Четвертий транш можливий — залишилося виконати умови

Минулого тижня Міжнародний валютний фонд (далі – МВФ) надав Україні довгоочікуваний третій транш у розмірі одного мільярда доларів. Навколо даного кредиту ходило багато чуток, говорили про те, що співпраця з Міжнародним валютним фондом за програмою EFF для України може різко закінчитися. Днями міжнародне рейтингове агентство Moody’s повідомило, що відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом за програмою EFF сприятливо позначиться для кредитному рейтингу країни.

“Відновлення програми EFF підтримує довіру ринку до України. Ми також очікуємо, що це послабить тиск на гривню, що в кінцевому підсумку дозволить Нацбанку послабити деякі валютні обмеження. Крім того, це відкриває можливості для України залучити 1 млрд доларів під гарантії США, 600 млн євро від ЄС і 500 млн доларів Світового банку”, – повідомляється в документі агентства.

До всього іншого, до кінця 2016 року Україна розраховує отримати ще одну нову позику. Міністерство фінансів України не відкидає факт того, що вже в жовтні можуть розпочатися переговори щодо надання четвертого траншу. Але, як би не було, до кінця року країна має шанси отримати ще 1,3 млрд доларів, однак для цього потрібно виконати кілька умов.

“Отримання додаткового траншу також буде позитивним фактором для кредитного рейтингу країни, оскільки зміцнить її хитке становище в разі нових економічних чи політичних потрясінь”, – вважають експерти агентства Moody’s.

Нещодавня історія

Співпраця України та МВФ в рамках програми розширеного фінансування почалася не так давно – у березні 2015 року. Програма передбачає надання 17,5 млрд доларів Україні впродовж чотирьох років. Перший транш у розмірі 5 млрд доларів Україна отримала відразу ж, другий транш країна отримала влітку – в серпні 2015 року, сума боргу склала 1,7 млрд доларів.

Загалом 10 млрд доларів Україна отримала лише 6,7 млрд доларів, а все тому, що країна зіткнулася з тривалою політичною кризою, через що МВФ змушений був “заморозити” видачу нових траншів.

Яка загальна сума боргу України перед МВФ?

Згідно з даними Міністерства фінансів, станом на 31 липня 2016 року загальна сума боргу України перед МВФ становить $12,6 млрд. Цікаво відзначити, що опубліковані Фондом дані трохи відрізняються від міністерських, а точніше, вони значно нижчі – $10,7 млрд або 7,7 млрд СПЗ (спеціальні права запозичення – це штучний резервний і платіжний засіб, що емітується МВФ і має тільки безготівкову форму у вигляді записів на банківських рахунках. Курс СПЗ публікується щоденно та визначається на основі доларової вартості кошика з чотирьох валют: долара США, євро, ієни і фунта стерлінгів).

“Чим викликана така відмінність, варто поцікавитися у представників Мінфіну, але ми аналізуємо обидва показники”, – заявила Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ.

Для того, щоб підрахувати, під який відсоток МВФ надає Україні кредитні кошти, можна скористатися даними з офіційного сайту МВФ, де зазначається обсяг виплачених відсотків.

Щоб визначити яка ефективна річна ставка для України, необхідно обсяг виплачених відсотків за рік поділити на середній обсяг заборгованості за рік.

Звичайно, цей показник не варто сприймати як істину в останній інстанції, але уявити порядок цифр на його підставі цілком можна. Приміром, у 2014 році обсяг відсотків склав 38,6 млн СПЗ: обсяг заборгованості склав 5,3 млрд СПЗ, якщо виходити з даних щодо держборгу Мінфіну. Значить розмір ставки 0,7% річних. Якщо ж виходити з даних про держборг, представлених МВФ, то обсяг заборгованості становив 3,9 млрд СПЗ. Значить ставка – 0,98% річних.

У 2016 році за новою програмою EFF відсоток збільшився. За 8 місяців обсяг відсотків склав 113,9 млн СПЗ, тобто за рік ця сума ймовірно може скласти 170,1 млн СПЗ. При поточному обсязі заборгованості ставка становить 1,9%, якщо виходити з показників Мінфіну, або 2,2%, якщо брати обсяг заборгованості представлений МВФ, аналізує Коробкова.

За рахунок чого Україна буде розраховуватися за боргами?

“Відповідь на це питання криється в проекті бюджету на 2017 рік. У будь-якому випадку розраховуватися за зовнішніми зобов’язаннями Україна буде за рахунок доходів бюджету. Яких саме, поки говорити складно. Можливо, від отриманих доходів за рахунок приватизації держоб’єктів. Або ж за рахунок нових запозичень”, – додає Коробкова.

Що нам зробити для..?

МВФ не відкидає, що незабаром Україна отримає четвертий транш, проте у Фонді не повідомили про точну суму кредиту, а також про час передачі коштів.

Глава Національного банку Валерія Гонтарєва в заяві про третій транш повідомила, що Україна незабаром зможе отримати 1,3 млрд доларів. У Міністерстві фінансів вже встигли зробити заяву щодо того, які кроки країна повинна вжити для отримання кредиту.

Міністр фінансів Олександр Данилюк відзначає необхідність у впровадженні пенсійної реформи, і до прийняття закону про обіг сільськогосподарських земель для отримання наступного траншу Міжнародного валютного фонду.
“Серед іншого є питання формування ринку землі. Але це ще не відкриття цього ринку, а ми повинні прийняти закон про обіг сільгоспземель”, – сказав він.

Міністр заявляє, що правила роботи ринку необхідно ще розробити, це дуже важливо для розвитку аграрного сектора країни. “Ця концепція зараз розробляється. І разом з депутатами ми будемо обговорювати це”, – додав Данилюк.

У питанні пенсійної реформи міністр був досить коротким, він повідомив, що уряд країни має створити справедливу пенсійну реформу.
В оновленому тексті меморандуму (нову редакцію якого опублікував “Апостроф”) про співпрацю України з МВФ за програмою EFF прописані нові вимоги, і здебільшого вони пов’язані з впровадженням пенсійної реформи в країні.

У грудні 2016 року уряд має ухвалити закон, що передбачає зміни в пенсійному віці. Це питання спливає вже неодноразово.
Голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова розповіла, що коли раніше обговорювалася модель пенсійної реформи, ще до попереднього урядового законопроекту, з усіх запропонованих варіантів скорочення дефіциту Пенсійного фонду підйом пенсійного віку давав найбільший фінансовий ефект.
“Але, незважаючи на це у нас не піднімуть пенсійний вік”, – резюмує Сальникова.

У найближчій перспективі це питання так само буде в підвішеному стані. У законі МВФ також вимагає переглянути скорочення підстав для дострокового виходу на пенсію та посилення підстав для отримання мінімальної пенсії. Серед інших вимог, зазначених у документі, передбачається скасування спецпенсій і створення умов для запровадження накопичувальної системи пенсій. Але, що означає скасування спецпенсій?

Це означає перенесення їх (спецпенсій, – ред.) в окремі системи, іншими словами прибрати спецпенсії з бюджету ПФУ та перекласти їх на державний бюджет. І це призведе до того, що дефіцит ПФУ зменшиться, а державного бюджету збільшиться.

“В принципі, всі запропоновані методи мають під собою гарне обґрунтування. Так, дійсно, ПФУ не повинен бути джерелом компенсації непенсійного характеру. Метод правильний, але до того, щоб в країні видавалися нормальні пенсії, цей метод не має ніякого стосунку”, – сказала Тетяна Сальникова.

Раніше Finance.UA вже звертав увагу на те, що в Україні питання про “час” проводити пенсійну реформу не можуть вирішити вже з 2007 року. Кожен рік зволікання, зі слів Тетяни Сальникової, позбавляє близько 64 тисяч осіб шансу отримати додаткове джерело доходів у старості додатково до мізеру солідарної пенсії. Виходить, що на сьогодні, коли представники влади кажуть “не час для реформи”, вони тим самим позбавляють майже 600 тисяч громадян такої можливості.

Зі слів Сальникової, уряд на сьогоднішній день не запроваджує ніяких умов для реалізації і просування накопичувальної системи. Можливо, про це більш докладно зможе розповісти ПФУ, але на даний момент, відповідь на запит кореспондента Finance.UA редакція зможе отримати тільки через 7 днів.

Зволікати не можна

Зволікання з впровадженням реформи відсуває аж ніяк не тільки гроші МВФ. Воно відсуває мобілізацію внутрішніх грошей в державі для економіки, і залучення зовнішніх грошей, не тільки від МВФ, а також від зовнішніх приватних інвесторів.

“МВФ займає послідовну позицію в тому, що другий рівень системи необхідно впроваджувати, однак Міністр соціальної політики проти запровадження другого рівня.

Приблизно міністр говорить таке: давайте спочатку знайдемо, чим залатати дірки ПФУ, піднімемо офіційні зарплати, виведемо їх з тіні, проведемо приватизацію, а потім поговоримо про впровадження другого рівня пенсійної системи. Я не розумію, чому це не можна проводити паралельно!? На це запитання він нічого не відповів. Я все ж думаю, що під тиском МВФ цей процес проходитиме набагато швидше, – додала Голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова. – А взагалі, мені самій хотілося кілька запитанань всім, хто розмірковує, чи впроваджувати другий рівень пенсійної системи. Чому ви хочете позбавити людей можливості бути в два рази більш забезпеченими на пенсії? Чому хочете відмовитися від додаткових 25% ВВП для країни і від 16 трильйонів гривень інвестицій, за якими не потрібно ходити по світу з простягнутою рукою? Тільки тому, що це буде в 2050 році, ви не отримаєте від цього політичних дивідендів прямо зараз? А якщо підвищити податки та підвищити за рахунок цього ще на 20 гривень пенсію, то можна звітувати, що діру в бюджеті ПФУ залатали?”

Юлія Кузнецова