942
Україна - МВФ: охолодження відносин в літню спеку
— Казна та Політика
Надії українського уряду на отримання понад мільярда доларів за програмою розширеного кредитування з Міжнародним валютним фондом розвіялися після того, як наприкінці липня рада директорів МВФ пішла на літні канікули, так і не розглянувши питання про відновлення кредитування України. Про причини такої повільності нічого не повідомляють, дату розгляду “українського питання” не називають. Кабінет Міністрів України та МВФ кажуть лише про якісь таємничі “технічні проблеми” в двосторонніх відносинах.
Причиною чергового охолодження відносин між Києвом і МВФ може бути невіра керівництва фонду в здатність нового українського уряду Володимира Гройсмана зверстати збалансований держбюджет на майбутній рік і здійснювати структурні реформи. Про це на прес-конференції в Києві четвертого серпня заявив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
За його оцінкою, менеджерів МВФ неприємно здивували проблеми з дерегуляцією бізнесу в Україні, пробуксовування судової реформи, нереформована система державної фіскальної служби і високий рівень корупції в країні. “Індекси корупції Transparency International для України не змінюються протягом останніх трьох років. Близько 20 мільярдів доларів у минулому році розподілялися в Україні через корупційні канали. Наш фонд провів дослідження настроїв американських інвесторів, згідно з яким 95% з них занепокоєні корупцією в Україні”, – сказав Устенко.
*Добра міна при поганій грі *
Україна не має гострої потреби в кредитах Міжнародного валютного фонду, заявив 30 липня з нагоди перших 100 днів роботи нового уряду міністр фінансів України Олександр Данилюк. Він зазначив, що золотовалютні резерви Національного банку України зараз “на стабільному рівні”, але потреба в коштах МВФ восени все ж може виникнути. “Ми взаємодіємо з МВФ не заради грошей”, – заявив Данилюк. Він назвав співпрацю з фондом “певним сигналом інвесторам про те, що в реалізації програми реформ український уряд рухається в правильному напрямку”.
Директор київського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що таким чином Мінфін спробував “зробити хорошу міну при поганій грі”. “Звичайно, без грошей МВФ наша економіка витримає, а держава не розвалиться. Однак гроші зайвими не бувають, і кредит МВФ міг би дати можливість вирішити багато макроекономічних та інших проблем у нинішній складній ситуації”, – сказав експерт.
У свою чергу голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що Україна справді не настільки критично потребує грошей МВФ, як у 2014 році. “Підтвердженням тому є зростання золотовалютних резервів Нацбанку, які перевищили 14 мільярдів доларів. На початку 2014 року їх було ще трохи більше дев’яти мільярдів”, – зазначив Новак. Водночас він наголосив, що для Києва важливий сам факт продовження співпраці з фондом, щоб отримувати фінансову допомогу від інших західних донорів і “давати позитивний сигнал потенційним інвесторам”.
“Зелень” по осені рахують
Голова Нацбанку України Валерія Гонтарева на прес-конференції в Києві 29 липня визнала, що очікує отримати від МВФ до кінця року вже не три транші в 4,3 мільярда доларів, а тільки два транші обсягом 2,7 мільярда доларів.
Олег Устенко підрахував, що, згідно з базовим сценарієм, Україна ще може отримати в цьому році від трьох до чотирьох мільярдів доларів західної допомоги. “1,7 мільярда – від МВФ, ще мільярд доларів – від Мінфіну США, про що говорив американський віце-президент Джозеф Байден під час свого недавнього візиту до Києва. 600 мільйонів євро може надійти від Євросоюзу, а решта – від Світового банку та інших західних фінансових інститутів”, – вважає Устенко.
Якщо ж Україна не отримає жодної іноземної фінансової допомоги до кінця 2016 року, уряду доведеться знайти 600 мільйонів доларів на виплату відсотків за євробондами, повернення яких було реструктуровано попереднім урядом. “Ми не виплачуємо “тіло” кредиту, але двічі на рік зобов’язані виплачувати купон, що становить більше восьми відсотків”, – пояснив економіст.
Якщо до цього додати необхідність валютних витрат на закупівлю зимових запасів газу для закачування в підземні газосховища, а також виплати за попередніми кредитами МВФ і Світового банку, то всі ці витрати перевищать три мільярди доларів, які доведеться вилучати із золотовалютних резервів Нацбанку, попереджає Устенко. За його оцінками, в цьому випадку вже восени слід очікувати зниження курсу української гривні стосовно долара і євро.
А ось Андрій Новак переконаний, що девальвація гривні відбудеться в будь-якому випадку, оскільки в бюджетній резолюції на 2017 рік цей показник уже визначено на рівні від 25 до 27,2 гривень за долар. “Це нелогічно в умовах, коли об’єктивних причин для девальвації немає. Тож це буде штучна девальвація гривні, щоб уряд міг використовувати інфляційний ефект для наповнення місцевих і державного бюджету, а також задовольняти апетити фінансово-промислових груп”, – упевнений Новак.
Олександр Савицький
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
