Чому держпідприємства не реформують — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Чому держпідприємства не реформують

Казна та Політика
271
В Україні близько 3 500 держпідприємств, із них працює – 1 800. Решта – в стадії ліквідації чи банкрутства.
У такому стані вони перебувають роками – юридичні процеси розтягуються в часі із судових процесів.
Більшість працюючих підприємств збиткова і залежить від держдотацій.
Правда, наскільки ці компанії дійсно збиткові, або ж такими рік у рік їх робив недобросовісний менеджмент, що “сидить на потоках”, сказати напевно складно.
Держкомпанії роками приховували від очей громадськості свою фінансову звітність, і розібратися в їхньому фінансовому стані проблематично.
Посівши крісло міністра економічного розвитку і торгівлі, Айварас Абромавічус анонсував реформу держсектора. Відповідальним за неї був його профільний радник Адомас Аудіцкас.
Реформувати держсектор виявилося складніше, ніж передбачалося. Раніше в розмовах з ЕП Аудіцкас зазначав: підприємства саботують зміни, керівники не бажають втрачати тіньових доходів і використовують всі бюрократичні механізми для того, щоб не допустити змін.
В уряді Володимира Гройсмана реформою державного сектора займається перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів. Вона зіткнулася з тими ж проблемами.
“14 держкомпаній опублікували аудит, ще 18 – в процесі його проведення. Ми очікуємо, що до кінця серпня вони опублікують свою звітність. 11 компаній не провели аудит. Частина з них не працює або перебуває в стадії ліквідації, а частина відверто саботує цей процес”, – розповідає Ковалів.
Зі зміною менеджменту в державному секторі теж все складно.
Міністерство вкотре має намір запустити конкурсну процедуру добору керівника “Укрспирту”, оголосити конкурс на посаду голови “Укрхімтрансаміаку” і вже дібрало кандидата на посаду керівника “Укренерго”. Днями стартує конкурс по “Електроважмашу”.
Відбір очільників ДП супроводжується оскарженням результатів конкурсів, зокрема з політичних мотивів, і боротьбою за найбільш “хлібні” підприємства.
Проте за підсумками 2015 року держсектор поліпшив фінансовий результат. За даними МЕРТ, якщо в 2014 році сукупні збитки ста найбільших компаній становили 119 млрд грн, то в 2015 році вони зменшилися до 42 млрд грн.
Як попрацювали держкомпанії в 2014 році
Чому держпідприємства не реформують
Чому держпідприємства не реформують
П’ятірка лідерів
Сукупний дохід всіх держпідприємств в 2015 році склав 442 млрд грн. З них 332 млрд грн припадає на сотню найбільших держкомпаній. У свою чергу сто найбільших компаній – це 86% всіх державних активів. Левова їх частка сконцентрована на п’яти держпідприємствах.
Згідно з офіційною статистикою міністерства, 39% держактивів належить нафтогазового сектора, 23% – до транспортної сфери та її основного представника – “Укрзалізниці”. Далі слідує “Енергоатом” із часткою 17%. Частки ДПЗКУ і “Укргідроенерго” складають 3% і 2% відповідно.
Найбільш прибуткові галузі – електроенергетика і хімічна промисловість. У списку найбільш прибуткових компаній – Адміністрація морських портів, “Турбоатом”, “Енергоатом”, “Укргідроенерго”, “Укренерго”.
Серед найбільш збиткових – нафтогазовий сектор з 25 млрд грн збитків свого головного представника – НАК “Нафтогаз України” і транспортний сектор з 16,8 млрд грн збитків “Укрзалізниці”.
За словами Ковалів, за останні два роки найліпший результат показав “Нафтогаз”. Його чистий збиток скоротився майже на 65 млрд грн. Збиток “Енергоатому” скоротився на 7,7 млрд грн.
“У 2015 році ситуація погіршилася у компанії “Регіональні електричні мережі” – частина її активів перебуває в зоні АТО”, – говорить Ковалів. З цієї ж причини погіршилися показники “Вугілля України” та деяких інших вугільних підприємств – “Червоноармійськвугілля”, “Краснолиманської”.
Приводи для дивідендів
У 2016 році МЕРТ очікує, що фінансове самопочуття держкомпаній поліпшиться. Як пояснила Ковалів, приводів для таких очікувань кілька.
По-перше, протягом минулих двох років на фінансовий результат ДП значно впливала девальвація гривні. Оскільки левова частка запозичень залучалася в іноземній валюті, ці компанії зазнавали курсових збитків. У 2016 році курс стабілізувався, і таких збитків вже немає.
По-друге, частина енергетичних і транспортних держкомпаній починає поступово виходити на достатній рівень прибутковості в зв’язку з підвищенням тарифів на свої послуги. Протягом багатьох років тарифи були занижені, і компанії залишалися збитковими.
По-третє, відбувається внутрішня оптимізація. Компанії взяли курс на скорочення персоналу, особливо адміністративного. Якщо в 2014 році в державному секторі було задіяно 540 тис. осіб, то в 2015 році – 280,4 тис.
По-четверте, держкомпанії переходять на систему електронних закупівель ProZorro, що дає змогу економити.
У 2015 році прибуток держпідприємств зріс від 5,5 млрд грн до 13,8 млрд грн. Ці 13,8 млрд трансформувалися 2015 року в 2,5 млрд грн перерахованих до бюджету дивідендів.
Згідно із законом дивіденди сплачуються за підсумками року. У МЕРТ очікують, що за підсумками 2016 року ситуація покращиться, і надходження від дивідендів до бюджету-2017 збільшаться на 20%. Зокрема, очікується отримання дивідендів від досі збиткового “Нафтогазу”.
На думку опитаних експертів, приплив дивідендів можливий, але прогнози МЕРТ для окремих секторів і компаній досить спірні.
“Причиною більшості збитків була девальвація 2014-2015 років. У 2016 році гривня поки стабільна, так що частина збитків, пов’язаних з переоцінкою кредитів, піде”, – говорить старший аналітик ІК Dragon Capital Денис Саква.
За його прогнозами, “Енергоатом”, швидше за все, залишиться збитковим через високу амортизацію, а “Нафтогаз” може стати прибутковим завдяки новим цінам на газ для населення і більш високим цінам на паливо, що видобуває “Укргазвидобування”. “Виплата дивідендів “Нафтогазом” буде означати, що кошти не підуть на розвиток внутрішнього видобутку”, – відзначає експерт.
Сектор вугільної промисловості, за його прогнозами, продовжить залишатися слабким. “Ціна на вугілля не змінювалася, компанії не можуть повністю розрахуватися за електроенергію”, – пояснює він.
Фінансове самопочуття активів, які перебувають у віданні Фонду держмайна, також неідеальне. Як повідомили ЕП в прес-службі фонду, до 1 квітня в його управлінні був 181 об’єкт – 47 держпідприємств і 134 господарських товариства з державною часткою понад 50%.
Із 47 ДП діяльність тільки двох визнано ефективною. Ще дев’ять працюють задовільно, 18 – неефективно, одне розташоване в зоні АТО. Решта перебуває в різних юридичних процедурах.
Господарські товариства відчувають себе не краще: ефективно працюють лише вісім.
“Очікувані результати роботи за контрольними показниками – чистий дохід від реалізації продукції, чистий прибуток, власний капітал – в 2016 році мають тенденцію до погіршення”, – повідомили ЕП у Фонді держмайна.
Найгірше становище компаній в газо- і енергоємних галузях – машинобудуванні та хімічній промисловості. Зокрема, експертів фонду непокоять показники ОПЗ. Є ймовірність, що завод закінчить рік зі збитком.
Чому держпідприємства не реформують
Водночас у фонді очікують позитивної динаміки від обласних енергокомпаній. В першу чергу, повідомляють у ФДМ, ці очікування зумовлені зростанням тарифів на електроенергію і нарахуванням пені та штрафів споживачам за несвоєчасну сплату рахунків.
Чому держпідприємства не реформують
Згідно з цими цифрами динаміка така: чистий дохід збільшується, чистий прибуток зменшується з одночасним збільшенням капіталу.
“Причина такої тенденції в тому, що основні капітальні інвестиції в цій області проходять влітку, у зв’язку з чим за 2016 рік можна очікувати зростання чистого прибутку порівняно з 2015 роком”, – прогнозують у Фонді держмайна.
До реформи прагнути
Становище в держсекторі говорить про те, що на фінансове самопочуття підприємств будуть впливати не так реформаторські рішення уряду, як курс гривні, інфляція і тарифи на газ та електроенергію.
Реформа сектора просувається повільно. Її гальмують менеджмент держкомпаній, що бажає зберегти тіньові доходи, і відсутність єдиної думки щодо держактивів у парламенті. Як результат – неухвалення або тривалий розгляд необхідних законопроектів.
Так, вже більше року Верховна Рада не затверджує списки об’єктів, що підлягають і не підлягають приватизації. Їх перегляд дасть змогу прискорити ревізію держактивів і виставити на продаж частину з них.
На ухвалення змін до законодавства про управління об’єктами держвласності знадобилося дев’ять місяців. Зокрема, закон запроваджує нові правила формування наглядових рад державних підприємств.
МЕРТ підготувало порядок, за яким будуть призначатися наглядові ради в ДП. Ми очікуємо, що крім “Нафтогазу” до кінця 2016 року в нас буде як мінімум 15 держпідприємств з наглядовими радами, сформованими з їхніх незалежних членів, а не представників міністерств, як зараз”, – пояснює Ковалів.
За її словами, це мінімізує вплив держави на підприємства.
Галина Калачова
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас