528
Новий «Шовковий шлях» коштуватиме експортерам на 65% дорожче маршруту через Росію
— Казна та Політика
У липні українські молочні підприємства почали експортувати свою продукцію в країни Середньої Азії по новому «Шовковому шляху». Про це повідомило аналітичне агентство ІНФАГРО, пояснивши, що використання цього маршруту постачання є вимушеним заходом у відповідь на запроваджені РФ з 3 липня додаткові обмеження на транзит українських товарів. У результаті транспортування по території Росії до третіх країн української продукції з т. зв. списку санкцій опинилося під забороною (зокрема і молокопродуктів).
При цьому, за даними економічного дискусійного клубу, за перше півріччя експорт молочної продукції з України знизився порівняно з аналогічним торішнім періодом на 9%.
Про дорожнечу
Інформацію про те, що вітчизняні молочні компанії почали користуватися новим маршрутом доставки продукції в Середню Азію, Hubs підтвердив головний виконавчий директор ТОВ «Мілкіленд-Інтермаркет» Сергій Кисельов.
За його інформацією, проблеми з транспортуванням через територію РФ в українських «молочників» почалися з 1 липня, коли Росія запровадила додаткові обмеження на транзит товарів з України. Було зафіксовано випадки повернення з РФ назад вантажовідправнику контейнерів не тільки з молочною продукцією різних українських компаній, які перетнули кордон з РФ ще до 1 липня 2016 року. Тому з новим маршрутом в «Мілкіленді» (входить до міжнародної групи Milkiland N.V., в Україні представлена 10 молокопереробними підприємствами) пов’язують великі надії.
Сергій Кисельов розповів, що рейси новим «Шовковим шляхом» здійснюють вже з початку липня. Але відразу проявилася проблема, пов’язана зі слабкою пропускною спроможністю цього транспортного коридору – на завантаження на поромну переправу в Грузію утворилася черга. Наприклад, «Мілкіленд» чекав відправки свого вантажу з Іллічівська близько двох тижнів.
«Проблема полягає в тому, що новий маршрут виявився єдиним реальним способом доставки вантажів у Середню Азію. Зараз триває етап налагодження роботи нового маршруту, і, наскільки мені відомо, вже розглядається питання про збільшення кількості поромів та, відповідно, збільшення пропускної спроможності», – каже Кисельов.
Але як би там не було, перші партії продукції «Мілкіленд», відправлені по новому «Шовковому шляху», ще не доставлені отримувачу. «Сири і сухі молочні продукти компанія постачає в Казахстан і Узбекистан. Зокрема, покупці очікують партію з шести вагонів сухого молока, що є досить великим відвантаженням при експорті на даний ринок», – продовжив Сергій Кисельов. Правда, варто зазначити, що витрати на логістику по новому шляху поки вище, ніж через територію РФ.
Так, за підрахунками «Мілкіленду», вартість доставки молокопродуктів у Середню Азію зросла більш ніж на $200/т, порівняно зі старим маршрутом (або на 65% дорожче, ніж раніше). Як каже Сергій Кисельов, якоїсь інформації про те, що вартість може знизитися, поки немає. «Навпаки, в зв’язку з вимушеною затребуваністю даного маршруту вартість доставки може вирости, що призведе до ще більшого подорожчання вартості товару для кінцевого споживача», – зазначив він.
Уже не смішно
Втім, головне – це все-таки затребуваність нового маршруту. На початку року було багато глузувань з першого тестового рейсу контейнерного поїзда, відправленого по новому «Шовковому шляху» (порт Іллічівськ – ст. Достик, Казахстан, кордон з Китаєм). І було за що: поїзд прибув у пункт призначення 31 січня із запізненням на 4 дні, всього на дорогу пішло 15 днів, состав було насилу сформовано з 20 сорокафутових контейнерів, незважаючи на те що можливості чорноморських і каспійських поромів дають змогу «брати на борт» вдвічі більше. На довершення всіх негараздів поїзд… зник на півтора місяця. Назад в Україну состав повернувся порожнім тільки 17 квітня, що, загалом, і не дивно. Вартість доставки стандартного контейнера до кордону Казахстану з Китаєм склала на тестовому прогоні $7 927.
Вийшло, що доставка новим маршрутом програє транзиту через РФ в два рази і за часом, і за вартістю – вантажовідправники її просто проігнорували. Але вже тоді в Мінінфраструктури заявили, що вартість доставки знижується до $5,56 тис. за контейнер, а час у дорозі зменшується до 9 днів.
У середині травня Україна офіційно приєдналася до проекту Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту – ТМТМ (який, власне, в Україні відомий під назвою «Новий шовковий шлях»). ТМТМ – це континентальний транспортний коридор, метою якого є забезпечення доставки контейнерних вантажів з Європи в Китай і назад в обхід Росії.
В результаті, за словами міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, між Україною, Грузією, Азербайджаном і Казахстаном досягнуто домовленості про істотне зниження тарифів для вантажів, що перевозяться по ТМТМ. Так, в перспективі вартість комплексної доставки 40-футового контейнера від ст. Ізов (митний перехід на кордоні України з Польщею) до ст. Достик складе $3 980.
Таким чином, маршрут з Іллічівська до Казахстану та Узбекистану, по якому українські молочники почали зараз відправляти продукцію, є частиною загального транспортного коридору з ЄС до Китаю. При цьому в Мінінфраструктури розраховують, що з початком його активної експлуатації зросте затребуваність ще двох проектів: контейнерного поїзда ZUBR і поїзда комбінованого транспорту «Вікінг», що зв’язують порти країн Балтії з українськими чорноморськими портами. Вони були запущені в 2003-2009 рр. саме з метою безперервної доставки контейнерних вантажів з Європи в Азію. Крім того, ТМТМ може бути використаний для доставки українських вантажів до Ірану, який активно повертається в міжнародну торгівлю після зняття санкцій.
Зараз доставка вантажів з Азербайджану до Ірану здійснюється автомобільним транспортом, але вже в 2017 році має запрацювати залізниця Астара – Решт – Казвін протяжністю близько 350 км. За попередніми розрахунками, її пропускна спроможність складе до 7 млн т вантажів на рік. Вантажі на цю залізницю можуть переспрямовуватися з порту Баку, через який проходить маршрут нового «Шовкового шляху».
Зазначимо, що в 2015 р. Ісламська Республіка Іран посідала важливе місце в експорті українських товарів (для порівняння: експорт до Казахстану склав $712 млн, а Ірану – $533,6 млн).
Китайська перспектива
Втім, потрібно розуміти, що і ТМТМ в свою чергу є лише одним з напрямків загальної системи континентальних транспортних коридорів, розвиток яких зараз активно ініціює КНР. Три роки тому в Китаї заявили про початок нового зовнішньополітичного курсу під гаслом: «Один пояс – один шлях», який передбачає створення розгалуженої транспортної інфраструктури, що з’єднує Китай, Центральну і Південну Азію, Близький Схід і Європу. Варіант доставки, запропонований Україною, є лише одним з багатьох.
Зараз під егідою КНР створюється Асоціація економічного співробітництва нового «Шовкового шляху» (об’єднає 21 державу, включно з Україною). Варто зазначити, що в планах розвитку трансконтинентальних коридорів Піднебесна сповідує принцип «чим більше – тим краще». Держави, що входять в Асоціацію, розцінюються КНР як майбутні партнери і місця для розміщення інвестицій. Зокрема, Китай вже заявив про готовність вкласти в інфраструктурні проекти $46 млрд.
Той факт, що Україна почала, нехай і мимоволі, експлуатувати новий логістичний маршрут, важко переоцінити – ТМТМ став повноцінним учасником геополітичного проекту. Можливо, тепер буде простіше вирішити питання збільшення пропускної спроможності поромних переправ у Чорному і Каспійському морях і реконструкції грузинської ділянки залізничного маршруту, яка перебуває в поганому стані.
При цьому в ЗАТ «Азербайджанські залізниці» вже підрахували, що навіть в нинішньому стані по ТМТМ до 2020 р. може бути перевезено 300-400 тис. контейнерів, а прибуток від транзиту складе $600-700 тис. на рік. В Україні таких розрахунків ще не робили, але в будь-якому випадку збитковим маршрут вже не буде.
Михайло Дикаленко
За матеріалами: Hubs
Поділитися новиною
