347
Зима без відключень: як енергетики забезпечують українців електроенергією
— Енергетика
Енергетики і уряд розробили кілька сценаріїв, які дозволяють залежно від погоди більшою чи меншою мірою задіяти різні види генерації. Найбільші надії в майбутній опалювальний сезон покладаються на атомні і теплові електростанції. При відсутності аварійних ремонтів і стабільних поставок палива тепловики і атомники цілком можуть впоратися з підвищеним навантаженням на енергосистему взимку.
Починаючи з літа, енергетика кілька разів опинялася у складній ситуації: на ремонт зупинялися 6 з 15 енергоблоків АЕС. В. о. гендиректора державної компанії “Укренерго” Всеволод Ковальчук підтвердив журналістам, що кількість аварійних зупинок атомних блоків збільшилася. Він запевнив, що серйозних аварій, які могли б призвести до техногенних катастроф, не було. Однак зупинки блоків на ремонт створювали умови для дефіциту електроенергії, адже на АЕС в Україні традиційно припадає більше половини обсягу всього виробництва електроенергії в країні.
За словами фахівців, з січня по серпень п. р. атомники знизили свою частку в загальному обсязі виробництва на 10% у порівнянні з тим же періодом минулого року. Скорочення виробництва склало 6,47 млрд. кВт-год. Але громадяни не помітили у своїх розетках. Кондиціонери, холодильники, парки атракціонів, не кажучи вже про звичайне освітлення, – все працювало. Всім здавалося: літо як літо.
Тим часом, нестача виробництва електроенергії на АЕС призвів до додаткового навантаження на теплову генерацію (ТЕС і ТЕЦ). Одночасно з активною підготовкою до опалювального сезону тепловики зуміли підстрахувати атомників. У свою чергу атомники доклали максимум зусиль, проводячи ремонтні компанії, для безаварійної роботи взимку, і вже поступово включаються в роботу.
Збільшення виробництва мало зворотним боком перевитрати вугілля, на якому працюють теплові станції. Влітку за добу спалювалося до 100 тис. тонн. Хоча, за словами фахівців, зазвичай навіть взимку витрата палива становить близько 80 тис. тонн. Тому в липні-серпні звучали побоювання, що робота з таким навантаженням не дозволить створити запаси вугілля на опалювальний сезон.
У перший тиждень вересня міністр Ігор Насалик запевнив, що склади поповнюються згідно з графіком. Відповідаючи у Верховній Раді на запитання депутатів, міністр сказав: “Щодо підготовки до осінньо-зимового періоду я хочу озвучити цифри, які повинні бути відомі всій країні. Міненерговугілля на засіданні Кабміну затверджено план щодо забезпечення вугіллям генеруючих компаній ТЕС і ТЕЦ. На сьогоднішній день, згідно з планом, ми повинні мати антрациту – 459 тис. тонн (а на складах є 410 тис. тонн), газового вугілля – потрібно 646 тис. тонн (ми вийшли на 561 тис. тонн)”.
За його словами, особливого відставання від графіка в середині місяця не було, хоча енергетикам поповнювати склади вугіллям доводиться з великими зусиллями. Яких зусиль це коштує, громадяни можуть тільки здогадуватися. Вперше проблеми виникли через ситуацію у Донбасі. На непідконтрольній території залишилися шахти, які видобувають антрацит, на яких працюють 7 з 14 ТЕС країни. Щоб це не повторилося, потрібно організувати безперебійне постачання антрациту з території Донбасу, непідконтрольної Україні, а також забезпечити його імпорт з інших країн.
На початку вересня вдалося домовитися про режим та шляхи поставок цієї марки палива. Прес-секретар представника України в мінській Контактній групі з врегулювання Дарка Оліфер повідомила: “В рамках роботи економічної підгрупи досягнута домовленість про запуск залізничних перевезень на гілці Попасна – Стаханов, а також остаточного відновлення і запуску перегону Микитівка – Майорськ. Робота цих двох напрямків необхідна для поставок вугілля на українські ТЕС”.
Водночас підприємства теплової генерації підстрахувалися, уклавши контракти на поставку вугілля за кордоном. Державне “Центренерго” вже розвантажило перший корабель з Південно-Африканської Республіки. Приватний енергохолдинг ДТЕК законтрактував 100 тис. тонн антрациту в ПАР і 75 тис. тонн. газового вугілля в Польщі. Теоретично обсяг імпортних поставок можна нарощувати.
Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич зазначив: “Нарощування поставок вугілля вимагає додаткових коштів. А в Україні навіть після підвищення тарифів – найдешевша електроенергія для населення в Європі”. Це дійсно так. Газ, опалення, гаряча вода подорожчали останнім часом практично в 2 рази. Електроенергія – на чверть: і при цьому в загальній сумі платежів вона становить лише 5-10%.
Зростання ціни завжди неприємне споживачеві, проте в енергетичній сфері таке рішення було неминучим і обґрунтованим. На початку 2015 року, коли було оголошено про 5 етапів підвищення цін на електроенергію, споживачі сплачували лише близько 20% від її реальної вартості. Решту в теорії повинні були компенсувати держава і промисловість, хоча проти такого підходу завжди заперечували іноземні кредитори, які допомагають Україні. У 2015 році МВФ поставив перед українським урядом питання руба: ціни для споживачів потрібно поступово приводити до ринкового рівня.
Втім, проблеми з компенсаціями з держбюджету були і раніше, навіть в мирний час. А в період додаткових військових витрат ситуація лише ускладнилася. За офіційними даними, заборгованість перед енергетиками з боку держави становить близько 29 млрд. грн.
Зрозуміло, що галузь не існує в чарівному світі. Паливо для атомних станцій, вугілля, мазут, поточні ремонти, переобладнання та модернізація – все вимагає грошей. Люди це розуміють: українців зараз більше турбує питання безперебійного забезпечення електроенергією, а не її ціни.
Енергетики, враховуючи загальну ситуацію, щодня здійснюють подвиг, виробляючи необхідний обсяг електроенергії. Запас міцності галузі тримається на професіоналізмі, самовідданій праці та здатності швидко знаходити нестандартні вирішення складних проблем атомниками, тепловиками, шахтарями, диспетчерами “Укренерго” та іншими фахівцями. Їхнє завдання – забезпечити українців світлом, а економіку та інфраструктуру України – електроенергією. Споживачам же важливо зменшувати енергоспоживання, більш серйозно ставлячись до енергоефективності та економії цінного ресурсу.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
