Приїхали, виходимо. Як зміняться правила працевлаштування українців у Польщі


Приїхали, виходимо. Як зміняться правила працевлаштування українців у Польщі

З 1 січня 2017 року Польща змінює правила працевлаштування для іноземних громадян. Зміни прописані в двох законопроектах, один з яких вже прийнятий і підписаний президентом, другий – на розгляді у польському Кабміні.

62-річний Яцек Навроцьки, який живе в Мариничах під Любліном, останні дні перебуває не в найкращому гуморі. Через зміну правил працевлаштування в Польщі іноземців пан Навроцьки з наступного року втратить відчутну надбавки до своєї скромної зарплати нічного сторожа, займаючись виготовленням фіктивних запрошень на роботу для українців за замовленням рівненських друзів. “Мені передають ім’я людини, для якої потрібно зробити дозвіл, я шукаю фермерів або власників невеликих магазинчиків і автомайстерень, які такий дозвіл зроблять. Вони отримують за дозвіл сто злотих (близько 700 грн), стільки ж отримую через посередництво я. Якщо знати міру, то ніяких ризиків. Ніхто не шукає українців, яких нібито взяли на роботу. За місяць я роблю 8-10 таких дозволів. Робота нескладна, а заробляю на цьому майже ті ж 1300 злотих (близько 8500 грн. — ред.), які отримую за чергування доба через три”, — пояснює Навроцьки.

Кому робота

У 2004 році, зіткнувшись з масовою трудовою міграцією у Великобританії після вступу до ЄС, Польща ввела для громадян України, Білорусі, Росії, Молдови, Грузії та Вірменії спрощену форму працевлаштування сезонних працівників. Роботодавцю достатньо написати заяву про намір працевлаштувати іноземця та зареєструвати його в органах місцевої влади. На підставі такої заяви працівнику видають річну візу з правом працювати 180 днів у році.

Інше питання, що на роботу приїжджають не всі українці, які отримали такий дозвіл. Як зазначає заступник міністра у справах сім’ї, роботи і соціальної політики Станіслава Швед, торік Польща видала 800 тис. дозволів на роботу за спрощеною процедурою, з них 95% отримали українці. При цьому офіційно працевлаштованими були всього 500 тис. громадян України, включаючи людей, які постійно проживають у країні і працюють з постійним контрактами. Тобто близько половини дозволів використовується не за призначенням.

На торгівлі дозволами на роботу процвітає нелегальний бізнес. Поряд із польським консульством у Львові такі дозволи пропонують за ціною від 100 євро десятки ділків. Ситуація з безконтрольною видачею дозволів на роботу вигідна як тіньовикам, що пропонують без особливих проблем зробити річну візу (власників якої потім благополучно відловлюють на кордоні, бо в більшості випадків роботодавець просто не бере трубку, коли йому намагаються додзвонитися прикордонники за вказаним в заяві телефоном), так і несумлінним польським роботодавцям, які не хочуть влаштовувати українців на роботу легально.

“Я вже три місяці працюю під Вроцлавом у невеликій майстерні, яка займається штампуванням залізних виробів. По вихідних ще підробляю промоутером в одному з ресторанів швидкого харчування — ходжу переодягнений у костюм бургера і роздаю листівки”, — розповідає 26-річний Іван Яворівський з Дрогобича, який потрапив у Польщу, купивши фіктивний дозвіл на роботу. Робота йому подобається, особливо в бургерній, де хоч платять всього 5 злотих за годину, зате можна безкоштовно з’їсти скільки хочеш фастфуду і випити коли. Але жоден з роботодавців не хоче його працевлаштувати легально — надто високі податки та відрахування на охорону здоров’я. Тому після закінчення півроку йому доведеться повернутися на батьківщину, робити новий дозвіл і знову шукати роботу у сусідів.

Як запевняє громадський активіст з Любліна Агнешка Зєнтек, становище, в якому опинився Яворівський — не найгірший варіант. Часто роботодавці відмовляються виплатити нелегальним працівникам їхню винагороду. Добитися справедливості в цьому випадку практично неможливо. “Будь-яку скаргу в фіскальні органи або Інспекцію праці відразу ж передадуть в Прикордонну службу, а ті першим ділом депортують нелегала. Допомогти нелегально українцям відстояти свої права практично нереально”, — говорить Зєнтек.

Українці розшукуються

Змінити ситуацію мають нові правила працевлаштування українців (набирають чинності з нового року). Замість заяви роботодавця для отримання сезонного дозволу на роботу терміном на півроку українцям знадобиться дозвіл від органів місцевої влади. За словами голови польсько-української торгової палати Яцека Пєхоти, такі дозволи будуть видаватися, як і раніше, автоматично, за кожною заявою роботодавця. Єдина істотна відмінність — видані державними органами дозволи на роботу, на відміну від заяв роботодавців, будуть фіксуватися в єдиній базі даних. Тому, порівнявши кількість виданих на компанію дозволів з числом реально працевлаштованих в ній українських працівників, виявити “липових” роботодавців можна буде за кілька хвилин. Пєхота впевнений, що після набрання чинності нових правил зловживання дуже швидко припиняться.

Крім того, нові правила захищатимуть інтереси працевлаштованих у Польщі українських заробітчан. Нововведення — це частина так званої Директиви сезонної праці, яка також вимагає від роботодавців встановлювати однакові ставки для працюючих на одній і тій же посаді польських працівників та іноземців. Саме дискримінація українських працівників, за словами чиновника, сьогодні становить найбільшу проблему. На думку Шведа, набрання чинності нової директиви підвищить для українців привабливість роботи в Польщі в таких галузях, як будівництво, сільське господарство та сфера послуг, де відчувається нестача трудових ресурсів, але знищить нелегальний ринок торгівлі дозволами на роботу.

Польський бізнес нові правила не лякають. Як випливає з опитування, проведеного агентством тимчасового працевлаштування Randstad Polska, 40% клієнтів компанії планують в наступному році наймати українських сезонних працівників. При цьому лише 6% компаній заявили про те, що віддають перевагу українським працівникам через їхні більш низькі зарплатні вимоги. Решта опитаних впевнені, що залучення українців — це оптимальний спосіб швидко і досить якісно закрити вільну вакансію.

Два нововведення

За словами директора агенції з працевлаштування за кордоном “Євроцентр-Україна” Олександра Оськіна, нововведення, яке набере чинності з 1 січня, — збільшення зарплати для трудових мігрантів. Зараз дозволений законом мінімум складає 8 злотих на годину (52,6 грн), а він збільшиться до 12 злотих (78,9 грн). При цьому передбачається, що польська держінспекція з питань праці буде жорстко контролювати дотримання нового правила. “Справа в тому, що популярна в Польщі форма працевлаштування за контрактом дозволяє місцевим роботодавцям платити людям менше офіційно дозволеного мінімуму, тобто 6-6,5 злотих на годину (39,5–43 грн). Тепер такого не буде. Щоб контролювати виплати зарплат, Держінспекція навіть розширить штат”, — розповів Фокусу Оськін.

Зміни, які зараз розглядає польський Кабмін, стосуються імплементації європейських директив щодо трудових мігрантів до польського законодавства. Зараз, якщо роботодавець в Польщі хоче запросити до себе на роботу українця, він повинен отримати дозвіл на це. Такі документи видають безкоштовно і за спрощеною процедурою. Вони не передбачають жодних санкцій, якщо в результаті людина, для якої отримували дозвіл, не приступить до роботи. “Українець на підставі цього документа міг отримати візу і поїхати працювати не в Польщу, а, наприклад, в Німеччину, Нідерланди або Чехію. Таких випадків чимало і, природно, країни ЄС дорікали Польщі в тому, що через неї відбувається постійний потік мігрантів у Європу”, — говорить Оськін. Тепер дозвіл на прийняття на роботу іноземців будуть видавати тільки підприємствам, які існують як мінімум рік, і за нього роботодавці повинні будуть сплачувати державний збір.

Оськін вважає, що обидва нововведення не вплинуть на затребуваність трудових мігрантів з України. “Попит на працівників у цій країні вищий, ніж пропозиція. Українцям не варто хвилюватися, адже поляки, які могли б займати популярні серед українців вакансії в будівельній сфері або в легкій промисловості, їдуть на аналогічну роботу в Німеччину, Нідерланди або Британію. Там зарплата в 2-5 разів вища, ніж у Польщі”, — упевнений Оськін. За його словами, нововведення сприяють легалізації ринку праці для українців за кордоном, адже агентства з працевлаштування тепер шукатимуть офіційні шляхи для тих, хто хоче поїхати на роботу в ту ж Німеччину, а не просто робити людям польські візи і відправляти їх незаконно.

Помічник директора компанії з працевлаштування за кордоном Job West Ірина Огнєва теж вважає, що обидва нововведення — тільки на краще. “Правда, поки вони не набрали чинності, складно сказати, як вони працюватимуть. Якщо говорити про підвищення зарплати, то в Україні, судячи зі статистики, вона теж постійно зростає. Але фактичного зростання не відбувається. Подивимося, чи не складеться така ж ситуація в Польщі”, — говорить Огнєва.

Тамара Балаєва, Євген Гордейчик

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua