Холодна зима 2017-го: тепло і світло в квартирах не гарантуються

Опалювальний сезон в Україні має розпочатися трохи більше ніж через місяць. Третій рік поспіль країна підходить до нього непідготовленою. Можна пояснити розгубленість чиновників в 2014 році, коли повномасштабні бойові дії за участю армії РФ розгорнулися на окупованому Донбасі якраз влітку, в період найбільш інтенсивного накопичення вугілля.

Сьогодні ж, за даними НЕК «Укренерго», на першу декаду вересня 2016 року на великих складах ТЕС і ТЕЦ є 960 000 тонн і 270 000 тонн вугілля всіх марок відповідно, що на 20% нижче, ніж було навіть у 2015 році. Запаси на початок вересня приблизно дорівнюють запасам на початок серпня, хоча енергетики очікували, що вони збільшаться мінімум на 280 000 тонн.

В кінці липня Кабмін затвердив план підготовки до опалювального сезону 2016-2017 роках На 1 листопада 2016 року загальні запаси вугілля по всіх складах України повинні становити 2,8 млн тонн: 1,4 млн тонн антрациту і 1,4 млн тонн вугілля газової групи. Але, з кожним осіннім днем обсяг споживаного вугілля збільшується, що не сприяє інтенсивному накопиченню.

А значить, зберігається ймовірність перебоїв з теплопостачанням і планових відключень електроенергії в зимовий час.

План по валу

В НЕК «Укренерго», яка відповідає за постачання та розподіл електроенергії від великих генеруючих потужностей всім споживачам України, стверджують, що розробили кілька сценаріїв проходження осінньо-зимового періоду (ОЗП). Кожен з базових сценаріїв передбачає кілька «підсценаріїв», в залежності від розвитку ситуації. Але це вже компетенція вузьких фахівців. Сценарій перший, з накопиченням 2,8 млн тонн на складах, схоже, вже відклали до кращих часів.

Другий – із залученням НАЕК «Енергоатом», якому «Укренерго» направив свої пропозиції щодо взаємної корекції ремонтів енергоблоків. Якщо атомники, зі свого боку, знайдуть можливим змістити ремонти трьох своїх енергоблоків, плюс тижневе маневрування потужностями в момент завантаження свіжого палива, це дасть українській енергосистемі додатково 2 млрд кВ\\год. І дозволить заощадити 1,5 млн тонн дефіцитного антрацитового вугілля. Поки що НАЕК вивчає направлені документи.

Третій – розглядає різні графіки постачання палива на найбільші ТЕС і ТЕЦ. Нинішні запаси вугілля на складах не критичні для безпеки енергосистеми України. У вересні, з невеликим зниженням температури, Україна вийшла на споживання 60-65 тис. тонн вугілля на день. В опалювальний сезон цей показник коливається в районі 85-100 тис. тонн на день, з них до 35 000 тонн припадає на газове вугілля, ще до 65 000 тонн – на антрацитове.

Все питання в стабільності поставок на станції антрацитового і газового вугілля. Причому, найбільш важливою для дотримання загального балансу енергосистеми є можливість більш-менш рівномірно постачати вугілля саме на електростанції, причому – по всій території України.

Життя в темряві

Гіпотетично розглядається і сценарій повного використання антрацитового вугілля на складах, так би мовити «під нуль», без можливості поповнення. У такому разі Україну очікує дефіцит електричних потужностей в 5-7 ГВт, а це практично половина всіх атомних потужностей країни.

Варіантів вирішення проблеми два: або Україна звертається до Росії – єдиної країни, з якою наша енергосистема на сьогодні може працювати в паралельному режимі, з проханням «продати електрику». І, найімовірніше, отримує відмову з політичних причин. Або всі українці вивчають графік відключення електроенергії у своїх населених пунктах і підлаштовуються під нього.

На сьогодні графіки відключень розроблені, узгоджені та затверджені з усіма регіонами, окрім Львівської та Миколаївської областей. Але це вже технічний момент. Неконтрольованих відключень електроенергії, як це було у 2014 році, в Україні не буде, обіцяють в НЕК «Укренерго».

«Енергетики вже двічі биті, ми бачимо відставання від графіка накопичення вугілля, тому готові до складних ситуацій набагато краще», – повідомив Всеволод Ковальчук, т.в.о. голови НЕК «Укренерго», на зустрічі з журналістами 8 вересня. Втім, в НЕК «Укренерго» вважає, що масових відключень електроенергії вдасться уникнути. Власники ТЕС, особливо які працюють на антрациті, нарешті почали активніше накопичувати вугілля на станціях, у тому числі – і укладати експортні контракти на постачання з-за кордону.

Крім того, в кінці серпня – початку вересня відбулося декілька дрібних, але, по сукупності, значних подій для української енергетики. Так, 30 серпня ПАТ «Центренерго» нарешті зробила перший крок до переходу з антрацитового вугілля на газове. Компанія підписала перший договір на розробку проектно-кошторисної документації з переобладнання двох агрегатів на Зміївській ТЕС. Процес займе сім місяців, і на нинішній опалювальний сезон ніяк не вплине, але цього кроку прогресивна частина енергетиків чекала майже три роки.

Також, на засіданні Кабміну 7 вересня НАК «Нафтогаз України» було доручено збільшити запаси газу в підземних сховищах до 17 млрд куб. м. Раніше уряд розраховував, що достатньо буде і 14 млрд куб. м. Вже 9 вересня, у Верховній Раді під час «Години запитань до уряду» міністр енергетики Ігор Насалик публічно заявив, що додатковий обсяг газу потрібен для підстраховки в зимовий період.

«Ми припускаємо, що в нинішньому році будуть досить низькі температури, і до цього треба бути готовими. Ми не знаємо, як буде поставлятися антрацитова група вугілля із зони АТО, і припускаємо, що, якщо цього вугілля не буде, то запуск газомазутних блоків на ТЕС зможе компенсувати антрацит. Їх потужність близько 1,2-1,4 млрд куб. м. От вони і закладені в стратегічні запаси газу», – пояснив міністр енергетики.

Хитрий антрацит

Яким чином ось вже три роки поставляється антрацит з окупованих територій Донбасу на ТЕСи, розташовані на іншій території України, залишається не зовсім зрозумілим. Занадто багато недомовок і «переведення стрілок» як з боку держчиновників, так і з боку комерсантів. Антрацитом з Донбасу користується практично вся вітчизняна генерація – і державне «Центренерго», і ДТЕК Рината Ахметова, і «Донбасенерго» Ігоря Гуменюка. У 2015 році поставки з окупованих територій склали понад 8 млн тонн.

В цьому році ДТЕК ще на початку червня заявив, що ОРДЛО блокує постачання антрациту на територію України. Майже місяць відвантаження дефіцитного вугілля не здійснювалося. Цілком логічним у такій ситуації було б диверсифікувати його поставки, контрактувати і завозити те ж вугілля з ПАР, коли ціни були трохи нижчими. До речі, у всьому світі сезон укладання контрактів на паливо починається навесні.

Але замість цього всі українські компанії – під мовчазним наглядом Кабміну, Мінпаливенерго, галузевих регуляторів і всіх «зацікавлених сторін» – чекали, чим закінчиться «криза вугільної та залізничної галузі в ОРДЛО». Чудесним чином проблеми вивезення антрациту з ОРДЛО розв’язалися в Мінську 3 вересня, під час засідання економічної підгрупи.

«У рамках роботи економічної підгрупи досягнута домовленість про запуск залізничних перевезень на гілці Попасна – Стаханов, а також остаточного відновлення і запуску перегону Микитівка – Майорськ. Робота цих двох напрямків необхідна для поставок вугілля на українські ТЕЦ», – повідомила Дарка Оліфер, прес-секретар Леоніда Кучми, представника України в Мінській Групі.

А 7 вересня на засіданні Кабміну ДТЕК повідомив, що вже законтрактував за кордоном аж 120 000 тонн вугілля: 50 000 тонн антрациту з ПАР і 70 000 тонн газового вугілля з Польщі. За приблизними підрахунками, цього вистачить на два дні роботи ДТЕКівських станцій. Чим відрізняється польське газове вугілля від такого ж газового з львівсько-волинського басейну, і навіщо його треба було купувати, ДТЕК не коментують.

Можливо, були взаємні домовленості за експортними контрактами на постачання електроенергії в Польщу. Полякам теж треба якось підтримувати своїх вугільників. З іншого боку, вимушене використання газу на ТЕС замість вугілля в будь-якому випадку обійдеться дорожче.

Під великим питанням залишається і стабільний оборот вантажних вагонів для перевезення вугілля на території ОРДЛО. Налагодити його поки не вдається. До того ж, не зрозуміло, як вирішено питання з хабарами. Формально, вугілля з ОРДЛО вивозять дрібні приватні підприємства. У 2015 році Forbes писав, що за провезення одного вагона з вугіллям бойовики ОРДЛО брали 600 гривень, а на українських блок-постах – 200 гривень. Які нові ставки і чи залишилися вони в тому ж «організаційному» вигляді, даних поки немає.

Політичне вугілля

На сьогодні постачання вугілля з окупованих територій Донбасу залежать від двох основних умов. Перше: вугілля – єдиний легальний товар, який можуть продавати так звані «ДНР-ЛНР», щоб підтримувати свою економіку. Але у тамтешніх керівників збройних формувань залишаються важелі маніпуляції вугільними поставками.

«Тут є політичні моменти: як тільки з’являється інформація про те, що кораблі з вугіллям з ПАР йдуть в Україну, відразу починає відвантажуватися вугілля з ОРДЛО без всяких проблем. Коли вони бачать, що йде диверсифікація, вони ретельніше рахують свої гроші», – розповідає Всеволод Ковальчук.

Другий момент – зміна конфігурації виробництва і передачі електроенергії між Україною і окупованими територіями. На сьогодні окуповані території формально знаходяться у зоні відповідальності єдиної енергетичної системи України. ТЕСи на окупованій території та в зоні АТО працюють на підтримку балансу всієї енергосистеми південно-східного регіону України. Структура сполучних ЛЕП така, що ми не можемо взяти і відключити окуповані райони – інакше «ляже» весь промисловий південний схід країни.

Водночас, заборгованість окупованих територій перевищила 24 млрд гривень, за першу половину 2016 року її приріст склав 1 млрд гривень. Більша частина цих грошей припадає на райони Луганської області, яка залежить від єдиної Луганської ТЕС. Меншою мірою це стосується окупованої частини Донецької області.

На жаль, в 2015 році Україні довелося двічі звертатися до Росії з проханням про закупку електроенергії для підтримки української енергосистеми в періоди кризи. Ці перетоки йшли через магістральні мережі в Луганській і Донецькій областях. Разом з тим, Росія неодноразово використовувала ці мережі для передачі електроенергії на окуповані території на прохання окупаційної влади.

А ось рахунки чомусь виставила Україні. Втім, як і рахунки за поставки газу на окуповану територію через неконтрольовані Україною газопроводи.

Доленосна зустріч

21 вересня в Мінську анонсована зустріч міністрів енергетики України і Росії. Головним питанням буде врегулювання енергетичних проблем на окупованих територіях. За даними Forbes, до підписання готується документ, згідно з яким чотири магістральні прикордонні ЛЕП в Донецькій і Луганській областях будуть позбавлені статусу «митних міжнародних ЛЕП» до вирішення конфлікту на Донбасі, і Україна не буде нести відповідальність за їхню роботу і передану електроенергію від початку конфлікту і до його завершення.

Також будуть розглянуті питання відновлення та будівництва низки нових ЛЕП між окупованими і вільними територіями України. Маса мереж зруйнована, домовленості про їх відновлення весь час зриваються з вини бойовиків. Доля найбільшої з ліній, яка повинна з’єднати Луганську ТЕС з єдиною системою України, має вирішитися 15 вересня. НЕК «Укренерго» готовий передати документи по будівництву на державну експертизу. У разі затвердження, вже до листопада можна буде вийти на закупівлю необхідного устаткування і будматеріалів, а до кінця 2017 року добудувати її остаточно.

Все це стане можливим, якщо вдасться забезпечити 1 млрд гривень інвестицій, політичну волю і «мовчання» бойовиків по всій лінії розмежування в Луганській області.