Проблема стабільності оподаткування в Україні доведена до абсурду - експерт


Проблема стабільності оподаткування в Україні доведена до абсурду - експерт

Проблема стабільності оподаткування, що доведена в Україні до абсурду і котру вперто не помічає тільки сама держава, не така проста, як здається на перший погляд, і має кілька взаємопов’язаних граней. Згідно з п. 4.1.9 Податкового кодексу, зміни в будь-які елементи податків і зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом податкового року. Зазначимо, що цей пункт ст. 4 ПК встановлює обмеження для внесення змін тільки в норми, які регулюють елементи податку. Решту норм можна змінювати протягом усього бюджетного року практично без будь-яких істотних обмежень, що також породжує правову невизначеність податкових відносин. Ретроактивний закон сам по собі не може регулювати поведінку особи, а тому не має головної ознаки правової норми. Ст. 58 Конституції містить абсолютно певну норму, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний суд в рішенні від 9.02.99 у справі № 1-7/99 роз’яснив конституційну норму, зазначивши, що дія правової норми починається з моменту набрання актом чинності та припиняється з утратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Однак в податкових правовідносинах ми часто стикаємося із ситуаціями, які виходять за чіткі рамки, здавалося б, однозначної правової норми, пише в статті для “Дзеркала тижня. Україна” “Ретроналоготворчість. “Помилки” держави, за які відповідальність несе платник податків” доктор юридичних наук, професор Київського національного університету ім. Шевченка Данило Гетманцев. На його думку, ретроактивність має місце, коли правова норма змінює правові наслідки фактів (подій), що відбулися в минулому, перед тим, як норма була офіційно опублікована, тобто коли вона була застосована до минулих податкових подій. Переважна більшість зарубіжних правових систем негативно ставиться до подібних правових норм, незважаючи на те що в багатьох країнах ретроактивність прямо не заборонена законом (напр., у США, Великобританії).

Складніша справа з ретроспективністю, під якою розуміють негайне набуття чинності правовою нормою без визначення т. зв. перехідного періоду, тобто застосування старих норм до подій (фактів, операцій), які відбуваються (тривають) в момент опублікування норми, але почалися до моменту її опублікування. Як правило, ретроспективність податкових норм допускається в різних правових системах світу, проте з різними застереженнями. Однією з основних проблем ретроспективності є проблема податкового періоду. Так, спірним в українському податковому праві є питання про ретроактивність правової норми, яка набрала чинності протягом податкового періоду і застосовної з його початку. Норма, що юридично набуває чинності з моменту її опублікування або пізніше і тому не має зворотної сили, фактично застосовується “заднім числом”. Адже облік економічних результатів податкового періоду і звітність мають здійснюватися за новим законодавством, яке таким чином пошириться і на відносини, що діють до моменту запровадження норми. Іншими словами, ми не ухвалюємо сьогодні податкових законів, що наказують сплатити податок вчора, хоча ми і можемо ухвалити сьогодні податковий закон, який визначає податок на підставі події, що має місце в минулому.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua