Де взяти гроші на бізнес: чим допоможе держава і куди ще звертатися


Де взяти гроші на бізнес: чим допоможе держава і куди ще звертатися

У Наступному році Держслужба зайнятості планує запустити спеціальний сайт, де безробітні українці зможуть виставляти свої бізнес-проекти і просити гроші у громадськості на їх реалізацію.

Ця реформа, вважають у відомстві, дозволить провести перезавантаження підготовки нових підприємців, адже хочуть розширити перелік інвесторів для цікавих стартапів. Планується, що пілот буде запущений в Донецькій і Луганській областях вже цієї зими, і якщо експеримент виявиться успішним – реформа пошириться по всій Україні.

ПРОБЛЕМА. Про новинку задумалися тому, що на багато цікавих ідей від безробітних не було грошей в бюджеті. “Сьогодні 90% бізнес-планів, які реалізуються безробітними, – відкриття об’єктів торгівлі. Водночас є чимало талановитих людей, які пропонували, наприклад, стартапи з розробки окулярів для яскравих снів або проекти з підігріву води із застосуванням сонячних колекторів. Але автори не можуть реалізувати їх через відсутність коштів. Саме тому Держслужба зайнятості хоче розширити можливі джерела фінансування”, – розповів нам заступник голови відомства Сергій Кравченко. Нагадаємо, зараз офіційні безробітні можуть розраховувати тільки на одноразову безвідлатну допомогу від Держслужби зайнятості на запуск бізнесу, яка становить в середньому 20 тис. грн, максимум – 59 тис. грн.

Але служба планує піти іншим шляхом. У комісії, перед якими безробітні захищають свої бізнес-плани, планують ввести представників ПРООН, місцевої влади, міжнародних експертів, активістів. Якщо ідея зацікавить, вони також зможуть виділити додаткові кошти на бізнес.

“За умови, що ці кошти на розвиток малого і середнього бізнесу закладені в бюджетах місцевих рад. Звичайно, мерії не зобов’язані будуть допомагати всім безробітним повсюдно, але вони можуть підтримувати, на їхній погляд, найбільш перспективні ідеї. До речі, крім грошей, місцеві ради зможуть підтримувати і іншими способами – наприклад, виділити якесь обладнання або надати в оренду приміщення під час підписання якогось пільгового договору”, – говорить Кравченко.

А ще безробітні зможуть залучати кошти від Програми розвитку ООН – там хочуть розробити окрему грантову програму, в рамках якої бізнесмени-початківці зможуть розраховувати на гроші не менші, ніж в службі зайнятості. “Позиція ПРООН така: безробітний повинен знайти для реалізації проекту 10-30% суми самостійно. Планується, що в фокусі ПРООН будуть найцікавіші проекти переселенців, інвалідів і ін. – вони отримають додаткове фінансування від організації”, – розповів Кравченко.

І, нарешті, всі бізнес-плани, які безробітні захистили в Держслужбі зайнятості, можна буде виставити на спеціальній краудфандинговій платформі (на найцікавіші ідеї скидаються всі, хто зацікавився). “Креативні бізнес-ідеї зможуть отримати фінансування від людей і компаній з різних країн світу. Платформу зараз розробляємо як такий собі об’єднаний сайт-механізм Держслужби зайнятості і ПРООН. Цей сайт в тестовому режимі попередньо плануємо запустити в грудні”, – уточнив Кравченко.

“Можуть зіткнутися з кризою і хабарами”

У Держслужбі зайнятості готові допомогти майбутнім підприємцям і в питанні підготовки команди. Це означає, що під кожен бізнес-проект зі штатним розкладом проходитиме підготовка або підбір кадрів. “Ми зможемо закрити вакансії за будь-якими напрямами, починаючи від ресторанного бізнесу і закінчуючи IT-сектором. Звичайно ж, підприємцям будуть рекомендувати спеціалістів, але це, звичайно, не обов’язково. Але добре, коли є вибір, адже сьогодні складно знайти грамотну команду для забезпечення ефективної роботи компанії “, – вважає Кравченко.

При цьому майбутнім підприємцям не варто розслаблятися: фінансування нових проектів влада хоче перевіряти на цільове використання коштів, показники ефективної роботи тощо. “Поки у Держслужби зайнятості немає важелів для цього, тому потрібні законодавчі зміни. Але в ПРООН відпрацьована система моніторингу запуску і роботи бізнес-проектів – це допомагає підтримати підприємців на старті, вказати на їхні помилки або дати потрібні поради”, – зазначив Кравченко.

ЕКСПЕРТИ. Економісти кажуть, що ідея Держслужби зайнятості цікава по суті, але при реалізації може зіткнутися з проблемами – кризою, відсутністю грошей, корупцією, бюрократією чиновників. “Добре, якщо безробітні зможуть запускати мікробізнес в сільському господарстві, IT-секторі, харчопромі, сфері послуг. Тобто це можуть бути пивоварні, міні-пекарні, ательє, хімчистки. Але ці проекти можуть бути реалізовані лише в разі, коли на ці ідеї будуть виджілятися кошти, а з урахуванням кризи виділення коштів може бути призупинене. Крім того, не секрет, яка в Україні бюрократія, тому запуск краудфандингової платформи або виділення коштів з інших джерел для безробітних може бути затягнуте в часі”, – вважає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. У свою чергу аналітик Іван Нікітченко зазначає, що реалізації реформи може перешкодити корупція: “Всі знають, що в регіонах країни велику роль мають зв’язки і домовленості місцевих чиновників і бізнесу. Тому в ці проекти можуть “пхати” родичів і друзів для отримання грошей. Щоб уникнути таких схем, бажано, щоб процес вибору бізнес-проектів і виділення фінансування контролювали представники ПРООН, активісти, незалежні експерти”.

Шукаємо гроші самі

Якщо українці хочуть піти у вільне бізнес-плавання, але зараз працевлаштовані, вони можуть знайти гроші під свій проект самостійно. “Найпростіше попросити гроші, як його називають на Заході, у 3F – family, friends, fools, що в перекладі означає “сім’я, друзі, дурні”, а простіше кажучи – у інвесторів. Крім цього, можна оформити кредит в банку. А ще можна подати заявку на отримання гранту під бізнес-план в міжнародні організації, наприклад, той же ПРООН. Але ці проекти працюють для окремих категорій громадян – переселенців, ветеранів АТО. І потрібно уважно стежити за оголошеннями на сайтах, щоб не пропустити час подання заявки”, – говорить економіст Іван Нікітченко.

Але якщо ці варіанти не спрацюють, тоді доведеться звертатися за допомогою до сторонніх інвесторів. Можна представити проект на краудфандингових платформах, які популярні в усьому світі. “Їхній принцип простий: людина або компанія представляє ідею, проводить презентацію, а люди “скидаються” грошима. Мета стартапера – переконати людей, що його проект хороший і його можна реалізувати. Потрібна презентація, бажано з відео, розрахунками та “плюшками” для інвесторів, які, наприклад, зможуть отримати зразок продукції в майбутньому або знижку на її придбання. Такі схеми добре працюють”.

Також Іван Нікітченко рекомендує підприємцям звернути увагу на можливості приватних професійних інвесторів або бізнес-фонди: “Існують “тусовки” і асоціації таких інвесторів, яких називають бізнес-ангелами. Також можна подавати заявки на конкурси стартапів в Україні і за кордоном, – зазначає експерт. – Крім того, є інвестфонди, хедж-фонди, акселератори – там професійні менеджери керують грошима інвесторів. Підприємці можуть подати заявки в такі фонди, а їхні фахівці проводять аналіз ідеї, зустрічаються з авторами проекту. І якщо дають гроші, то в обмін на частку в компанії або як поворотного боргу. Суми можуть лічитися мільйонами доларів. Щоправда, йде жорсткий аналіз і контроль за бізнесом. Зокрема, фонд може зажадати призначення своєї людини в раду директорів або постійних звітів про роботу”.

Коновалова Христина

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua