992
Війна і гроші: чому банки відмовляються обслуговувати ВПК
— Фондовий ринок
Як стало відомо Forbes, найбільші українські банки з іноземним корінням і центральними офісами у Європі відмовляються від співпраці з компаніями, що працюють на «воєнку». Такі обмеження Forbes виявив щонайменше у трьох установ групи найбільших: Укрсиббанку, Райффайзен Банку Аваль та Альфа-Банку.
Про появу лімітів на роботу з військово-промисловим комплексом і бізнесами, які отримують військові замовлення, Forbes стало відомо минулого тижня. Йдеться про наявність у європейських банків інструкцій, які забороняють їм обслуговувати і фінансувати підприємства ВПК, а також компанії, які отримують замовлення від військових.
Наприклад, у Райффайзен Банку Аваль Forbes розповіли, що вони не працюють з ВПК. Це вимога compliance на рівні штаб-квартири банку для всіх установ групи Райффайзен, і введено її багато років тому. Також обмеження на роботу з підприємствами сфери ВПК є в Альфа-Банку.
Так, у правилах ведення бізнесу низки міжнародних груп, а також платіжних систем введено ліміти чи заборону на операції, пов’язані з ВПК. Крім «воєнки», фінансові посередники можуть вводити ліміти на роботу з торговцями антикваріатом і мистецтвом, дистриб’юторами фармацевтичної продукції тощо.
«У нас є політика – соціально-корпоративна відповідальність. Цю політику групи введено три роки тому. У ній визначено деякі галузі економіки, з якими група намагається не працювати. І насамперед заборона стосується екологічно шкідливого виробництва, вугілля, всього, що забруднює довкілля. Також ми не співпрацюємо з підприємствами, які в будь-якому вигляді беруть участь у створенні зброї, засобів масового ураження, засобів з ведення військових дій. Цю політику доведено до всіх країн», – пояснив заступник голови правління Укрсиббанку Костянтин Лежнін.
Обмеження на роботу з ВПК пов’язані з принципом know your client: якщо установа приймає гроші, або кредитує, або забезпечує трансфер компанії, яка виробляє зброю, то вона має бути на 100% упевнена в чистоті її репутації, тобто постійно здійснювати дорогий аудит. Але й це не розв’яже питання репутаційної безпеки на сто відсотків. Якщо ж у клієнта проблеми з законом, то і банку/платіжній системі загрожують звинувачення в обслуговуванні нечистоплотного бізнесу. Так, свого часу в релізах ФБР спливали імена європейських компаній у зв’язку з транзакціями, які вони обслуговували.
Навіть не кажучи про санкції та штрафи, після появи тексту ФБР чи FATF зі згадуванням конкретної юрособи як прикладу співпраці з торговцями зброєю або супроводу грошей, отриманих злочинним шляхом, витрати на відновлення репутації можуть досягати астрономічних сум. У підсумку навіть якщо компанія тільки виробляє програмне забезпечення для військових, банки мають право відмовити їй в обслуговуванні.
Іронія полягає в тому, що обмеження ввели банки з європейським корінням – для компаній, які обслуговують українську армію. І це відбувається на тлі того, як лідери ЄС публічно заявляють про беззастережну підтримку боротьби України на її шляху до європейських цінностей.
Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек пояснює, що мова йде про правила міжнародних груп, які працюють у різних країнах світу, зі своїми обмеженнями.
«Це рішення акціонерів, із ким і як працювати. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку чи Світовий банк ніколи не фінансуватимуть проекти в ядерній енергетиці. Банки можуть відмовлятися працювати з виробниками зброї чи продукції для військових потреб. Але є й інші власники банків, з іншими позиціями», – каже Роман Шпек.
Наприклад, перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Гороховський повідомив Forbes, що не знає про такі обмеження в його банку. Ба більше, картки ПриватБанку є основним шляхом зі збору коштів населення для допомоги армії. «Спеціально з такою метою – обслуговування компаній, які працюють на українську армію, – є державні банки: Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк», – нагадує фінансовий експерт Анатолій Дроб’язко.
І не всі міжнародні фінансові групи вводять обмеження на роботу з бізнесами, пов’язаними з військовою промисловістю та збройними силами. «Прямої заборони на роботу зі всіма, хто обслуговує військові операції, у нас немає. Адже обслуговування «воєнки» – це досить розтяжні речі. Наприклад, компанії, яка торгує зброєю чи виробляє зброю, можливо, наш compliance міг би висунути претензії. Але якщо компанія виробляє програмне забезпечення для військових, то я не думаю, що до неї виникли б питання», – каже голова правління Укрсоцбанку (Unicredit) Тамара Савощенко.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
