239
Мінфін спростить купівлю держборгу
— Фондовий ринок
Міністерство фінансів послабить вимоги до первинних дилерів. До прямої купівлі ОВДП допустять небанківські установи, а з усіх дилерів, включаючи банки, знімуть зобов’язання щодо мінімального обсягу скупки ОВДП на аукціонах Мінфіну. Небанківські установи готові стати регулярними покупцями держпаперів, якщо отримають додаткові переваги.
У пошуках покупців
Міністерство фінансів спільно з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку готує проект положення, що регламентує нові умови відбору і роботи первинних дилерів на ринку ОВДП. «Мінфін є активним гравцем на ринку ОВДП. Щовівторка ми проводимо аукціон. А напередодні – по понеділках – проводимо конференц-коли з первинними дилерами і оцінюємо ситуацію на ринку. Зараз ми з НКЦПФР активно працюємо над переформатуванням інституту первинних дилерів. Розглядаємо, приміром, можливість допуску великих небанківських установ», – повідомив заступник міністра фінансів Юрій Буца в ході Ukrainain Financial Forum, організованого групою ICU.
У Мінфіні розраховують, що нові правила приймуть до кінця року. «Я гадаю, за один-два місяці ми вийдемо на драфт. А зараз ми з комісією обговорюємо критерії», – уточнив Юрій Буца.
Одночасно в Мінфіні планують впровадити інститут маркет-мейкерів на ринку ОВДП. Член НКЦПФР Дмитро Тарабакін вважає, що ними можуть стати три-чотири учасники, які братимуть участь в торгах за чотирма випусками (на 6, 12, 24 і 36 місяців) щодня по чотири години: з 11:00 до 15:00. Спред – не більше 2%. Цей інститут пожвавить вторинний ринок ОВДП, що дозволить визначати вартість залученого фінансування в залежності від реальних цін на держпапери. «Зараз спред з ОВДП становить 3%. Це дуже багато», – каже Дмитро Тарабакін.
Відкритим залишається питання, хто і скільки платитиме маркет-мейкерам за їхні послуги. «Подібний інститут був на «Українській біржі», тоді маркет-мейкерам платила біржа. Зараз одним з механізмів компенсації може стати право проводити додатковий аукціон цього ж дня або наступного дня, щоб докупити потрібний обсяг ОВДП. Приміром, банк поставив заявку на купівлю певного обсягу ОВДП, але ставка відсікання була нижче, і банк не зміг купити потрібний обсяг. На додатковому аукціоні він зможе докупити ОВДП за вартістю відсікання», – пояснив FinClub Дмитро Тарабакін. Крім того, біржі можуть впровадити плату за торгівлю ОВДП. «Тоді у них з’явиться додатковий дохід, частину з якого вони можуть направити на оплату послуг маркет-мейкерів», – вважає він.
Вимога МВФ
Інститут первинних дилерів з’явився в Україні на вимогу МВФ. Відповідне положення було ухвалене 14 квітня 2009 року. До цього брати участь в аукціонах Мінфіну і купувати у нього держоблігації міг будь-який банк. З 2009-го право працювати безпосередньо з Мінфіном отримали лише банки, що мають ліцензію на торгівлю цінними паперами, чий статутний капітал становив не менше 10 млн євро в еквіваленті, а обсяг торгів облігаціями – не менше 1 млрд грн.
Первинні дилери зобов’язані викуповувати у Мінфіну не менше 3% від загальної емісії ОВДП кожні півроку і підтримувати ліквідність боргових паперів на вторинному ринку – не менше 3% ринку.
Востаннє Мінфін переглядав список банків – первинних дилерів 10 грудня 2014 року. Однак з двадцяти установ усім вимогам на сьогодні відповідають лише десять: три держбанки (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк), УкрСиббанк, ОТП Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Універсал банк, ПУМБ, «ІНГ Банк Україна».
Банки «Надра», «Фінансова ініціатива», «Хрещатик», Дельта і Фідобанк виведені з ринку. Установи з російським капіталом – ВТБ Банк, Сбербанк і Промінвестбанк – влітку 2015-го втратили ліцензії на торгівлю цінними паперами, оскільки підконтрольні акціонерам з країни-агресора. А статутний капітал Сітібанку (120 млн грн) і Діамантбанку (210 млн грн) не відповідає критеріям Мінфіну.
«Причому навіть з цих десяти не усі викуповують необхідний обсяг у 3% від загальної емісії. Раніше не було можливості її дотримуватися: Мінфін встановлював неринкові ставки з ОВДП, тому банки не були готові купувати папери за такою ціною», – пояснює Дмитро Тарабакін. Ще одна причина слабкого інтересу до емісії держпаперів – ліміти на їхню купівлю в банках з іноземним капіталом. «Ми розраховуємо, що в процесі відновлення української економіки ці ліміти збільшуватимуться, і банки з іноземним капіталом стануть активними гравцями на ринку ОВДП», – вірить Юрій Буца.
Ще в лютому Артем Шевальов, який тоді був заступником міністра фінансів, заявляв про майбутнє скасування інституту первинних дилерів і допуск до роботи на первинному ринку ОВДП усіх бажаючих банків. «Інститут первинних дилерів віджив. Через два-три тижні прибуде місія МВФ, і цей інститут буде скасовано», – говорив він 15 лютого. Але за три тижні нічого не сталося. «Робота з реалізації цієї ідеї велася. І НКЦПФР її підтримувала. Але попередня команда на чолі з Наталією Яресько не встигла завершити розпочате. А нова команда, мабуть, вирішила по-своєму», – розповів FinClub співрозмовник на фінансовому ринку.
Прямий інтерес
В НКЦПФР збираються прописати нові вимоги таким чином, щоб кількість первинних дилерів не перевищувала двадцяти. «І Нацбанк, і Мінфін не дуже хочуть, щоб до первинних аукціонів були допущені усі бажаючі», – пояснив Дмитро Тарабакін. Але концепція роботи дилерів зміниться. «Зараз вони агрегують усі заявки і подають їх від свого імені. Це неправильно. Ми хочемо, щоб первинні дилери ретранслювали заявки, які надходять від їхніх клієнтів. Це додасть ринку прозорості, а Мінфін буде бачити, які котирування виставляють клієнти», – говорить Дмитро Тарабакін.
Також в комісії обіцяють скасувати вимогу щодо обов’язкового викупу мінімального обсягу ОВДП. «Деякі банки, з якими ми спілкуємося, зацікавлені стати первинними дилерами, але не хочуть ними ставати, поки є ця норма», – зазначає Дмитро Тарабакін.
У банках з іноземним капіталом визнають: їхній інтерес до ОВДП зростає. «Після того як Нацбанк залишив у своїй лінійці лише короткі депозитні сертифікати, частина ліквідності банків перемістилася в ОВДП. Зараз почали користуватися популярністю довші інструменти – дво- і трирічні папери. Користуються попитом і ОВДП, номіновані у валюті», – говорить керівник відділу операцій на фондовому ринку ОТП Банку Олег Сердюк.
А ось для небанківських установ будуть встановлені вимоги до розміру мінімального статутного капіталу. «За основу ми взяли вимоги до капіталу в директиві ЄС «Про ринки фінансових інструментів» (MIFID) – 730 тис. євро, що зараз становить трохи менше 22 млн грн», – пояснив Дмитро Тарабакін.
З нинішніх активних торговців ОВДП (ними торгують на ПФТС і «Перспективі») необхідний капітал має тільки фінансова компанія «КУБ» (30,02 млн грн). «Ми, звичайно ж, хотіли б мати можливість купувати цінні папери безпосередньо у емітента», – говорить директор ФК «КУБ» Костянтин Шевчук.
Трохи не дотягує до потрібного рівня компанія «Інвестиційний капітал Україна» (капітал – 20,5 млн грн), яка входить до групи ICU. «Ми готові стати первинними дилерами: нам цікаво працювати з Мінфіном безпосередньо. Ми купуємо ОВДП як для себе – у портфелі ІСІ та НПФ, так і для наших клієнтів», – говорить керуючий директор групи ICU Костянтин Стеценко.
Серед лідерів торгів ОВДП також є компанія «Універ Капітал», але її статутний капітал становить усього 8,4 млн грн. І якщо НКЦПФР встановить мінімальні вимоги до цього показника, компанії доведеться докапіталізуватися. «Щоб зрозуміти, цікаво нам бути первинними дилерами чи ні, необхідно розуміти, які переваги і «бонуси» вони отримають», – зазначив FinClub президент ІГ «Універ» Тарас Козак.
Він уточнив, що комісія під час купівлі на вторинному ринку ОВДП у первинного дилера невисока, тому ціновий фактор не буде для них вирішальним. «Якщо запропоновані умови нас зацікавлять і нам це буде вигідно, ми, звичайно ж, збільшимо статутний капітал до необхідного рівня. Але в цілому, на мою думку, інститут первинних дилерів уже застарів. До аукціонів потрібно допускати усіх бажаючих. У всіх учасників повинні бути рівні права», – каже Тарас Козак.
Руденко Вікторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
