова пенсія зросте вже до 5 тисяч гривень!
При цьому доходності НПФ в цьому році перевищували 50%: чим вища інфляція, тим вищі прибутковості. Таким чином, відбувається часткова страховка від знецінення гривні.
Втім, як і клієнти будь-яких фінустанов, учасники НПФ несуть і певні ризики.
Такими можуть бути невдале розміщення (інвестування) активів компанією з управління активами, банкрутство банку-зберігача, помилки або навмисні протиправні дії адміністратора НПФ, що може призвести до зменшення прибутковості або втрати пенсійних накопичень.
Оскільки співпраця з НПФ оптимально повинна тривати 20-40 років, необхідно дуже ретельно підходити до вибору такого фонду, враховувати його стабільність і надійність в довгостроковій перспективі, а не високу прибутковість сьогодні.
Для цього потрібно комплексно дослідити та проаналізувати показники діяльності НПФ, а також звернути увагу на репутацію і діловий досвід її обслуговуючих компаній, оскільки саме вони по суті забезпечують функціонування НПФ.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює таку оцінку надійності НПФ на основі показників платоспроможності пенсійного фонду та рівня диверсифікації пенсійних активів.
Зокрема, про порушення платоспроможності пенсійного фонду свідчать такі показники:
- зростання суми заборгованості по виплатах за всіма пенсійними схемами;
- збільшення заборгованості фонду по перерахуванню пенсійних коштів;
- зростання заборгованості за нарахованими, але не здійсненими виплатами фонду;
- збільшення заборгованості по вкладах за всіма пенсійними схемами.
Для звичайного користувача дослідження цих показників є занадто складними і не завжди настільки необхідними. Разом з тим, на нашу думку, варто перевірити, чи здійснювалися і як регулярно платежі в кризові періоди 2008-2009 та 2014-2015 років.
Знайти відповідну інформацію можна в річних звітах, аудиторських висновках на сайті такого фонду, його адміністратора в мережі інтернет.
Зазначені документи дають можливість перевірити кількість здійснених виплат, і заборгованість фонду за виконання зобов’язань перед учасниками та перерахування коштів на конкретні періоди часу, що дозволить спрогнозувати реальність виплат у майбутньому в кризових ситуаціях.
Навіть той факт, що фонд оприлюднить повну інформацію про фонд і результати діяльності фонду, його обслуговуючі компанії, про інвестиційний портфель і іншу корисну інформацію свідчить про відкритість і надійність НПФ.
Водночас, закритість інформації фонду викликає певні сумніви в його надійності і професіоналізму, адже НПФ – це не прибуткова організація і його інвестиції не є комерційною таємницею, тому приховування фондом тих чи інших даних є підозрілим.
Другим критерієм, який враховується при виборі НПФ майбутніми вкладниками, є прибутковість такого фонду.
Оскільки сума пенсійних виплат частково залежить від прибутковості або прибутковості пенсійного фонду, для вкладників НПФ логічним може здатися вибір фонду з найбільшою прибутковістю з метою отримання більшої пенсії.
Однак не варто при виборі фонду орієнтуватися тільки на його прибутковість, адже головним завданням пенсійних фондів є не отримання шаленого прибутку, а збереження заощаджень, їх захисту від інфляції незалежно від того, зростає фондовий ринок чи падає. Тут швидше варто аналізувати економічну ефективність, а не прибутковість такого фонду.
Основним показником, на який варто орієнтуватися при виборі НПФ, повинна бути послідовність зміни чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВ ОПВ) – показник, який визначає, скільки «коштує» пенсійна одиниця (1 гривня), вкладена в фонд. Якщо в процесі роботи фонду значення показника більше 1, це означає, що фонд приносить своїм учасникам дохід, якщо ж показник нижче 1 – учасники фонду отримують збитки.
Чим вища чиста вартість одиниці пенсійних внесків, порівняно з попереднім періодом, тим вища ефективність інвестиційної політики пенсійного фонду. Показовим в цьому випадку буде також графік показника. Він може плавно зростати або змінюватися стрибкоподібно, що свідчить про інвестиційну стратегію компанії з управління активами – консервативна або агресивна (ризикова).
Стабільне і послідовне зростання вартості пенсійної одиниці свідчить про незалежність прибутку від тенденцій на фондовому ринку і, відповідно, мінімізації ризиків, що і є метою роботи НПФ.
Також значення при виборі НПФ має кількість вкладників та їх зміна. Згідно зі статистикою, близько 95,45% вкладників НПФ – це юридичні особи. Тому той факт, що вони довірили свої кошти цьому фонду, вже свідчить про їх довіру до цієї фінансової установи.
Важливим фактором при виборі НПФ є його інвестиційна стратегія, тому особливу увагу потрібно приділити дослідженню інвестиційного портфеля пенсійного фонду. Законодавством України передбачена жорстка регламентація співвідношення між різними активами в портфелі фонду, яка забезпечує мінімізацію інвестиційних ризиків шляхом диверсифікації. Зокрема Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» встановлено такі граничні межі інвестування пенсійних активів у цінні папери:
1) Банківські депозитні рахунки та ощадні сертифікати – 40% (10% в одному банку);
2) Цінні папери, емітовані Кабінетом міністрів України – 50%;
3) Цінні папери, емітовані Радою міністрів АР Крим, та облігації місцевих позик – 20%;
4) Облігації українських емітентів – 40%;
5) Акції українських емітентів – 40%;
6) Цінні папери іноземних емітентів – 20%;
7) Іпотечні цінні папери – 40%;
8) Об’єкти нерухомості – 10%;
9) Банківські метали – 10%;
10) Інші активи, не заборонені законодавством України, – 5%;
11) Цінні папери одного емітента – 5%;
12) Цінні папери засновника корпоративного НПФ – 10% – перші 5 років роботи, потім – 5%.
Аналізуючи інвестиційний портфель (інвестиційну декларацію), треба звернути увагу на те, чи дотримується НПФ встановлених законом граничних меж інвестування в цінні папери, чи забезпечується належний рівень диверсифікації (чим більше «інвестиційних кошиків», тим краще), в які галузі вкладаються кошти, хто емітенти цінних паперів.
Також слід вибирати той фонд, який не тільки дотримується всіх вимог законодавства щодо розподілу активів на інвестиційні кошики, але і робить це з урахуванням необхідності захистити пенсійні активи від коливань валютних курсів. Такий захист можливий з допомогою золота і єврооблігацій, тому варто віддавати перевагу фондам, у портфелі яких ці інструменти.
Варто звернути увагу і на компанію з управління активами, оскільки вона відіграє ключову роль у збереженні та примноженні пенсійних накопичень. Тому варто вибирати НПФ, КУА якого має бездоганну ділову репутацію та значний досвід в управлінні активами, займає лідируючі позиції на ринку.
Для цього можна поцікавитися рейтингом КУА, яка здійснює управління активами вашого НПФ, зокрема, на сайті Асоціації інвестиційного бізнесу, на якому представлені актуальні рейтинги КУА за критеріями кількості НПФ, що перебувають в управлінні КУА, вартості активів НПФ в управлінні і приросту вартості активів НПФ. Особливу увагу варто звернути на два останні показники, оскільки розмір (вартість) активів керуючої компанії свідчить про рівень довіри інвесторів до компанії, а приріст активів показує, чи ефективно компанія працювала в минулому.
Таким чином, врахування вищезазначених критеріїв дозволить повною мірою скористатися перевагами НПФ і не стати заручником шахрайських схем власників НПФ або кризових ситуацій в країні, забезпечити значний приріст ваших пенсійних накопичень та їх своєчасну виплату.
Денис Шкіптан, адвокат, старший партнер юридичної фірми “Правовест”
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
