Гра в імітацію: як судді опираються переатестації


Гра в імітацію: як судді опираються переатестації

Минулого тижня стартував черговий етап переатестації суддів. Цю процедуру вже пройшло більше 300 суддів, які працюють в судах першої та апеляційної інстанцій. Самі служителі Феміди від цього не в захваті й нерідко намагаються уникнути перевірки на чесність, використовуючи різні методи.

Одні судді демонстративно ставлять під сумнів легітимність переатестації, інші демонстративно подають у відставку або щосили відтягують день, коли їм доведеться постати перед комісією, треті плетуть інтриги.

Цікава статистика

Переатестацію суддів керівництво країни затіяло, щоб очистити судову систему від кадрів, рівень знань котрих явно не відповідає обійманій посаді, а рівень витрат – офіційним доходам. Займається цим Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Проведення переатестації було обумовлено ще в коаліційній угоді й передбачено в законі “Про забезпечення права на справедливий суд”, ухваленому в лютому 2015 року.

Першими оцінювання мали проходити Верховний Суд і вищі спеціалізовані суди. Але вищі органи суддівського самоврядування – Рада суддів і ВККС не змогли вчасно узгодити необхідні для переатестації нормативні документи і, таким чином, зірвали процедуру оцінювання.

Першими переатестацію в лютому 2016 року пройшли близько 90 суддів, у яких в минулому році закінчився п’ятирічний термін перебування на посаді та які претендують на обрання на посаду судді безстроково. У квітні – червні оцінювання пройшли понад 200 суддів апеляційних судів Києва та області.

Якщо брати результати оцінювання чотирьох апеляційних судів – Апеляційного суду Київської області, Апеляційного суду Києва, Київського апеляційного господарського суду, Київського апеляційного адміністративного суду, то за даними ВККС тільки 160 суддів цих судів (57%) пройшли оцінювання успішно.

8 суддів цих судів (3%) повністю провалили оцінювання і визнані не здатними працювати суддями, 23 судді (8%) з різних причин не з’явилися на оцінювання, а 45 суддів (16%) подали заяви про відставку напередодні оцінювання. Доля ще 45 суддів (16%), в оцінюванні яких була оголошена перерва, стане відомою саме в липні.

Перерва, як правило, оголошувалася у випадках, якщо суддя не зміг виразно пояснити походження майна свого чи близьких родичів або якщо у ВККС не вистачало якихось важливих даних для об’єктивного оцінювання результатів роботи судді за попередні кілька років.

Якщо брати результати оцінювання кожного суду окремо, то найгірший результат поки продемонстрував Київський апеляційний адміністративний суд (КААС), де визнані нездатними працювати за фахом відразу чотири судді, тобто половина штатного складу. Кращий результат показав поки що Апеляційний суд Києва, де переатестацію провалив тільки один суддя.

Складні розклади

Незважаючи на те, що оцінювання триває вже півроку і багато суддів пройшли його досить успішно, в суддівських колективах продовжує існувати думка, що оцінювання – це удар по авторитету судової влади, оскільки суддям, наче на іспиті або навіть допиті, доводиться пояснювати причини скарг на себе та історію походження свого майна.

За спостереженнями кореспондента “РБК-Україна”, найбільший опір переатестації чинять судді господарських і адміністративних судів, тоді як інші ставляться до проведення оцінювання лояльніше.

За словами співрозмовників “РБК-Україна”, які працюють в судах, таке ставлення до оцінювання має історичні корені, що походять ще з часів президентства Януковича. “Стати суддею господарського чи адміністративного суду завжди вважалося удачею. Там багато хороших суддів, але є й чимало “митних” персонажів, які потрапили туди виключно завдяки своїм впливовим родичам або зв’язкам, хоча за своїм рівнем кваліфікації вони не потягнули б роботу навіть у звичайному провінційному районному суді”, – розповіло автору джерело в Апеляційному суді Києва.

З огляду на те що в цих судах сконцентрована велика кількість справ, які стосуються бізнесу і взаємовідносин з органами влади, працювати в них вважається перспективною і навіть прибутковою справою.

За словами колишнього судді Київського апеляційного господарського суду, адміністративні та господарські суди завжди були під особливою увагою держави. “У минулі роки заступник голови президентської адміністрації Андрій Портнов розставляв на чолі ключових судів країни лояльних до президента і його оточення людей, а кандидатури суддів у господарські та адміністративні суди часто узгоджувалися особисто з ним”, – розповіло джерело. За словами співрозмовників “РБК-Україна”, в ті роки існували навіть квоти в судовій системі, які розподілили між особами, близькими до тодішнього президента.

Як зазначають джерела “РБК-Україна” в судовій системі, головою Окружного адміністративного суду Києва в 2010 році став колишній помічник впливового в ті роки народного депутата від “Партії регіонів” Сергія Ківалова Павло Вовк (потім, за словами джерела, він переорієнтувався на Андрія Портнова). Не так давно цей суддя був помічений журналістами в одній компанії із впливовим народним депутатом від фракції БПП Олександром Грановським.

Господарський суд Києва за Януковича очолив виходець з Донецька Артур Ємельянов, близький до особистого друга Януковича, голови Вищого господарського суду України в 2010-2014 роках Віктора Татькова. Київський апеляційний адміністративний суд очолював протеже ще одного вихідця з Донецька, голови Вищого адміністративного суду в 2011-2014 роках Ігоря Темкіжева, донеччанин Євген Мезенцев.

Наприклад, у Господарському суді Києва зараз працює дочка колишнього заступника Генерального прокурора та прокурора Києва Євгена Блажівського, Оксана. У тому ж суді працюють дочка колишнього голови Криму, народного депутата Василя Джарти, Вікторія, а також дочка екс-голови Печерського райсуду Києва утікачки Інни Отрош, теж Інна. Там же працює суддею і Олена, дружина Миколи Чінчіна, останнього начальника Головного слідчого управління МВС за міністра Захарченка. У Київському апеляційному господарському суді працюють син міністра юстиції часів Леоніда Кучми і колишньої судді Конституційного Суду Сюзанни Станік, Сергій. Там же працює і син нинішньої судді Конституційного Суду Наталі Шаптали, Євген.

Крім родинних зв’язків, господарські та адміністративні суди виявилися укомплектованими і за кланово-регіональним принципом. “Наприклад, у КААС велике представництво суддів з донецького регіону, які почали там працювати саме в 2010-2013 роках. Часто вони робили запаморочливу кар’єру, до 2010-2013 рр. Працювали в якомусь районному суді в Донецькій області, а потім раптово опинялися в Києві, при цьому не де-небудь, а відразу в апеляційній інстанції. До цього деякі з них взагалі ніколи не працювали в сфері адміністративного права”, – розповіло автору джерело, близьке до ВККС.

Суддівська фронда

Перший досвід оцінювання показав, що суддям всіх інстанцій і юрисдикцій справді є чого побоюватися. Підвищена увага членів ВККС виявилася зосередженою на родинних зв’язках, кар’єрних шляхах та майні суддів.

Як і слід було очікувати, на незручні запитання довелося відповідати і суддям адміністративних та господарських судів. Тут і з’ясувалося, що виразно пояснити походження будинків і дорогих машин їм часто складно. Наприклад, була оголошена перерва в оцінюванні голови КААС Андрія Горяйнова, який має право, згідно з довіреністю від колишньої тещі, розпоряджатися до 2061 і 2078 р. кількома дорогими будинками, автомобілями і земельними ділянками. Схожа історія трапилася і з заступником голови Київського апеляційного господарського суду Володимиром Андрієнком, чия величезна квартира в Лабораторному провулку в центрі Києва привернула увагу членів ВККС.

У такій ситуації багато суддів, до яких виникли претензії і які можуть попрощатися із суддівською кар’єрою, намагаються знайти вихід із ситуації. За даними “РБК-Україна”, основний центр опору зосереджений зараз в адміністративних судах.

Джерела автора в судовій системі та ВККС вважають лідерами цієї опозиції голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та голову КААС Андрія Горяйнова, яких негласно підтримує голова Вищого адміністративного суду Олександр Нечитайло.

“Вони розуміють, що оцінювання для них може стати кінцем кар’єри, оскільки вони не зможуть знайти відповіді на конкретні питання, а їхні репутаційні втрати і так давно великі. Зараз можна очікувати все що завгодно, аж до спроби визнати оцінювання незаконним”, – розповів співрозмовник, близький до ВККС.

За даними “РБК-Україна”, підтримку керівники головних адміністративних судів країни знайшли в Москві, де з 2014 року окопався Андрій Портнов.

“Портнов досі має вплив на певних людей в судовій системі, перш за все, зобов’язаних своїм становищем йому особисто. Ряд інформаційних атак на ВККС і процес оцінювання, що відбулися останнім часом, красномовно про це свідчить”, – розповів співрозмовник, близький до ВККС.

Втім, в оточенні “незгодних” суддів цю інформацію воліють не коментувати, пояснюючи дії суддів їхньою приватною ініціативою, або взагалі вважають всі звинувачення їх у саботажі надуманими.

Справді, у впливовій в юридичних колах газеті “Закон і Бізнес”, яку джерела в судах пов’язують з Андрієм Портновим, навесні – влітку цього року вийшли кілька публікацій з анонімними авторами, в яких діяльність ВККС зображено в критичних тонах. У них наводилися докази, що оцінювання суддів є незаконним, а під час його проведення утискаються права суддів, незаконності збирання даних про їхнє майно. Окремо робилися прозорі натяки на некомпетентність і корумпованість членів ВККС. 23 травня на сайті видання з’явилося повідомлення, що закликає читачів повідомляти про факти наявності у членів ВККС незадекларованого майна, тобто якраз те, що члени ВККС самі шукають у атестованих ними суддів. “Анонімність джерел і нерозголошення персональних даних гарантуємо”, – йшлося в тексті.

Як зазначають джерела “РБК-Україна” в адміністративних судах, водночас представники адміністративної юрисдикції спробували налагодити контакти із впливовими представниками фракції БПП. Метою зондування нібито були спроби з’ясувати, наскільки далеко там мають намір піти у процесі чистки судових лав. Джерела автора серед суддів не виключають, що під час відомої травневої зустрічі в ресторані INK з Олександром Грановським, близьким до соратника президента Ігоря Кононенка, могло обговорюватися і питання оцінювання суддів.

“Ініціатива зустрічі була моєю. Я хотів зустрітися, щоб озвучити робочі питання, проблеми. Він сказав, що знаходиться там, і я під’їхав. Це робоча зустріч”, – без зайвих подробиць прокоментував зустріч з Грановським сам Павло Вовк.

“Окружний адміністративний суд столиці – надзвичайно важливий суд. Крім різних суперечок, він розглядає справи по люстрації, відновленню звільнених держслужбовців, співробітників правоохоронних органів, зокрема прокуратури. Цей суд виніс цілий ряд рішень, якими на посаді відновлювалися особи, які, здавалося б, не мали жодних шансів продовжити роботу. Так що, не виключено, що інтереси влади і суддів можуть в чомусь збігатися”, – розповіло джерело в судовій системі.

Одне з найскандальніших рішень Окружний адміністративний суд ухвалив восени 2014 року, коли зберіг посаду першого заступника прокурора Києва Олегу Валендюку, якого ЗМІ і активісти-люстратори вважають близьким до Віктора Шокіна. На звільненні цього прокурора в рамках люстрації наполягало Міністерство юстиції. Тоді рішення суду довго не потрапляло до Реєстру судових рішень, внаслідок чого Мін’юст був позбавлений можливості оперативно його оскаржити. Зараз Валендюк так само працює на колишній посаді.

За даними джерела, близького до ВККС, нині противники оцінювання розробляють і варіант судового блокування результатів оцінювання. Річ у тім, що чинні нормативні документи поки що не передбачають звільнення суддів за те, що у них було виявлено незадеклароване майно. Правило, коли суддю можна буде звільняти за приховані доходи і майно, набуло чинності сьогодні, після того як президент підписав нову редакцію закону “Про судоустрій і статус суддів”.

Але поки відкрите питання в тому, наскільки така практика звільнення суддів відповідатиме нормам Конституції. За словами джерела “РБК-Україна” в середовищі столичних суддів, не виключено, що адміністративні суди, котрі якраз і розглядають позови суддів з ВККС, можуть в цьому питанні стати на бік суддів.

Втім, як зазначив співрозмовник видання, близький до Адміністрації президента, там мають намір, хоч і за кілька років, але довести переатестацію до кінця. “Це принциповий момент. Ми знаємо, що буде опір, але у нас настрій такий, щоб хоча б частково очистити судову систему від призначенців”, – розповів він. Однак на питання про те, хто посяде місце звільнених “призначенців”, в АП говорять неохоче, стверджуючи, що відтепер призначення будуть проходити за конкурсом.

“В ідеалі було б добре, якби суддівський корпус був розбавлений юристами, вихідцями не із суддівських колективів, як це передбачено останніми законодавчими змінами”, – відзначило джерело “РБК-Україна”.

Очевидно, в цьому і полягає відмінна риса судової політики Петра Порошенка від попередників. Якщо попередні президенти, в спробах контролю над судовою системою, робили наголос на корпоративних суддівських групах впливу, то Петро Порошенко вирішив просто розбити старі суддівські групи вихідцями із середовища адвокатів, учених і т. д. Як не раз відзначав заступник голови АП Олексій Філатов, який займається питаннями судової реформи, призначення на посади суддів вже незабаром відбуватимуться виключно за конкурсом. Першим судом, який обиратимуть за конкурсом, буде Верховний Суд.

За задумом реформаторів, працювати там будуть не тільки професійні судді, а й адвокати і науковці, які захочуть працювати суддями. “Ймовірно, вся логіка такого кроку в тому, що такі судді не матимуть міцного особистого зв’язку з колишніми “покровителями”, але будуть зобов’язані своїм висуненням вже новому патрону”, – розповіла “РБК-Україна” одна із суддів Святошинського райсуду Києва.

Олексій Константинов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua