1707
Що дасть новий Податковий кодекс: всі зміни
— Казна та Політика
Зміни в Податковий кодекс не вилилися в фіскальну революцію, як розраховував багато хто. Не сталося головного – зменшення податкового тиску на бізнес і введення відповідальності податківців.
“Також не забезпечено введення мораторію на внесення змін до податкового законодавства протягом 3-5 років”, – розповів резидент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе.
На його думку, законопроект не є завершенням податкової реформи, як пріоритету, про що говорив міністр фінансів Олександр Данилюк. Запропоновані зміни в більшій мірі стосуються тільки перерозподілу функцій між Державною фіскальною службою і Мінфіном.
“На жаль, запропоновані Міністерством фінансів зміни Податкового кодексу не є за своєю сутністю реальною податковою реформою, оскільки безсистемні і суперечливі”, – вважає керуючий партнер АО “Suprema Lex” адвокат Віктор Мороз.
Зокрема, пропонується ввести в дію єдиний реєстр заяв на відшкодування ПДВ, надаються пільги зі сплати податку на прибуток до 2021 р, збільшений термін реєстрації податкових накладних, змінено статус податкових консультацій і пропонується до впровадження повноцінний електронний кабінет платника податків, замість податкової міліції вводиться фінансова поліція, яка буде мати практично ті ж повноваження, що й податкова міліція.
Податковий консультант Київського Центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська зазначає, що більшість правок носить “косметичний” характер або виправлення допущених помилок. Наприклад, введення одного відкритого реєстру бюджетного відшкодування ПДВ замість нинішніх двох давно обговорювалося як необхідність, оскільки незрозумілою була різниця в черговості отримання такого відшкодування.
Для боротьби з так званими “скрутками” запропоновано ввести деталізацію за кодами УКТ ЗЕД на всі без винятку товари, а також послуги.
“Зазначена норма дозволить фіскалам моніторити покупку платниками “непотрібних” товарів з метою перекрити зобов’язання по ПДВ. Потрібно сказати, що податкова служба і так досить швидко викриває такі підходи, тільки в проекті фактично пропонується поглибити аналітику”, – пояснює Олександра Томашевська.
На її думку, цікавою нормою для суб’єктів малого підприємництва є податкові канікули з податку на прибуток.
“Цей експеримент вже був в тексті НК в редакції 2011 року (пільга закінчилася в 2015 році), і він не був визнаний успішним. Проте нове – добре забуте старе”, – пояснила Томашевська.
Йдеться про те, щоб з 1 січня 2017 року і до 31 грудня 2021 року для платників податку на прибуток з річним доходом в межах 3 млн грн застосовувалася пільгова ставка з податку на прибуток в розмірі 0%. Як і в 2011-му, співробітники такого підприємства весь рік повинні отримувати зарплату не нижче подвійної мінімальної.
“За нашими даними, зазначеною пільгою скористалося не більше 5% загального числа суб’єктів малого підприємництва. Це пов’язано з тим, що пільга передбачена лише з податку на прибуток, але фірма повинна платити ПДВ на загальних підставах, і економія по прибутку “виливається” в додаткові платежі за зарплатними податками”, – говорить Томашевська.
В результаті, на думку Григола Катамадзе, запропоновані Мінфіном зміни дозволять врегулювати тільки точково окремі проблемні питання адміністрування конкретних податків, але не вирішать загальну проблему вдосконалення податкової системи України шляхом її лібералізації, а саме: скорочення кількості податків і зменшення їх ставок, що дало б можливість виходу економіки України з тіні, і, таким чином, збільшення надходжень до бюджету.
Позитив і негатив
З позитивних новацій нового документа можна виділити введення “повноцінного електронного кабінету платника податків”, що має звести до мінімуму особисте спілкування платників з податківцями і тим самим зменшить прояви корупції.
“Однак, хочеться сказати, що платники податків – члени Асоціації – відзначають, що на сьогоднішній день цей інструмент, по суті, працює тільки як “поштова скринька”, – зазначив Григол Катамадзе. Самі податківці визнають, що функціонал електронного кабінету потребує доопрацювання. У внаслідок позитивні нововведення можуть реалізуватися на практиці чисто “формально”. За словами Олександри Томашевської, незважаючи на всі зусилля попередніх років, значна частина комунікації з податковою інспекцією залишалася особистою: під’їхати подати до канцелярії заяву, зареєструвати книгу обліку, запросити звірку взаєморозрахунків або довідку про податковий резидентство – це забирає досить багато часу і зараз.
“Достовірний і повний доступ платника податків до своєї податкової інформації – як зазначено в проекті – з 6 ранку до 22 вечора щодня – це велика інновація в фіскальному відомстві”, – вважає Томашевська.
До інших позитивних новацій в Асоціації платників податків відносять оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок на сайті ДФС України і публікація його в офіційному виданні. А також обмеження камеральних перевірок термінів в 30 днів і збільшення терміну попередження про майбутню перевірку з 10 до 15 днів. Крім того, податківців позбавлять права вимагати копії документів, які стосуються предмета перевірки.
Для громадян важливою нормою є виключення зі складу об’єктів оподаткування податком на майно господарських (присадибних) будівель.
Для громадян важливою нормою є виключення зі складу об’єктів оподаткування податком на майно господарських (присадибних) будівель.
Для бізнесу приємною новиною стане норма про те, що неповернення або несвоєчасне повернення сум надміру або помилково сплачених податків, такі суми вважаються заборгованістю бюджету. На суму боргу нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом терміну її дії, включаючи день погашення.
Галузеві інтереси
Галузеві асоціації та представники окремих галузей незадоволені проектом податкової реформи.
Зокрема, в новій версії Податкового кодексу немає ні слова про відновлення пільг по ПДВ для аграріїв: до початку 2016 р селянам поверталося 100% податку на додану вартість на спеціальні рахунки, і вони могли використовувати ці кошти на розвиток бізнесу. Хоча тільки напередодні представлення Мінфіном документа профільні організації повідомили, що домовилися з владою про повне повернення преференцій.
Зокрема, в новій версії Податкового кодексу немає ні слова про відновлення пільг по ПДВ для аграріїв: до початку 2016 р селянам поверталося 100% податку на додану вартість на спеціальні рахунки, і вони могли використовувати ці кошти на розвиток бізнесу. Хоча тільки напередодні представлення Мінфіном документа профільні організації повідомили, що домовилися з владою про повне повернення преференцій.
В Українській аграрній конфедерації розповіли, що 5 серпня пройшла розширена нарада представників галузевих асоціацій у першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва і, нібито, досягнуто домовленостей про внесення змін до Податкового кодексу про відновлення з 1 січня 2017 р пільг по ПДВ.
Цю інформацію підтвердив і заступник керівника Аграрної партії України Денис Марчук. За його словами, на відновлення пільг по ПДВ з початку наступного року можуть розраховувати тваринники (займаються розведенням ВРХ, свиней, птиці), садівники і виноградарі, овочівники і бурякові господарства.
“Рослинництво в цей список не потрапило. Швидше за все, для дрібних і середніх фермерів, які працюють в цьому сегменті, будуть передбачені прямі дотації. Вже найближчим часом з Адміністрації президента до парламенту буде направлений законопроект про розподіл 400 млн. грн. Кредиту від ЄБРР під проекти для малих і середніх фермерських господарств “, – пояснив Марчук.
При цьому він визнає: розслаблятися селянам рано, адже поки домовленості носять декларативний характер і ніяких гарантій того, що довгоочікувані зміни все-таки внесуть до податкового кодексу, немає.
“Якщо цього не відбудеться, аграрії домовилися на недавньому форумі в Хмельницькій області почати масові мітинги по всій країні вже з вересня. Причому, вони будуть набагато масштабніші, ніж у минулому році, адже фермери вже змогли оцінити на практиці роботу без пільг: за рік виробництво молока в країні впало на 10%, а посівні площі скоротилися на 13%”, – розповів UBR.ua Денис Марчук.
У свою чергу, виробники тютюну незадоволені можливим скасуванням оподаткування для ввезення не переробленої тютюнової сировини, а також його покупка тютюново-ферментаційними заводами у місцевих виробників і продаж переробленого тютюну виробникам сигарет.
“Запропоновані акцизні зміни з нашою компанією не обговорювалися. Ми як виробник заперечуємо проти них, і вже направили відповідні звернення в бізнес-асоціації”, – розповів UBR.ua директор Відділу корпоративних питань і комунікацій JTI Україна Олександр Когут.
За його словами, це створить сприятливі умови для розвитку нелегального виробництва тютюнових виробів. Так як звільнення від податку не супроводжується встановленням механізму контролю за обсягами ввезеної, переробленої і реалізованої тютюнової сировини, що дозволить тютюново-ферментаційним заводам продавати сировину нелегальним виробникам
“А з урахуванням того, що тютюново-ферментаційні заводи, на відміну від виробників тютюнових виробів, не отримують ліцензії на цей вид діяльності і не зобов’язані звітувати про обсяги ввезеної, виробленої та реалізованої продукції, то запропоновані законодавчі зміни призведуть до безконтрольності операцій з тютюновою сировиною “, – вважає Олександр Когут.
На його думку, розвиток тіньового ринку неминуче призведе до зменшення надходжень до бюджету.
Про те, що Мінфін не погоджував з експертним співтовариством плановані зміни паливного акцизу заявив і керівник спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадія Рябцева. Таких коригувань кілька. Більшість з них цілком виправдано і їх потрібно було внести вже давно, пояснив Рябцев.
Наприклад, виведення із системи електронного адміністрування реалізації пального і відповідно скасування необхідності реєстрації платниками акцизного податку осіб, що реалізують паливо в ємностях до 2 літрів.
Друга новація – встановлення для чистого бутану, який використовується в якості стабілізатора скрапленого газу для комунальних потреб, ставки акцизу на рівні ставки для пропану.
“Акциз на бутан на рівні бензинового (171,5 євро/1тис. л) це взагалі дурість, адже бутан це лише складова автогазу (пропан-бутан) і ніякого відношення до бензину не має. Профільна Асоціація операторів ринку нафтопродуктів просила Мінфін усунути це непорозуміння ще в лютому минулого року “, – розповів Рябцев. Але в даних коригування, за словами експерта, насторожує кілька нюансів. Перш за все, акциз чомусь скасовується лише для бутану “для комунальних потреб”.
На користь ринку повинно піти і скасування можливості ухилення від сплати акцизного податку шляхом відпуску палива для власного споживання і передачі його третій особі за дорученням власника.
“Зараз цю лазівку масово використовують. Скажімо, закуповують по безналу паливо, що не сплачуючи належні 0,042 євро цента/л, а потім продають паливні талони, природно, орієнтуючись на ринкові ціни бензину і дизеля”, – сказав експерт.
Втім, за його словами, Мінфін не почув головної вимоги ринку – перевести нарахування акцизу з євро в гривню без прив’язки до курсу. Адже поки чиновники виставляють рахунки у валюті, у продавців немає можливості довгострокового планування.
“Можна будувати якісь плани і прогнозувати ситуацію максимум на три місяці”, – зазначив Геннадій Рябцев.
Але багато пропозицій можуть бути не враховані, так як Мінфін встановив досить жорсткі терміни для громадського обговорення.
“Вважаю, що в світлі безсистемної і поверхневої податкової реформи, саме з метою обмеження інтересів бізнесу в реформуванні податкової системи і при цьому створення видимості активної обговорення громадськістю податкової реформи і пропонуються скорочені терміни для подачі пропозицій і зауважень до законопроекту”, – зазначив Віктор Мороз.
Людмила Ксьонз, Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
