330
Відпустка з привидом виборів: чи можуть депутатів улітку повернути в Раду
— Казна та Політика
Сьогодні Верховна Рада пішла на канікули. Знову на засідання народні депутати зберуться 6 вересня. При цьому останні два тижні парламент майже не працював. Депутати так і не ухвалили всіх необхідних законопроектів з пакета МВФ, залишили відкритим питання децентралізації та призначення голів обл- і райадміністрацій, а також повернули на доопрацювання законопроект про затвердження тарифів на тепло.
Законопроекти залишилися неухваленими не тільки через систематичне блокування трибуни опозицією, а й неорганізованість самої коаліції.
Як розходилися на канікули, деякі депутати лякали колег, що їм доведеться повернуться з Маврикія і Балі заради розгляду законопроекту про вибори на Донбасі. Чи існує така загроза, чи отримає Україна гроші МВФ без законопроектів і чому райони будуть жити без голів?
Донбаська обманка для Росії
На думку депутатів “Самопомочі”, найвірогіднішим приводом зібрати Раду на позачергове засідання може стати необхідність ухвалити закони під вибори на Донбасі. Таку думку висловлює віце-спікер Оксана Сироїд і голова фракції Олег Березюк.
На погоджувальній раді в понеділок Березюк звинуватив голову комітету з правосуддя Руслана Князевича в тому, що він таємно розробляє законопроект щодо виборів на Донбасі.
Правда, сам Князевич написання законопроекту заперечує.
Але представники “Самопомочі” на доказ своєї правоти апелюють до слів держсекретаря США Джона Керрі під час його візиту до Києва, тиждень тому.
“Президент Петро Порошенко в значній мірі просунувся в розробці закону про вибори і вирішенні питання вимог до амністії, фокусуючись на політичних аспектах децентралізації. І цей закон поки в значній мірі опрацьовано і письмово оформлено між сторонами. Хоча все одно залишаються питання, які необхідно вирішити”, – заявив Керрі на спільній прес-конференції з Порошенком.
“Рік тому самі американці пропонували нашим колегам, в тому числі й Оксані Сироїд, стати співавторами цього закону про вибори, але вони відмовилися. Пропонували це ніби й Роману Безсмертному, який тоді ще входив у мінську групу. Але він теж відмовився”, – говорять в “Самопомочі”.
За словами представників цієї фракції, з кінця минулого року президент довірив підготовку цього законопроекту депутату своєї фракції Руслану Князевичу, але той нібито не хоче доповідати про законопроект, розуміючи всі репутаційні ризики.
Депутати Садового допускають, що вже влітку законопроект може бути схвалено. Нібито спікер Андрій Парубій може скликати позачергове засідання Ради наприкінці літа – після святкування Дня Незалежності.
“Президент пообіцяв Керрі й Меркель проголосувати законопроект про вибори в Донбасі влітку”, – пояснюють у фракції.
Але соратники президента такий варіант категорично заперечують.
“Ми їм закон про судоустрій ухвалили, от нехай будуть задоволені. А далі хай Росія припиняє вогонь і виконує свої 4 невиконаних пункти угод”, – сказав понад місяць тому один із найближчих соратників президента в неофіційній бесіді з журналістами. Президент також неодноразово публічно говорив, що без припинення вогню ніяких виборів не буде.
Що стосується візиту Керрі, то, як кажуть депутати БПП, він не просив проводити вибори в цьому році, але наполягав, щоб Рада почала обговорення цього питання.
“Він підкреслив, що США все важче стримувати російське лобі в Європі та обстоювати збереження санкцій. Тому Керрі попросив розпочати обговорення закону про вибори у Верховній Раді. Хоча б з якихось технічних нюансів. Наприклад, ми ж можемо почати розробляти законопроекти про голосування переселенців. Ну якось же повинні будуть вони голосувати. І ще щось в такому ж дусі”, – говорить представник партії президента, обізнаний в деталях переговорів.
Водночас він сумнівається, що заради цього законопроекту депутатів стануть збирати серед літа. Тим більше, що і в головного сателіта БПП – “Народного фронту” ставлення до спецстатусу Донбасу і виборів там вкрай негативне.
Гроші МВФ vs спецконфіскація
Минулого тижня вдруге після переутворення коаліції вирвалися назовні розбіжності між БПП і “Народним фронтом”. Причиною став багатостраждальний законопроект про спецконфіскації. Вже 2 роки його ухвалення лобіюють “фронтовики” Сергій Пашинський і Тетяна Чорновол. Але в залі систематично не вистачає голосів на його включення до порядку денного.
“Ми даємо голоси. От скільки є, стільки і даємо”, – виправдовувався в цей четвер представник президента в парламенті Артур Герасимов.
“Чесно кажучи, ми самі розуміємо, що якби авторами не були Пашинський і Чорновол і Пашинського не підозрювали в дерибані палива Курченка, то закон давно б уже ухвалили. А так “маємо те, що маємо”, – визнає один з депутатів- “фронтовиків”, але просить не називати його імені.
“З іншого боку, прем’єр вже почав розуміти, що гроші ці все одно підуть до бюджету і йому вони ой як потрібні”, – додає депутат.
Минулого тижня Володимир Гройсман прийшов на зустріч із фракцією “Народного фронту” і пообіцяв підтримку законопроекту зі спецконфіскації в обмін на голоси для законів з пакета МВФ. Соратники Арсенія Яценюка погодилися. Але минулого четверга законопроект зі спецконфіскацій знову не внесли до порядку денного, хоча фронтовики дали голоси і за законопроект з пакета МВФ, і за зміни в закон про держслужбу, необхідний адміністрації президента.
Після цього соратники екс-прем’єра Яценюка пішли в тихий саботаж і відмовилися підтримувати законопроекти з МВФ.
“У нас же ж як? Ми їм голоси вічно даємо, а вони нас тільки те й роблять, що кидають. Тому на цьому тижні Максим Бурбак (голова фракції НФ) їм уже прямо сказав, що нехай спочатку мобілізують своїх депутатів під їхні закони, а потім вже щось від нас вимагають”, – говорить співрозмовник в “Народному фронті”.
“Фронтовики” на цьому тижні відмовилися вносити свій законопроект.
“Я, якщо чесно, втомився з цим бігати. Нехай прем’єр сам думає, як йому і чим наповнювати бюджет”, – сказав Пашинський.
У свою чергу, Кабмін на цьому тижні не став педалювати і ухвалення законопроектів, потрібних МВФ, хоча рада директорів розглядатиме питання України вже сьогодні.
“Прем’єр минулого тижня все пояснив, а далі всі політичні сили повинні усвідомити, що ціною їхнього неголосування може стати транш МВФ”, – говорять в оточенні прем’єра Володимира Гройсмана.
Водночас депутати з БПП підозрюють, що раз їх не змушують все і швидко ухвалювати, то транш або можуть дати і без цих законопроектів, або гроші прийдуть ближче до зими і у депутатів є ще час.
Як відомо, із затвердженої чотирирічною програмою суми допомоги в $17,11 млрд Україна змогла отримати лише перші два транші в загальному обсязі близько $6,7 млрд, з яких $2,7 млрд було спрямовано на підтримку держбюджету, решту – в золотовалютні резерви.
На початку червня стало відомо, що МВФ, швидше за все, уріже черговий транш Україні з $1,7 млрд до $1 млрд.
“На останній фракції Яценюк нам сказав, що може навіть краще, що спецконфіскація відкладається до осені, адже за підрахунками наших аналітиків у Гройсмана на той час буде суттєва дірка в бюджеті. Тоді й побачимо, хто на що удатний”, – розповідає один із соратників екс-прем’єра.
Зубний біль Адміністрації Президента
Крім МВФівських законів “Народний фронт” також обіцяв проголосувати в обмін на “спецконфіскацію” законопроект про внесення змін до закону про держслужбу, який дозволяв урегулювати проблему з призначенням голів райадміністрацій.
Але в підсумку через торги всередині коаліції документ ухвалено тільки в першому читанні. До того ж проти нього категорично виступив експерт “Реанімаційного пакета реформ” Микола Виговський, а потім і представниця “Батьківщини” Олена Шкрум.
“У законопроекті Герасимова пропонується, щоб відбір (голів місцевих держадміністрацій) здійснювався спеціально створеною комісією при президенті. Це суперечить положенням Конституції”, – заявив експерт РПР, посилаючись на 118 статтю Конституції.
Виговський звинуватив АП у спробі “узурпації влади”, а слідом за ним Шкрум заявила про тиск на комітет першого зама голови АП Віталія Ковальчука.
“Я не люблю, коли перебріхують документи. І коли говорять, що комісію при Кабміні замінить комісія при АП, я говорю, що немає там такого. І я говорив про це з європейцями і пояснював, що ніяк цей законопроект не порушує норми 118 статті Конституції – комісія подає кандидатуру Кабміну, а уряд уже робить подання президенту. Але зараз ця комісія ще не працює, і у 60 районів немає голів”, – говорить автор законопроекту Артур Герасимов.
За його словами, він доклав величезних зусиль, щоб ухвалити компромісний для всіх варіант законопроекту, і комітет з ним погодився, але в підсумку все було зірвано саме експертом РПР.
До речі, в самому РПР це теж визнають, як і те, що законопроект Герасимова «не такий вже і страшний», а їхній експерт “перегнув палицю, та ще й “накрутив” Олену Шкрум”.
“Коли Томбінський, почувши все це, висунув претензії до АП, ті сказали, що вони готові до дискусії, та ось тільки в даний момент ситуація у них патова”, – розповідає представник РПР.
“Тому Ковальчук так і поспішав з призначеннями губернаторів і взяв подекуди вельми дивні кадри, тому що нам потрібно було встигнути до 1 травня, коли набув чинності закон про держслужбу і ми опинилися загнані в глухий кут”, – говорить співрозмовник в адміністрації президента.
“Коли я почав займатися питанням, не було призначено 40 голів районів, тепер їх 60, і це питання не буде вирішене до осені”, – каже Герасимов.
Не підійшов тариф
У четвер Верховна Рада України відправила на повторне друге читання законопроект № 2966-д “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг”.
При цьому за ухвалення документа в другому читанні проголосували 188 депутатів.
Одним із завдань законопроекту було через рішення НКРЕКП дозволити формувати тарифи на тепло через ринкові механізми.
“Без цього закону всі розмови про тарифи будуть просто популізмом”, – заявила в залі Белькова. Але закон над котрим комітет працював півроку, знову було відправлено на доопрацювання.
Парламент мав розглянути проекти законів № 3038 – про децентралізацію ренти, 3096 – про спрощення регуляторного режиму для газовидобутку, 4868 – про впорядкування законодавства відповідно до закону про ринок природного газу, 4840 – про EITI, або прозорість звітності видобувних галузей. Але їх не включили до порядку денного через брак голосів. Як і інші законопроекти.
Так, у Раді не знайшлося голосів за внесення змін до законодавства з управління фондами соцстрахування.
“Може виявитися, що після повернення з канікул нам нічим буде управляти, а всі гроші підуть наліво», – нарікав у напівпорожньому парламенті профільний міністр Олександр Рева.
Але на його заклики до спікера покликати депутатів і таки дати результативне голосування Андрій Парубій тільки втомлено огризнувся: “Колеги, а ви мені підкажіть, це я маю переконувати депутатів голосувати або фракція, до якої вони належать?”
Коли спікер це казав, у парламентській їдальні сиділо як мінімум 10 депутатів БПП і мирно вечеряло. Деякі з них весело обговорювали попереднє провальне голосування про пільги на авіабудування, заради якого Сергій Березенко, який нещодавно зламав ногу, з’явився в Раді на двох милицях.
“Уявляєте, виступає там Острікова (депутат “Самопомочі”) і каже, що закон дає занадто багато пільг, і тут Южаніна як зашипить “більше ти в мене через комітет нічого не проведеш”, – розповідав один з депутатів.
Але рятувати Южаніну і голосування в зал ніхто не поквапився. А спікер Парубій, відмучившися до 18 години, закрив засідання.
“Я нічого не можу з цим вдіяти – голосів немає”, – розчаровано сказав спікер.
У п’ятницю депутати закінчили працювати і роз’їхалися відпочивати до 6 вересня.
“Ну що? Тепер можна і в теплі краї, шкода тільки новини доведеться читати постійно, а то раптом позачергове засідання”, – нарікали депутати на виході з Ради.
Тетяна Ніколаєнко, Надія Андрікевич
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
