У пошуку "мертвих душ". Чому провалилася верифікація соцвиплат


У пошуку "мертвих душ". Чому провалилася верифікація соцвиплат

Березень 2016 року. Останній місяць роботи Наталії Яресько на посаді міністра фінансів.

“Міністерство фінансів розпочало системну комплексну верифікацію одержувачів соціальних виплат.

Процес верифікації передбачає виключно аналіз даних, отриманих з офіційних джерел.

Жлдного дискомфорту сумлінним громадянам він не завдасть, зате дозволить виявити тих, хто незаконно отримує соцдопомогу з бюджету, і заощадити в скарбниці 5 млрд грн”, – заявила Яресько.

Вересень 2016 року. Міністр фінансів Олександр Данилюк і прем’єр-міністр Володимир Гройсман представляють проект бюджету на 2017 рік у парламенті.

В процесі обговорення проекту кошторису народний депутат Тетяна Острикова, “Самопоміч”, ставить їм питання із залу.

“Який ефект від верифікації одержувачів соціальних виплат, від викиду з реєстрів “мертвих душ” закладений в проект бюджету? Ви сказали, що за цим напрямком працює група, але вона працює давно. Що вона напрацювала?”.

Ні прем’єр, ні міністр фінансів не відповіли на це питання.

“Ми не закладали точний ефект від верифікації. Розраховуємо, що основний результат припаде на 2016 рік, а в 2017 році ефект буде в міру виявлення зловмисників”, – пояснив ЕП співрозмовник з уряду.

Верифікацію не можна провести багато разів, додав він. За його словами, якщо в 2016 році влада знайшла певну кількість порушників і припинили виплати, то не можна розраховувати на аналогічний ефект в 2017 році.

ЕП розбиралася в тому, яким насправді був процес верифікації і чи принесе він щось в казну в 2016 році.

Ставка на шахраїв

Верифікація соціальних витрат замислювалася як одне з додаткових джерел доходів до держбюджету. Сенс її в тому, щоб перевірити всіх одержувачів соціальної допомоги на предмет добросовісності.

У певний момент Мінфін заявив, що не всі реципієнти отримують її на законних підставах, і це завдає шкоди державі.

Непрямий доказ – низький рівень помилок в системі соціальних виплат України в порівнянні з іншими країнами. Якщо в США він складає 5,1%, в Ірландії – 7%, в Індії – 53%, то в Україні – лише 0,9%.

Відставання в показниках Мінфін пояснює не тим, що в Україні система соціальних виплат найчесніша і найсправедливіша, а відсутністю адекватних механізмів контролю над її фінансовими потоками.

План був масштабний: уніфікувати інформацію про одержувачів з різних реєстрів, зіставити її, повідомити про це профільні держструктури, щоб держава припинила утримувати шахраїв.

Зробити це виявилося складніше, ніж передбачалося. Проблеми з ревізією почалися на старті і, як відомо ЕП, деякі з них досі не вирішені.

По-перше, процес передачі даних в Мінфін виявився тривалим, забюрократизованим, а в деяких випадках – безрезультатним.

Так, за інформацією джерел ЕП, у міністерства немає доступу до реєстру цивільних справ Мін’юсту, реєстру інвалідів і реєстру фізосіб – пільговиків Мінсоцполітики, реєстру виборців ЦВК, реєстру транспортних засобів МВС та інформації про власників паспортів Державної міграційної служби.

Таким чином, провести повний аналіз неможливо. Деяких баз, наприклад, бази одержувачів субсидій на комунальні послуги та списку малозабезпечених сімей, немає в принципі, що робить процес верифікації фрагментарним.

На останньому засіданні уряд вирішив створити єдину базу даних внутрішньо-переміщених осіб. Вести її буде Мінсоцполітики.

У процесі узгодження проекту постанови між відомствами її вирішено доповнити відомостями про наявність у кого-небудь з членів сім’ї депозиту понад десятикратного прожиткового мінімуму, а також дані про наявність у переселенців житла поза окупованими територіями.

По-друге, згідно із законом, Мінфін не має права блокувати соціальні витрати. Він може тільки рекомендувати органам, які ухвалювали рішення щодо призначення тих чи інших видів соціальних виплат, перевірити реципієнта.

Адресанти рекомендацій Мінфіну – територіальні органи Мінсоцполітики, Пенсійного фонду та служба зайнятості. У Мінсоцполітики є своє бачення верифікації, і на цьому грунті у двох міністерств утворилися складні переговори про обмін даними і реагування на аргументи один одного.

З березня по початок вересня Міністерство фінансів видало різним відомствам рекомендацій щодо 1,2 млн осіб на суму 19,8 млрд грн.

Левова частка із загальної кількості рекомендацій, 44,2%, стосується незаконного оформлення житлових субсидій. На другому місці – виплати по безробіттю. Питома вага останніх в структурі виданих рекомендацій – 29,3%. На третьому місці – пенсії, 15% виданих рекомендацій стосуються саме їх.

Одна з найпопулярніших незаконних схем – оформлення соціальної виплати за недійсними паспортами та ідентифікаційним кодам. Найбільше таких випадків – в Дніпропетровській, Київській і Харківській областях.

Кількість недійсних документів за всіма видами виплат

Якщо оформлення пенсій за недійсними документами зустрічається по всій Україні, то у випадку з допомогою переселенцям, субсидіями і виплатами з фонду соціального страхування від нещасних випадків картина інша.

Кількість недійсних документів – Пенсійний фонд

Найчастіше допомога переселенцям в обхід закону оформляється в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Кількість недійсних документів – тимчасово переміщені особи

З субсидіями найбільше маніпуляцій в Дніпропетровській, Вінницькій, Київській, Волинській і Львівській областях. Схема “оформи субсидію за підробленим ідентифікаційним кодом” користується популярністю в Чернівецькій та Полтавській областях.

Кількість недійсних документів – субсідіі

Лідером по незаконному отриманню виплат від фонду страхування від нещасних випадків виявилася Дніпропетровська область. На другому і третьому місцях – Донецька і Харківська. На Київщині та Львівщині такі випадки також не рідкісні.

Кількість недійсних документів – Фонд соціального страхування від нещасних випадків

Ефект для бюджету: ніби є, але начебто немає

У теорії виходить, що ефект від верифікації виявився в чотири рази більше, ніж планували. Однак говорити про те, що в 2016 році замість очікуваних 5 млрд грн бюджет поповниться майже 20 млрд грн, не можна.

Для бюджету реальна економія від верифікації можлива тільки в разі припинення незаконної виплати.

“Ми очікували швидкої реакції на рекомендації з боку соціального блоку. До кінця року залишилося три з половиною місяці, але зворотного зв’язку з відомствами немає”, – говорить співрозмовник видання з міністерства.

За його словами, ряд сумнівних реципієнтів в деяких базах зник. Йдеться про виплати Пенсійного фонду. “ПФ більш активно, ніж інші відомства, вивчає наші рекомендації. Зафіксовані випадки отримання пенсій людей, які померли в 2006-2008 роках”, – говорить джерело.

Складніше простежити, що відбувається з субсидіями. Потік їх оформлення постійний, і навіть якщо деякі реципієнти зникають, то з’являються нові, яких потрібно верифікувати. Так в Мінфіні пояснюють, чому немає помітного скорочення витрат по даному виду виплат.

Кілька місяців тому Мінфін направив дані про підозрілі виплати в Держфінінспекцію. Вона перевірила 14 081 людини і підтвердила 3 647 – 25,9% – випадків порушень на 42,7 млн грн.

З кінця липня 2016 року ця інспекція трансформується в Державну аудиторську службу, яка підпорядковується не Мінфіну, а Кабміну. Можливостей діяти безпосередньо через ревізора у міністерства поменшало.

В цілому на 1 липня, за даними Мінфіну, з системи соціальних виплат усунуто близько 80 тис проблемних місць на 1,44 млрд грн. Це і є реальний ефект від верифікації в 2016 році. Але тільки за версією Мінфіну.

“Нехай покажуть ці зловживання. Не розумію, чого стосуються ці цифри. Передали інформацію в ДФІ – де результат? Покажіть хоча б одне судове рішення за рік”, – зазначає міністр соціальної політики Андрій Рева. За його словами, якщо в документах є помилки, це не означає, що виплата незаконна.

“У пресі звучало, що в результаті верифікації знайдено 60 млрд грн. Цифра порівнянна з фінансуванням окремих соціальних статей витрат. Я здивувався, чому в 2016 році записали як ефект від верифікації 5 млрд грн. Потрібно було відразу 60 млрд грн закладати!” – Каже міністр.

За його словами, Пенсійний фонд повністю відпрацював свої виплати: жодної подвійної виплати, жодної “мертвої душі”. Рева цитує ЕП текст листа ПФ.

“Пенсійним фондом в період з лютого по серпень 2016 року надано Міністерству фінансів інформацію про осіб, які отримують пенсію та інші соціальні виплати, в тому числі їх персональні дані.

Зокрема, надані дані по пенсійним виплатам по 11 652 420 унікальним особам і 40 млн записів з реєстрів з фондів соціального страхування щодо застрахованих осіб. За результатами верифікації даних Мінфін надав рекомендації про перевірку 148 670 осіб з 11 млн”.

З листа випливає, що рекомендації Мінфіну стосуються 1% від загальної кількості одержувачів пенсій, за якими надана інформація.

“ПФ проаналізував інформацію щодо законності призначення пенсій та достовірності даних 34 819 осіб і надав до Мінфіну інформацію по 34 093 особам.

Згідно з нею 26 870 осіб або 78% на момент проведення перевірки пенсії не отримували в зв’язку з виїздом за кордон, смертю, зупинкою виплат на підставі звернення правоохоронних органів або управлінь соцзахисту. 7 223 особи або 21% знаходяться на обліку ПФ. Порушень при здійсненні пенсійних виплат не виявлено”.

За словами Реви, зазначена в ряді листів Мінфіну інформація не підтверджується.

“За підсумками перевірки на підставі рекомендацій не встановлені випадки подвійних виплат і виплат померлим. У окремих випадках виправлені персональні дані, що пов’язано зі зміною паспортних даних, відмовою від реєстраційного номера облікової картки платника податків після призначення пенсій, некоректним внесенням інформації про такий номер.

Також в ході обробки листів Мінфіну Пенсійним фондом виявлені факти некоректного зазначення даних, за якими потрібно верифікувати людину: неправильна дата народження (924 людини), некоректні паспортні дані (735 осіб), некоректний номер карти платника податків (321 людина).

При цьому аналіз наданих Мінфіном рекомендацій в червні говорить про те, що вони сформовані без урахування даних про зняття з виплати 10 902 осіб”.

Що далі

В майбутньому ефективність верифікації залежить від того, наскільки цей процес буде підтриманий на рівні уряду і на рівні Мінфіну, і чи вдасться знайти взаєморозуміння з Мінсоцполітики.

За інформацією джерел видання, Мінфін не виключає перспективу посилення власних повноважень в цьому напрямку. Йдеться про підготовку змін до постанови №136 про порядок проведення верифікації. Якщо поправки будуть внесені, Мінфін зможе генерувати три види рішень.

1. Зупиняти виплати при виявленні порушень. У Мінфіну є доступ до банківської таємниці, що дозволяє бачити покупки дорожче 50 тис грн (відсутність таких протягом року – умова для оформлення субсидії). Інші відомства не мають доступу до таємниці, тому Мінфін зможе сам приймати рішення.

2. Повідомляти орган про факти порушень з одночасною вказівкою призупинити виплату і провести перевірку. Йдеться про випадки з субсидіями, коли комісія виконавчого комітету міської або сільської ради прийняла рішення про видачу субсидії, а у Мінфіну є підозри в його законності.

3. Рекомендувати перевірити реципієнта на підставі підозр в отриманні допомоги в обхід закону. За підсумками перевірки може з’ясуватися, що людина винна, але можуть бути випадки, коли людина придбала земельну ділянку кілька років тому, а всі формальності з придбання були завершені вже під час оформлення субсидії. Тоді вона має право на її отримання.

З потенційних нововведень – обмеження доступу багатих людей до соціальних пільг, створення інституту соціального інспекторату та центру верифікації, які будуть аналізувати інформацію про реципієнтів.

Критерії людей, які будуть вважатися багатими, а також зміни в нормативно-правову базу поки відпрацьовуються.

Галина Калачова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua