1660
"Ідеальний шторм" НБУ: підсумки дворічних реформ
— Кредит&Депозит
Позаду в Національного банку два роки реформ, які кардинально змінили банківську систему. З 2014 року ринок покинуло 80 банків, кількість активних, платоспроможних банків зараз становить 102. Національний банк зміг домогтися повністю прозорої структури власності у 98,7% фінансових установ. Залишок у вигляді 1,3% – інформація про міноритаріїв, які не підпадають під умови розкриття власності.
При цьому в арсеналі НБУ залишилися банки, які ще проходять процедуру розкриття власників: Платинум банк, Гефест банк, Банк Новий, банк Народний Капітал і Комерційний Індустріальний банк.
Нагадаємо, що не так давно регулятор вивів з ринку 4 банки саме через непрозорість структури власності – Юнісон банк, Кредит банк, Класик банк, Смартбанк.
Решта, фінустанов, що вижила, має у визначені строки збільшувати капітали і починати повноцінно працювати – знову запускати кредитування населення і бізнесу.
Заступник голови НБУ Владислав Рашкован зазначив, що з 2014 року зусилля регулятора були спрямовані на три основні сфери – внутрішню трансформацію центрального банку, реформу банківського сектора і розвиток фінансового сектора. Рішення сконцентруватися на трьох компонентах досить просте – реформа НБУ і фінансового сектора має досягти рівня вимог Європейського союзу щодо розвитку української економіки.
“З прийняттям комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року Національна рада реформ доручила НБУ відповідальну місію – очолити реформування фінансового сектора. Я можу стверджувати, що реформа фінансового сектора є наймасштабнішою в Україні”, – додав заступник голови правління НБУ.
У звіті про виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектора України сказано про те, що ключовими завданнями НБУ за 2014 рік були: виведення з ринку проблемних установ, запровадження гнучкого обмінного курсу, макростабілізація, запровадження відповідальності власників банків тощо. Після виведення банків з ринку, багато керівників цих структур назавжди втратило свою репутацію, хтось протягом трьох, хтось – дев’яти років уже не зможе працювати в банківській системі. У 2015 році НБУ провів внутрішню трансформацію, проаналізував якість активів і провів стрес-тестування великих банків. До того ж, у 2015 році НБУ запровадив новий порядок оцінки кредитних ризиків, строкові депозити, а також перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) та ін.
Згідно з результатами стрес-тестування статутний капітал ТОП-20 банків був збільшений на 98,6 млрд грн. На тлі виведення банків з ринку зростання загального капіталу склало 39 млрд грн (18%). Що ж стосується мінімального статутного капіталу для новостворених банків, було встановлено межу в 500 млн грн. Для діючих банків розроблено графік приведення капіталу до мінімального рівня.
НБУ відзначає, що перехід на МСФЗ є важливим фактором для доступу банків на ринки капіталів. Перейти на МСФЗ було вирішено ще в 1998 році. Тоді ж були впроваджені основні принципи роботи МСФЗ: принцип нарахування, принцип безперервності діяльності, принцип превалювання економічної сутності над юридичною формою та ін.
З 1 січня 2012 року банки вже почали складати свою звітність відповідно до вимог МСФЗ. А з 1 грудня 2015 року НБУ вже запровадив МСФЗ у бухгалтерський облік банків, щоб забезпечити гарантійну прозорість діяльності комерційних банків шляхом підвищення прозорості їхньої фінансової звітності. Відтепер, станом на 30 червня 2016 року 100% усіх активних банків формують свої звіти відповідно до МСФЗ.
Як відзначили вчора в НБУ, Національний банк разом з банківською системою і економікою України пройшли “ідеальний шторм” у 2014-2015 роках, однак вжиті заходи щодо стабілізації макроекономічної ситуації допомогли подолати кризові тенденції та почати перезавантаження банківського і фінансового секторів у цілому.
Пріоритетними завданнями на 2016-2017 роки щодо реформування фінансового сектора стануть:
- інфляційне таргетування;
- валютна лібералізація;
- новий нагляд;
- консолідація банків;
- безготівкова економіка;
- платіжна система “ПРОСТІР”;
- відновлення кредитування і вирішення питання проблемних кредитів;
- фінансова грамотність населення;
- корпоративне управління;
- поділ регуляторних обов’язків;
- реалізація стратегії державних банків.
“Багато проектів комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року активно реалізуються. Однак, для того щоб ця програма краще відповідала вимогам часу і враховувала наявні виклики, ми повинні зробити плановий перегляд наших цілей, проектів і термінів їх реалізації. Тому закликаємо всіх стейкхолдерів приєднатися до цього процесу”, – прокоментував Владислав Рашкован.
Крім того, він зазначив, що подальша успішна реалізація Комплексної програми вимагає не тільки щоденної роботи учасників фінансового ринку, а й підтримки Верховної Ради України.
Юлія Кузнецова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
