Бюджет України в деталях: кому скільки грошей дадуть у 2017 році


Бюджет України в деталях: кому скільки грошей дадуть у 2017 році

Вчора у Раді з’явився проект бюджету на 2017 рік — Кабмін вперше за кілька років подав головний кошторис вчасно, а не традиційно, “під ялинку”. У бюджеті передбачено зростання доходів і витрат більш ніж на 100 млрд грн і зростання соцстандартів на 2% вище інфляції. Яким відомствам хочуть виділити більше грошей (детальніше — див. інфографіку), а також які пріоритети влади в цьому році.

ПРІОРИТЕТИ. Головним пріоритетом залишається оборона і безпека країни: силовики отримають на 14,5 млрд грн більше, ніж рік тому, або 129,3 млрд грн. В тому числі на армію піде понад 64 млрд грн, на МВС (передусім на поліцію і Нацгвардію) — 46 млрд. Це, відповідно, на 8,5 млрд і 5 млрд грн більше, ніж у 2016-му.

Наступний пріоритет — будівництво доріг. Нарешті буде створено дорожній фонд з бюджетом 14,2 млрд грн, в який цільовим призначенням підуть гроші, що стягуються з водіїв у вигляді акцизу при купівлі пального (приблизно 2 грн з кожного літра). Раніше ця частина акцизу, в порушення закону, йшла на “затикання дірок” в державному бюджеті, наприклад, виплату бюджетникам і пенсіонерам.

За оцінками фахівців Мінінфраструктури, на 14 млрд грн можна побудувати близько 3000 км доріг 1 категорії (по 2 смуги в кожному напрямку) або відремонтувати 40 тис. км доріг.

Ще один пріоритет — децентралізація: місцевим бюджетам обіцяють дати “на господарювання” більше на 53,8 млрд грн, або майже 390 млрд грн.

Також влада обіцяє вдвічі більше дотацій аграріям (5,5 млрд грн), збільшити зарплати вчителям і лікарям: викладачі, залежно від кваліфікації, отримають 4,5—6,4 тис. грн/міс. (зараз 4,3—5 тис. грн), лікарі — 3,9—7,9 тис. (зараз 3,7—7,5 тис. грн).

У кошторисі Мінкультури передбачена нова стаття витрат — 14,5 млн грн на добудову музею Голодомору. На проведення конкурсу Євробачення в травні 2017-го заклали 455 млн грн.

Водночас влада не забула і про себе: суттєво зросли, порівняно з 2016 роком, видатки на утримання Верховної Ради (на 68%, або майже 1 млрд грн!), президента (на 46%), Кабміну (на 35%).

ЩО ДОБРЕ. Економіст Іван Нікітченко відзначив насамперед скорочення дефіциту бюджету — до 69 млрд грн з 72,7 млрд в нинішньому році. При цьому зростання доходів і видатків закладено у 15-17%, що відповідає інфляції за 2016 рік. Тобто уряд проіндексував доходи минулого року, не закладаючи в плани міфічне зростання економіки, а тверезо оцінюючи ситуацію. Якщо зростання буде більше очікуваного, за рахунок нього просто скоротиться дефіцит.

“А зростання витрат на ГПУ і Держсудадміністрацію пояснюється проведенням реформ: у ГПУ це спеціалізована антикорупційна прокуратура, працівники якої отримують високі зарплати, і судова реформа, яка починає працювати з 30 вересня 2016 року. Відповідно до судової реформи, зарплати суддів складуть від 24 до 132 тис. грн”, — аналізує Нікітченко.

Нікітченко підрахував, що плановане зростання соцстандартів (10,1%) має перевищити рівень інфляції (8,1%). Сказати, що рівень життя населення помітно зросте після цього, не можна, але, принаймні, вже буде невелике, але поліпшення. Звісно, ці прогнози реальні лише при стабільному курсі гривні. При різкій девальвації знову відбудеться стрибок інфляції, яка нівелює зростання соцстандартів.

Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський відзначив істотне зростання витрат на охорону здоров’я — більш ніж на 2 млрд грн. Ці гроші дозволять забезпечити централізовані закупівлі медпрепаратів — для сердечників, туберкульозників, діабетиків. “Це важливо, оскільки в цьому році було багато скарг від людей, які мають право на бюджетне забезпечення ліками. І багато з них були змушені купувати препарати за власний кошт. Тепер це питання можна буде забезпечити хоча б по мінімуму”, — говорить Забловський.

Збільшення фінансування Мінсоцполітики майже на 13 млрд грн експерти пояснюють також стандартно: наступного року потрібно забезпечити підвищення зарплат і пенсій, виплат допомог та субсидій.

ЩО ПОГАНО. Президент Украналітцентру Олександр Охріменко бюджет критикує, насамперед в частині децентралізації. “На місцеві бюджети переклали витрати по утриманню соцсфери, “комуналки”, а грошей на них практично не додали. У 2013 р. частка в консолідованому бюджеті (держбюджет плюс місцеві бюджети) склала 31%, зараз менше 20%. Регіонам обіцяють допомагати, як і раніше, за рахунок субвенцій, тобто й надалі рулить центр. Так, зараз на місця дали трохи більше, але цього мало для реальної децентралізації”. Також, за його словами, зростання соцстандартів, як і раніше, невисоке, реально навіть на навіть 1700 грн вижити неможливо.

Зростання фінансування МВС на 5 млрд грн, на думку Нікітченка, мало: “Триває реформа поліції, і потрібно не тільки підвищувати оклади новим поліцейським, але і купувати авто, форму та ін. Плюс — Нацгвардія значиться у складі МВС і теж потребує доукомплектування технікою. Витрати на МВС зросли лише на 12%”.

_Олександр Панченко, Христина Коновалова _

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Кабмін
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua