717
Гордість і упередження: хто і чому бореться за квоти в Раді НБУ
— Казна та Політика
Рада Національного банку опинилася в епіцентрі скандалу. Після звільнення членів ради, що призначаються за квотою парламенту, в той же день, 7 липня, депутати спробували переобрати їхніх наступників. Але марно, оскільки голосування було зірвано.
Як виявилося, винесені на суд парламенту кандидатури Станіслава Аржевітіна (голови ради Асоціації українських банків), Віри Ричаковської (екс-заступниці голови НБУ) і Олени Щербакової (колишньої директорки генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ) в останній момент було підмінено.
І депутатам запропонували затвердити до Ради НБУ президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, екс-директора монетарного департаменту НБУ Наталію Гребенник і Віктора Козюка з Тернопільського національного економічного університету. Єдиний кандидат, що “перекочував” з першого списку, – один із творців проекту VoxUkraine Тимофій Милованов.
Однак депутати заявили про фальсифікацію і голосувати відмовилися. Повернути народних обранців до сесійної зали зміг тільки прем’єр Володимир Гройсман, який заявив, що відсутність сформованої Ради НБУ ставить під загрозу соціальні виплати в Україні. Це подіяло, і парламент все-таки ухвалив рішення, підтримавши своєрідний “мікс” із запропонованих раніше персоналій.
До складу ради увійшли Віктор Козюк, Олена Щербакова, Віра Ричаковська, а також Тимофій Милованов, який, до речі, до останнього запевняв, що коли обрання відбуватиметься з порушеннями, він зніме свою кандидатуру.
Межа тиску
Учасники фінансового ринку коментують баталії навколо Ради НБУ неохоче. “Не можу поставитися до цього однозначно. Але без сумніву йде боротьба за сферу впливу на діяльність Нацбанку. Питання в тому, хто переможе: ті, хто будуть підігравати правлінню, або ті, хто буде тиснути на нього”, – заявив на умовах анонімності керівник одного з великих банків.
У правління Нацбанку справді є всі приводи побоюватися нелояльності. Ще минулого літа, в червні 2015 року, в закон “Про Національний банк України” було внесено зміни, згідно з якими повноваження ради значно посилилися. Зокрема, вона отримала право визначати, як часто проходитиме аудит діяльності регулятора. Плюс до всього, в сферу відповідальності Ради НБУ потрапила система внутрішнього контролю та управління ризиками. Також рада курирує грошово-кредитну політику, валютне регулювання та курсоутворення, затверджує кошторис витрат Нацбанку, розподіляє його прибуток, оцінює роботу правління і дає йому рекомендації.
Тому логічно, що в разі формування політично нейтрального складу ради її члени будуть не імітувати роботу, а справді впливати на діяльність НБУ.
“У нас же все роблять для того, щоб Рада НБУ не втручалася в справи регулятора і банківської системи. Досить подивитися на засади грошово-кредитної політики, які він щорічно затверджує. Цей документ не містить ніяких кількісних параметрів, орієнтирів і обмежень. Тільки декларації про методології, підходи, труднощі тощо”, – говорить екс-міністр економіки України Володимир Лановий.
Ще одне нагальне питання, яке належить вирішити Раді Нацбанку – затвердження річного аудированого звіту НБУ, після чого він зможе перерахувати до бюджету 38 млрд грн отриманого прибутку. І є побоювання, що у ради виникнуть питання до роботи регулятора, що, в свою чергу, заблокує поповнення держскарбниці (про що, власне, і говорив Гройсман перед голосуванням).
“Рада же здійснює ці функції номінально, не втручаючись в діяльність правління. Поки що це влаштовує всі сторони на рівні прийняття рішень”, – міркує Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.
Неугодні за бортом
Так чи інакше, але домогтися формування 100% лояльної до правління Ради НБУ депутатам так і не вдалося. Зокрема, Віра Ричаковська, так само як і Олена Щербакова – це представники команди Сергія Арбузова, який обіймав посаду голови правління в 2010-2012 роках. Тимофій Милованов пройшов до ради за квотою “Самопомочі”. Хіба що кандидатура Віктора Козюка була підтримана Нацбанком і пролобійована блоком Петра Порошенка.
А ось виключення зі списку кандидатів Станіслава Аржевітіна можна вважати для НБУ своєрідною “перемогою”. Причому, він сам визнає, що не особливо поділяв монетарну та регуляторну політику Нацбанку.
“Впроваджувати якісь гіпотетичні програми інвестиційного кредитування і приводити в приклад розвинені країни – це неправильно і некоректно. Це обман, який несе негативні результати. І я завжди про це відкрито говорив”, – наголошує Станіслав Аржевітін.
Крім того, багато учасників банківського ринку, які в тому числі є членами Асоціації українських банків, до керівництва якої входить Аржевітін, не підтримують курс НБУ на очищення банківської системи. “Я прихильник того, щоб почати обговорення внесення змін до Конституції, де має бути сказано, що НБУ відповідає за економічне зростання, зайнятість населення і грошову стабільність (не цінову). А така перспектива керівництву Нацбанку явно не подобається”, – каже Аржевітін.
Не підтримує міжусобну боротьбу, яка розгорнулася в Раді НБУ, і екс-заступник голови Національного банку Сергій Яременко. На його думку, те, що відбувається, мало схоже на добір професіоналів, які здатні запропонувати дієві інструменти розв’язання проблем, що накопичилися в банківській системі.
“Ми бачимо те ж саме, що було всі 25 років. Це посідання місць за якимись квотами. При роботі в НБУ мене завжди дивувало таке ніби додаткове навантаження і з якою завзятістю воно досягається. Значить, цілі інші і тому важливий просто сам факт перебування в раді. Можливо, для одних це – задоволення власних професійних амбіцій, для інших – вплив на політику НБУ, на налагодження контактів з його керівництвом і здобуття якогось впливу”, – вважає Яременко.
У вузьких рамках
На думку експертів, передбачених законодавством функцій Ради НБУ цілком достатньо, щоб контролювати правління Нацбанку і формувати рекомендації в грошово-кредитній політиці, валютному регулюванні тощо. “Але готовності керівництва країни і Нацбанку до передачі важелів впливу раді явно немає”, – коментує Андрій Шевчишин.
Погоджується з ним і Володимир Лановий, який вважає, що Рада НБУ перетворилася на пасивного спостерігача, який жодним чином не впливає на роботу регулятора. “Хоча, по суті, Нацбанку мають бути виставлені певні обмеження – за операціями з цінними паперами, на валютному і на борговому ринку. І це якраз ті завдання, які повинна розглядати Рада НБУ, вибудовуючи стратегію дій Нацбанку на півроку або на рік”, – упевнений Лановий.
Втім, висновки робити рано, тому що формування ради ще не завершено. А з огляду на труднощі, з якими стикаються лобісти у просуванні окремих кандидатур, є ймовірність, що її “укомплектування” затягнеться на невизначений термін.
“Головне, щоб у правління Національного банку потім було бажання конструктивно працювати з радою. Наприклад, я пам’ятаю випадок, коли Володимир Стельмах (колишній глава НБУ. – Ред.) після того, як Сергій Яременко коментував деякі рішення правління, просто заборонив публічні висловлювання. Ось це якраз приклад неконструктивної роботи”, – згадує екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.
До слова, не виключений ще один варіант розвитку подій. “Оскільки формування ради відбувалося з відвертими порушеннями, не виключено, що його визнають нелегітимним в судовому порядку. Питання лише в тому, чи буде політична воля оскаржити ухвалене парламентом рішення”, – резюмує старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери” Ростислав Кравець.
Павло Харламов
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
