Слабкість сили: наскільки виграшні позиції «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі


Слабкість сили: наскільки виграшні позиції «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі

НАК «Нафтогаз України» почав перший етап боротьби за майже $27 млрд у протистоянні з «Газпромом». В ході судових слухань, які триватимуть з 25 вересня по 10 жовтня, Україна буде доводити законність своїх вимог за контрактом купівлі-продажу газу в арбітражному суді Стокгольма. Другий етап слухань, який стосується транзитного контракту, припаде на листопад 2016 року. Однак якщо претензії «Нафтогазу» за транзит значно виходять за рамки контракту, то саме в питанні купівлі-продажу газу Україна має досить високі шанси внести зміни в контракт. У той же час, це не буде тотожно перемозі в суді.

«Урочиста» і показово м’яка посадка делегації «Нафтогазу» при перельоті в Швеції для судового процесу в Стокгольмі ─ це лише гарна картинка. Реальність судового процесу для України може виявитися «жорсткою посадкою». Власне, в першу чергу варто акцентувати увагу на тому, що Стокгольмський арбітраж розглядає справу виключно з позиції букви домовленостей сторін, а не одного з фігурантів контракту. Власне, саме так вчинив «Нафтогаз», який по-своєму трактує умови договору. Хоча ними якраз передбачено, що це питання відноситься до компетенції суду в Стокгольмі.

Із загальної суми в $27 млрд «Нафтогаз» вимагає від «Газпрому» понад $14 млрд в якості «компенсаційного» або «ретроактивного» платежу. Фактично «Нафтогаз» розраховує на те, що суд ухвалить середню ціну на газ для України протягом 2011-2014 років на рівні $250 за 1000 куб. м. Відповідно, $14 млрд ─ це різниця між ціною за газ, яку Україна заплатила «Газпрому» в цей період, і ціною, яку «Нафтогаз» називає ринковою і вигідною для України.

І це одразу можна віднести до першої «як сильної, так і слабкої» переговорної позиції. За наявною у розпорядженні Forbes інформацією, суд Стокгольма може розглянути невідповідність формули, що визначає ціну на газ, сучасним умовам роботи газового ринку. Це справді означатиме перегляд газової ціни. Але такий перегляд може стосуватися лише окремих періодів за кожен рік. Не на користь «Нафтогазу» ─ і постачання блакитного палива з ЄС, оскільки з 2012 року європейські розцінки не особливо відрізнялися від російських. І зниження може скласти 5%, і 30%.

Наявний досвід судових процесів між європейськими компаніями і «Газпромом» говорить про тенденції перегляду ціни газу і узгодження ретроактивних виплат фактично в 95% випадків тільки після досягнення позасудового компромісу сторін. У судовому ж порядку Стокгольмський арбітраж приймав тільки часткове рішення щодо невеликої італійської компанії Edison, яка купує близько 2 млрд куб. м газу у «Газпрому». І в цьому випадку компанія отримала зниження ціни газу на 30%.

Якщо відштовхуватися від максимального зниження, то вже з дати набрання чинності рішення арбітражу «Нафтогаз» може розраховувати на ціну від «Газпрому» на рівні не нинішніх $167, а $116. Звичайно, зараз цінові позиції перебувають на своєму «дні». Але навіть якщо орієнтуватися на ціну в $400, то її зменшення дало б можливість купувати газ по $280.

Водночас, наявна інформація дає підстави стверджувати, що суд не зможе суттєво змінити формулу ціноутворення ─ і здешевлення буде в коридорі традиційних для «Газпрому» 7-10%.

У «Нафтогазі» апелюють до підтримки юридичної компанії Wikborg Rein, яка здобула перемогу у справі RWE Transgaz проти «Газпрому». Правда, справа слухалася в Міжнародному арбітражному суді Відня, який керується іншими юридичними принципами при розгляді справ, ніж Стокгольмський арбітраж. Тому назва компанії не гарантує перемогу.

Другою «швидше слабкою, ніж сильною позицією» можна вважати рішення «Нафтогазу» в односторонньому порядку припинити виконання договору з «Газпромом». Нагадаємо, у 2014 році компанія самостійно вирішила, що сплатить частину газу за певною ціною в $268 за 1000 куб. м. «Нафтогаз», безумовно, намагається представити такий свій крок як вимушений ─ в умовах загострення конфлікту з «Газпромом».

«Позиція України, що загальний обсяг газу ми можемо оплачувати за ціною $268. «Газпром» може розцінювати це по-своєму, але наша позиція така, що вже доставлений в Україну газ платитимуть за ціною $268. Таким чином, надані в минулому обсяги природного газу українською стороною враховуються за ціною 268 доларів», ─ заявляв в жовтні 2014 року український прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Варто зауважити, що жодна з європейських компаній не ризикнула вчинити так, як «Нафтогаз». Компанії виконували навіть дискримінаційні умови контракту до кінця їх терміну дії, або до початку переговорів з «Газпромом», або ж ─ до відповідного судового рішення. Згідно зі світовим досвідом, суд буде розглядати такий крок НАКу як невиконання договору і свідоме порушення його умов.

Третьою «і сильною, і слабкою» позицією «Нафтогазу» є впевненість в тому, що суд обов’язково перегляне норму «бери або плати» ─ аж до її повної відміни. Водночас, попередня інформація свідчить, що суд не планує обмежувати права «Газпрому» як добувача газу. Мова може йти про зниження обов’язкового обсягу закупівлі газу з 42 млрд куб. м до 20 млрд куб. м.

З одного боку, таке зниження буде істотним ─ подібних прецедентів історія російсько-європейських відносин не знала. На прикладі вже згадуваної RWE Transgaz в кращому випадку пом’якшення умов «бери або плати» може становити 15% ─ з 9 до 7 млрд куб. м. З іншими європейськими компаніями «Газпром» змінював цей принцип у позасудовому процесі максимум на 10%.

У випадку «Нафтогазу» постане питання: як Україна використовуватиме російський газ обсягом 20 млрд куб. м, якщо вже зараз вона може імпортувати максимум 16-18 млрд куб. м? Це, зокрема, може стати причиною відмови від реверсного газу.

Четвертою «більш слабкою, ніж сильною» позицією є відмова суду Стокгольма враховувати «політичну» складову відносин України і Росії. Наявна інформація підтверджує ігнорування судом апеляції «Нафтогазу» до військових дій на Донбасі і втрати Криму. Також в ході слухань суд не планує брати до уваги зниження споживання газу промисловими об’єктами як аргумент для повної відмови від поставок газу з Росії.

За даними юристів, які брали участь у підготовці матеріалів для Стокгольмського суду в інших випадках, суд аполітичний і розглядає справи з позиції, що сторони договору або залишаються учасниками виробничого процесу, або втратили можливість виконувати свої зобов’язання. Адже якщо компанія не є банкрутом, не заявила про свої фінансові проблеми і продовжує відносини, залишаючись учасником договірних відносин, то вона несе відповідальність за укладення договору.

П’ятою «більш сильною, ніж слабкою» позицією «Нафтогазу» можна вважати очікування від суду рішення щодо реекспорту російського газу «Нафтогазом». Між тим досвід інших європейських компаній демонструє тенденцію до згоди «Газпрому» на реекспорт, але за умови збільшення обсягу газу «бери або плати».

Чи потрібно таке Україні в умовах істотного зниження споживання газу промисловістю, відсутності поставок газу на неконтрольовані території Донбасу, відсутності гарантованого ринку збуту «реекспортного» газу, а також власних планів збільшення видобутку газу? Малоймовірно, що це буде ефективне рішення. Але наявна інформація свідчить, що суд може погодитися на зняття такого обмеження реекспорту.

Однак, чим ближче до судового вердикту Стокгольмського арбітражу, тим менше у «Нафтогазі» демонструють впевненість у перемозі і абсолютній правоті. Останній раз голова правління НАК Андрій Коболєв визнав, що компанія готується також і до «плану Б» або програшу в суді: «У нас є план Б», який, природно, ми не маємо права розкривати. Але аудитори, які оцінювали ризик за трьома варіантами ─ нічия, перемога і програш, підрахували, що чисельна ймовірність перемоги вище 50%. Тому ми відчуваємо себе відносно впевнено. Якби ми не відчували себе впевнено, то використали б іншу тактику дій. Але, враховуючи важливість всього цього, команда «Нафтогазу» планує найближчі півтора місяці присвятити максимум часу саме Стокгольму», ─ зазначив він.

Страх «Нафтогазу» перед поразкою, насамперед, пов’язаний з іншою частиною судового процесу, яка стосується транзиту газу. В ній аргументи НАКу істотно слабші, ніж у випадку про договір купівлі-продажу газу.

За інформацією Forbes, «планом Б» є не що інше, як повторення кроку Литви, яка в червні програла в Стокгольмському суді позов до «Газпрому». Суд Стокгольма відхилив позов Литви до російської компанії з вимогою 1,4 млрд євро компенсацій за несправедливі ціни на газ. При цьому в Міненерго Литви пошкодували, що арбітраж не побачив обґрунтованих аргументів, визнав термін «правильна ціна» абстрактним і вирішив, що вимога постачання газу за найнижчою ціною є беззмістовною. Не дивно, що Литва пішла на дивний крок – і вирішила опротестувати рішення Стокгольмського арбітражу в одному з судів Швеції. До речі, випадок Литви нагадав, що «Нафтогаз» також сам визначив «об’єктивну» ціну на російський газ.

Зрештою, поки триває лише перший етап судового розгляду позову України до Росії. Тому друга, «транзитна» частина буде більш демонстративною в оцінці того, хто виграє, а хто програє у справі «Нафтогаз-Газпром».

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua