1169
В Україні настала ProZorro епоха. Що це нам дасть?
— Казна та Політика
Громадські активісти і журналісти-розслідувачі тепер можуть ретельніше аналізувати те, що відбувається на ринку держзакупівель.
1 серпня набув чинності Закон України від 25.12.15 № 922-VIII «Про державні закупівлі», згідно з яким всі надпорогові тендери (більше 200 тисяч гривень для товарів і більше 1,5 млн гривень для послуг) тепер мають здійснюватися через електронну систему ProZorro.
Журналісти зібрали інформацію, покликану з’ясувати найчастіші та найважливіші питання, які могли виникнути щодо нової системи.
1. ЩО ТАКЕ PROZORRO?
ProZorro – це електронна система державних закупівель, яка покликана замінити «паперові» тендери.
2. ХТО ЇЇ СТВОРИВ?
Система декларується як спільний проект влади, бізнесу та неурядових організацій.
За інформацією на сайті ProZorro, весь проект реалізовано основною командою з 30 осіб. Також в ньому періодично брали участь до 150 волонтерів. Головними ініціаторами створення електронної системи називають Олександра Стародубцева, випускника Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), фахівця з біржової торгівлі та електронних торгових систем, Андрія Кучеренка (на той момент співробітника “E&Y Україна”), а також Павла Шеремета, призначеного міністром економічного розвитку і торгівлі в березні 2014 року.
Коли в кінці серпня 2014 Павло Шеремет подав у відставку, ситуація для ProZorro здавалася критичною.
Новий імпульс проекту надав Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента з питань проведення адміністративних, соціальних і економічних реформ. Його ідеєю стала реалізація пілотного проекту в рамках чинного законодавства. Іншими словами, він запропонував не чекати, коли всі необхідні постанови будуть ухвалені Верховною Радою або Кабміном, а спробувати реалізувати ініціативу в рамках чинного правового поля.
Такий підхід здався прийнятним, після чого команда домовилася з кількома наявними торговими майданчиками про створення спільної бази. Трохи пізніше підхід закріпили в третій версії концепції, яка і стала базою для “пілота”. Його основні принципи підтвердив меморандум, підписаний 9 вересня в «Укрінформі».
Спочатку права на систему належали організації Transparency International. За словами організаторів, саме прив’язка до Transparency International допомогла уникнути бюрократичної тяганини і забезпечити прозорість реалізації проекту в Україні.
Голова “Transparency International в Україні” Андрій Марусов розповів, що його організація передала всю систему Міністерству економіки ще наприкінці грудня.
«Система ProZorro зараз належить державі. І все це відбувалося восени 2014 року. Ми підписали меморандум, я – від імені Transparency International, в якому зобов’язалися передати систему державі абсолютно безкоштовно. Серед підписантів був також Дмитро Шимків, плюс IT-компанії, які спочатку фінансували створення системи. Оскільки у нас було чітке зобов’язання, і ви можете побачити цей Меморандум на стіні в Департаменті держзакупівель Мінекономіки, то в кінці грудня ми передали систему до Міністерства економіки. Якщо точніше говорити, вона знаходиться у ДП «Зовнішторгвидав», – розповів Андрій Марусов.
3. СКІЛЬКИ КОШТУВАЛА СИСТЕМА І ХТО ЇЇ ОПЛАТИВ?
Першими інвесторами системи стали самі майданчики. Таким чином, у проект вдалося залучити 35 тис. доларів США. Причому вся ініціатива декларувалася як соціальна, без можливості заробітку.
Також кожен із майданчиків, за словами Андрія Кучеренка, додатково витратив від 30 до 50 тисяч доларів на адаптацію свого інтерфейсу.
Коли до проекту підключилася Transparency International, то, з метою забезпечення прозорості перед іншими учасниками ініціативи, фінансування розробки системи стало проходити через міжнародну організацію.
«Гроші йшли через нас, тому що «де-юре» система належала нам. Оскільки на самому початку це все робилося за гроші IT-компаній, то вони перераховували необхідні кошти нам. Фактично, ми виступали як транзитний рахунок. Як тільки ми отримували внески, то відразу ж перераховували їх розробнику. Потім до цього підключилися ЄБРР з їхнім грантом. Знову ж таки, всі кошти витрачалися на розробку системи», – пояснив Андрій Марусов.
Нещодавно Кабінет Міністрів України виділив на підтримку і модернізацію системи 17 мільйонів гривень.
Також США в рамках програми USAID хочуть виділити Україні 14 млн доларів на просування електронного врядування, зокрема розвиток системи ProZorro. Про це на брифінгу, 22 липня, заявив голова місії Посольства США в Україні Джордж Кент.
4. У ЧОМУ СЕНС РОБОТИ ЦІЄЇ СИСТЕМИ?
З 1 серпня 2016 року держзакупівлі товарів на суму від 200 тисяч гривень і послуг від 1,5 млн гривень мають здійснюватися за допомогою ProZorro.
Загальна схема виглядає так.
1. Організація складає вимоги до бажаного товару чи послуги, визначає граничну вартість.
2. Компанії – учасники системи мають рівний доступ до всіх відкритих позицій. Також вони можуть уточнювати в організації замовника параметри, необхідні для формування своєї пропозиції.
3. Пізніше компанія виносить пропозицію. Інформація про неї, а також пропозиції інших фірм є відкритою.
4. Через деякий час обирається найбільш вигідна опція.
5. АЛЕ Ж ДЕШЕВШЕ – НЕ ЗАВЖДИ КРАЩЕ?
Саме про це говорять деякі експерти. Наприклад, Олександра Решмеділова, політолог, аналітик Міжнародного інформаційно-аналітичного центру “Росія – Україна” (МІА ЦРУ), в своєму блозі обговорює ситуацію реконструкції траси Київ – Чернігів – Нові Яриловичі на ділянці від 18,7 до 98,8 кілометра. Як каже автор блогу, компанія, що сьогодні є лідером зі своєю пропозицією, має в портфоліо деякі нереалізовані проекти, а також ненадійну репутацію в інших країнах. За словами Олександри Решмеділової, запровадження додаткових перевірок сумлінності підрядників і постачальників може убезпечити країну від можливих негативних наслідків.
Також успіх вибору гідного виконавця багато в чому залежить саме від замовника, який повинен максимально детально прописати необхідні вимоги і наблизити ціну до реальної ринкової вартості, щоб допустити до участі в торгах перевірені компанії з високою репутацією.
6. СКІЛЬКИ ГРОШЕЙ ДОПОМОГЛА ЗАОЩАДИТИ PROZORRO?
На сьогодні загальна сума економії бюджетних коштів склала 2,5 млрд гривень, але до кінця року, як стверджує координатор ProZorro Христина Гуцалова, може перетнути рубіж в 5 мільярдів.
Також міністр інфраструктури України Володимир Омелян зазначив, що після запровадження обов’язковості торгів через систему ProZorro, уряд очікує скорочення середніх витрат “Укравтодору” на 10-15%. Якщо брати в цілому по країні, то міністр оцінив майбутню економію в 10-30% бюджетних коштів.
7. ЧИ Є ПОДІБНІ СИСТЕМИ В ІНШИХ КРАЇНАХ?
Так, є. Наприклад, система електронних закупівель діє в Кореї (і її розробка коштувала від 1 млн доларів). За 3 роки поляки також планують перейти на електронні тендери.
Сьогодні подібні системи працюють у Латвії, Естонії, Грузії.
Цікаво, що саме нашу ProZorro хоче впроваджувати у себе Молдова, про що на міжнародній конференції в Києві заявив голова представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевка Аджунер.
8. ЧИ ЗМОЖЕ ГРОМАДСЬКІСТЬ ПЕРЕВІРЯТИ ЧИНОВНИКІВ ТА КОМПАНІЇ НА ЧЕСНІСТЬ?
Саме на розв’язання цієї проблеми спрямована інша частина системи ProZorro, яка стосується інструментів business intelligence. Ці інструменти надані міжнародною компанією Quick, яка є одним з лідерів світового ринку бізнес-аналітики.
«Відповідно, вони передали пару сотень ліцензій Transparency International безкоштовно на найближчі 2-3 роки. З такою метою, що ми ці ліцензії надаємо громадським організаціям, журналістам-розслідувачам, контролюючим органам державної влади. Відповідно, безкоштовне користування, щоб вони могли більш детально аналізувати те, що відбувається на ринку держзакупівель.
Знову ж таки, грошей ми за це не отримуємо. Але оскільки довелося допрацювати цей інструмент business intelligence, під нього був отриманий грант ЄБРР. Сьогодні ми знаходимо громадські організації, надаємо їм інструмент, даємо рецензії. Дивимося, як вони його використовують, наскільки ефективно працює сам цей інструмент», – поділився Андрій Марусов.
У теорії, наша країна отримала приголомшливий інструмент, здатний економити десятки мільярдів бюджетних гривень. З іншого боку, система потребує деякої доробки і внесення додаткових параметрів, таких як перевірка репутації майбутніх виконавців, а також оцінювання ризиків, пов’язаних з можливим невиконанням ними умов угоди.
Максим Мордовцев
За матеріалами: Укрінформ
Поділитися новиною
