938
Ходіння по колу: як в Мінфіні переписують Податковий кодекс
— Казна та Політика
Засідання парламентського комітету з питань податкової й митної політики, яке проходило 7 вересня, ледь не закінчилося конфліктом. Яблуком розбрату знову стала податкова реформа, оновлений проект якої представив міністр фінансів Олександр Данилюк (див. презентацію). За його словами, в уряді постійно доробляють той законопроект, який Мінфін анонсував ще в середині серпня. Тому суть внесених у нього пропозицій постійно змінюється.
Проте для присутніх на засіданні членів комітету, а також для представників ініціативних груп, задіяних у роботі над податковою реформою, цей документ став сюрпризом. Причому, нова версія поправок до Податкового кодексу викликала навіть більше запитань, ніж попередня. Особливо щодо оподаткування малого бізнесу і трансфертного ціноутворення.
Менше тиску
Загальна риторика мінфінівської концепції залишилася колишньою: максимум змін в адмініструванні, мінімум – у податковій базі. Як і раніше, левову частку повноважень отримає Міністерство фінансів, зокрема, і бази даних, якими на сьогодні керує Державна фіскальна служба. Перевірки будуть санкціонуватися тільки на рівні областей і проводитися відповідно до затвердженого й оприлюдненого плану-графіка.
Нововведення у сфері оподаткування прибутку і ПДВ – точкові. З ключового – прискорена амортизація для 3, 8–16 груп основних засобів (хоча бізнес вважає, що це не особливо допоможе притоку інвестицій) і податкові канікули для новостворених компаній на термін до 5 років. Про податок на виведений капітал – як і раніше ні слова.
Щодо ПДВ з’явиться єдиний публічний реєстр відшкодування, переплати з цього податку будуть повертатися тільки на спецрахунки підприємств (на жаль, проблема з вимиванням обігових коштів платників податків однаково не розв’язується), а граничний термін реєстрації податкових накладних та коригувань до них збільшиться вдвічі – зі 180 до 365 днів.
Повернувся уряд і до трансфертного ціноутворення, вирішивши вивести із зони дії вимог ТЦО малий і середній бізнес. Для цього річний дохід платника, який має звітувати про контрольовані операції, збільшується з 50 до 150 млн гривень, а обсяг операцій з одним контрагентом – з 5 до 10 млн гривень на рік. Питання в тому, що в Україні механізм ТЦО досі недієздатний. І логічніше було б подавати подібні зміни в пакеті із законопроектами щодо деофшоризації, про які йшлося ще на початку літа. Але оскільки боротьбу з офшорами зведена нанівець, від косметичних правок щодо трансфертного ціноутворення особливої користі не буде.
«Єдиний» під загрозою
Змінюється підхід в оподаткуванні доходів малого й середнього бізнесу. Мінфін пропонує підприємцям вибирати одну з трьох моделей. Перша – індивідуальна діяльність зі сплатою фіксованого податку. Вона не вимагає реєстрації СПД та підходить тим, хто торгує в роздробі, надає послуги населенню, займається народними промислами. Обсяг річного доходу – еквівалент 250 мінімальних зарплат (на цей момент це трохи менше 350 000 гривень), ставка оподаткування – 10% МЗП на місяць. Водночас залишається зобов’язання сплачувати єдиний соцвнесок.
Друга модель призначена для тих, хто веде незалежну професійну діяльність та залучає найманих працівників. Обсяг річного доходу буде обмежений 5000 мінімальних зарплат (приблизно 5,5 млн гривень), а ставка податку – 18% від отриманого прибутку. Для таких підприємців передбачено спрощений облік, а також річний звітний період.
Третя модель оподаткування, фактично, аналог чинної системи сплати ПДФО для малого бізнесу, який із яких-небудь причин не може працювати на єдиному податку. Поширюється на підприємців із доходом понад 4000 мінімальних зарплат на рік, які є платниками ПДВ на загальних підставах. Об’єкт оподаткування – прибуток за ставкою 18%. Передбачено ведення повноцінного обліку та внесення авансових платежів із ПДФО щокварталу.
Схоже на те, що Мінфін знову повернувся до торішньої ідеї запропонувати малому бізнесу систему, альтернативну до єдиного податку, але з гіршими умовами оподаткування, що явно свідчить про бажання влади рано чи пізно, але все-таки «викорчувати» спрощену систему.
Змусять показати все
Ще гарячіша дискусія почалася навколо ініціативи щодо «нульового» декларування, яку розгорнув член профільного комітету Олег Ляшко, присутній на засіданні. За його словами, без тотального «оголення» доходів неможлива не тільки податкова реформа, але й кампанія з е-декларування доходів чиновників, яку, до речі, досі не запущено.
У планах законодавців – все-таки домогтися проведення «нульового» декларування на рубежі 2016–2017 років, а слідом за ним запустити механізм непрямого контролю доходів за допомогою відстеження витрат.
На підтримку Ляшка виступили голова комітету Ніна Южаніна, а також її заступник Андрій Журжій, які наполягають на тому, щоб умови «нульового» декларування були жорсткішими. Якщо влітку йшлося про те, що особи, які володіють зареєстрованим в установленому порядку рухомим і нерухомим майном, а також грошовими коштами й активами на суму, еквівалентну 1 млн гривень, по суті, від подання декларації звільняються. Тепер мовиться про суму не більше 150 000 гривень. Тобто, під необхідність надати дані про свій майнові та фінансові статки потрапить набагато більша кількість платників податків.
До того ж, у планах законодавців усе-таки домогтися проведення «нульового» декларування на рубежі 2016–2017 років, а слідом за ним запустити механізм непрямого контролю доходів за допомогою відстеження витрат.
Слово за парламентом
За оцінками і прогнозами тих, хто бере участь у роботі над податковою реформою, шанси проходження мінфінівського законопроекту у Верховній Раді досить високі. Головно тому, що концепція уряду вкладається у вимога МВФ не проводити радикальну перебудову податкової системи. Водночас, Фонд підтримує передання повноважень від ДФС Мінфіну, і звуження функціоналу фіскальної служби.
Ухвалення серйозних податкових змін наприкінці календарного року – це не тільки порушення регламенту, але й удар по бізнесу, у якого не буде часу на адаптацію.
До того ж, альтернативна версія Податкового кодексу з боку профільного комітету Ніни Южаніної не знаходить належної підтримки в стінах Кабінету міністрів, оскільки закладена в ній модель податку на виведений капітал багато в чому не влаштовує великий бізнес, який блокує цю ініціативу. Та й сама Южаніна схиляється до того, щоб замість конфронтації співпрацювати з Мінфіном.
Не варто забувати ще і про те, що прийняття серйозних податкових змін наприкінці календарного року – це не тільки порушення регламенту, але й удар по бізнесу, у якого не буде часу на адаптацію. На щастя, це розуміють і в Кабміні, і в Адміністрації Президента. Та і проект бюджету-2017 формується на старій податковій базі. А отже, реформа знову відкладається. Питання лише в тому, чи надовго.
Віталій Кравченко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
