Українцям запропонують доплатити за квартири в недобудовах


Українцям запропонують доплатити за квартири в недобудовах

Українська влада має намір вирішити питання з об’єктами незавершеного будівництва кардинально. Законопроект, що прописує різні сценарії для довгобудів, може бути розглянутий у Верховній Раді вже цієї осені, повідомили в КСУ.

Три роки — і недобуд

За даними Держстату, зараз в Україні налічується понад 16 тисяч об’єктів незавершеного будівництва.

“Найгостріше стоїть питання добудови житлових будинків, адже мова йде про сотні тисяч постраждалих інвесторів, що вклали свої нерідко останні заощадження в квартири. Безумовно, кращий спосіб — коли об’єкт передається іншому забудовнику, і вже той доводить його до завершення і вводить в експлуатацію. Але такий варіант працює не завжди. Якщо в будинку продано сто відсотків квартир, знайти бажаючого взятися за об’єкт дуже складно. Розробленим КСУ законопроектом пропонуються варіанти розв’язання цієї складної задачі”, — говорить віце-президент Конфедерації будівельників України Олександр Ротов.

Законопроект “Про заходи, спрямовані на вирішення проблем довгобудів” презентували громадськості ще в середині літа, текст виклали на сайті КСУ для обговорення, а за цей час були зібрані і оброблені багато пропозицій.

Документ прописує процедуру присудження проблемного об’єкту статусу довгобуду і наступні за цим варіанти дій. Так, статус довгобуду може бути присуджений судом, у разі, якщо об’єкт незавершеного будівництва не прийнято протягом трьох років з дня, прописаного в договорах.

Друга причина — власник або орендар ділянки, де йде будівництво, ухиляється протягом п’яти років від плати за землю. Ініціатором позову можуть бути як самі фізичні особи-інвестори, так і орган виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Проблемні квартири

Якщо місцевий орган прийняв рішення про старт процедури присвоєння статусу довгобуду, для початку він повинен вивчити всі документи, потім на своєму офіційному сайті опублікувати список всіх інвесторів і внесених ними коштів. По кожному об’єкту пропонується створювати спеціальну комісію, яка буде пропонувати один з трьох варіантів.

Спочатку дається шанс добудувати об’єкт. Додатковий термін — половина початкового передбаченого проектом. Якщо забудовник не знаходить сил і коштів, щоб виконати цю вимогу, настає час судових позовів.

Тут можливі два сценарії: позов про визнання довгобудом і передача його в управління житлово-будівельного кооперативу, створеного інвесторами, або ж позов про визнання довгобудом з подальшим продажем з аукціону.

Обидва варіанти мають свої мінуси, визнають експерти.

“Якщо люди повністю сплатили вартість квартири, їх складно переконати доплачувати ще. А у багатьох просто немає додаткових коштів”, — визнає депутат Київради Владислав Михайленко.

Повернути ж інвестовані кошти після продажу з аукціону об’єкта теж малоймовірно.

“У центрі столиці є недобудова, квартири в якій продано ще до кризи 2008 року. Тоді інвестори купували квадрати по 3 тисячі доларів. А зараз, за попередніми оцінками, щоб ввести будинок в експлуатацію, треба докласти ще по 300-400 доларів на квадрат. Але ця сума деяким з інвесторів зараз не по кишені. При це вони кажуть, що погодяться продати об’єкт тільки якщо отримають на руки ті самі три тисячі за квадрат”, — наводить приклад Михайленко.

Однак ринкова ціна зараз набагато нижча, і нереалізовані новосели не зможуть після аукціону отримати бажані суми. Як зазначає депутат, більшість інвесторів, чиї житлові комплекси не добудовані, досі сподіваються, що держава або місто візьме на себе питання пошуку коштів для завершення робіт. Проте, підкреслює Михайленко, влада може лише допомогти з дозвільними документами, але не може бути учасником господарських відносин. Всі об’єкти, яким присудять статус довгобуду, будуть внесені до Єдиного реєстру довгобудів. Там також з’являться дані про інвесторів, внесені ними суми, присуждений судом спосіб добудови (передача прав кооперативу або продаж через аукціон).

Юристи відзначають, що багато моментів законопроекту ще потребують більш ретельного формулювання.

“З вилученням земельних ділянок проблем буде менше. Але навколо будь-яких матеріалів і техніки, що зберігаються на будмайданчику, виникне багато суперечок”, — припускає керівник практики хозспоров PWC Сергій Паперник.

Днями текст був презентований в комітетах ВР — з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, а також з питань економічної політики.

“В цілому наші ініціативи сподобалися. Були зауваження, наприклад, запропонували передбачити добудову об’єкта новим замовником за свої кошти, з тим, щоб у підсумку він отримав компенсацію до 30% ринкової вартості цього об’єкта або відповідну частку приміщень в ньому”, — зазначив Олександр Ротов.

Однак такий варіант можливий тільки за згоди потерпілих інвесторів. “Законопроект, безумовно, ще буде допрацьовуватися. Але є велика ймовірність, що він буде не тільки внесений, але і розглянутий у Верховній Раді вже цієї осені. Затягувати вирішення проблеми довгобудів ми не маємо права”, — підкреслив Ротов.

Оксана Гришина

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua