Що не так з держбанками в Україні і як це виправити


Що не так з держбанками в Україні і як це виправити

Без зміни моделі їхнього управління українцям і далі доведеться відшкодовувати гроші, втрачені в проектах Клюєва, Курченка і десятка інших одіозних осіб, пов’язаних з колишньою і нинішньою владою.

На початку 2016 року у керівництва Укрексімбанку стало однією великою проблемою менше.

Після двох років судових розглядів банк, нарешті, зміг повністю повернути останню частину кредиту, виданого одіозній компанії “Ветек Медіа Інвест” Сергія Курченка в жовтні 2013 року.

Кошти, отримані в держбанку, “младоолігарх” витратив на купівлю Українського Медіа Холдингу, який раніше належав екс-голові адміністрації Президента Борису Ложкіну.

Кредитна лінія обсягом $160 млн, з яких фактично було використано $80 млн дол, була надана “Ветеку” на 10 років, але вже через три місяці після оформлення кредитного договору компанія припинила обслуговувати кредит, і відтоді Укрексім боровся за повернення коштів.

Втім, це всього лише один з прикладів видачі кредитів особам, пов’язаним з політичним керівництвом країни. Ощадбанк також в різний час активно кредитував ActiveSolar братів Клюєвих і збиткові державні підприємства.

Подібні дії держбанків – це ще й проблема для всіх платників податків в Україні. За діри в їхніх балансах доводиться платити девальвацією і високою інфляцією.

Що заважає вирішити цю проблему, і кому це вигідно?

Як використовувати держбанк. 5 методів

“Головна проблема державних банків – активне кредитування в минулому бізнесів політично впливових осіб”, – говорить співрозмовник в керівництві Національного банку.

Ця практика існувала весь період незалежності України, але сильно активізувалася з 2010 по 2013 рік, каже колишній заступник міністра фінансів Артем Шевальов. Він перераховує півдесятка методів, за допомогою яких оформлялася видача сумнівних кредитів в держбанках.

Перший – видача незабезпечених кредитів на астрономічні суми або під фіктивні застави.

Так було з кредитом на приватизацію в 2011 році “Укртелекому” компанією SCM Рината Ахметова.

Тоді Ощадбанк і Укрексімбанк видали по 2 млрд грн незабезпеченого кредиту (оформленого у вигляді викупу облігацій) невідомій компанії ТОВЕСУ”. Компанія, яка, як виявилося пізніше, належить SCM, вже двічі реструктуризувала свої облігації, тобто відмовилася повертати кредит державі.

Який же загальний підсумок? З 10 млрд грн, отриманих державою від приватизації “Укртелекому”, 4 млрд грн взяті з іншої державної кишені.

Другий поширений метод – видача кредитів, які порушують всі мислимі норми щодо концентрації активів в одних руках.

Таким, наприклад, став кредит Ощадбанку на $600 млн, виданий “групі компаній” ActiveSolar, близькій до Андрія Клюєва.

“Це дуже велика концентрація кредитних ресурсів для однієї групи, виходячи із загального кредитного портфеля нашого банку”, – зазначає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

Третій метод – завищена оцінка застав. Так, кілька років тому Ощадбанк видав компанії “Три О”, що управляє столичним ТРЦ “Гулівер” $460 млн кредиту, в той час як ринкова вартість заставного майна становила заледве половину від цієї суми, каже співрозмовник ЕП, близький до керівництва держбанку.

За його словами, зараз Ощадбанк отримав судові рішення, які вступили в силу, щодо стягнення заборгованості в повному обсязі з компаній-боржників, які володіють сонячними електростанціями на території Криму. “Розпочато виконавче провадження по примусовому виконанню судових рішень”, – підкреслив глава правління.

Четвертий метод – видача кредитів за заниженими ставками.

“Ставки за багатьма кредитами, виданими в попередні роки, не оптимальні”, – говорить про кредитні ставки Андрій Пишний.

Глава Ощадбанку стверджує, що кредитний портфель за останні два роки був приведений у відповідність до вимог регулятора як по заставах, так і по прибутковості. “Сьогодні можу стверджувати: для державного та корпоративного секторів ставки Ощаду на ринковому рівні”, – запевнив він ЕП.

П’ятий приклад – видача кредитів всупереч офіційній стратегії держбанків.

Укрексімбанк не відповів на запит по даній темі, але, за словами джерела ЕП, близького до керівництва, фінустанова роками фінасувала компанію “Агентство офісного будівництва”, якій належить величезний недобуд на розі Повітрофлотського проспекту і проспекту Перемоги в Києві.

Тобто банк протягом тривалого часу використовував значні ресурси неефективно і не на підтримку експорту, як передбачено статутними документами банку.

Це далеко не повний перелік всіх тих інструментів, які дозволяють менеджменту держбанку нераціонально використовувати ресурси держбанку.

“Кредити видавалися як за дзвінком від “керівництва”, так і з чисто корупційних мотивів”, – говорить Шевальов.

Хоча механізмів адміністративного тиску на держбанки багато, ключова проблема тут одна: погане корпоративне управління.

“Можливість здійснення адміністративного тиску на державні банки, як і на інші державні підприємства, існує. Перш за все через недосконалість системи корпоративного управління”, – підтверджують в Мінфіні.

Хто заплатить

Це відбивається і на розмірі проблемних активів банків. За даними Національного банку, частка проблемних кредитів у загальній сумі кредитів, наданих банками, на 1 квітня 2016 становила 28,9%, або 404 млрд грн.

При цьому в Укрексімбанку частка проблемних кредитів становила 39,2%, в Ощадбанку – 47,5%. Частково велике зростання проблемних кредитів обумовлене девальвацією, анексією Криму і війною на Сході України.

У Мінфіні кажуть: цей показник вище, ніж по системі, але його можна порівняти з іншим великими банками, включаючи ті, що входять до складу іноземних банківських груп. “Наприклад, частка проблемних кредитів Укрсоцбанку становить 47,2%, Райффайзен банк Аваль – 44,1%”, – відзначають в міністерстві.

Але частково такий обсяг “проблемки” в держбанках спровокований і бездумною політикою кредитування в попередні роки. Приміром, не надав би Ощадбанк величезний кредит ActiveSolar, його втрати через анексію Криму були б геть не такі істотні.

“Саме військова агресія, анексія Криму спровокували величезні втрати Ощадбанку в Криму, а концентрація ризику на одній групі компаній ActiveSolar зробила їх вагомою складовою у цих втратах. Якби існуючих в банку нормативів щодо концентрації кредитів в одних руках жорстко дотримувалися, така ситуація була б неможлива”, – говорить Пишний.

Тільки в 2016 році на докапіталізацію держбанків було витрачено 14,3 млрд грн. Всього ж з 2008 року загальні витрати становили 88,5 млрд грн, або 8,7 млрд дол. за курсом гривні на момент докапіталізації.

Хоча докапіталізація “держів” фінансується не безпосередньо з держбюджету, а у вигляді випуску облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), що збільшує розмір державного боргу, повертати який потрібно українцям. Не кажучи вже про те, що поступова монетизація ОВДП Національним банком також може призводити до посилення тиску на курс гривні.

Що робити

Шевальов каже, що після революції з хибною практикою почали активно боротися, а за завислим кредитами минулих років банки намагаються активізувати судові дії, хоча і стикаються з проблемою неефективності української судової системи.

Але сьогодні недостатньо поміняти менеджмент і відкрити кримінальні справи. Потрібно забезпечити, щоб незалежно від розвитку політичної ситуації в Україні держбанки більше ніколи не могли приймати політично чи адміністративно мотивованих рішень. А для цього треба поміняти саму систему корпоративного управління банками.

Функцію “запобіжника” повинні виконувати наглядові ради в держбанках. Формально вони є і зараз, але на ділі свою функцію не виконують. Їхня робота регулюється Законом “Про банки і банківську діяльність”, він же передбачає квотний принцип формування наглядових рад (по 5 членів від Президента, КМУ, Верховної Ради).

“У більшості випадків до складу таких наглядових рад потрапляють посадові особи, які не є професіоналами банківської справи. Більше того, такі члени отримують від КМУ так звані завдання на голосування, тобто фактично вони обмежені рамками мандата, який надає КМУ”, – пояснюють проблему в Мінфіні.

Другою проблемою є те, що зараз складно надати члену наглядової ради банку гідну матеріальну винагороду за його роботу – закон забороняє. “Дуже складно залучити до управління професіоналів, не оплачуючи їхні послуги”, – констатує Пишний.

Тому замість гаранта якості управління банком в особі наглядових рад українці отримують гаранта політичного втручання.

Щоб змінити ситуацію, минулий Кабмін запропонував ліквідувати квотний принцип і призначати всіх 7 членів наглядових рад держбанків за результатами конкурсного відбору. Проект закону про це був розроблений в рамках підготовки “Основ стратегічного розвитку державних банків”, був підтриманий міжнародними кредиторами (Світовий банк, ЄБРР), і разом з “Основами” затверджений в лютому 2016 року.

“Ми вважаємо за доцільне забезпечити діяльність наглядових рад державних банків на підставі рекомендацій ОЕСР і Європейської комісії, виходячи з таких принципів: призначення до складу наглядових рад незалежних членів; ринкові механізми оплати праці; створення спеціалізованих комітетів наглядової ради”, – говорять в Мінфіні.

Новий Кабмін перезатвердив цей проект ще в квітні. Але минуло вже 4 місяці, а на розгляд Верховної Ради законопроект ще не поданий.

“В даний час спільно з представниками міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, МВФ, Світовий банк, МФК) і громадськості ми проводимо роботу з напрацювання відповідних положень законопроекту”, – пояснюють затримку в Мінфіні.

За інформацією ЕП, “доопрацювати” хочуть, перш за все, з точки зору незалежності наглядової ради: Мінфін запропонував відмовитися від початкової ідеї запросити в наглядові ради по 7 незалежних членів, запропонувавши формулу 5 незалежних + 2 залежних від президента і Кабміну.

“При цьому ми розуміємо, що Рада, швидше за все, буде наполягати на ще меншій кількості незалежних членів наглядових рад”, – говорить співрозмовник, який бере участь в доопрацюванні законопроекту.

За його словами, не виключено, що в результаті формат наглядової ради складе взагалі 3 + 6. Тобто від ідеї повністю незалежних професійних наглядових рад банків фактично вирішено відмовитися.

Паралельно відсуваються і терміни створення незалежних наглядових рад. Якщо на початку року йшлося про червень-липень 2016 року, то тепер терміни значно відкладаються.

“Ми плануємо вже до кінця цього року сформувати професійні і вільні від політичного тиску наглядові ради”, – говорять в Мінфіні.

Тим часом затримка з реформуванням держбанків вигідна кому завгодно, тільки не економіці і громадянам України. Хоча в цілому за останні два з половиною роки ситуацію вдалося серйозно виправити, можливості для адміністративного впливу на роботу держбанків, і тим більше для корупційного впливу, як і раніше залишаються.

Кожний місяць зволікання створює ризик подальших маніпуляцій в держбанках.

“Наприклад, банки можуть на свій розсуд провести реструктуризацію кредиту, продовживши термін погашення позики, скажімо, на 50 років під 1% річних. І оскільки це всього лише реструктуризація кредиту, Мінфін про це повідомляти ніхто не зобов’язаний, так що держава як власник про такі ситуації, швидше за все, навіть не буде знати”, – говорить Шевальов.

Дар’я Марчак

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua