532
Штрафи збиратимуть по-новому
— Фондовий ринок
Регулятору фондового ринку дозволять через Державну виконавчу службу стягувати штрафи, які учасники ринку не оскаржують у суді. Поки ж комісія має судитися з усіма порушниками. Учасники ринку вважають таку пропозицію невиправданою без комплексного реформування системи держнагляду.
Прийшли по штраф
Державна виконавча служба (ДВС) зможе без рішення суду стягувати штрафи з учасників фондового ринку. Така ініціатива є в законопроекті № 4956 з поправками в закон «Про держрегулювання ринку цінних паперів в Україні». «Постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу є виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню ДВС за зверненням Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку», – йдеться в тексті документа.
НКЦПФР буде звертатися в ДВС із заявою про примусове виконання ухвали в разі, якщо штраф не був оскаржений порушником протягом 30 днів з моменту накладення, а також якщо він був оскаржений, але суд підтвердив правомірність покарання.
Автором документа є голова підкомітету з питань цінних паперів фондового ринку, діяльності рейтингових агентств і електронної комерції (комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності) Павло Різаненко. На його думку, нинішні заходи стягнення штрафів неефективні. «У разі відсутності добровільної сплати штрафу НКЦПФР звертається з позовом до суду. Тільки позитивне рішення суду є підставою для виконавчої служби стягувати штраф. Водночас комісія обмежена у фінансуванні судових витрат», – пояснив Павло Різаненко.
За даними НКЦПФР на 2 липня, центральний апарат розглянув у 2016 році 304 справи про правопорушення на ринку цінних паперів, за якими було накладено 235 штрафів на суму 3,4 млн грн. Сплачено лише 88 штрафів на 421,34 тис. грн. «Лише 12%», – нарікає Павло Різаненко.
Бюджет понад усе
У самій комісії стверджують, що не ініціювали розробку законопроекту. «На даний момент позиція комісії щодо законопроекту № 4956 не сформульована», – заявив директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим Лібанов.
Схожий законопроект раніше розроблявся комісією, але був поданий «Свободою» 2 вересня 2013 року. Профільний комітет рекомендував ухвалити документ депутатів Михайла Блавацького і Олексія Кайди в першому читанні. Однак на голосування в сесійний зал він не був винесений і був відкликаний у зв’язку із закінченням терміну повноважень парламенту VII скликання в листопаді 2014 року. Аналіз законопроекту Павла Різаненка показує, що він врахував висновки Головного науково-експертного управління щодо законопроекту «Свободи».
Не тільки штрафами
У НКЦПФР вважають, що одної точкової зміни замало. «Комісія працює над комплексним законопроектом, спрямованим на протидію правопорушенням на ринку. Плануємо винести його на обговорення вже в IV кварталі. Цим законопроектом в українське законодавство будуть імплементовані норми європейських законодавчих актів – Регламенту ЄС про зловживання на ринку, Директиви ЄС про кримінальну відповідальність за зловживання на ринку і Рекомендацій ESMA, що об’єднує 28 країн ЄС», – сказав Максим Лібанов.
Учасники ринку не бачать сенсу в такій ініціативі, в першу чергу тому, що законодавство надає досить широкі можливості комісії виписувати штрафи. І не завжди виправдані. «Спочатку потрібно докорінно змінити систему регулювання, коли правозастосування відбувається за порушення прав інвесторів, шахрайство тощо, а не за формальні прострочення або технічні помилки, які профучасники можуть здійснити через величезну кількість неефективних нормативів, ухвалених НКЦПФР. Можна наводити безліч прикладів, вдалих і ні. До вдалих можна віднести кейс MMCIS, коли вдалося захистити права інвесторів. А до невдалих – кейс Доріана Фойла, коли інвестори втратили свої вкладення. Водночас карати торговців можна, наприклад, за конкретні скарги», – вважає директор фінансової компанії «КУБ» Костянтин Шевчук.
«Всі ці закручування гайок не є реформами, бо не дадуть українцям ніяких нових можливостей. Це можливості виключно для бюрократів. Будемо готуватися до того, що штрафів буде більше і практично всі вони будуть оскаржуватися. Юристам роботи побільшає», – вважає керуючий директор групи «Універ» Олексій Сухоруков.
Голова ради асоціації «Українські фондові торговці» Олексій Петрашко вважає, що основний деструктив законопроекту в тому, що він позбавляє практичного судового захисту всіх суб’єктів, які можуть потрапити під санкції НКЦПФР – а це не тільки профучасники, а й емітенти. «Проблему примусового стягнення санкцій можна вирішити абсолютно іншим чином. Або запитавши в бюджеті відповідні асигнування на сплату судового збору. Або запропонувавши ухвалити закон, який звільняє регулятора від таких зборів. Так проблема примусового стягнення санкцій буде вирішена без утиску прав учасників ринку», – стверджує Олексій Петрашко.
При цьому НКЦПФР повинна буде продовжувати в суді доводити правомірність накладених санкцій. «Судова практика показує, що НКЦПФР часто застосовує свої права некоректно і програє процеси. Перш ніж звинувачувати судову систему в корумпованості й заангажованості, необхідно спочатку розібратися у власній правовій компетенції», – стверджує він.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
