7139
Пенсії по-новому: коли українці виходитимуть на пенсію і чи стануть багатшими
— Особисті фінанси
Українські пенсіонери – найбідніші у Європі: середній розмір пенсії досяг в цьому місяці 1 738 гривень (70 доларів). Водночас у сусідній Білорусі пенсіонери отримують в середньому 134 долара. У цьому році, за словами міністра соцполітики Андрія Реви, дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) сягнув критичної позначки – 145 мільярдів гривень. Експерти впевнені: щоб скоротити “дірку” в бюджеті, необхідно переглянути пенсійний вік. Журналісти з’ясовували, навіщо Україні пенсійна реформа і як зміниться дохід старих.
На пенсії витрачаємо мільярди, а дефіцит зростає
З початку цього року в Україні працює новий податковий кодекс, згідно з яким Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для українців знизили з 41% до 22% від заробітної плати. Цей податок йде в Пенсійний фонд (ПФ), після гроші розподіляють між усіма пенсіонерами. Фактично, працюючі українці утримують всіх пенсіонерів.
У Кабміні розраховували, що зниження податкового навантаження дасть змогу роботодавцям підвищити заробітну плату і підштовхне до офіційного оформлення своїх співробітників. Однак, як зазначає перший заступник голови правління Пенсійного фонду України Микола Шамбір, в результаті зниження ставки ЄСВ у Фонді лише виріс дефіцит бюджету: підвищувати зарплати українські роботодавці не поспішають. “Дірку” доводиться компенсувати за рахунок державного бюджету.
Так, дохідна частина бюджету України в цьому році складе 595 мільярдів гривень. Чверть цієї суми (145 мільярдів гривень) витратять на пенсії. Ще 112 мільярдів ПФ отримає за рахунок ЄСВ. Міністр соціальної політики Андрій Рева упевнений, що ситуація в ПФ катастрофічна.
“Частина ВВП йде на виплату пенсій, на дотацію. Ці гроші мали бути направлені на розвиток освіти, на дороги, на медицину, на інфраструктуру. А ми змушені з бюджету забирати останні гроші, яких там і так мало, для того щоб просто наших пенсіонерів утримувати на тому злиденному рівні, який сьогодні є”, – пояснює чиновник.
Доходи від ЄСВ мають повністю компенсувати потреби ПФ, вважає експерт групи “Пенсійна реформа” “Реанімаційного пакета реформ” Віталій Мельничук. Ще до зниження процентної ставки ЄСВ зібраних коштів не вистачало на пенсії, зараз же ситуація значно загострилася: дефіцит в цьому році виріс на 45 мільярдів гривень.
“Податкова політика різкого зниження ЄСВ стала причиною такого дефіциту. У нас пенсійна система побудована на основі обов’язкового пенсійного страхування. Це страхування передбачає самодостатність пенсійного фонду, – зазначає Віталій Мельничук.
Ще одна проблема – працюючих українців стає менше, а кількість пенсіонерів зростає з кожним роком. З 16 мільйонів офіційно працевлаштованих українців тільки 10 мільйонів платять ЄСВ (аграрії, нотаріуси тощо можуть платити податок за бажанням). Їм доводиться утримувати 12,3 мільйона пенсіонерів. Крім того, багато українців частину зарплати отримують в “конверті”: 40% працюючих показують мінімальну зарплату.
Чи можуть українці залишитися без пенсій?
Микола Шамбір упевнений, що незважаючи на багатомільярдний дефіцит бюджету пенсії українці отримуватимуть своєчасно – “дірка” стабільно покривається державним бюджетом. Експерт “Реанімаційного пакета реформ” Галина Третьякова також впевнена, що ніякої загрози для українських пенсіонерів немає, в усякому разі цього року.
“Перший рівень пенсійної системи може фінансуватися прямим податком – ЄСВ. Але він може фінансуватися і з бюджету. Далеко не скрізь є зв’язка з податком. У поточному році ніяких загроз немає. У нас останні п’ять років витрати на пенсії фінансуються з двох джерел – надходження від ЄСВ та державного бюджету. Те, що він сьогодні не може фінансуватися за рахунок одного джерела, це зрозуміло. Потрібно розуміти, що прогнозно ми будемо приречені дотувати його”, – вважає експерт.
Водночас заступник директора компанії “Пенсійно-актуарний консультант” Олександр Ткач вважає, що зростаючий дефіцит ПФ – серйозна проблема для України, а пенсійну систему необхідно реформувати.
“Ми вже зайшли за граничну цифру. Пенсійні витрати не повинні перевищувати 10% ВВП. Якщо перевищує 10%, вважається, що це серйозна проблема. У нас витрати на Пенсійний фонд перевищують 17%. Загроза давно настала. Хворий вже при смерті”, – упевнений Олександр Ткач.
Що чекає українських пенсіонерів
Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” ухвалили ще в 2011-му році. Планувалося, що другий рівень пенсійної системи запрацює вже в 2014-му, проте його так і не вдалося запустити.
Звідки українці отримуватимуть пенсії після реформи:
• Солідарна система (діє зараз). Із цих коштів нараховуються пенсії
• Накопичувальна система (планують запустити). Частина внеску буде накопичуватися на індивідуальному пенсійному рахунку
• Накопичувальна добровільна система (недержавні пенсійні фонди)
Микола Шамбір упевнений, що солідарна система не має існувати самостійно – для забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи необхідно запускати накопичувальний рівень.
Галина Третьякова пояснює, що тільки за рахунок працюючих українців пенсіонери не можуть отримувати гідну допомогу від держави: для цього необхідно запускати накопичувальний рівень системи.
“Зробити так, щоб пенсіонери отримували гідні пенсії, тільки за рахунок солідарної системи неможливо. До цього висновку приходили і 20 років тому, але ніхто не мав політичної волі, щоб змінити ситуацію. Щоб зробити пенсіонерів багатими, потрібно запустити ще дві колони: обов’язковий і добровільні накопичувальні рівні”, – пояснює Галина Третьякова.
Крім того, Віталій Мельничук впевнений, що Пенсійний фонд необхідно звільнити від усіх невластивих йому виплат (допомога інвалідам війни та учасникам бойових дій, пенсії за вислугою років і т.д). За словами експерта, це допоможе заощадити в ПФ близько 60 мільярдів гривень.
“Так, потрібно зробити так, щоб у нас пенсійний фонд був бездефіцитний. Потрібно в першу чергу очистити пенсійний фонд він невластивих витрат. Потрібно було знижувати ЄСВ не так радикально. Має бути комплекс заходів”, – вважає експерт.
Міністр соцполітики Андрій Рева упевнений, що в умовах величезного дефіциту в бюджеті Пенсійного фонду запроваджувати другий рівень системи не можна. “Накопичувати можна тоді, коли у вас є надлишок. Надлишків немає. Це зрозуміло і очевидно”, – пояснює міністр.
Водночас і Валентин Мельничук, і Галина Третьякова впевнені, що накопичувальний рівень в Україні можна запровадити за рахунок додаткового податку в розмірі 2% від заробітної плати. Так, 22% від зарплати, як пропонують експерти, можуть йти на пенсії сучасним пенсіонерам, а ще 2% накопичуватися на індивідуальному рахунку, витратити гроші можна буде після виходу на пенсію.
“Другий рівень буде вводитися за рахунок економії. Раніше 2% до Пенсійного фонду платили люди. Зараз це все скасували. Щоб ввести накопичувальну систему, потрібно відновити ці 2%. А для того щоб люди не втратили гроші, потрібно підвищити зарплати. Пенсійна система України з 2004-го року трирівнева. Починаючи з 2007-го року має бути запущений другий рівень, розвинено третій рівень. Це досі не зроблено”, – розповідає Валентин Мельничук.
Нині експерти активно обговорюють можливість підвищення пенсійного віку. Середній вік виходу на пенсію в країнах Європейського Союзу – 65 років. Ще в 2010-му році Єврокомісія рекомендувала підвищити пенсійний вік до 70 років. Уже зараз німці отримують пенсію за віком із 67 років. В Європі раніше всіх на “заслужений відпочинок” виходять українці, росіяни і білоруси. В Україні з 2011-го року збільшують вік виходу на пенсію жінок (з 55 до 60 років), в Білорусі, за рішенням уряду, чоловіки виходитимуть на пенсію в 63, жінки – в 58 років. Водночас у Росії тільки почали говорити про необхідність підвищувати пенсійний вік.
Як пояснив міністр соціальної політики України, з проблемою старіння населення стикаються всі європейські країни: люди живуть довше і не поспішають заводити великі сім’ї. В результаті кількість пенсіонерів зростає, а працюючого населення – скорочується. Рано чи пізно в Україні доведеться переглянути пенсійний вік.
“Після підвищення пенсійного віку загроза відсунеться, але перегляд пенсійного віку – відсування загрози за часом. Саме по собі підвищення це великого ефекту не дасть. Потрібно переходити від солідарного принципу до накопичувального”, – говорить Олександр Ткач.
Нині переглядати вік виходу на пенсію ні Кабмін, ні Верховна Рада не планують. “Це питання ми можемо обговорити чисто гіпотетично. Ось у нас не вистачає грошей Пенсійного фонду. Ми їдемо позичати на Захід. Приїжджаємо в Німеччину, зустрічаємося з Ангелою Меркель. І скорботно їй в обличчя говоримо про те, що у нас не вистачає грошей на пенсії. Про що вона думає, як ви вважаєте? Вона вихована жінка, вона, звичайно, не скаже це в обличчя, але вона знає, що у неї вік виходу на пенсію в Німеччині – 67 років. Про що вона думає?” – питається міністр соціальної політики.
Як каже Микола Шамбір, досі невідомо, як зміниться середній вік чоловіків у результаті воєнних дій на Донбасі. За статистикою чоловіки живуть на пенсії лише 14-15 років, що відповідає показнику в країнах Європи. “У нас немає такого високого показника дожиття (термін отримання пенсії), щоб підвищувати пенсійний вік. На сьогоднішній день у нас погана ситуація з охороною здоров’я та соціальним становищем громадян. Показників для підвищення пенсійного віку немає”, – розповідає Микола Шамбір.
Чи можна довіряти недержавним пенсійним фондам
Заступник голови Пенсійного фонду вважає: НПФ, які вижили під час економічної кризи, тільки цим фактом довели свою спроможність.
“Людина вже сьогодні може платити в такий фонд і робити додатковий внесок. За рахунок цього пенсія буде вище. На жаль, у нас третій рівень недостатньо розвинений. Невелике число учасників (лише 1 мільйон чоловік) і недостатній розвиток самих фондів”, – говорить Микола Шамбір.
Недержавні пенсійні фонди диверсифікують свої активи – тобто інвестують їх в різні сфери: цінні папери і метали, депозити, нерухомість.
Наприклад, один з найбільших українських банків пропонує своїм вкладникам щомісяця відкладати 200 гривень “на старість”. Якщо збирати 30 років, то до 2046-го можна буде отримувати щомісяця 113 тисяч гривень (щомісяця НПФ обіцяє заробляти 20% від суми вкладу). Правда, невідомо, що можна буде купити на ці гроші через 30 років.
Автор книги “Назустріч майбутньому. Путівник по недержавним пенсійним фондам” Олександр Ткач радить: вибираючи НПФ, потрібно звернути увагу на такі чинники:
- коли був створений фонд;
- хто заснував фонд;
- як фонд пережив кризи 2008 і 2014 років;
- яка чиста вартість одиниці пенсійного внеску.
“Якщо фонд створено в 2007-му році, тоді чиста вартість одиниці, наприклад, була 1 гривня. Якщо зараз чиста вартість одиниці становить 2,5 гривні, то це вже показник”, – пояснює експерт.
На думку Олександра Ткача, довіра до пенсійних фондів в Україні вище, ніж до банків. Діяльність НПФ чітко регулюється законом. “Довіра до пенсійних фондів у нинішній ситуації вище, ніж довіра до банківської системи. Фондам заборонено інвестувати гроші в структури, пов’язані із засновниками фонду.
Є вимога диверсифікувати активи. Наприклад, в один банк розміщувати не більше 10% коштів, в цінні папери не більше, наприклад, 50% і так далі. Чітко законом визначено, куди фонди можуть вкладати кошти”, – каже він.
Відкладати на пенсію, вважає експерт, можна навіть за п’ять років до пенсійного віку. При цьому суму вкладів ніхто не обмежує. Засновник тренінг-центру Cashflow Ukraine Олексій Половінкін упевнений, що відкладати потрібно щомісяця не менше 10% доходу.
Згідно із законом, в українських НПФ можуть відкривати рахунки громадяни інших країн. Однак українцям збирати на пенсію в іноземних фондах складно: нині діють обмеження, згідно з якими відкривати валютні рахунки за кордоном і поповнювати їх заборонено.
Олександр Литвин
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
