Тест на боягузтво: найбільші боржники українських банків


Тест на боягузтво: найбільші боржники українських банків

Сумнівні та прострочені борги бізнесу досягли чверті всіх корпоративних кредитів в країні, перевищивши в кінці серпня 200 млрд грн.

Всього позики, видані банками юридичним особам, зараз становлять 796 млрд грн.

Хто ж ті найбільші боржники, які не повертають борги? Які причини, з яких вони не платять, і які наслідки для української економіки?

На підставі Єдиного реєстру судових рішень та опитування банкірів ЕП склала перелік великих проблемних клієнтів. Кредити таких компаній можуть становити суттєву частину сумнівних портфелів банків.

Нескінченні кредити

Наприклад, сумнівні позики юридичних осіб перед “ОТП банком” – 3,8 млрд грн, а борг тільки компанії “Юність”, яка входить в бізнес-групу Давида Жванії і Миколи Мартиненка – близько 200 млн грн або двадцята частина всіх “проблем” .

Прострочені та сумнівні борги бізнесу перед ПУМБ – 5,6 млрд грн, а борг трьох найбільших проблемних позичальників – мережі супермаркетів “Амстор”, компанії “ТММ-енергобуд” і Інкерманського заводу марочних вин – перевищує мільярд гривень або одну шосту всіх прострочених позик, виданих банком.

Шосту частину проблемних боргів юросіб перед банком “Кредит-Дніпро” Віктора Пінчука займають зобов’язання компаній “Веста-пласт” і “Урожай”.

Ще вище цей показник у Укрсоцбанку. На його найбільших боржників – фірми “Геліада”, АНК, ТММ, “Пузата хата” і “Дарна” – припадає понад 3 млрд грн боргів або майже третина всіх прострочених позик юросіб.

“Ці компанії давно не виплачують кредити, використовуючи різні шляхи уникання зобов’язань. Задіявши корупційні зв’язки в судовій системі, компанія “Агро-союз”, позичальник UniCredit Bank, зуміла незаконно накласти арешт на іпотечне майно. А “Пузата хата” взагалі вивела заставне майно на третіх осіб і ліквідувала компанію-позичальника”, – говорять в Укрсоцбанку.

Деякі підприємства зупинили платежі через АТО, анексію Криму або розрив ділових контактів з ринком Росії. Так, компанія АВК заборгувала пулу банків, в який входять ПІБ, “Сбербанк Росії” і “Райффайзен банк аваль”.

“Це питання я тримаю на пульсі другий рік. У “сбербанку Росії” і “Райффайзен банку аваль” всі застави знаходяться в зоні АТО. Перевірити їх стан немає можливості”, – говорить власник АВК Володимир Авраменко.

За його словами, тільки у ПІБ застави знаходяться на території, контрольованій Україною, але досягти результатів на переговорах виходить тільки зараз.

“Кредити в цих банках бралися під бізнес-план. І ПІБ, і “Сбербанк” бачили, що 70% наших доходів знаходяться на території РФ. Саме завдяки цьому вони отримали “добро” від Москви на кредитування. Через півтора року ринок РФ закрився, почалося АТО, тобто вони самі як держава “зламали” можливість нашого заробітку”, – розповідає Авраменко.

За його словами, з минулим керівництвом ПІБ домовитися було неможливо. “Зараз в ПІБ прийшли притомні топ-менеджери зі “Сбербанку”, у нас з ними нормальний робочий контакт. Це питання ми вирішимо”, – обіцяє бізнесмен.

За схожих причин виникли проблеми у фірми “ТММ енергобуд”, яка працювала в основному на ринок Росії. Її кредитор – ПУМБ.

ТММ енергобуд” працювала на енергетичний ринок РФ. Після закриття цього ринку вона не перебудувалася на нові території збуту. У цій складній ситуації компанія повелася не дуже дружелюбно по відношенню до банку”, – говорить заступник голови правління банку ПУМБ Федот Єрьоменко.

Проблеми з платежами почалися ще під час кризи 2008 року. Тоді банк надав пільги, пролонгацію і можливість реінвестувати. “У 2014 році ми надали компанії інші пільги, але це не підвищило платіжну дисципліну. Зараз перебуваємо в стані тяжби”, – говорить банкір.

“2013 рік був найкращим для енергомашинобудівних компаній. У 2014 році ціни на продукцію неухильно падали, в доларах вони зменшилися в 2,5 разу. Компанія не змогла обслуговувати валютний кредит під 12% річних. Ми просили реструктуризацію на шість-сім років під малі відсотки . Банк всі пропозиції відхиляв”, – парирує генеральний директор ТММ Микола Толмачов.

За його словами, банк отримав всі гроші від реалізації заставного майна, але вважати інцидент вичерпаним не став і подав на банкрутство.

ТММ енергобуд” також кредитувалася в державному Ощадбанку. Він теж в судовому порядку намагається повернути близько 600 млн грн.

Інший гучний приклад проблемного боргу через закриття російського ринку – історія з “Азовмашем”, найбільшим виробником вагонів в Євразії. Тільки в 2011 році підприємство виробило 18 тис вагонів, 12 тис цистерн, 5 тис піввагонів, а виручка за цей період перевищила 1,3 млрд дол.

Завод кредитувався у пулу банків, серед яких – Укрексімбанк, ПУМБ, “Сбербанк Росії”, “ВТБ банк”, “Альфа банк”, Укрсоцбанк, “Райффайзен банк аваль”, “Юнісон”. Тепер всі вони намагаються повернути борги.

Поки що – кожен окремо, але не виключені об’єднання кредиторів або акумуляція боргів під управлінням одного з банків. Наприклад, відповідні компетенції є у Альфа-банку. Серед великих боржників останнього, крім Азовмаша, – “Інтерпайп”, “Ренесанс”, “Аверс-сіті”.

Традиція не платити

Частина боргів могла бути спочатку видана з метою виведення коштів. Тобто з самого початку деякі кредити були безповоротними. Банкіри воліють не говорити на цю тему, але іноді визнають, що не всі прострочені борги є кредитами в чистому вигляді.

“У період “романтичного кредитування”, до 2008 року, щоб наздоганяти конкурентів, банк намагався швидше кредитувати. У менеджерів на місцях була значна свобода у прийнятті рішень по малим сумам кредитів, і подібні випадки могли мати місце”, – так відповідає голова правління банку ПУМБ Сергій Черненко на питання про те, чи були в банку виявлені випадки “нечистоплотних” кредитів, виданих, наприклад, за “відкат”.

Втім, банкір підкреслює, що великі кредити видавалися більш строго, рішення по таких позиках завжди приймалися централізовано.

“У банках групи найбільших, радше з державною формою власності, хтось із високих осіб міг лобіювати рішення про видачу кредиту, в результаті чого були порушені якісь кредитні процедури. Це політична корупція”, – говорить колишній член Ради НБУ Василь Горбаль.

На тлі компаній, які постраждали від АТО і орієнтованої на РФ економіки, є прибуткові бізнеси, які не розраховуються за своїми зобов’язаннями. Віктор Воробей з “ОТП-банку” розповідає, що компанія “Юністіл” – єдиний великий позичальник його установи, який відмовляється платити.

“Поручитель “Юністіла” – “Запоріжабразив”- платоспроможна компанія. Коли “Юністайл” потрапила до “прострочки”,“Запоріжабразив” достроково закрила в банку свій ліміт і відмовилася від всіх контактів. З усіма іншими ми проблеми врегулювали”, – говорить Воробей.

Ще один приклад – борги компанії Fozzy Group перед різними банками. Частина з них, наприклад, “Київська Русь” або “Хрещатик”, вже перейшли до Фонду гарантування вкладів. Заступник голови ФГВ Андрій Кияк розповідає, що Fozzy свої борги перед банками не закриває.

Екс-голова правління “Хрещатика” Дмитро Груджук розповів, що Fozzy вимагала від банку реструктуризації.

“Вони дотримувалися графіку платежів, але коли потрібно було погасити борг, попросили реструктуризацію. Вони сказали, що або банк буде ходити по судах три-чотири роки, або ж банк надасть реструктуризацію”, – пояснює Гриджук. Він пояснює позицію Fozzy бажанням зберегти ліквідність.

“У судах проти Fozzy Group – близько сорока наших позовів. Більшість з них припинені: за ініціативою боржника призначені судові експертизи для штучного затягування процесів”, – говорять в банку “ВТБ-Україна”.

Знецінення грошей

Вирішити проблему найбільших неплатників можна кількома шляхами. Головний – велика реструктуризація, через яку доведеться пройти Україні.

“Ощадбанк підтримує ініціативи Мінфіну та МФО по створенню законодавчої бази для активізації процесів фінансової реструктуризації для реального бізнесу”, – говорить директор департаменту реструктуризації заборгованості і стягнення Ощадбанку Андрій Пожидаєв.

Серед великих боржників цього банку – компанії “Укрвторчормет”, “Креатив”, “Солар”, “Урожай”, “Автокраз”. Найбільші неплатники іншого держбанку – Укрексімбанку – “Амстор”, Українська будівельна спілка, “Дніпрошина”, “Міжнародна група “Морепродукти”, Вугілля України”.

Можна припустити, що без реструктуризації не вийде вирішити ні проблеми фінансування Фонду гарантування вкладів, ні реанімувати в повній мірі кредитування підприємств реального сектора економіки.

У світі для реструктуризації застосовують різні інструменти: націоналізація Fannie Mae і Freddie Mac за 188 млрд дол в США, кредитування в розмірі 13,4 млрд дол для GM і Chrysler, викуп 58% акцій RBS за 15 млрд фунтів.

В Україні процес реструктуризації після його завершення можна буде порівняти з грошовою реформою, яка вивела країну з галопуючої інфляції. Також слід провести судову реформу і вжити заходів щодо захисту прав кредиторів.

“Ухвалення законодавства, що захищає права кредиторів, і якісне проведення судової реформи могли б значно прискорити вирішення питань, пов’язаних з проблемними активами, поверненням коштів у фінансову систему і відновленням доступного кредитування”, – говорить заступник голови правління банку “Кредит-Дніпро” Сергій Волков.

“Єдиний спосіб боротьби – створення єдиного реєстру великих позичальників і чорного списку несумлінних позичальників. Тоді питання ділової репутації набуде найочевиднішої форми”, – резюмує фінансовий експерт Анатолій Дробязко.

Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
В Контексті Finance.ua