2584
Згадали про дефолт. Чому знову заговорили про банкрутство України
— Казна та Політика
Через рік після реструктуризації українського держборгу в агентстві Bloomberg Україну поставили в один ряд з країнами, де протягом року найбільш імовірний дефолт.
На початку вересня 2016 року багато російських ЗМІ вибухнули повідомленнями про наближення України до дефолту з посиланням на авторитетне джерело – відоме американське агентство Bloomberg.
Інформаційну хвилю сколихнула публікація на цьому ресурсі невеличкої замітки про ситуацію в Україні через рік після реструктуризації близько $18 млрд держборгу. У матеріалі, зокрема, був приведений рейтинг країн з найбільшою ймовірністю дефолту протягом року. Україну в ньому поставили на третє місце після Греції та Венесуели перед Суданом, Казахстаном і Тунісом. Можливість настання дефолту в Україні оцінили в 17,8%.
“Ця коротка стаття виявилася дуже вдалою для автора і для агентства Bloomberg, бо вона відразу привернула увагу експертів, фінансових журналістів і політиків в Україні і РФ, які використовують будь-який привід для активізації роздумів з приводу проблем в економіці України”, – аналізує резонанс керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. На його думку, бурхлива реакція на цю статтю показує, що аудиторії перебувають в очікуванні поганих новин.
“Стаття спирається на аналітичну модель агентства Bloomberg, яка враховує різноманітні економічні чинники (короткостроковий зовнішній борг у відсотках від ВВП, валютні резерви в відсотках від ВВП, рівень проблемних кредитів в банківській системі і т. д.), присвоює їм різні коефіцієнти і вираховує теоретичну ймовірність дефолту. Оскільки економічні показники України ще досить слабкі, розрахунки за цією моделлю показали досить високий ризик”, – пояснює трейдер відділу торговельних операцій з борговими цінними паперами ІК Dragon Capital Федір Багненко.
По суті, публікація не повідомляє нічого нового. Як зазначає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій, Україна не сходила з “призових місць” антирейтингів, бо з початку 2016-го рівень держборгу країни зріс на $1,5 млрд, до $ 67 млрд до кінця липня, а співвідношення держборгу до ВВП (ключовий показник платоспроможності держави) з 79% станом на січень до кінця року повинен перевищити 81%.
На думку Паращія, реструктуризація призвела тільки до “арифметичного”, а не фактичного зменшення державного і гарантованого боргу на $3,2 млрд, чого недостатньо для повного вирішення боргового питання.
Військовий конфлікт на сході і політичне протистояння з північним сусідом лише підливають олії у вогонь. “Портфельні керуючі інвестфондів нервово реагують на будь-які посилення бойових дій в зоні АТО чи агресивні висловлювання з боку Кремля, – розповів Фокусу голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
Він також звертає увагу, що аналітики Bloomberg враховують повну заморозку обслуговування облігацій на $3 млрд, які були куплені Росією в кінці 2013 року. За формальними ознаками такий непогашённий борг може вважатися близьким до дефолтного, тому що позиції сторін щодо його реструктуризації далекі від компромісу.
Але опитані Фокусом економісти вважають, що насправді Україна має необхідні ресурси для обслуговування зовнішнього боргу протягом найближчого року і тому дефолт малоймовірний. “Завдяки проведеній в минулому році реструктуризації боргових зобов’язань виплати за зовнішнім держборгом в 2016-2017 роках очікуються порівняно невеликі і цілком підйомні, навіть якщо припустити, що пауза у фінансуванні з боку МВФ затягнеться на такий тривалий період”, – заспокоює старший економіст Центру економічної стратегії Ірина Піонтковська.
За даними аналітика ІК Adamant Capital Інни Звягінцевої, найближчим часом Україна буде повертати борги МВФ і виплачувати відсотки за євробондами (включаючи папери, гарантовані державою) – до кінця 2016 року потрібно виплатити $53 млн МВФ і $618 млн за євробондами, а в 2017-ому – $1,1 млрд МВФ і $1,2 мрлд за євробондами.
На ринку єврооблігацій прибутковість українських паперів дійсно виглядає досить високою на тлі показників благополучних країн, на що і звертають увагу аналітики Bloomberg. Але євробонди України посідають куди кращі позиції, ніж на піку кризи на початку 2015 року.
“З лютого 2016 року до середини серпня прибутковість українських євробондів поступово опускалася з більш ніж 12% до 7,5% на тлі стабілізації економічної і політичної ситуації і зниження облікової ставки НБУ. В середині серпня, у зв’язку із загостренням ситуації в Криму та на Донбасі, котирування незначно зросли.
Ще одним фактором впливу стала затримка запуску в Україні електронного декларування – останньої умови для отримання нових преференцій від МВФ і Європарламенту”, – пояснює гендиректор компанії Pro-Consulting Олександр Соколов. На його думку, в середовищі інвесторів ще залишається невпевненість в стабільності ринку, незважаючи на те, що загострення на сході країни вже спало.
Марія Бабенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
