752
"Гальма" дерегуляції: чому бізнесу в Україні доводиться жити по-старому
— Казна та Політика
Без регулювання, тобто без ліцензій, сертифікатів, контролюючих органів тощо в економіці не можна. Повна відмова від них і надії тільки на “караючу руку ринку” – утопія. Але набір регуляторних заходів повинен бути оптимальним для поточної ситуації в країні, контролери повинні діяти в інтересах споживачів, а не в своїх власних, і всі регулятори повинні нести персональну відповідальність за свої рішення.
На словах влада України це розуміє. Ще в Коаліційній угоді було записано, що ставиться завдання домогтися потрапляння України за підсумками 2015 р. першу двадцятку рейтингу Doing Business, а й на сьогодні ця мета виглядає недосяжною.
Оптимістичний початок
Суть дерегуляції проста – зняття непотрібних адміністративних бар’єрів і максимальне спрощення умов ведення господарської діяльності. В цьому відношенні було сказано багато гарних слів і побудовано райдужних планів.
Так, ще в грудні 2014 р. влада оголосила про три етапи дерегуляції, другий з яких назвали “гільйотиною”. Всі наглядові органи повинні були б доводити доцільність свого існування. “Якщо вони не зможуть довести це – їхня діяльність буде припинена”, – запевняв тодішній міністр економіки.
У грудні 2014 р. влада оголосила про три етапи дерегуляції, другий з яких назвали “гільйотиною”
Після цього протягом декількох місяців жоден наглядовий орган не був закритий. В кінці серпня 2015 р. голова Мінекономіки заявив, що в Україні відкривається офіс “регуляторної гільйотини”. Тоді працювати над дерегуляцією в міністерство закликали американця Скотта Джейкобса, автора концепції “регуляторної гільйотини”. “Вони зроблять перегляд нашої регуляторної системи за три тижні перед початком глибокої реформи”, – обіцяв міністр.
Після цього протягом декількох місяців жоден наглядовий орган не був закритий. В кінці серпня 2015 р. голова Мінекономіки заявив, що в Україні відкривається офіс “регуляторної гільйотини”. Тоді працювати над дерегуляцією в міністерство закликали американця Скотта Джейкобса, автора концепції “регуляторної гільйотини”. “Вони зроблять перегляд нашої регуляторної системи за три тижні перед початком глибокої реформи”, – обіцяв міністр.
Минуло три тижні, потім три місяці, але регуляторна реформа так і не почалася. Зрештою від допомоги американських консультантів вирішили відмовитися. Мабуть, або гранти на оплату їхньої роботи закінчилися, або в міністерстві переконалися, що чужі поради мало придатні в їхній роботі.
На початку листопада 2015 року міністр економіки повідомив, що вони вирішили замість “регуляторної гільйотини” вдатися до поступового більш якісного регулювання роботи бізнесу. “В ході консультації з нашими європейськими партнерами була висловлена стурбованість щодо того, що “гільйотина” може привести до регуляторного вакууму в певних секторах, що може негативно позначитися на якості регулювання. І ми прийшли до концепції якісного регулювання. Цим буде займатися Офіс ефективного регулювання”.
Зараз керівництво Мінекономіки нове, але Офіс продовжує роботу як незалежна група експертів, діяльність якої фінансують міжнародні донори. Експерти зосереджені на п’яти секторах: енергетика, сільське господарство, будівництво, транспорт та інфраструктура, контроль і нагляд. Вони аналізують існуючі регуляторні акти та проекти нових (запропоновані зміни до 150 проектів), самі готують проекти нормативно-правових актів (їх уже підготовлено 30).
Офіс виявив 8500 діючих регулятивних актів, які потрібно проаналізувати, поки оброблено 1287 з них. Виявилося, що 148 є незаконними і 210 – неактуальними. Їх треба скасовувати, але як? Процедури немає. Як мінімум Мін’юст повинен дати свій висновок по цим документам, а процес цей може бути невизначено тривалим.
Прагнення упорядкувати процес
Свої власні “шкідливі” регуляторні акти Мінекономіки скасовував і скасовує досить легко, інші ж відомства найчастіше роблять це неохоче і тільки під зовнішнім тиском. Щоб підвищити ефективність цього процесу, Кабмін 18 березня 2015 р. затвердив план заходів із дерегуляції в країні господарської діяльності (розпорядження №357-р). Він містить 131 пункт, їх реалізація розрахована до середини 2017 р. По кожному із них зазначено, що потрібно зробити (проект якого закону розробити, яку постанову Кабміну змінити тощо), визначено терміни виконання та відповідальні відомства. Контролювати хід виконання плану повинна Держрегуляторна служба на щомісячній основі. За фактом виконується план погано, багато встановлених термінів пропущено.
Для пожвавлення процесів 23 серпня Кабмін затвердив оновлений план заходів з дерегуляції на 2016-2017 рр. Він складається з 114 пунктів, що стосуються зменшення регуляторного тиску як в окремих галузях, так і в підприємницькій діяльності в цілому. Наприклад, намічені заходи щодо спрощення умов для бізнесу в аграрній і будівельної галузі, енергетиці, телекомунікаціях і в харчовій галузі. Заплановані кроки щодо зменшення кількості органів державного нагляду (контролю), а також відкриття доступу до надання публічних послуг, спрощення процедур митного та податкового регулювання та ін. Планується, що більшість завдань (64 з 114) повинні бути виконані вже до кінця поточного року. Але на сьогоднішній день цей план не зареєстрований і офіційно не опублікований.
Дискусія про концепцію
Своє бачення дерегуляції уряд представив на засіданні Нацради реформ 29 серпня. Основним доповідачем по цій темі був заступник міністра економіки Максим Нефьодов. Говорячи про “легкість” ведення бізнесу в Україні, він сказав, що на поточний рік в країні запланувати 80 тис. перевірок підприємств і компаній (разом з ДФС – 90 тис.), непланових очікується 15 тис. (115 тис.). Однак за статистикою, лише 5% перевірок закінчуються приписами, а в 90% випадків перевірки порушень не знаходять (швидше за все, з перевіряючими “домовляються”). З цих 5% рішення тільки 20% призводять до надходження штрафів до бюджету, решта скасовується судами.
До успіхів дерегуляції в 2014-2016 рр. доповідач відніс скорочення на 40% кількості дозволів, скасування 15 тисяч радянських ГОСТів, скорочення на 16% кількості планових перевірок, створення публічної бази комплексних перевірок, скасування 90% обов’язкової сертифікації, введення 16 послуг для бізнесу в електронному форматі, зменшення загальної кількості адмінпослуг з 116 тисяч по 1 тисячу, ліквідацію корупційної схеми “Укрекоресурси”, скорочення на 46% кількості ліцензій.
Уряд розробив Концепцію ефективного регулювання, спрямовану в кінцевому підсумку на досягнення таких результатів: розвиток малого і середнього бізнесу, збільшення обсягу внутрішніх та іноземних інвестицій, рівний доступ до ринків і ресурсів. Для цього необхідно:
- кардинально зменшити кількість бар’єрів для бізнесу, оптимізувати кількість перевірок і органів нагляду (контролю);
- створити запобіжні механізми появи зайвого регулювання;
- гармонізувати законодавство до правового поля ЄС та іншими кращими практиками.
Данило Пасько, член Національної ради реформ, співзасновник проекту Easy Business, виступив із різкою критикою підходів уряду до дерегуляції, які, за його словами, можуть поліпшити ситуацію для окремих підприємств, але не принесуть кардинальних змін. Він нагадав про існування плану “регуляторної гільйотини”, яка передбачає повний перегляд усіх регуляторних актів (за оцінками, їх до 50 тис.) протягом трьох років.
У минулому році Президент Порошенко різко розкритикував цей план саме за його тривалість. За словами Паська, уряд не представив ні стратегії дерегуляції, ні операційного плану, ні переліку ресурсів. Він також наголосив на необхідності створення організаційних механізмів дерегуляції, таких як спеціальний урядовий комітет, спрощені процедури проходження в уряді і парламенті.
Не вступаючи в цю дискусію, президент і прем’єр-міністр заявили про наявність політичної волі до дерегуляції і доручили сторонам погодити консолідоване бачення. Але це завдання було сформульовано так, що майже напевно ніхто нічого не буде консолідувати.
Але насправді, консолідація навряд чи необхідна. Для її досягнення доведеться витратити багато часу, а ситуація в країні така, що краще зробити менше, але зараз, ніж більше, але колись. Тим паче, що пропозиції уряду цілком раціональні. Важливіше інше – для ефективності дерегуляції потрібні реальна політична воля і механізм реалізації. І з першим, і з другим в країні поки погано. Про відсутність політичної волі красномовно говорить гальмування відповідних законопроектів в парламенті. Низьку ж ефективність механізму підтверджує те, що навіть в рамках повноважень самої виконавчої влади рішення виконуються туго.
Необхідна законотворчість
На сьогоднішній день у Верховній Раді зареєстровано 39 законопроектів, спрямованих на дерегуляцію, але тільки вісім з них схвалені (всього лише!) В першому читанні. Для їх перетворення на закони необхідно не менше 70 результативних голосувань. Тому Мінекономіки запропонувало щотижня розглядати мінімум п’ять дерегуляційних законопроектів, тоді їх можна буде прийняти до кінця поточного року. Присутній на засіданні Нацради реформ голова ВР Андрій Парубій обіцяв посприяти в цьому, але розраховувати на таку ударну роботу народних депутатів все-таки не варто.
Пріоритетними в уряді вважають такі законопроекти:
№4496 – спрощення експорту послуг: планується скасувати вимогу тільки паперових контрактів, акту виконаних робіт, перекладу документів з англійської мови, наявності печатки;
№3132 – підвищення ефективності процедури банкрутства: по її якості Україна зараз займає 83 місце в світі, з середньою тривалістю три роки, витратами на процедуру в 42% від вартості активів, а кредитори в середньому можуть розраховувати лише на 8 копійок з кожної гривні. Законопроект, зокрема, дозволяє ініціювати справу про банкрутство на ранніх етапах неплатоспроможності, не доводячи фінансове становище боржника до критичного;
№2422а – приведення у відповідність законодавства в сфері нагляду: конкретизуються повноваження органів державного нагляду і посилюється їхня відповідальність за зловживання, вносяться зміни до деяких законів щодо техногенної та пожежної безпеки, захисту прав споживачів, санітарно-епідеміологічного нагляду, архітектурно-будівельного контролю;
№3153 – про особливості держконтролю у сфері господарської діяльності;
№2418а – реформа державного контролю: є бажання перетворити інспекції на сервісні організації;
№2531а – електронна база перевірок;
№3724 – гармонізація законодавства з ЄС (доопрацьований).
Уряд пропонує завершити об’єднання дозвільної системи з системою надання адмінпослуг, ввести поняття презумпції невинуватості бізнесу та ін. Для захисту суб’єктів економіки від свавілля правоохоронних органів є плани об’єднати економічні підрозділи СБУ, МВС і Податкової міліції в Службу фінансових розслідувань. Вона повинна бути демілітаризована і сфокусована на аналітичній роботі і розслідуваннях.
Після канікул вже відбулися три пленарних засідання Верховної Ради. З переліку пріоритетних було розглянуто тільки законопроект №3132 – він відправлений на повторне перше читання. Також були проголосовані законопроекти №4194 (про внесення змін до порядку використання печаток юридичними і фізичними особами) і №4958 (про спрощення ліцензійних процедур в сфері ЗЕД) – вони обидва прийняті за основу, тобто в першому читанні.
Сергій Гусев
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
