Терпіння і праця — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Терпіння і праця

Кримінал
1083
«Михайлівський» поставив високу планку в банківських схемах. «Мінфін» вивчив документи Фонду гарантування, щоб знайти конкурентів колишньому голові правління банку Ігорю Дорошенку, його заступнику Віталію Шастуну і найбільшому акціонерові банку Віктору Поліщуку. Гідних в списку мало.
Об’явлений банкрутом 23 травня 2016
Позичальники банку вже два місяці не розуміють, кому платити за кредитом. 19 травня загадкова фінансова компанія «Плеяда» отримала від банку «Михайлівський» переуступку права вимоги по 111 000 кредитних договорів на суму понад мільярд гривень. Вона тут же переуступила права не менш загадковій компанії «Фагор». Зараз «Фагор» судиться з Фондом гарантування за право отримувати від позичальників банку кредитні платежі.
У вкладників – інші проблеми. 23 травня в “Михайлівський” зайшла тимчасова адміністрація. Раптово з’ясувалося, що банк залучав депозити як посередник. Насправді свої гроші вкладники банку передавали фінансовим компаніям «Інвестиційно-розрахунковий центр» та «Кредитно-інвестиційний центр». Відносини між вкладником і фінкомпаніями оформлялися як договори фінансової позики. Клієнтів залучали неринково високими відсотками – 33% річних, але деталей угоди, тим, хто не питав, не роз’яснювали. «Михайлівський» залучав депозити для фінансових компаній з 2014 року. Не припиняв він цим займатися навіть будучи проблемним. Таким банкам заборонено розміщувати депозити. А взимку 2015 року щедрі пропозиції «Михайлівського» рекламувалися по всьому місту під виглядом банківських депозитів. Тоді НБУ не здогадався перевірити схему. А після виведення банку з ринку сказав, що вкладники укладали договори з фінкомпаніями на свій страх і ризик.
Грошей у банку немає. 18 травня «Михайлівський» переказав компаніям, з якими укладали договори вкладники, 1,6 млрд гривень. Обидві компанії тут же повернули гроші на рахунки вкладників у «Михайлівському». Біда в тому, що грошей за цими проводками не було. Чи повернуть вкладникам фінкомпаній гроші – теж загадка. НБУ вже говорить, що їм варто звертатися за допомогою в Нацкомфінпослуг. Або в страхову компанію «Форте», яка заявила, що платити не буде, тому що формально компанії з вкладниками банку вже розрахувалися.
Але і це не все. Низці підприємств банк видавав кредити, деякі фірми отримували від «Михайлівського» безоплатну фінансову допомогу на сотні мільйонів. 7 фірмам банк видав 899 млн гривень кредитів під заставу майна. Його вартість була дуже завищена, хоча за балансом банку застава оцінювалась в 1 млрд гривень.
Вправність менеджерів «Михайлівського» на ринку цінують. Багато з них зараз працюють в банку «Платинум». Сумніви щодо репутації у НБУ виникли тільки з приводу Дорошенкаhttp. Він став головою правління «Платинума», але попрацював зовсім недовго.
5 квітня 2016
Не менш методична робота проводилася і в квазімуніціпальному «Хрещатику». Банк збанкрутував після того, як його власники (в тому числі і київська мерія) не домовилися про його докапіталізацію.
Після введення тимчасової адміністрації з’ясувалося, що банк цілеспрямовано скуповував корпоративні облігації. Їх балансова вартість складала 2,27 млрд гривень. Але як показав аудит Фонду гарантування, 85% паперів виявилися сміттєвими. Іноді фірм-емітентів цих паперів просто не існувало. У 92% випадків вони належали пов’язаним з «Хрещатиком» особам.
Непросто все і з заставами. Фонд з’ясував, що деякі компанії отримали від банку $40 млн кредитів під заставу цінних паперів або нерухомості. Частину з цих грошей компанії повернули банку в рахунок погашення старих боргів. Так вони вивели з-під застави дорогі об’єкти нерухомості. Фонд гарантування вкладів вони, на відміну від боргів і зобов’язань перед вкладниками, їх не отримав.
За день до банкрутства банку 23 млн гривень коштів юросіб в банку були роздроблені на рахунки підставних фізосіб. Суми не перевищували 200 000 гривень – максимальну суму компенсацій вкладникам, які виплачує ФГВФО.
10 грудня 2015 року (відразу відкликання ліцензії та ліквідація)
Про існування такого банку взагалі мало хто знав. І дійсно, до грудня 2015-го «Велес» особливо ніде не світився, але перевірити його діяльність більш детально НБУ вирішив після того, як банк спробував провести платіж громадянина України на користь латвійської фірми. Сума операції була незвично великою – $ 460 млн. Власником фірми-одержувача виступав якийсь громадянин Китаю, про українського фігуранта угоди взагалі нічого невідомо.
Нацбанк з’ясував, що 90% всіх операцій банку за останні кілька років представляли собою відверто непрозорі перекази на іноземні рахунки. За неповний рік обсяг подібних угод склав $ 100 млн.
Коли тимчасова адміністрація від Фонду гарантування прийшла за його київською адресою (Героїв Севастополя, 48), виявилося, що «Велес» за день до цього розірвав договір оренди приміщення і безслідно зник. На той момент в банку офіційно працювало всього три людини.
Контракт
7 жовтня 2015
Маніпуляції з орендою проводив і настільки ж непомітний банк Контракт. За 6 днів до банкрутства він продав будівлю свого головного офісу за 45,4 млн гривень, відразу ж орендувавши її. В ході перевірки з’ясувалося, що «Контракт» регулярно маніпулював фінзвітністю. Наприклад, в Нацбанк фінустанова направила звіт з касовими залишками в 17,1 млн гривень. На ділі ж виявилося в три рази менше – лише 5,1 млн. Куди зникли 12 млн гривень готівкою в банку пояснити не змогли, списавши все на технічну помилку.
2 жовтня 2015
Чотири рази з вересня 2014 року Юніон Стандард Банк надавав кредитні гарантії невідомим іноземним компаніям. Останній випадок стався у вересні 2015 го – сума гарантії склала 1 млн доларів. У банку від цих операцій відмовилися, пояснивши все втручанням в свою роботу «невстановлених осіб». За такої версії невідомі чотири рази проникали в офіс банку, заходили з місцевого комп’ютера в систему і підтверджували надання гарантій від його імені.
Мільйонна гарантія (яку одержувач в результаті не виконав) здалася Нацбанку дивною, в банк прийшли з перевіркою. Виявилося, що банк активно працював з готівкою. НБУ вирішив, що це може вказувати на виведення грошей. В один з операційних днів у вересні минулого року 57% всієї готівки банку виявилися в одному з київських відділень. За документами гроші в підсумку відправили в одеське, львівське, дніпропетровське і харківське представництва ЮСБ, але перевірка від НБУ грошей в цих відділеннях не виявила. У Харкові за вказаною в документах адресою відділення банку взагалі не існувало.
Крім цього, банк за один день переказав з рахунку двох пов’язаних юросіб на користь фізособи 15,3 млн гривень. Ще 52 людини отримали від ЮСБ «фінансову допомогу» на різні суми – 250-295 000 гривень.
3 березня 2015 року
Про Дельта Банк і схеми Миколи Лагуна сказано досить багато, але поки конкретика, яка дійшла до прокуратури пов’язана лише з розтратою банком рефінансування НБУ. У 2014 році «Дельта» отримала від регулятора 10 млрд гривень стабкредиту. Частина – 4,5 млрд гривень – банк перевів в валюту (553 млн доларів) і вивів за кордон через 12 підставних фірм, керівниками або засновниками яких були вищі менеджери самої «Дельти».
Крім того, менеджмент банку звинувачують в підробці підписів і завищенні розміру активів компаній, яким видавалися кредити. Генпрокуратура вже заявила, що в справі Дельти замішані чиновники з НБУ і Державної іпотечної установи.
27 січня 2015
«Михайлівський» – далеко не перший банк, який перед банкрутством виводив за договорами факторингу права вимоги за кредитами. Свого часу цю схему успішно випробував одеський Імексбанк чинного народного депутата Леоніда Клімова. В кінці 2014 року банк передав права вимоги по 23 000 кредитних договорів на 300 млн гривень фінкомпанії «Фрегат». Вона переуступила їх компанії «Дасті». На відміну від випадку з «Михайлівським», Фонд гарантування не став боротися за ці гроші, і позичальники Імексбанку досі виплачують борги саме фінкомпанії.
На цьому тлі кредити пов’язаним особам – дрібниця. Уповноважений Фонду гарантування виявив, що в 2011 – 2014 роках Імексбанк регулярно видавав кредити 40 фірмам, прямо або побічно пов’язаних з Леонідом Клімовим. У підсумку, за підрахунками Фонду близько 90% кредитного портфеля банку становили кредити пов’язаним особам.
17 вересня 2014 року
Маловідомий дніпропетровський банк увійшов в історію банківського шахрайства, як рекордсмен по переведенню в готівку валюти.
За 2,5 року, починаючи з 2012-го банк перевів на поточні рахунки клієнтів-фізосіб валюти на 65 млрд гривень. У 2013 році Актбанк встановив рекорд, перевів у готівку 34 млрд гривень.
3 березня 2014
З квітня 2013 року по лютий 2014 го з Брокбізнесбанку поступово вивели 787,4 млн гривень рефінанаса НБУ. Гроші планомірно перераховувалися на рахунки підставних фізосіб. У справі проходять не тільки менеджери Брокбізнесбанку, а й екс-заступник голови НБУ Олексій Ткаченко та колишній глава гендепертамента Нацбанку з банківського нагляду Роман Яковлєв. Генпракуратура затримала обох в середині липня. Їх звинувачують в змові з колишнім главою НБУ Ігорем Соркіним, головою правління Реал Банку Володимиром Агафоновим і власником Брокбізнесбанку Сергієм Курченком.
Ще одна держустанова, яка фігурує в справі Брокбізнесбанку – Аграрний фонд. У лютому 2014 го банк викупив у відомства держоблігації на 2 млрд гривень, отриманих від НБУ. Аграрний фонд помістив ці гроші на депозит в Брокбізнесбанку. Потім вони були виведені під виглядом кредитів на підставні фірми.
21 грудня 2012 року
Таврика – єдиний в списку банк, який збанкрутував задовго до банкопаду 2014-16 років. Але він став першим, хто засвітився в махінаціях з рахунками в австрійському банку Meinl Bank, який фігурує в схемах українських Дельта Банку, CityCommercеBank, Автокразбанк і ТерраБанка, російських Петрофф-Банку і Вітас-Банку і латвійського Krajbank.
У 2012 році банк «Таврика» відкрив в Meinl Bank коррахунок на 26 млн доларів. Ці гроші були використані як застава, коли «Таврика» брала кредит у кіпрської компанії. Пізніше, коли у «Таврики» почалися проблеми, Meinl Bank списав на користь кіпріотів всі її гроші. У своєму ж бухгалтерському обліку «Таврика» ніяк не оформляла той факт, що австрійський коррахунок виступає як кредитна застава. Резервів під нього банк не сформував. У підсумку все 26 млн доларів зникли в мережі офшорних фірм.
Терпіння і праця
За матеріалами:
Мінфін.com.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас