1933
Китайський юань з 1 жовтня офіційно увійде до валютного кошику МВФ, потіснивши євро
— Світ
Дане рішення ухвалила рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ), передає DW. 30 листопада 2015 року МВФ задовольнив заявку Пекіна і ухвалив через десять місяців включити грошову одиницю КНР, юань, в свій валютний кошик.
Його було створено в 1969 році для визначення курсу умовної безготівковій платіжної одиниці – спеціальних прав запозичення (СПЗ).
Спочатку в цьому кошику знаходилися 16 валют, але в 1981 році їх кількість скоротили до п’яти основних: долара США, німецької марки, французького франка, британського фунта та японської ієни.
У 2000 році, після введення в безготівковий обіг європейської грошової одиниці, марка і франк поступилися місцем євро. І ось тепер вперше в історії МВФ в ексклюзивний клуб прийняли принципово нового члена. При цьому юань відразу ж зайняв третє за значенням місце, отримавши частку майже в 11%.
Долар залишився на рівні приблизно 40%, а ось частка євро знизилася з 37% до 31%.
Колишній віце-президент Інституту світової економіки в Кілі, професор Рольф Лангхаммера вважає такий розклад цілком виправданим: “Значення євро в міжнародних розрахунках скорочується, оскільки він вже не так домінує в міжнародній торгівлі”.
Директор Гамбурзького інституту світової економіки, професор Хеннінг Фьопель навіть вважає, що зниження частки в кошику МВФ піде на користь європейській валюті: “Євро, будучи другою за значенням резервною валютою, перебуває в досить критичному стані. Тепер залучили третю вагому валюту, і це зніме з євро певне навантеження”.
Іншими словами, глобальний попит на євро дещо скоротиться, що буде сприяти зниженню його обмінного курсу і дасть додаткові імпульси європейському експорту.
Адже тепер зросте глобальний попит на юань. Так, він, очевидно, займе більш помітне місце в валютних резервах багатьох центральних банків по всьому світу, хоча вони не зобов’язані повторювати структуру кошика МВФ.
Втім, професор Рольф Лангхаммера закликає не забувати яскраво виражену специфіку грошової одиниці КНР: “У чотирьох інших валют – долара, євро, фунта та ієни – плаваючі обмінні курси. Вони не піддаються державним інтервенціям”. Китайська ж влада утримує свою грошову одиницю в досить жорсткому валютному коридорі, до того ж вона обмежує рух капіталу. Тому юань не можна вважати в повному розумінні слова вільно конвертованою валютою.
Проте професор Хеннінг Фьопель вважає рішення МВФ виправданим: “З одного боку, воно відображає значення Китаю для реальної економіки, що зросло і продовжує зростати. З іншого, така форма заохочення покликана надихнути Китай на подальші кроки в бік вільної конвертації своєї валюти”.
В даний час влада КНР штучно занижує обмінний курс юаня, щоб стимулювати експорт, проте в довгостроковій перспективі Китай зацікавлений в плаваючому валютному курсі, переконаний Хеннінг Фьопель: “Китай зараз якраз змінює свою модель розвитку, він відходить від зростання, що спирається на експорт, в бік збільшення, що забезпечується внутрішнім ринком.
Зростаючий курс юаня допоможе просувати таку економічну модель”. Щоправда, перехід до чисто ринкового формування курсу може тривати в Китаї від 10 до 15 років, вважає директор HWWI. Тому Рольф Лангхаммер досить скептично оцінює найближчі перспективи юаня як резервної валюти.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
