512
Юнісон в тумані. Банк Клименка визнали непрозорим
— Кредит&Депозит
Другого серпня Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив законність виведення з ринку банку Юнісон, повідомляє Національний банк на офіційному сайті. Таким чином, вважає регулятор, суд підтвердив правомірність дій НБУ на всіх етапах комунікацій з банком в тому, що стосувалося роботи з приведення структури власності фінустанови у відповідність до вимог законодавства.
Акціонери банку таке рішення суду вважають упередженим і вже збираються його оскаржувати. «Ми наполягаємо на тому, що рішення НБУ про введення в банк тимчасової адміністрації є незаконним. Ми розцінюємо це як факт державного рейдерства. У найближчі дні акціонерами банку Юнісон буде подана касаційна скарга до Верховного Суду України», – коментує “НВ Бізнес” один з акціонерів і член наглядової ради банку Юнісон Оксана Чепіжко. Остання через компанію Meligant Group LTD (з часткою в 95,24%) володіє 9,44% акцій банку.
Чепіжко вважає, що дії НБУ були незаконними, оскільки банк своєчасно та в повному обсязі надав НБУ всю необхідну інформацію для розкриття структури власності банку. Підтвердженням своїх слів вона вважає паралельні рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області. На початку липня цього року регіональний суд видав ухвалу, якою НБУ заборонено відкликати банківську ліцензію, ФГВФО – його ліквідовувати, продавати новим інвесторам до розгляду справи по суті.
Кому банк?
З другої половини 2014 р, як зазначають у Нацбанку, в Юнісон неодноразово надсилали листи з вимогою привести структуру власності у відповідність до нових вимог прозорості. На той момент серед акціонерів банку були зазначені дві компанії, зареєстровані в Ліхтенштейні: IDP Capital LTD з часткою в 82,5% акцій банку і MCHL Finance LTD – 17,5%.
У середині 2015 року банк заявив, що акціонери змінилися. Нібито в листопаді 2014-го новими власниками стали 11 юридичних осіб, які викупили у попереднього власника, «тому що останній не мав змоги в подальшому здійснювати підприємницьку діяльність на території України».
Однак регулятор подані на погодження пакети документів забракував. Як пояснили це в НБУ, нові акціонери не змогли підтвердити належним чином походження власних грошей, за які вони придбали і планують розвивати фінустанову. В кінці квітня 2016 року НБУ ухвалив рішення відправити банк на ліквідацію. І причиною визнати банк неплатоспроможним стало саме невиконання керівництвом вимог регулятора щодо розкриття структури власності.
Станом на 1 січня 2016 року акціонерами Юнісону були 11 офшорних компаній, зареєстрованих в Республіці Кіпр. Жодна з них не володіла часткою хоча б 10% статутного капіталу банку.
Однак уже через тиждень, 5 травня, керівники банку подали позови з вимогою скасувати постанови про визнання банку проблемним і неплатоспроможним, скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГФВЛ) про введення тимчасової адміністрації.
Також акціонери банку в судовому порядку вимагають скасувати рішення НБУ, яким регулятор заборонив акціонерам банку нині зосередити істотну частку акцій Юнісону. Дії регулятора Чепіжко вважає упередженими.
Так, наприклад, місяць тому, 2 липня, Антимонопольний комітет надав дозвіл громадянину Швейцарії, ім’я якого не розкривається, на опосередковане, тобто через приватну компанію – нерезидента, придбання понад 50% акцій.
За словами Чепіжко, Брюс Літтман, який через компанію CP-Credit Prive володіє 9,44% акцій Юнісону, справді хотів збільшити свою частку акцій до 58%. «Однак через посилення державного тиску на бізнес в Україні інвестор прийняв рішення не збільшувати свою частку акцій», – заявляє вона.
За інформацією НБУ, з того часу ця особа встигла спочатку подати, а потім і відкликати пакет документів на узгодження придбання істотної участі.
Банк із минулого
Численні журналістські розслідування, а також джерела НВ в банківському середовищі та НБУ пов’язують банк Юнісон і групу “Юнісон”, до якої входить “Юнісон Страхування”, з екс-міністром доходів Олександром Клименком та його загиблим в 2015-му братом Антоном Клименком. Обидва входили в олігархічний клан, який називають «сім’я Януковича».
Офіційно Клименки заперечували свою причетність до банку Юнісон. Заперечують участь в капіталі сім’ї Клименків і в банку. За словами Чепіжко, Олександра Клименка, який керував корупційними потоками минулої влади, серед акціонерів банку Юнісон ніколи не було.
У Національному банку інформацію про те, що Юнісон може належати братам Клименкам, підтвердити або спростувати відмовляються: «Нацбанк не коментує не підтверджену офіційно інформацію».
Однак згідно з офіційними даними в листопаді 2013 року Антон Клименко увійшов до складу наглядової ради банку терміном на три роки. Одночасно з ним увійшов до ради Євген Войтко, який зараз є головою наглядової ради. Крім того Войтко володіє 95,24% акцій компанії Richmanty Holding, у власності якої є 9,44% акцій банку Юнісон.
Ще одним непрямим доказом зв’язку керівника Міндоходів і банку Юнісон є учасники новоствореної Клименком партії “Успішна країна” (УС) – це люди, які працювали в Юнісоні. Однією з них, як уже писало НВ, є Марина Дєдушева, яка сьогодні керує УС. До Майдану вона працювала першим заступником керівника центрального офісу з обслуговування великих платників Міндоходів. А в 2014-му була в складі наглядової ради банку.
Іншим місцем, де концентруються колишні співробітники Клименка, є київська юридична компанія Prove Group. Фірма займається юридичним супроводом близьких до Клименка проектів: “Радио Вести”, газета “Вести”, банк Юнісон і компанія “Юнісон Страхування”.
Закон і прогалини
Юнісон не єдиний банк, який зараз оскаржує своє банкрутство. За даними НБУ, за час дії нових вимог до розкриття структури власності чотири банки припинили діяльність через непрозору структуру – крім Юнісону ще були Смартбанк, ТК Кредит і Петрокоммерц-Україна, ще два самоліквідувалися, так і не розкривши її.
Незважаючи на те що керівництво НБУ звітує про 99,2% прозорості банківської системи зараз, ця цифра не є постійною. У будь-який момент акціонери того чи іншого банку можуть змінитися і не повідомити регулятору про зміни.
І основним аргументом в суді таких фінустанов після виведення їх з ринку буде заява, що НБУ не мав підстав визнавати банк неплатоспроможним, оскільки банк виконував свої зобов’язання з платежів. «Ми наполягаємо на тому, що дії НБУ були упередженими і об’єктивних причин для визнання банку неплатоспроможним у регулятора не було», – так і заявляє Чепіжко “НВ Бізнес”.
«Ніхто не заперечує рішення НБУ вивести банк через невиконання ним економічних нормативів або вимог регулятора, але чому такі банки визнаються неплатоспроможними, якщо вони виконують свої фінансові зобов’язання. Банківське законодавство прописано некоректно, і вони можуть використовувати цю лазівку в суді на свій захист», – говорить Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.
Так, наприклад, Юнісон на момент виведення з ринку мав регулятивний капітал в ₴455,527 млн, а норматив його адекватності (Н2) становив 72,43% (за вимоги НБУ 10% і більше). При цьому, в середньому по банківській системі норматив Н2 становить 13%. Звітність свідчить, що у банку були кошти: нормативи миттєвої ліквідності становили 192,97%, поточної ліквідності – 107,58%, короткострокової ліквідності – 158,60%.
«З такими показниками фінансовий стан банку не міг бути близьким до дефолту. Все, що сталося з банком Юнісон, можна описати як правовий казус, пов’язаний з дуже невдалим формулюванням процесу віднесення банку», – наголошує Шапран.
Тому лише тоді, коли цю проблему врегулюють на законодавчому рівні, надавши можливість НБУ виводити банки з ринку без невизнання неплатоспроможності, а за фактом невиконання вимог до структури власності, тоді не буде спекуляцій, впевнені опитані експерти.
«І відносити, коли в Україні така нестабільна економічна ситуація, до категорії неплатоспроможних банки, які виконують всі нормативи НБУ, за те, що не влаштовує пояснення щодо походження коштів акціонерів, я вважаю безглуздим», – говорить Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і Партнери”. Така ліквідація, на його думку, свідчить не про очищення банківської системи.
За словами Шапрана, найбільше шкоди «непрозорі» банки завдають не під час свого функціонування, а саме тоді, коли їх відносять до неплатоспроможних. «Вимоги Нацбанку до транспарентності акціонерів – абсолютно адекватні й логічні – спрямовані на посилення відповідальності бенефіціарів. Коли структура непрозора, і вводять адміністрацію, то відповідальних за доведення до банкрутства вже не знайти», – говорить аналітик. Як приклад, він наводить те, що винні у банкрутстві першої десятки банків, яку виводили в 2014 році ще за Степана Кубіва, екс-голови НБУ, досі не названі.
Леся Виговська
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
