Втрата зв'язку: до чого призводить вилучення серверів у українських компаній


Втрата зв'язку: до чого призводить вилучення серверів у українських компаній

Приватні компанії, громадські організації і навіть державні відомства в будь-який момент ризикують залишитися без інтернету або працюючого сайту. Це відбувається після того, як правоохоронні органи, намагаючись закрити заборонені сайти, вилучають під час обшуків з дата-центрів обладнання, в тому числі те, яке не стосується розслідуваного злочину. Згідно з оцінками президента компанії Imena/Mirohost Олександра Ольшанського, після кожної подібної перевірки українські дата-центри втрачають близько 10% кліентів.

Хостери знайшли тимчасове вирішення цієї проблеми – почали шукати партнерів і відкривати дата-центри в інших країнах. Надія на те, що працювати можна і в Україні, у бізнесменів залишається і вона повя’зана з прийняттям закону про повну заборону вилучення серверів.

Ігри, в які грають люди

Минулого тижня Служба безпеки України прийшла з перевіркою в компанію “В.О.К.С”, яка надає послуги доступу в інтернет і хостингу (зберігання даних на серверах). Обшук проводився одночасно в технічному приміщенні і офісі компанії.

За словами керівництва компанії, у працівників не було можливості навіть викликати адвоката, а технічне приміщення силовикам відкрив директор трамвайного парку, де “В.О.К.С.” орендує приміщення.

Пізніше з’ясувалося, що співробітники правоохоронних органів шукали устаткування, яке використовувалося для роботи і адміністрування сайтів онлайн-казино favbet.com, favoritsport.com.ua і favoritcasino.com. Як відомо, в Україні діє заборона грального бізнесу, але протягом багатьох років ці сайти успішно працювали. Судячи з відсутності пов’язаних з ними справ в реєстрі судових рішень, претензії до цих сайтів не висувалося.

Водночас, як випливає з повідомлення Інтернет Асоціації України, яка об’єднує 130 компаній, включаючи “В.О.К.С.”, слідчі забрали не тільки сервера, де імовірно хостилися гральні сайти, але і все обладнання провайдера. А це близько сотні серверів. В результаті без інтернету залишилася половина Оболонського району Києва. В тому числі, зник доступ до веб-сайтів Міністерства фінансів України, Центру соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями в Оболонському районі, Київського міського центру репродуктивної та пренатальної медицини, Оболонського районного Центру соціальних служб для сім’ї та молоді.

“Іронія ситуації полягає в тому, що вже через кілька годин сайти порушника були підняті на іноземному майданчику з маршрутизацією через MSK.RU (точка обміну трафіком в Москві, – ред.). Але при цьому доступ до сайтів ряду інших сумлінних клієнтів так і не був відновлений”, – йдеться в повідомленні ІнАУ.

Подібні вилучення шкодять не тільки локальному бізнесу, а й іміджу країни в цілому. “Я не беруся коментувати роботу правоохоронців. Можливо, та компанія і була в чомусь винна. Але ось такі новини – про вилучення серверів, про те, як це робиться – вони однозначно негативно впливають на те, якою Україну бачить світ”, – прокоментував повідомлення ІнАУ надзвичайний і повноважний посол Республіки Литва в Україні Маріус Януконіс під час зустрічі з Українською ІТ-компанією.

Історія, повторена двічі

“В.О.К.С.” – не єдина компанія, клієнти якої постраждали в результаті вилучення серверів у справах, з ними не пов’язаних. У квітні минулого року в схожій ситуації опинився реєстратор доменних імен і хостер NIC.UA. У пошуках обладнання, на якому розміщувався ряд сайтів сепаратистської спрямованості, СБУ вилучила сервера NIC.UA з чотирьох дата-центрів. Як і у випадку з гральними сайтами, сепаратистські сайти не припинили роботу після вилучення українських серверів. Але від цього постраждали десятки тисяч клієнтів NIC.UA. Як стверджував тоді керівник NIC.UA Андрій Хветкевич, його компанія завжди співпрацювала з правоохоронцями і блокувала сайти, що порушують закон. Тому вилучення обладнання стало для компанії несподіванкою. Щоб відновити дані клієнтів на серверах в Варшаві, NIC.UA довелося витратити більше 50 тис. доларів. Крім цього, протягом двох місяців компанія втрачала по 1 тис. доларів за кожен день простою.

Після вилучення серверів компанія NIC.UA звернулася до Печерського районного суду Києва, і в червні 2015 року той ухвалив сервера повернути. Виконувати рішення суду спецслужба не поспішала, оскільки мала право попередньо провести експертизу даних, розміщених на обладнанні. З огляду на брак експертів такого роду, вилучені сервера могли перебувати у силовиків роками.

Як зараз згадує Хветкевич, за фактом сервера повернули тільки через рік. В основному, завдяки зусиллям Інтернет Асоціації України та компанії “Укрнет”, які безкоштовно надали СБУ обладнання для зняття копій інформації з серверів.

Цілісність даних на повернутих серверах була порушена, самі дані застаріли настільки, що відновлювати було вже безглуздо. “Ми відновили з бекапів 99.9% даних відразу після вилучення, а зараз робимо бекапи додатково в Dropbox for Business”, – розповідає Хветкевич.

Рівняння на закон

“ІнАУ надавала силовикам обладнання для копіювання і готова надавати ще. Але в момент вилучення обладнання “В.О.К.С” про можливість зняти копію нас ніхто не питав”, – розповів виконавчий директор ІнАУ Володимир Куковський.

Він нагадує, що законодавство зобов’язує правоохоронців копіювати дані, що вимагають вивчення, а не вилучати обладнання. Ця норма закріплена Кримінальному кодексі, ст. 159 і 168. Вилучення допускається, тільки якщо буде потреба вивчити фізичні властивості обладнання. “Судді ж, очевидно, під фізичними властивостями розуміють інформацію, що зберігається на серверах”, – допускає Куковський.

Як розповів “РБК-Україна” директор “В.О.К.С.” Сергій Уланов, зараз компанія за встановленою законодавством процедурою пише клопотання на ім’я судді слідства про повернення серверів. Якщо суддя відмовиться їх повернути, тоді “В.О.К.С.” подаватиме в суд, як це раніше робив NIC.UA.

Є шанси, що ситуація з вилученням серверів як у випадку з “В.О.К.С.” більше не повториться. На розгляді Верховної Ради знаходиться законопроект № 3719, який передбачає повну заборону на вилучення електронних інформаційних систем і їх частин, в тому числі для вивчення фізичних властивостей. 8 вересня народні депутати прийняли законопроект за основу, передбачивши, що до другого читання він буде підготовлений в найкоротші терміни.

Як розповів глава парламентського комітету з питань ІТ та інформатизації Олександр Данченко, основним з даного законопроекту є комітет із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

“Я розмовляв з главою цього комітету Андрієм Кожем’якіним, і він сказав, що депутати подали близько 150 правок, які потрібно розглянути. Але опору з боку цього комітету я не побачив», – розповідає Данченко. Він сподівається, що законопроект буде підготовлений до другого читання в найкоротші терміни: “Ми постійно спілкуємося, я контролюю це питання. І ми всі розуміємо важливість прийняття цього законопроекту для бізнесу і країни”.

Вікторія Власенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua