Рінату Ахметову потрібні гроші: "Укртелеком" продає будівлі, щоб розплатитися з боргами — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Рінату Ахметову потрібні гроші: "Укртелеком" продає будівлі, щоб розплатитися з боргами

Фондовий ринок
1160
Телекомунікаційна компанія “Укртелеком”, що належить холдингу СКМ Ріната Ахметова, вирішила продати частину належної їй нерухомості.
протягом останніх двох років “Укртелеком” періодично виставляє на продаж свої приміщення. Тільки в період з квітня по липень цього року компанія намагалася продати понад 70 будинків у регіонах. Але з такою кількістю приміщень у столиці як зараз, оператор вирішив розпрощатися вперше.
Як пояснив директор з корпоративних комунікацій “Укртелекому” Михайло Шуранов, компанія вивчає попит на будівлі, які можуть звільнитися в результаті модернізації мережі. Оператор планує почати її в Києві до кінця серпня. Після модернізації швидкість інтернету в існуючих абонентів за технологією ADSL повинна збільшитися до 20 Мбіт/с, а новий абоненти зможуть підключити інтернет по технології VDSL на швидкості до 60 Мбіт/с. Крім того, “Укртелеком” планує замінити величезні АТС, які зараз займають цілі поверхи, а іноді і будівлі, компактною апаратурою. Подібні комплекси вже розміщені в Одесі.
Модернізація здійснюється за фінансової підтримки китайського партнера – China Development Bank. У найближчі два з половиною роки в оновлення мережі планується вкласти 250 млн доларів. За словами Шуранова, кошти, виручені від можливого продажу об’єктів нерухомості, також будуть спрямовані на фінансування цієї модернізації.
найдорожчий лот “Укртелекому” в Києві, який зараз компанія продає —приміщення АТС по вул. Московській, 23. Його початкова вартість становить 109,3 млн гривень. Площа будівлі – понад 6 тис. квадратних метрів. До приміщення додається земельна ділянка 0,29 га
“На жаль, із-за економічної ситуації в країні на ринку нерухомості зараз вкрай низький попит. Тому без вивчення попиту ми не можемо оцінити реальну ринкову вартість об’єктів нерухомості і взагалі бути впевненими, що вони будуть затребувані”, – розповідає Шуранов.
В компанії існує окремий підрозділ займається управлінням портфелем нерухомості “Укртелекому”. Однак з моменту приватизації йому вдалося продати лише малу частину незадіяних об’єктів. У цьому році від продажу нерухомості вдалося виручити близько 9 млн гривень. В рази більше – близько 75 мільйонів гривень – було отримано за підсумками 2014 – 2015 років.
Керуючий директор компанії ARPA Real Estate Михайло Артюхов підтверджує: ринок комерційної нерухомості зараз знаходиться в жалюгідному стані, бізнес майже нічого не купує. А на технічні приміщення, такі як “Укртелеком”, попит взагалі вкрай низький. “Ринкова ціна – це точка, де зустрічаються попит і пропозиція. Я знаю ціну транзакцій з такими приміщеннями і, виходячи з цього, можу назвати пропозицію “Укртелекому” адекватним і ринковим”, – пояснює Артюхов. На його думку, ціну нерухомості “Укртелекому” можна навіть підвищити в процесі торгу. “На ринку в 95% випадків в процесі продажу ціна знижується. Хоча у професійних продавців ціна зазвичай зростає”, – пояснює він.
На думку Артюхова, заявлена ціна свідчить про бажання оператора продати нерухомість в найкоротші терміни. При правильній організації продажів, це можна буде зробити через 8-12 тижнів. Теоретично будівлі “Укртелекому” можуть зацікавити інвесторів-спекулянтів — тих, хто скуповує нерухомість з метою подальшого перепродажу. Або ж, на думку директора агентства нерухомості, покупцем може стати одна з телекомунікаційних компаній. Так як будівлі спочатку пристосовані для потреб зв’язківців, він може зацікавити власників дата-центрів, операторів зв’язку, яким потрібні технічні приміщення.
Борг платежем ясний
Гроші “Укртелекому” потрібні не тільки для модернізації. Як випливає з фінансового звіту компанії за перший квартал 2016 року, до кінця року оператор повинен повернути 2 млрд гривень боргу державних “Укрексімбанку” і “Ощадбанку”. У 2015 році оператор взяв на себе облігації своєї материнської компанії “ЕСУ” (входить в структуру СКМ – ред.) у цих банках. На початку 2011 року “ЕСУ” продала облігації на суму 4,2 млрд гривень “Укрексімбанку” і “Ощадбанку”. Ці кошти були необхідні для завершення приватизації “Укртелекому”. Компанія Ріната Ахметова досі не погасила частину боргу, а лише відстрочила його виплати до кінця 2017 року.
У фінансовому звіті “Укртелекому” говориться, що віддавати борги компанія планує з грошей, виручених від продажу 3G-оператора Тримоб”. Якщо операція з продажу “Тримоба” не відбудеться і банки не отримають гроші, то вони зможуть реалізувати своє право на 92,79% акцій “Укртелекому”, які передані їм в заставу.
“Укртелеком” вже знайшов покупця — компанії Vodafone Україна, але угода ще з весни цього року “застрягла” в Антимонопольному комітеті, який повинен надати дозвіл на концентрацію. Як повідомили РБК-Україна в прес-службі відомства, зараз АМКУ проводить дослідження, зокрема, аналізує інформацію, отриману від учасників ринку та Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації.
У ході розгляду справи оператор lifecell АМКУ направив лист із клопотанням і його залучили в якості третьої особи по цій справі. Саме lifecell (до січня 2016 року – “Астеліт”) протягом останніх років вважався головним претендентом на купівлю “Тримоба”. До червня 2015 року СКМ володів часткою в цій компанії, і інший акціонер – турецький оператор Turkcell — розраховував отримати перевагу перед іншими операторами, які вели аналогічні переговори про купівлю. Після того, як life:) сам отримав ліцензію на 3G, “Тримоб” цікавив його лише як джерело додаткового радіочастотного ресурсу. У квітні минулого року навіть пройшла інформація, що в “Тримобе” пройшов передпродажний аудит. Керівництво life:) також не приховував свого інтересу в придбанні цього активу. Заплативши на аукціоні за 3G, оператор отримав частоти, які межують з частотами “Тримоб” і розраховував, що СКМ продасть йому “Трімоб”. Але цього не сталося.
Як стверджують в АМКУ, залучення lifecell в якості третьої сторони ніяк не впливає на ухвалення рішення про надання відповідного дозволу на концентрацію. Відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, строк розгляду справи про концентрацію не повинен перевищувати трьох місяців з дня подання повної інформації заявниками. Останній лист від заявника АМКУ отримав в кінці липня 2016 року, а значить, час ще є до кінця жовтня цього року.
За матеріалами:
РБК-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас