1769
9 запитань про кредит МВФ
— Казна та Політика
14 Вересня на засіданні виконавчої ради МВФ буде обговорюватися питання про виділення Україні третього траншу кредиту за програмою EFF. Рішення з цього питання багато разів відкладалося ще з осені минулого року. І ось, нарешті, все може скластися. Що насправді означає для нас цей кредит і що буде, якщо нас все-таки залишать без нього?
1. Що таке МВФ?
Як сказано в статутних документах, Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це валютно-фінансова організація міжурядового співробітництва. Вона об’єднує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. МВФ був створений 27 грудня 1945 року 29-ма державами і почав практичну діяльність в 1947 році. МВФ – основа сучасної світової валютної системи. Домінуючі позиції в Фонді займають США.
Основна заявлена задача МВФ – сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного співробітництва. Засоби її реалізації – регулювання і контроль валютних курсів, розробка глобальної системи платежів, надання кредитів своїм членам при валютних ускладненнях.
Політика фонду по відношенню до країн, що розвиваються, неодноразово піддавалася критиці – перш за все тому, що його кредити не вирішують проблем їхніх економік. Тут є плутання бажаного і дійсного. Справа в тому, що МВФ не займається програмами індустріального розвитку, це не його профіль. Видаючи кредити, Фонд не ставить завдання змінити структуру економіки тієї чи іншої країни. Тому часто виходить, що кредити МВФ консервують країну в статусі «сировинного придатка». Але, врешті-решт, рішення про те, брати чи не брати ці кредити – справа самої країни.
2. Що таке EFF?
Україна стала членом МВФ 3 червня 1992 року. Часто пишуть, що за рахунок кредитів МВФ нашій країні вдалося успішно провести грошову реформу 1996 року і ввести конвертованість гривні за поточними операціями. Загальна сума кредитів МВФ Україні на кінець 2014 року становила 55 мільярдів доларів.
У березні 2015 року була узгоджена нині діюча програма EFF (Extended Fund Facility – «Механізм розширеного кредитування») загальним обсягом 17,5 мільярда доларів. Вона прийшла на зміну запущеній навесні 2014 року дворічній програмі Stand-by, яку довелося згорнути через низку непередбачених економічних проблем. У програмі EFF порівняно з Stand-by дещо змінилося: було розширено з 17,1 до 17,5 мільярдів доларів пакет допомоги Україні, з двох до чотирьох років – термін його дії, були також збільшені терміни повернення.
Передбачалося, що виділення траншів відбуватиметься щоквартально. Але поки Україна отримала лише два транші: перший 13 березня 2015 (5 мільярдів доларів), другий – 4 серпня 2015 (1,7 мільярда доларів). Третій транш обсягом в ті ж 1,7 мільярда мали дати в вересні 2015 року, але так і не дали.
3. У чому проблема з третім траншем?
Виділення третього траншу за програмою EFF відкладалося кілька разів. Причини були різні. Спочатку – бюджетне питання, яке, як завжди, вирішувалося в Верховній Раді надто довго. У процесі почала хитатися парламентська коаліція. В результаті, бюджет прийняли – але майже відразу почалася урядова криза. В обстановці повної плутанини в українських верхах третій транш, зрозуміло, не дали.
Прийшовши до влади, Кабмін Гройсмана почав робити впевнені, рішучі кроки. Серед іншого, він встановив єдину ціну газу для всіх споживачів. Вважалося, що вже це точно гарантує нам жаданий транш. Дещо справді зрушило з місця: в травні 2016 Київ приїхала місія МВФ. Роботу уряду вона в цілому схвалила, але рішення про третій транш все одно не було прийнято – ні в травні, ні в червні, ні в липні, ні в серпні (хоча в усі ці місяці очікувалося). По ходу справи стало незрозуміло, скільки ж нам дадуть (якщо дадуть).
Звучали різні суми – і початкові 1,7 мільярда, і 1 мільярд, і навіть менше. Останнім каменем спотикання став зрив запуску системи електронного декларування доходів. Це сталося в серпні і відсунуло вирішення питання про третій транш на вересень.
Відомий економічний оглядач Андрій Блінов звертає увагу на одну цікаву закономірність – майже у всіх кредитних програмах МВФ третій етап ставав для нас нездоланним: «Прокляття третього траншу полягає в тому, що Україна за останнє десятиліття мала багато програм реформ, підкріплених кредитом МВФ, але практично жодного разу не змогла підтримувати задовільний темп перетворень, щоб отримати третій транш кредиту. Єдиним винятком була програма Stand-by 2008 року, коли третій транш, по суті, був отриманий обманним шляхом – на цьому вона і припинилася».
4. Як ми прожили рік без кредиту?
Таким чином, Україна понад рік існує без грошей МВФ, на які розраховувала. І треба сказати, це був не найгірший рік з точки зору чистих цифр, які нам висуває влада. Гривня зміцнилася як на міжбанку, так і в готівковому секторі. Повідомляється про зростання бюджетних надходжень. Реальний ВВП вперше за останні роки демонструє позитивну динаміку, причому вже два квартали поспіль. Виходить, що без кредиту можна не просто жити, але жити краще? Як же так виходить?
На це запитання є дві відповіді – проста і складна. Першу недавно дав заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шамкив: «Ми рік живемо без грошей МВФ. Ну, живемо… ».
Більш детальні коментатори свідчать про те, що в Україні за останній рік сформувалася якась більш-менш стійка рівновага. Екс-міністр економіки Володимир Лановий характеризує її так: «Зараз доходи і витрати у нас знаходяться в балансі. І це той стан, який буде стримувати фінанси від чергових провалів. Надання траншу МВФ Україні призведе до девальвації гривні і нестачі валюти».
Рівновага ця стала можливою завдяки зростанню світових цін на чорні метали і стабільній ціні на зерно. Для України як для сировинної країни це критично важливо. Але наскільки стійким виявиться цей тренд, навряд чи передбачить хоч один фахівець. Той же МВФ не обіцяє нам нічого приємного. Згідно з його квітневим прогнозом, ціни на продовольство до кінця року повинні впасти на 5,6%, а в наступному році – ще на 0,9%. Ціни на кольорові метали, відповідно – на 14,1 і 1,5%. Ще гірше – прогноз по чорним металам. І ось тоді, при падінні цін на сировину, гроші Україні знадобляться, і терміново.
5. Отже, брати кредит все-таки треба?
Єдиної думки немає. Партія «так» говорить, що без кредиту Україні буде зовсім погано, партія «ні» закликає нарешті припинити сподіватися на міжнародні подачки і почати жити своїми силами.
Перші міркують приблизно так: «Ціни на метал і далі залишаться на сьогоднішньому рівні. Або не залишаться. На жаль, зараз однозначно стверджувати те чи інше не можна. Ризики існують, і краще їх зустрічати з траншем МВФ, ніж без нього».
Є ще один важливий посил, про який часто говорять. Мовляв, не так важливі кошти, що виділяються нам, як сама участь в програмі – вона є сигналом для всього цивілізованого світу, що інвестувати в Україну можна. Призупинення програми МВФ загальмувало виділення 3,5 мільярда доларів допомоги від Сполучених Штатів, ЄС та інших донорів – це пов’язані платежі. Вчений, письменник і бізнесмен Володимир Співаковський так описує ситуацію: «Кредит МВФ … – це сигнал рейтинговим агентствам про те, що інвесторам можна кредитувати нас приблизно на такі суми, які видає нам МВФ (бо це без ризику)».
Тепер – про партію «ні». У дуже простій і доступній формі їхню позицію відображає автогонщик, тележурналіст, волонтер Олексій Мочанов: «З кожним новим траншем ми бачимо на дорогах нові Maybach і Rolls-Royce. Гроші йдуть абсолютно не на те, на що передбачається. Зараз кожен новий транш йде на те, щоб погасити хоча б частину попереднього. Це як у Хрюнделя і Масяні – де б перепозичити, щоб перевіддати. Гроші беруться від імені України, але тим, кому вони потрапляють в руки, стає весело і легко, а люди, на яких вони повинні бути витрачені, їх ніколи не бачили. Тому я як один з 40 мільйонів акціонерів держави Україна категорично проти боргів. Потрібно гуртуватися, намагатися будувати».
6. Дадуть чи не дадуть?
Більшість експертів вважає, що 14 вересня Україна все-таки отримає третій транш. Ось що говорить, наприклад, позаштатний радник президента України, економіст Олександр Пасхавер: «Судячи з усього, кредит Україні буде видано. Якщо гроші не дадуть, для України це не буде так критично, як два роки тому. Звичайно, економіка країни дещо зміцніла. Ми маємо нехай і мізерні, але позитивні свідчення зростання за всіма параметрами».
Позитивного результату очікує і одеський губернатор Міхеїл Саакашвілі – щоправда, не вважає, що нам це потрібно: «Я думаю, що все одно Україна його отримає, тому що нас не можуть кинути на поталу. Гроші прийдуть, і ми їх знову з’їмо. Немає сенсу на цьому сидіти. Ми в Грузії відмовилися від МВФ дуже швидко. У нас теж була воєнна ситуація, ми відмовилися. Країна повинна стояти на своїх двох, а не рухатися на милицях. На милицях далеко не втечеш … МВФ – це хірург, який приходить і каже: «У тебе палець розболівся? Я тобі руку відріжу». Давайте, може, ми самі зробимо, щоб у нас палець не хворів?».
Теоретично, транш можуть і не дати. З яких причин? Наприклад, ось з такої: «У МВФ є негативний досвід з Аргентиною, уряд якої розповідав про проведення реформ. Але їх насправді не було. При цьому МВФ кредити країні давав. В результаті Фонд звинуватили в тому, що він зіштовхнув Аргентину в прірву. Так, МВФ дійсно допоміг країні туди впасти, але перш за все, це була проблема місцевого уряду, який вішав представникам Фонду локшину на вуха. Не можна повторити цю ситуацію з Україною». Це говорить виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Фахівці попереджають, що транш можуть пригальмувати до початку 2017 року і з цілком робочої причини. Зараз, коли ясно, що ситуація в Україні вже не є критичною, МВФ візьме паузу в розрахунку на те, щоб наша влада спробувала сама впоратися з проблемами прийдешньої зими. Але, звичайно, Фонд буде чуйно стежити за розвитком подій.
7. Які подальші сценарії?
Всі три варіанти розвитку – оптимістичний, нейтральний і песимістичний – з максимально можливою деталізацією описує економіст Ерік Найман: «Оптимістичний сценарій, якщо рішення МВФ буде позитивним, такі шанси є, його ймовірність 40%. Це розморозить інші позики, і тоді на кінець року валютні резерви досягнуть 15 мільярдів доларів, а курс не перевищить 27 гривень за долар. Базовий сценарій з такою ж вірогідністю 40%, якщо МВФ грошей не дає, але НБУ продовжує дотримуватися жорсткої монетарної політики. При такому сценарії доведеться скоротити витрати, це шлях продовження стагнації … Наступного року офіційний курс досягне 29,3 гривні за долар, а ринковий – 34 гривень. Таким чином, буде розширюватися різниця між офіційним і ринковим валютним курсом. Найменш імовірний сценарій – це відмова НБУ від жорсткої монетарної політики на тлі негативного рішення МВФ по Україні. Цей варіант – з високою інфляцією і різким зростанням курсу найменш бажаний для економіки України».
Можливий негативний сценарій малює і згаданий вище Олег Устенко: «Якщо МВФ не дасть грошей, різко падають обсяги золотовалютних резервів, виникає тиск на національну валюту. Це може призвести до девальвації гривні. Слідом за цим відбудеться зростання цін. Збільшення рівня інфляції призведе до зростання соціальної напруги, що вплине на політичну стабільність. Тобто, влада зацікавлена в тому, щоб налагодити відносини з МВФ».
8. Як в цьому беруть участь зовнішні сили?
Питання з кредитом МВФ, крім внутрішнього, має і зовнішній аспект. Тут, як і в більшості інших поточних питань, за спиною України виростають величезні тіні США та Росії.
Росія не хоче, щоб Україна отримала третій транш, і зробить все, щоб цього не сталося. Про це чітко заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов: «При розгляді питання про подання траншу Україні, ми будемо голосувати проти цього рішення, тому що вважаємо, що воно прийнято не у відповідності з правилами». Росія вважає, що Україна не має права на нові позики, оскільки не повернула і не збирається повертати так званий «кредит Януковича» обсягом в 3 мільярди доларів, взятий у РФ в грудні 2013 року.
Але голос Росії майже напевно не стане вирішальним – погоду в МВФ роблять США. А у них зовсім інші пріоритети. Про них говорить екс-міністр фінансів України Віктор Суслов: «Якщо не буде рішення про підтримку МВФ, то, швидше за все, економіка України почне стрімко наближатися до краху, і в разі серйозних потрясінь може статися те, що суперечить довгостроковим американським інтересам. До влади можуть прийти нові політсили, які зможуть домовитися з Кремлем про стабілізацію ситуації на Донбасі, виконання Мінських угод як Москвою, так і Києвом і про припинення війни. Це призведе до припинення конфлікту і зняття міжнародних санкцій з РФ. Я не думаю, що все це відповідає довгостроковим американським інтересам. Тому США зроблять все можливе, щоб рішення МВФ по Україні було позитивним».
9. Що це означає для країни?
Значна кількість експертів вважає, що, отримуючи гроші від МВФ, Україна погоджується зі статусом «сировинного придатка» – і чим більше траншей ми отримаємо, тим глибше вкорінимося в цій позиції. Ось думка екс-міністра фінансів Віктора Суслова: «Виконання програми МВФ означає жорстку сировинну орієнтацію української економіки. Якщо ми на це погоджуємося, то будуть і кредити. Зараз взагалі з’являються тенденції відмови від співпраці з МВФ під гаслом, що нам не потрібні їхні кредити. Тоді необхідно змінювати політику – відмовлятися від західних грошей, захищати внутрішній ринок і свого виробника. Але таку політику нам ніхто не дасть проводити».
Про необхідність якось зіскочити з «кредитної голки» говорить експерт з конституційного права Олександр Москалюк: «Коли ми починаємо розмовляти про кредит МВФ, різного роду транші, ми забуваємо, що величезний потенціал є в середині самої країни … Хоча зараз зістрибнути з цієї голки дуже важко, і це треба робити поетапно».
З іншого боку, група фахівців переконує, що без кредитів зростають ризики як економічні, так і політичні, не кажучи вже про соціальне навантаження на населення. Міністр фінансів Олександр Данилюк вже попередив: «Неотримання зовнішнього фінансування погіршує ситуацію. Доведеться йти на надзвичайно непопулярні рішення, секвестр бюджету, інші заходи». Секвестр призведе до згортання і без того порядком згорнутих соціальних програм. Тобто, нам починають доводити, що без грошей МВФ жити стане гірше (а з грошима – може бути, і ні).
Більшість спостерігачів відзначає, що Україна має достатньо резервів, щоб навіть без кредиту МВФ пережити кінцівку цього року, навіть профінансувати бюджет за рахунок внутрішніх ресурсів, спокійно увійти в 2017-й – а там, якщо обставини вимагатимуть, МВФ вже точно підкине грошенят. Але чи буде зима спокійною? Чи не вдарить якийсь форс-мажор? І що тоді? Будь-яка надзвичайщина різко підвищує цінність третього траншу. Без якого, як багатьом здається, нам не обійтися сьогодні – незалежно від того, що ми думаємо щодо нашого завтра.
Евгеній Ясенов
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
