933
Українцям спростять роботу за кордоном з дому: зміни в законі для фрілансерів
— Особисті фінанси
Днями нардепи зробили крок назустріч українським фрілансерам, ухваливши в першому читанні законопроект, який робить продаж своєї праці за кордон простіше. Журналісти дізналися, як зміниться життя вільнонайманих працівників і що йде від нас за бугор найчастіше.
НОВОВВЕДЕННЯ. Серед головних положень документа – дозвіл укладати договори в електронній формі. Зараз вимагають паперовий контракт, який замовник і виконавець мають надіслати один одному поштою для підпису. Якщо закон ухвалять, не потрібно буде укладати договір у звичній формі – для законності угоди людям буде досить обмінятися електронними повідомленнями з описом послуги та її вартості. І навіть якщо іноземний замовник просто отримає рахунок за виконані послуги, написаний виконавцем (він на сленгу фрілансерів називається інвойс), то угода уже буде вважатися офіційно укладеною.
Крім того, пропонується відмовитися від мокрої печатки на інвойсі – її можна замінити власним підписом, який може бути електронним. Але щоб зрозуміти, скільки все-таки людина зароблятиме, продаючи свою працю за кордон, банк може вимагати інвойс. При цьому перекладати з англійської мови буде не обов’язково (сьогодні рахунок можна подати лише українською), а ось з інших все ж доведеться.
СКІЛЬКИ ВТРАЧАЄ УКРАЇНА. Як зазначив голова Комітету ВР з питань промполітики та підприємництва Віктор Галасюк, сьогодні експорт лише ІТ-сфери приносить Україні $2 млрд на рік. Але ж, на думку експертів, велика частина сфери перебуває в тіні.
“Якщо ми приймаємо цей закон, то це допоможе детінізації галузі, а працюючі сьогодні в тіні люди, які не заводять легально виручку, отримають нормальні умови для роботи. Це стимулює галузь”, – вважає Галасюк.
У Нацбанку теж вважають, що ухвалення закону збільшить приплив валютного виторгу в країну. Заступник керівника стратегічної групи радників з підтримки реформ Павло Кухта навіть порахував: за рахунок детінізації та зростання Україна могла б заробити близько 1,25 млрд грн за рік.
Але HR-експерт Тетяна Пашкіна каже, що навіть якщо закон пройде друге читання, то очікувати різкого збільшення кількості фрілансерів не варто.
“Люди, які хотіли обходити правила, вже давно це роблять. А ось тим, хто працює з дотриманням всіх нюансів законодавства, це допоможе, хоча дізнаємося ми про це, лишень коли вони почнуть переукладати договори. У цілому ж якщо до кінця року буде 30% приріст людей, що займаються фрілансом, виключно через зменшення паперової тяганини, то це вже буде успіх”, – говорить вона.
При цьому експерт зазначає, що, по суті, влада просто констатує ситуацію на ринку і цим законом намагається її полегшити, але не поліпшити.
ШАНС. Однак обговорення документа в парламенті не минулося без дебатів. Так, нардеп від БПП Ніна Южаніна вважає, що новий закон може суперечити законопроекту про бухоблік, над яким зараз працює парламент. Вона зазначає, що Комітет податкової та митної політики разом зі Світовим банком напрацьовував зміни в новий документ і зараз у ВР перебуває ще одна версія бухгалтерської реформи. На її думку, не можна вносити зміни в закон про бухоблік без розгляду законопроекту комітетом – можуть бути розбіжності.
А Філіп Духлій із фрілансерської групи BeFree вважає інакше: “Ми просто опинимося в залежності від закону про бухоблік. Він викликає палкі суперечки, тому приймати його можуть не один рік. У такому випадку нові правила роботи для фрілансерів можуть надовго зависнути”, – пояснює він.
Тіньовий фріланс: від веб-кнопок до мильних бомб
Наймасштабнішою для фрілансу сферою в Україні, як і раніше, залишається саме ІТ. Як на вітчизняних, так і на іноземних біржах праці програмісти, розробники інтерфейсів і веб-дизайнери вже кілька років поспіль залишаються найпопулярнішими фахівцями – замовлень на такий вид послуг набагато більше, ніж, наприклад, оголошень про пошук перекладачів, журналістів або копірайтерів.
При цьому веб-розробник Павло К. каже, що багато українських фахівців нерідко працюють взагалі без якихось контрактів: “Є ризик, що ти здаси роботу, а тобі не заплатять, але якщо судити з особистого досвіду, таке рідкість. А так, замовник пише на пошту – потрібна, наприклад, гарна кнопочка для програми з такими-от функціями. Я виконую замовлення – він скидає мені гроші на карту. І все. Звичайно, коли ми працювали в команді з розробки месенджера “Фейсбуку”, тоді надсилалися договори, я ходив до нотаріуса, він ставив печатку і так далі. Але для замовлень від дрібних фірм часу витрачати на паперову тяганину просто шкода – за той день, який я на це витрачу, можна написати сотні рядків коду”.
Олена Ісенко, яка виготовляє мило і так звані мильні бомби, також визнає, що нерідко договір – це просто листування в соціальних мережах і на онлайн-біржі: багато замовників, за її словами, просто не розуміють, навіщо потрібні стоси папірців. Дизайнер з Одеси Роман Жданов підтверджує, що нинішня система в Україні – суцільні муки: “Мені спочатку платять на польський рахунок в PayPal, потім гроші я переказую в Росію своїй подрузі, а вона вже їх переводить в готівку і за допомогою іншого сервісу пересилає мені сюди. В Європі не розуміють, навіщо потрібні різні сервіси з переказу грошей і паперові договори на фріланс – там вистачає PayPal та інвойса”.
Де шукати фріланс?
Найпопулярнішим інструментом для пошуку замовлень у фрілансерів залишаються біржі послуг. Їх, на щастя, в інтернеті існує величезна кількість – як вітчизняних, так і зарубіжних. Так, напевно, одним з наймасштабніших сервісів є біржа Upwork, де існує понад 1 млн напрямків фрілансерів.
Звичайно ж, лідирують розробка ПО і робота з текстом, але є тут і ті, хто продає прикраси, м’які іграшки та навіть спідню білизну! Заробіток тут залежить від досвіду і компетенції людини. Так, є тут звичайнісінькі ганчір’яні ляльки по $5, а є скляні іграшки по $90. Крім того, якщо людина знає іноземну мову, вона може влаштуватися фрілансером до служби компанії, яка розміщена в іншій країні, – за таку роботу обіцяють від $400.
Існують також закордонні біржі вузької спеціалізації: там шукають фотографів, журналістів, перекладачів, лінгвістів і репетиторів.
Українських бірж сьогодні також безліч – тільки на сайті Freelancehunt.com зареєстровано понад 50 тис. замовників. Хоча потроху їх витісняють фрілансерські групи в соціальних мережах – там люди викладають свої оголошення, обговорюють замовників і виконавців, а також діляться інформацією про нові біржі праці.
Ілля Требор
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
