925
Створення Фонду енергоефективності може призвести до розкрадань 3,8% ВВП
— Казна та Політика
Уряд Володимира Гройсмана поспішає вже до кінця поточного року створити державний Фонд енергоефективності. Про це прем’єр повідомив на «Українському форумі енергоеффектівності’16», який відбувся в Києві 23 червня.
Глава Кабміну хоче, щоб уже до 1 січня 2017 року Фонд акумулював на своїх рахунках 20 млрд грн бюджетних, донорських, приватних та інших коштів. А згодом ця сума має багаторазово зрости – до 3,8% українського ВВП. За даними Мінфіну, це понад 98 млрд грн.
Журналісти розбиралися, як і звідки до Фонду будуть надходити гроші, а також – на що їх витрачатимуть.
Чим буде займатися Фонд і на що витрачати гроші?
За задумом уряду, зібрані Фондом енергоефективності гроші спрямовуватимуться на модернізацію ЖКГ. Віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко розповів, чим саме буде займатися нова структура. Як з’ясувалося, головною її функцією, на думку уряду, має бути пропонування пересічним українцям різних і максимально доступних варіантів рішень із термомодернізації житла.
«За допомогою онлайн-платформи клієнт буде вибирати тип проекту (тепломодернізації будинку. – Ред.), енергоаудитора, будівельну компанію і банк, якщо потрібен кредит. Заходи з енергоефективності за участю Фонду стануть економічно привабливими для пересічних домогосподарств, які отримають додаткову капіталізацію будинку, підвищення його ринкової вартості й економію в 50% на рахунках за тепло», – пообіцяв Геннадій Зубко.
Контролювати ж діяльність Фонду, за словами того ж Зубка, будуть представники іноземних донорів України. Так, до наглядової ради нової структури увійдуть представники уряду Німеччини, ЄС та деяких європейських установ. Всі вони, разом з українськими представниками, визначать формат, у якому Фонд фінансуватиме енергоефективні проекти в українському ЖКГ.
Технічний же офіс Фонду буде складатися з 30-40 фахівців і займеться визначенням параметрів реновацій, приладів обліку, утеплення даху і стін, модернізації інженерних мереж, заміни вікон, а також розроблятиме типові проекти з енергоефективності.
Невизначений статус
Правда, з тих пояснень, які лунали досі, абсолютно незрозуміло, який статус буде у новоствореного Фонду енергоефективності. Чим він стане: ще одним державним органом, підрозділом всередині Мінрегіону або Держенергоефективності, чи взагалі простим координуючим центром без особливого статусу? Відповідь на це питання можна буде дізнатися лише після того, як в Україні з’явиться Закон «Про Фонд енергоефективності». Але станеться це не скоро, оскільки відповідний законопроект перебуває на початковому етапі розробки.
Деяку ясність вніс керівник київського офісу Асоціації «Енергоефективні міста України», експерт «Реанімаційного пакета реформ» Святослав Павлюк, що безпосередньо брав участь в обговореннях концепції Фонду. Він розповів, що Фонд стане окремою юридичною особою (господарюючим суб’єктом).
«Без створення юридичної особи неможливо буде забезпечити бюджетне планування: робота через казначейство може викликати великі затримки і мікроменеджмент. Окремий суб’єкт матиме змогу переносити залишки коштів наприкінці року на наступний період і не обнуляти бюджет», – пояснив він.
На кону – великі гроші
Але ось, на думку Володимира Гройсмана, все гранично просто. Зараз діє Державна цільова програма енергоефективності на 2010-2016 рр., що її реалізує Держенергоефективності спільно з державними банками (ті самі «теплі» кредити). За словами прем’єра, попит на енергоефективні рішення у населення вкрай високий, і це правда. Так, з 2014 р. в рамках реалізації програми «тепле» кредитування з держбюджету і місцевих бюджетів отримали 300 тис. громадян на суму близько 3 млрд грн.
Але держпрограма не дозволяє залучати небюджетні кошти. Саме цю проблему, на думку Гройсмана, і усуне Фонд енергоефективності.
Загалом джерел наповнення Фонду буде чотири.
По-перше, кошти вже згаданої Державної програми – на 2016 р. в держбюджеті на такі цілі закладено понад 700 млн грн і зараз стоїть питання про збільшення цієї суми до 800 млн грн.
По-друге, пайовиками фонду, як пообіцяв Володимир Гройсман, стануть уряд Німеччини, ЄБРР, інші міжнародні організації. Наприклад, ще на початку цього року було ратифіковано фінансову угоду з ЄІБ щодо залучення кредиту на модернізацію муніципальної інфраструктури в розмірі EUR400 млн, ЄБРР в рамках програми FINTECC відкрив кредитну лінію в EUR50 млн, уряд Німеччини висловив згоду виділити на наповнення фонду EUR25 млн.
По-третє, Фонд може наповнюватися коштами, залученими з приватного сектора, наприклад, кредитів комерційних банків.
Щоб Фонд енергоефективності почав працювати 2017 р., необхідно:
- розробити і ухвалити Закон «Про фонд енергоефективності»;
- розробити і ухвалити Закон «Про комерційний облік»;
- ухвалити Закон «Про житлово-комунальні послуги» (пройшов перше читання у Верховній Раді України);
- ухвалити Закон «Про енергоефективність будівель»;
- укласти угоди для отримання міжнародної допомоги і кредитування;
- розробити і затвердити порядок монетизації або часткової монетизації субсидій на оплату послуг ЖКГ.
І, нарешті, головне. Вже до осені 2016 року Кабінет міністрів має розробити і затвердити порядок монетизації субсидій на оплату комунальних послуг. І, як сказав Володимир Гройсман на «Українському форумі енергоеффектівності’16», частина субсидій, яка «не буде використана», повинна спрямовуватися через Фонд на заходи з енергозбереження.
Однак у цій заяві дуже багато неясного. Нинішні субсидії нараховуються за фактом споживання, і «невикористаної частини» в них бути не може. Можливо, питання проясниться після їх монетизації, але, швидше за все, припускають експерти, йтиметься про тривіальне перекачування коштів з держбюджету у Фонд.
Заразом, це дуже значні гроші! За заявою міністра фінансів України Олександра Данилюка, в опалювальному сезоні 2016/2017 рр. міністерство очікує збільшення кількості субсидіантів з 5,5 млн до 7 млн осіб. А обсяг субсидування може зрости з 60 млрд до 70-80 млрд грн, або 3,8% ВВП.
Тут потрібно згадати про непрозору систему розрахунку розмірів субсидування. Наприклад, ще в квітні цього року в Міністерстві фінансів заявляли, що населення реально спожило 18 млрд куб. м природного газу, а субсидії розраховано з огляду на споживання 27 млрд куб. м.
Також цікаво, що згідно з прогнозними макропоказниками держбюджету, нещодавно складеного тим же Мінфіном, 3,8% ВВП – це не 80 млрд грн, як сказав Олександр Данилюк, а понад 98 млрд грн. Отож, якщо продовжувати в тому ж дусі, то проблем із наповненням Фонду «невикористаними субсидіями» не буде.
Таким чином, вже на першому етапі у Фонді буде консолідовано значні кошти, питання лише в тому, куди їх буде використано. Як зазначив Святослав Павлюк, «наявна концепція, на мій погляд, несе в собі багато ризиків, і є побоювання, що працювати вона не буде. Ідея Фонду, загалом, правильна, але багато важливих деталей містять помилки».
ОСББ: є можливість
Втім, є одна категорія споживачів енергоефективних рішень, для якої поява Фонду може стати однозначно позитивною подією. «Основна мета Фонду – допомогти ОСББ (об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків. – Ред.)», – пояснює Святослав Павлюк. І це абсолютно виправдано, оскільки практично всі випадки, коли люди в індивідуальному порядку міняють вікна, індивідуальні котли тощо, успішно фінансуються в рамках згаданої вище державної цільової програми. Разом з тим, сам за себе говорить той факт, що з понад 127 тис. «теплих» кредитів на суму майже 2,1 млрд грн ОСББ видано лише 258 кредитів на 23 млн грн.
Іншими словами, коли йдеться про системну термомодернізацію або термосанацію житлового фонду, що включає не тільки утеплення фасадів, а й заміну внутрішньобудинкових та прибудинкових комунікацій, встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) тощо, наявний механізм не працює.
По-перше, за Держпрограмою просто не можуть виділятися суми в необхідних розмірах (скажімо, за програмою термомодернізації для ОСББ держава компенсує вартість робіт і матеріалів із розрахунку до 14 тис. грн на одну квартиру).
По-друге, комплексні роботи з модернізації житлового фонду вимагають складання проекту, що часто стає для ОСББ серйозною перешкодою. Затвердження будь-якого проекту – сама по собі справа довга і копітка – вимагає отримання погоджень в органах архітектурного контролю та інших відомствах. Фонд же, як передбачено, буде пропонувати вже готові, практично затверджені рішення.
Однак тут ми натикаємося на величезну проблему протистояння приватних керуючих компаній (або як їх називають у народі, «приватних ЖЕКів») і новостворених ОСББ. Керуючі компанії нерідко опираються створенню об’єднань співвласників у будинках, які обслуговують. У хід йде все: позови до суду про незаконність створення ОСББ, залучення правоохоронних органів, відмова віддавати печатки і документацію, пряма агітація проти ОСББ і дискредитація співвласників, які ініціювали створення ОСББ.
Річ у тім, що приватники самі хотіли б освоїти гроші на енергомодернізацію, призначені для ОСББ, зокрема і з майбутнього Фонду енергоефективності. Тому для приватних ЖЕКів створення в будинках ОСББ вкрай не вигідне. Адже навіть якщо створене об’єднання співвласників в подальшому і залучить керуючу компанію для обслуговування будинку, то зможе контролювати всі надані нею послуги. І якщо вони будуть неякісними, то правління об’єднання просто може не перерахувати оплату і не підписати акт виконаних робіт. Якщо ж у будинку немає ОСББ, такої можливості нема. Мешканці будуть змушені платити, скільки скаже керуюча компанія, і ніяк не зможуть перевірити, на що вона витратила гроші, призначені для тієї ж енергомодернізації будинку.
Тому, якщо в країні вже зараз ОСББ не будуть створюватися масово, то цілком можливо, що гроші осядуть в надрах керуючих компаній, де просто зникнуть. На думку Святослава Павлюка, проблему в чинному законодавчому полі можна вирішити у єдиний спосіб – запропонувати ОСББ нижчий відсоток за кредитами і стимулювати їх самостійно обстоювати свої права.
Поки залишається відкритим ще одне дуже важливе питання: чи будуть кошти Фонду використовувати для ремонту і модернізації тепломереж? З одного боку, через зношеність теплотрас втрати теплової енергії під час транспортування, в середньому, за даними Мінрегіону, складають мінімум 30%. Тому без розв’язання цієї проблеми будь-які заходи з модернізації житлового фонду будуть неефективними. Але, з іншого боку, експерти наполягають, що гроші мають витрачатися виключно для фінансування енергоефективних заходів, що їх вживають громадяни та об’єднання громадян. Кошти на ремонт і модернізацію інфраструктури включено в структуру тарифів і це – клопіт енергокомпаній. Або, в крайньому випадку, до справи може підключатися муніципальна влада і проводити модернізацію за рахунок залучення кредитів і донорської допомоги.
Втім, як зауважив Ігор Черкашин, в будь-якому випадку «фонд – це не банк. Якщо з нього зроблять «банк», то це буде кінцем починання і предметом для суперечок з донорами. Фонд має створити умови для появи довготривалих і дешевих цільових кредитних ліній в комерційних банках різної форми власності. Тоді кошти Фонду будуть багаторазово збільшені за рахунок кредитних ліній банків. Фонд, підкріплений можливостями держави, може реалізувати таке завдання. Інакше – це шлях в нікуди, наприкінці якого будуть лише чергові корупційні скандали».
Михайло Дікаленко
За матеріалами: Hubs
Поділитися новиною
