Рада запровадила пластикові паспорти, але на ринку документів залишаються корупційні посередники


Рада запровадила пластикові паспорти, але на ринку документів залишаються корупційні посередники

Під тиском ЄС парламент ухвалив закон про ID-картки, який полегшить життя українцям, але згенерує 100 млн грн щорічного доходу в незрозуміло чию кишеню.

608 коментарів і 676 переглядів зібрав свого часу блог відомого телеведучого Володимира Познера на сайті радіостанції “Ехо Москви”. Небувалу активність коментаторів викликала історія про те, як Познеру вдалося відновити загублений паспорт громадянина США менше ніж за один робочий день.

«Дев’ять хвилин електронної черги і п’ять днів, після чого мені все видали», – з гордістю розповідає про свій досвід отримання нового українського паспорта у вигляді пластикової картки Олександр Данченко, голова парламентського комітету з інформатизації та зв’язку. До американської процедури поки далеко.

Проте Данченко дуже задоволений новим законом про паспорти, який пройшов через його комітет і який Верховна Рада ухвалила 14 липня. Документ є частиною «безвізового пакета», ухвалення якого необхідне для безвізових поїздок до ЄС.

«Якщо ми зараз не зробимо цю технологічну революцію, не підтягнемося до сучасного світу – ми ризикуємо відстати назавжди! – емоційно писав у мережі Facebook міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. – Нові високотехнологічні посвідчення особи несуть в собі великий заділ для розвитку. ID-карти – це серйозна і потрібна інвестиція в майбутнє!»

Тільки пластик і чіп, жодних штампів

Тепер пластиковий паспорт будуть отримувати громадяни України, яким виповнилося 14 років. Неповнолітнім документ видаватимуть на чотири роки, а тим, кому більше 18, – на десять років. Крім фотографії, зазначення імені та дати народження, картка матиме електронний чіп, в який буде внесено біометричні дані, а також інформацію про адресу реєстрації та громадянський стан – вступ у шлюб, розлучення.

І тут починається плутанина. ЗМІ подали новину про ухвалення закону з поясненням, що позначки про вступ у шлюб і розлучення в паспортах більше не буде. Це не так. Просто в нові паспорти інформація буде вноситися не у вигляді штампа, який на пластикову карту не можна поставити з технічних причин, а в електронному вигляді на чіп.

До кінця не зрозуміло, якою буде ця процедура. Раніше для проставлення в паспорті штампа про шлюб або розлучення необхідно було звертатися в ЗАГС. Якщо йшлося про розлучення, ЗАГС вимагав офіційну копію рішення суду, яку вилучав в обмін на штамп. При цьому в разі, якщо така людина згодом хотіла повторно вступити в шлюб, штампа в паспорті про розлучення було недостатньо – потрібно було знову показувати рішення суду, яке… вже вилучив ЗАГС. Отже, треба було знову йти в райсуд і отримати документ повторно.

Нічого страшного, але оскільки в районних судах у години видачі рішень збираються величезні черги, отримати рішення було великою проблемою. Журналіст НВ зустрів на одному з інтернет-форумів дискусію людей, яким необхідно було отримати рішення райсуду. Вони обговорювали, о котрій ліпше приїжджати займати чергу – о п’ятій ранку чи о третій ночі. Така ситуація дозволяла численним дрібним юридичним фірмам та адвокатам мати стабільний потік клієнтів, які не могли отримати рішення суду і зверталися по допомогу. Адвокати, користуючись можливістю прямого доступу в судову канцелярію, отримували документи без зайвих проблем.

Знайшли свою маржу

Це не єдина «паспортна схема», яка приносила непогані гроші в кишені її бенефіціарів. Формально паспорти, внутрішні й закордонні, видавали відділення Міграційної служби. Зараз цю функцію передали Центрам надання адміністративних послуг. Однак і раніше, і зараз діють всілякі посередники, які заробляють на тому, що сервіс у первинних структурах недостатньо якісний – там зазвичай велика черга.

Серед таких посередників є держпідприємство “Документ”. Так, якщо в прайс-листі Міграційної служби вартість отримання біометричного паспорта для виїзду за кордон – близько 560 грн, то в ДП “Документ” – від 910 до 1 170 грн, залежно від термінів. По суті, клієнт платить за нестояння в черзі. Але треба сказати, що графік відділень Міграційної служби складено так, що близько половини робочого часу триває прийом клієнтів тільки від посередників. В іншу половину часу в порядку великої черги намагаються отримати свої документи ті, хто не боїться багатогодинного стояння і хоче заощадити на посередниках.

Центр політико-правових реформ оцінює, що нові внутрішні пластикові паспорти будуть зовсім недешевими: 200 грн коштуватиме сама карта, а ДП “Документ”, частка якого на ринку посередників для отримання документів збережеться, братиме ще 140 грн за свої послуги. За даними центру, в рік держпідприємство буде отримувати близько 100 млн грн доходу тільки за послугу видачі внутрішнього паспорта.

У минулому році ДП “Документ” відзвітував про 19,4 млн грн чистого прибутку. Куди пішли ці гроші, в прес-службі компанії не відповіли. А питання з цього приводу є. Наприкінці 2015-го Печерський райсуд Києва почав слухати справу про те, як з ДП “Документ” через фіктивні договори виводилися гроші. Так, чиновники держкомпанії закупили на 18,2 млн грн (сума майже дорівнює річному прибутку) аграрної продукції, яка для роботи компанії не потрібна.

Постачальниками в схемі виступили компанії на кшталт “Термінал-Укрхарчобутсировина” і “Ворон-2008”, у яких навіть немає своїх інтернет-сайтів. За більшістю договорів постачання не було, а гроші ДП “Документ” все одно перераховувало. В інших випадках товар закуповували за ціною, істотно нижчою за ринкову. Потім його перепродували в офшори за реальною ціною, щоб розрахуватися з постачальником, а початковий неринковий внесок виводився на рахунки бенефіціарів афери.

На питання НВ, навіщо потрібне таке підприємство, Данченко з комітету з інформатизації відповів, що аналогічні компанії є в Німеччині та Польщі. Потім він почав пояснювати, що оскільки бізнес будується на доступі до реєстру персональних даних, то такі компанії повинні бути державними. Коли НВ уточнив, що питання не про форму власності компанії-посередника, а про необхідність посередника в принципі, Данченко сказав: «Я не хочу їх захищати. Вони прибрали корупційну складову, коли відділення ДП “Документ” перестали сидіти в одному приміщенні з Міграційної службою. Ви можете оформляти паспорти і в Центрі надання адмінпослуг».

Якщо навіть голова профільного комітету визнає наявність корупційної складової в паспортному сервісі, незрозуміло, чому в супровідній записці до нового закону, який готував комітет, сказано, що корупційних ризиків немає.

Два паспорти ліпше, ніж один?

Наявність посередника в паспортному сервісі – тільки одна сторона монети. Іншою стороною є недостатня увага українських законодавців до кращих світових практик.

Наприклад, в США основним документом особистості є паперовий паспорт-книжечка, який одночасно є і внутрішнім документом, і документом для виїзду за кордон.

Крім того, в Америці панує зовсім інша культура поводження з документами – в більшості випадків американцеві достатньо картки водійської ліцензії, з якою можна навіть проголосувати на виборах.

Але загальновизнаним лідером в питаннях міграції та випуску документів є Австралія. Там така ж модель – основним документом є паспорт-книжечка, з яким можна виїжджати за кордон.

Дещо інша модель працює в Естонії, де паспорт є перш за все документом для виїзду за кордон, тоді як на території країни особистість засвідчує, як правило, пластикова ID-карта. Нею ж можна і проголосувати дистанційно на виборах. Здавалося б, ось де Україна взяла свою модель. Але ні – в Естонії статус паспорта, з яким естонці виїжджають за кордон, і пластикової карти зрівняно, тоді як в Україні користуватися закордонним паспортом на території країни не вийде.

Пам’ятаєте, як на парламентських виборах 2012 року лідер партії “Свобода” Олег Тягнибок намагався проголосувати за допомогою закордонного паспорта на виборчій дільниці в Дарницькому районі Києва – і був посланий додому по внутрішній паспорт?

НВ поцікавилося у Данченка, чому не можна запровадити єдиний паспорт і для використання в Україні, і для виїзду за кордон. «Ніде в світі це так не працює, навіть в Америці чи Німеччині», – сказав він.

Коли у відповідь були наведені приклади з тієї ж Америки, де у громадян один паспорт на всі випадки життя, депутат все ж вказав на важливу різницю – громадяни США їздять без віз у більшість країн світу, тоді як українцеві слід проставляти візи, тому йому потрібен окремий паспорт-книжечка. До того ж, його треба регулярно міняти, адже в разі частих подорожей сторінки в паспорті швидко заповнюються.

Однак австралійці, яким теж потрібні візи для деяких країн, ставлять їх просто в єдиний паспорт. Крім того, посольства різних країн в Австралії видають візи в електронному вигляді, коли наліпка в паспорті не потрібна. Радник міністра інфраструктури Яніка Мерило, яка чотири години захищала новий закон на засіданні профільного комітету, каже, що надія все-таки є. Закордонний паспорт знадобиться лише в тих країнах, де потрібна віза. У країни з безвізовим для українців режимом можна буде з часом їздити з пластиковоюй ID-карткою. «З ухваленням даного законопроекту ми набагато ближче до цього», – каже Мерило.

Мрії про цифрову країну

У запровадженні нових пластикових паспортів є й інші плюси. У чіпах цих паспортів передбачено наявність електронного цифрового підпису (ЕЦП). Цей підпис потрібен в першу чергу для здійснення фінансових транзакцій онлайн.

«Картка, завдяки наявності ЕЦП на ній, може служити ключем доступу до будь-яких баз даних – хай то єдиний реєстр чи будь-яка інша державна або приватна база, – пояснює Дмитро Дубілет, заступник голови “Приватбанку”, який також керує проектом iGov, задуманим як сайт для отримання документів онлайн. – Ніхто не заважає, наприклад, якій-небудь приватній компанії зробити реєстр груп крові українців і давати до нього доступ через цю картку».

Загалом же українській державі треба змінювати ставлення до документів і довідок. «На жаль, всюди ще багато атавізмів з радянських часів, – наголошує Дубілет. – Рано чи пізно ми повинні прийти до того, щоб держава не вимагала від громадян довідки на ту інформацію, яка є у інших державних органів». Але це в ідеалі. Зараз же важливо домогтися хоча б того, щоб всі довідки можна було отримувати по інтернету, підсумовує банкір.

Українські роботодавці зазнають втрат через те, що співробітники в робочий час змушені стояти в чергах, наприклад, у відділеннях Пенсійного фонду, щоб отримати довідку про доходи за кілька років. При цьому економіка країни в першому кварталі зросла лише на 0,1%. Це явно не дає можливості витрачати робочий час на черги в держорганах, навіть якщо в результаті люди отримують паспорти з поліпшеним функціоналом.

Іван Верстюк

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua