Олег Вдовічен: складання податкової інформації - марна праця, або Як описати неописанне
«Що ви там варите на обід, мене не цікавить, але від вас щодня пахне смаженою рибою».
(Михайло Жванецький)
(Михайло Жванецький)
Що таке податкова інформація з практичної точки зору, які причини її складання, наслідки та ризики для суб’єктів господарювання, способи оскарження дій фіскалів? Ці питання неодноразово поставали перед бізнесом, який безпосередньо стикався з претензіями з боку податківців.
За визначенням, податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, створених або отриманих суб’єктами інформаційних відносин у процесі діяльності та необхідних для реалізації покладених на контролюючі органи функцій (Закон України «Про інформацію»).
Таким чином, джерелом податкової інформації можуть бути як платники податків, так і державні органи, зокрема і органи фіскальної служби України.
Порядок збирання податкової інформації регулюється нормами Глави 7 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фактично, найпоширенішою і найчастіше використовуваною в роботі фіскалів формою податковою інформації є листи «про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо проведення фінансово-господарських операцій» з певним контрагентом за певний період (далі – ПІ).
Така податкова інформація складається підрозділами податкового аудиту на підставі аналізу даних інформаційних систем органів фіскальної служби і надсилається за місцем реєстрації контрагентів суб’єкта господарювання, за яким вона була складена.
Дані ПІ служать підставою, перш за все, для підготовки інформаційних запитів щодо проведених господарських операцій, а в подальшому – для виходу на позапланові податкові перевірки до контрагентів, з посиланням на норми статті 78 ПКУ (п. 78.1.1 або 78.1.4).
Важливо!
Зазначу, створення податкової інформації у даному випадку – це процес не тільки «творчий», а й такий, що передбачає наявність причинно-наслідкового зв’язку. Це означає, що ПІ не можуть бути складені просто тому, що так хоче посадова особа податкової інспекції.
Зазначу, створення податкової інформації у даному випадку – це процес не тільки «творчий», а й такий, що передбачає наявність причинно-наслідкового зв’язку. Це означає, що ПІ не можуть бути складені просто тому, що так хоче посадова особа податкової інспекції.
На практиці саме складання ПІ служить основним «аргументуючим мотиватором» з боку фіскалів для забезпечення допуску до документальної перевірки або надання первинних документів на запит (в разі відмови суб’єкта господарювання).
Отже, причини складання ПІ:
- неможливість проведення документальної виїзної перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків за місцем перебування;
- неможливість проведення документальної виїзної перевірки у зв’язку з недопуском до її проведення;
- складається як доперевірковий матеріал для подальшого проведення документальної виїзної перевірки;
- неможливість проведення перевірки суб’єкта господарювання, сума доходу якого за попередній рік не перевищує 20 мільйонів гривень (дія «мораторію»);
- неможливість проведення перевірки у зв’язку з виїмкою/втратою документів;
- є інформація про закриття платника податків юридичної особи (фізичної особи – підприємця);
- за відсутності підстав для проведення перевірки у зв’язку з невиявленням фактів порушень податкового законодавства (є двійником довідки про зустрічну звірку).
Цікаво, що ПІ можуть бути складені навіть щодо підприємств, які підпадають під дії «мораторію» на проведення перевірок, а також знятих з обліку в зв’язку з їх закриттям (ліквідацією, банкрутством).
Цікавим є той факт, що самого суб’єкта не повідомляють про складання податкової інформації відносно його фінансово-господарської діяльності. Тобто фіскальний орган фактично «оголошує» для «внутрішнього користування» господарські операції безтоварними, а підприємство про це навіть і не здогадується.
Важливо!
Податкова інформація не може нести в собі будь-які висновки щодо порушення податкового (або іншого) законодавства, вона являє собою виключно аналіз і узагальнення інформації з наявних джерел. Наявність таких висновків говорить про суб’єктивізм і упередженість посадових осіб, які склали ПІ, що, в свою чергу, є перевищенням службових повноважень.
Приклад висновку листа податкової інформації: «відсутність оформлення ТОВ «Х» за звітний період травень 2016 року декларування неправомірно визначених сум податкового кредиту і податкових зобов’язань: підтверджено/не підтверджено». І все…
Податкова інформація не може нести в собі будь-які висновки щодо порушення податкового (або іншого) законодавства, вона являє собою виключно аналіз і узагальнення інформації з наявних джерел. Наявність таких висновків говорить про суб’єктивізм і упередженість посадових осіб, які склали ПІ, що, в свою чергу, є перевищенням службових повноважень.
Приклад висновку листа податкової інформації: «відсутність оформлення ТОВ «Х» за звітний період травень 2016 року декларування неправомірно визначених сум податкового кредиту і податкових зобов’язань: підтверджено/не підтверджено». І все…
Податкова інформація не відображається в Системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань. Для платника податків, щодо якого її складено, ПІ жодних правових наслідків не мають, а оскільки вони не вручаються платнику, оскаржити їх по суті неможливо. Листи податкової інформації фактично є внутрішніми документами фіскальної служби, така собі внутрішня кухня.
Для об’єктивності варто зазначити, що ПІ є також і способом уникнути повноцінної податкової перевірки, коли недопуск податківців («ігри в хованки», втрата, вилучення документів тощо) здійснюється виключно з метою складання податкової інформації замість податкової перевірки. Так можливі наслідки переносяться на плечі контрагентів у наступному ланцюзі постачання.
Таким чином, за своїм смисловим навантаженням вищеописане «творіння» податківців не варте навіть виїденого яйця, але наслідки складання листів податкової інформації можуть бути вкрай плачевними для суб’єктів господарювання, з огляду на той факт, що «б’ють» вони головним чином по клієнтах і замовниках.
При цьому той факт, що через ПІ, опосередковано, можуть «валитися» господарські зв’язки і відбуватися дискредитація ділової репутації платника – це зовсім інша історія…
Олег Вдовічен, керуючий партнер АО “Вдовічен і партнери”, адвокат
За матеріалами: Файненс.ЮА
Поділитися новиною